Neal Stephenson. Show Crash / Н. Стівенсон. Лавина (1992)

 

Це одна з найкращих книг в стилі кібер-панк які я взагалі читав. Чесно кажучи я кібер-панк не надто люблю, але ця книга це просто щось!

 

 

У книзі багато чисто “технологічних” штучок і ідей, але автор на них не акцентує і не зациклюється. Також тут присутнє переплетення віртуальної реальності із реальною реальністю. На цьому усе і побудовано.

 

Ну і крім того на планеті панує анархія. Звісно важко сказати як воно буде насправді при повній анархії, без держав і урядів. Але у автора вийшло класно і реалістично. З одного боку страшнувато і якось незахищено, а з іншого більше свободи, більше відповідальності за свої вчинки і більше необхідності думати над тим що робиш.

 

Сюжет приблизно – так само як для комп’ютера можна написати вірусний код і доколупатися аж до BIOS, так і для людини можна задіяти ті первісні механізми що відповідають за розуміння мови. При цьому “мовою програмування” слугує протомова сприйняття якої вбудовано в наший мозок. Розкручується ідея Вавілонської вежі і всієї супутньої міфології.

Interstate 60: Episodes of the Road (2002)

 

Місцями дуже добре, місцями просто провал…

В цілому десь між 3 та 4.

Головне шо думати особливо не треба, але при цьому ніякої особливої тупизни наче нема. Таке нормальне ненапружуюяе кіно.

 

http://www.imdb.com/title/tt0165832/

[youtube=http://www.youtube.com/watch?v=MYPXn6mhT-M&fs=1&hl=en_US]

Medeski Scofield Martin & Wood – 2006 – Out Louder

 

Кач. Просто кач! Джаз теж може бути качем! Просто слухаєш і тебе аж підкидує від адреналінових плесків! (:

 

Ідеальна музика для поїздок у транспорті чи підвищення працездатності для тих хто не любить важку музику.

 

Слухати обов`язково! Хоча б тому що на диску засвітився найкращий джазовий гітарист нашого часу – Джон Скофілд.

[youtube=http://www.youtube.com/watch?v=UMMqdu_oTM0&fs=1&hl=en_US]

Paths of Possesion – 2005 – Promises in Blood

Хороший такий, соковитий мелодійний death.

Так шоб прямо щось особливе скажати так і не скажу. Але з іншого боку це один з небагатьох представників цього стилю яких я можу слухати нормально якийсь час.

[youtube=http://www.youtube.com/watch?v=FLSxgKtpk30]

The Red Hot Chili Pappers – 2007 – Desecration Smile

Перці вже давно стали частиною всесвітньої музичної історії, і іноді навіть буває ніяково перед першим прослуховуванням їх наступного диску – а ну як мені не сподобається щось? (:

Та ні, все ок. Класна музика. На диску 4 пісні, одна з них стара, причому лів версія, розтягнута на 7 хвилин, замість звичних 2х. Щодо музики – ясно що це вже не фанк (а ніхто вже і не чекав фанку пісял стількох поп-рокових, поп-панкових та інших альбомів), але це вже і не рок. Це щось типу поп-гранжа, якщо такий стиль існує звісно (:

[youtube=http://www.youtube.com/watch?v=7nIUgvYOtGk&fs=1&hl=en_US]

Anthrax – 2004 – The Greater of Two Evils

 

Альбом містить всі найвідоміші хіти команди за попередні 20 років, але це просто збірка “Бест Оф”, яку треба було випустити щоб про команду не забули, і ось чому. Хоча всі пісні старі і добре відомі, але вони були помітно змінені. По перше, це стосується звуку. Звук стаф рітмічнішим, якщо такий термін можна взагалі вживати до треш-металу (: Більш монументальне звучання швидкісних риффів робіть всі пісні невпізнанно новими.

 

Далі. Весь вокал на диску записаний з Джоном Бушем, і хоча голос в нього не такий співучий як у Джо Беладонни, за часів якого і було створено всі представлені хіти, але досиць всеж таки класний і цікавий голос. Ну з чим порівняти? Скажімо якби Джеймс Хетвілд (Металіка) вмів співати, то це і був би Джон Буш.

Стосовно соло, і мелодій взагалі, то тут ще цікавіше. Фактично віс гітарні соло були або змінені зовсім, ябо звук настільки змініився, що у 90% випадків це виглядає як абсолютно нове соло. Крім того змінилася тривалість майже всіх пісень.
Коротше, слухати варто, і слухати уважно…

 

І хоча кліп не з цього періоду часу і з іншим вокалістом, все одно:

[youtube=http://www.youtube.com/watch?v=QEMOXaIbgt8&fs=1&hl=en_US]

Підрахувати кількість ненульових бітів в числі

Задача

Для цілого числа (для спрощення візьмемо unsigned int) підрахувати кількість ненульових бітів у ньому найефективнішим способом.

Рішення

Кожен біт вже містить кількість ненульових бітів у ньому – це або 0, або 1 Smile

Для кожної пари бітів сума їх значень дорівнює кількості ненульових бітів у цій парі. Причому це може бути 0, 1, або10 (у двійковій системі). Тобто результат поміщується у ті самі біти.

Сума значень пар дорівнює кількості ненульових бітів у 4-бітних фрагментах. І так далі.

int nonZeroBits(unsigned int x)
{
  // 2 bits sums
  x = (x & 0x55555555) + ((x >> 1) & 0x55555555);

  // 4 bits sums
  x = (x & 0x33333333) + ((x >> 2) & 0x33333333);

  // 8 bits sum
  x = (x & 0x0f0f0f0f) + ((x >> 4) & 0x0f0f0f0f);

  // 16 bits sum
  x = (x & 0x00ff00ff) + ((x >> 8) & 0x00ff00ff)

  // and sum for all 32 bits
  x = (x & 0x0000ffff) + (x >> 16);

  return x;
} 

 

J. Robbins. Debugging Applications (2000)

 

Ну власне все що треба знати про дебагінг у Windows. Вірніше не те щоб зовсім усе, але доволі багато.

 

ASSERT’и, принципи роботи дебагера, Visual Studio, асемблер x86, креші, тулзи, бібліотеки і сорци, сорци…

http://search.barnesandnoble.com/books/product.aspx?isbn=9780735608863

 

http://www.amazon.com/Debugging-Applications-DV-MPS-Programming-Robbins/dp/0735608865/ref=sr_1_1?ie=UTF8&qid=1297124400&sr=8-1

John Zorn – 2006–Moonchild: Songs Without Words

Геніальна музика геніальної людини. Джон Зорн вже давно є всесвітньо відомою величиною у музиці. Учасник безлічі проектів, серед яких Nacked City, Mr. Bungle, Mike Patton, та інші. Чого вартий хоча б лише той факт, що відомість та увага публіки привернулися до Майка Паттона після того як стало відомо що його музика зацікавила Джона Зорна.

Сам Джон займається різноманітною музикою, але найбільш відомими його проектами є альбоми у стилях джаз, фрі-джаз, авангард, псіходелічний рок, краут і таке інше. Власне альбом про який йдеться. на відміну від 100% джазового попереднього, є чисто авангардним, іноді навіть елементи хардкору проскакують. Все це, власне, дуже схоже на перший диск Maldoror (до речі проект Майка Паттона, до якого доклав руку і Зорн).

Для тих хто не чув нічого із Зорна трохи про цей (і лише цей!) альбом: музика у стилі тиша, тиша, дзелень-дзелень тарілочки,і раптом – АААА, воплі, писки, гітари, фортепіано, ХАОС!!!. Потім знову – дзелень-дзелень, шкряб-шкряб, тиша на 40 секунд, знову бамць, хрусь і тд. (: Слухаємо на здоров”я, розвиваємо мозок. Боїмося себе самих…

[youtube=http://www.youtube.com/watch?v=1ihwRDmbOQU&fs=1&hl=en_US]