Onkel Tom Angelripper – 1999 – Das blaueste Album der Welt

 

Це компіляція найкращих (на той час) пісень дядечки Тома, колишнього лідера Sodom.

 

Весела суміш фолка, кабацьких пісень, німецьких маршів, і все це на базі треш металу. Звучить дуже свіженько, не важко, радісно. Працездатність надзвичайно підвищується, разом з настроєм.

[youtube=http://www.youtube.com/watch?v=br_c–W54KQ&fs=1&hl=en_US]

Twentynine Palms (2003)

Емоційна необмеженість і зацикленість на “класних” переживаннях легко руйнують особистітсь і будь-яке взаємопорозуміння під час зіткнення з брутальними проявами людської ненависті і жостокості, так само як будино, що руйнується ураганним вітром може вбити свого господаря падаючою стіною…

Якщо по сюжету то якось так – фотограф з дівчиною приїздять у якесь пустельне містечко, катаються пустелєю, фотографують, кохаються. Потім їх б’ють і гвалтують. Потім він її вбиває…

Серйозне таке кіно коротше (:

http://www.imdb.com/title/tt0315110/

[youtube=http://www.youtube.com/watch?v=gKr-9MLPNmw&fs=1&hl=en_US]

Kataklysm – Heaven’s Venom (2010)

 

Навіть краще за попередній альбом.

 

Це такий забойний death під який хочеться бігати, тягати залізо чи ще якось зпалювати адреналін.

 

Знову ж таки у порівнянні з попереднім диском якось чіткіше, чистіше і класичніше.

 

Кліп з цепами, клітками, руїнами, янголами і суровою суровістю:

[youtube=http://www.youtube.com/watch?v=WKMhXDX07xQ&fs=1&hl=en_US]

Conte d’Automne / An Autumn Tale (1998)

Цікава історія, що має в своїй основі літературне джерело. Мені фільм особливо сподобався ідеєю що люди можуть жити набагато гармонійніше і без бидляцького снобізму якщо не будуть приділяти уваги матеріальному статку. Тобто за рівнем доходів люди звісно розрізнюються, але ця різниця абсолютно не повинна впливати на стосунки, так само як колір очей чи форма нігтів, наприклад.

А взагалі то кіно про кохання, вірніше про зародження стосунків які можуть стати коханням.

Треба ще чесно сказати що фільм доволі нудний в тому сенсі що крім балачок в ньому нічого особливого не відбувається.

http://www.imdb.com/title/tt0137439/

[youtube=http://www.youtube.com/watch?v=bkFnq0r3hHY&fs=1&hl=en_US]

Dune (1984)

Знаменитий фільм по знаменитій книзі.

З одного боку захоплюючі відеоеффекти (особливо враховуючи коли це було знято), з іншого пропощено те що важко передати кінематографічними засобами. З одного боку “близько до тексту”, а з іншого акцент зроблено трохи не на тому що у книзі.

І все ж таки я би сказав що фільм на одному приблизно рівні з книгою.

Ах, ну і ще одне – це фільм Девіда Лінча.

http://www.imdb.com/title/tt0087182/

[youtube=http://www.youtube.com/watch?v=KwPTIEWTYEI&fs=1&hl=en_US]

Frank Hebert. Dune / Ф. Герберт. Дюна (1966)

Це без перебільшення кільтова книга у фантастиці. Книга з якою порівнюють майже всі “монументальні” та “масштабні” твори.

Чесно кажучи я не вважаю цю книгу прямо таки вершиною епічної фантастики. Просто дуже класна книга. Тим не менше негайного бажання прочитати продовження вона не викликала.

Про сюжет нічого казати не буду бо таке варто знати самому, а не з переказів (:

А ще є непоганий фільм – http://deafguitarist.wordpress.com/2011/02/02/dune-1984/

Neal Stephenson. Zodiac / Н. Стівенсон. Зодіак (1988)

 

 

Продовжуючи свою освітню діяльнісь (в смислі що книги написані у науково-популярному ключі) цього разу автор розповідає історію ідейного хіміка. Хімік цей, що знаходиться у перманентній “творчій відпустці” допомогає екологічним борьцям за довкілля боротися з поганими і злими корпораціями що усе забруднюють.

 

Проводить дослідження, якусь детективну роботу, ховається від вбивць, і взагалі рятує світ від катастрофи.

 

Пізнавально. Присутня хімія і біологія, але без формул.

Дизасемблер: локальні змінні та аргументи функції

Локальні змінні і аргументи функцій розміщуються у стеку (якщо звісно не задіяно якусь оптимізацію):

1 void f(int *p1, int *p2) 2 { 3 // standard function prolog 4 // push ebp 5 // mov ebp, esp 6 // sub esp, 8 <-- 2 local variables, 4 bytes each 7 8 int i1 = 3; 9 // mov dword ptr [ebp-8], 3 10 11 int i2 = 0x42; 12 // mov dword ptr [ebp-4], 42h 13 14 i1 = *p1; 15 // mov eax, dword ptr [ebp+8] 16 // mov ecx, dword ptr [eax] 17 // mov dword ptr[ebp-8], ecx 18 19 i2 = *p2; 20 // mov eax, dword ptr [ebp+0ch] 21 // mov ecx, dword ptr [eax] 22 // mov dword ptr[ebp-4], ecx 23 24 // standard epilogue 25 // mov esp, ebp 26 // pop ebp 27 // ret 28 }

Isis – 2004 – Panopticon

Группу цю я чув вже давно, як і сам альбом, але все не було часу уважно послухати. І от я знайшов таки час, сів і послухав (:

Що можна сказати – з моєї точки зору це такий повыльний хардкор, який він повинен бути за описами тих хто в цьому розбирається (бо сам я в хардкорі зовсім не….). Ітак, я знаю шо це не хардкор.

Музика класно підійде якщо ви кудись їдете і у вас класна акустика. Слухати її уважно – це не серьойзно, бо нічого серьойзного там не має. Таке все простеньке, в міру важкеньке, в міру агресивне… Настрій під час прослуховування залишається одним і тим же – тобто з яким настроєм почав слухати з таким і закінчиш. ама по собі така музика, імхо, настрою не створює. Як на мене то композиції надзвичайно затягнуті, хоча зробити їх коритшими через специфіку стилю буде самогубством – нічого з матеріалу не запам’тається без тисячоазових повторів.

[youtube=http://www.youtube.com/watch?v=wWTAkBRe6aI&fs=1&hl=en_US]