Posted by Oleksandr Golovatyi on

Kealan Patrick Burke. Kin / Кілан Патрік Бьорк. Родина (2011)

У чистому вигляді жахи. Тут у нас є родина повних відморозків де батько та мати зі схибленими мізками навчили дітей полювати на людей, а потім їх катувати та вбивати. І все це відбувається в якійсь глибинці де на протязі багатьох років родині ман’яків вдавалося безкарно вбивати туристів що іноді траплялися в їх краях.

І власне історія у книзі дуже проста (що і викликає основну масу нарікань) – одній з жертв вдалося врятуватися і знайшлося кому за неї помститися. І якби не криваві подробиці та різні “несподіванні” ускладнення то і справді книгу можна було б назвати ледь не дитячою. Але все ж таки її натуралістичніть і кривавість роблять історію лячною…

Читати чи ні? Чесно скажу що книга дуже добре розважає, затягує і навіть страшить. Але коли закінчиш читати відчуваєш що нічого нового з цією книгою не придбав – тобто читати варто лише щоб розважитися. Тому самі вирішуйте.

Оцінки:

Posted by Oleksandr Golovatyi on

Logitech Z200

Призначення та характеристики

Комп’ютерні колонки, хіба не зрозуміло? :) Давайте подивимося на характеристики:

  • Ціна – в районі $20.
  • Регулятор гучності, він же вимикач – на лівій колонці.
  • Регулятор рівня баса.
  • Вихід для навушників – на передній панелі  лівої колонки.
  • Вхід для мікрофону – на передній панелі  лівої колонки.
  • На кожній колонці по два 2.5-дюймових драйвери.
  • Підключення до ПК – 3.4 мм аудіо-джек.
  • Максимальна потужність – 10 Ватт.
  • На сайті виробника – https://www.logitech.com/en-us/product/multimedia-speakers-z200-business.

 

Враження

Я шукав доволі довго прості (і як кажуть у нас “недорогі, але хороші”) колонки для настільного ПК такі щоб і звук був не надто поганий, і щоб можна було їх ставити нормально, і, головне, щоб можна було просто на навушники перемикатися. І ці колонки задовольняють усі мої вимоги.

Стосовно якості звуку – вона недостатня для музики, але для фільмів, ігор та ютуба вистачає їх з головою. Навіть на половину гучності ніколи не вмикаю – і так добре кричать. Звуку мабуть не вистачає глибокого басу та якось ваги в цілому, але повторюся – якщо не для музики то ці колонки дуже хороший звук дають.

Також колонки дуже добре стоять на столі – “ніжка” вбудована прямо у корпус і звалити їх не можливо як їх не зачепай. Хіба що зі столу звалити вдасться, але не на бік.

Виглядають вони теж дуже симпатично і не дивлячись на блискучу поверхню пил не збирають.

Так само зручно підключати навушники на передній панелі (і звук переспрямовується на них).

Мабуть чого не вистачає іноді так це сабвуфера, але ж я таки спеціально шукав просте рішення.

Оцінки:

Posted by Oleksandr Golovatyi on

The Ritual (2017)

Що можна зробити коли знімаєш фільм жахів, а бюджету зовсім не багато? Можна, як ось у цьому фільмі, витратити усе на одну сцену з комп’ютерною графікою, а решту фільму напружено та лячно підводити до цієї сцени.

І в результаті маємо фільм який створює беспокійний настрій та трошки лякає…

Отже у нас тут група друзів які йдуть у поход північним лісом і щоб зрізати дорогу заходять у саму хащу. А далі починається усяка страшна дичина та сцени жахів.

Фільм дуже достойний і вартий уваги не лише тих кому подобаються жахи.

Оцінки:

 

 

Posted by Oleksandr Golovatyi on

Inflatable Lounger

Розкажу трохи про своє враження від такої штуки як надувний диван/софа/труба для порожей. Надувається він вітром – з одного боку труба ця повністю відкрита. Власне надувати (тут слово “надувати” навіть не підходить) цю трубу дуже просто – повернув отвір в сторону вітру, захопив повітря, закрив отвір і закрутив край щоб уся труба стала жосткішою.

При наявності хоч якогось вітру наповнити повітрям цю штуку не складно взагалі і усі операція займає буквально кілька секунд. Коли ж вітра нема то треба трошки постаратися, але як призвичаїтися то нічого складного теж.

Я бачив кілька відео та відгуків де люди безуспішно намагаються надути подібну софу і потім кричать що вона “не працює”. Повірте мені на слово – усе працює і усе дуже не складно, треба лише розібратися.

Що стосується ціни то різні бренди пропонують дуже схожі за якістю вироби ціня яких починається від $30.

Стостовно якості треба звертати увагу на прошарки – має буте як мінімум щільний полієтилен всередині який і утримує повітря, жорстний захисний шар синтетичного матеріалу зверху та на відкритому краї вшиті широкі металеві пластини що забезпечцють надійне закриття та завертання.

Наскільки така штука зручна? На диво – дуже зручна. Якщо її добре накачати (та закрутити) чи посадити на неї 2-3 людей то сидиш наче на дивані. Можна і лягти, можна і на умовну спинку опертися, можна і лягти вздовж. Єдине що посередині “подушки” будуть розходитися і якщо інтенстивно крутитися то можна трошки провалитися вглиб цього дивану :)

У підсумку – раджу.

 

Posted by Oleksandr Golovatyi on

Fury (2014)

Фільм “про війну” – він розказує про екіпаж американського танку під час Другої Світової. Починається він як доволі непоганий фільм про війну. Тут у нас є цинічні та трошки пришиблені танкісти до яких потрапляє новачок. Кожен з екіпажу представляє собою різні ступені розладу психіки виклаканого побаченим і пережитим.

Але чим далі тим більше фільм стає героїчною казкою. І це не погано саме по собі, просто не варто очикувати достовірності і документальності. А останній бій так взагалі є чимось що можна було б записати як бій за участі богів. І вже не розумієш де вигадка, де правда і чи не передсметні це видіння показують нам.

Закінчується усе теж безрадісно та трагічно і стає зрозуміло що це фільм не про конкретну подію та не про конкретних людей, а натомість про героїзм в цілому та про самопожертву.

Оцінки:

 

Posted by Oleksandr Golovatyi on

Hyena Road (2015)

 

У доповнення до Lone Survivor цей фільм теж розказує про “пригоди” американських військових в Афганістані. Цього разу мова йде про побудову і убезпечення дороги яка б дала можливість не лише вільніше пересуватися військовим, але і допомогла б афганській економіці. Складнощі ж утворюють не лише пов’язані з війною проблеми, але і місцева політика, бандити та інші різні мало приємні речі.

Фільм напружений і драматичний, але в ньому дуже багато намішано різних серйозних речей (сама війна, викрадення дітей, місцеві корумповані політики, впливові афганці з минулим, …) і з часом просто починаєш губитися в проблематиці і не знаєш на що реагувати. А невдовзі після перегляду починаєш забувати геть усі деталі.

Тому можна сказати що фільм мабуть варто дивитися, але в голові у вас після перегляду мало що залишиться нажаль.

Оцінки:

 

 

Posted by Oleksandr Golovatyi on

Brian Lumley. Necroscope / Брайан Ламлі. Некроскоп (1994-…)

 

І знову ціла серія (на момент написання в ній вже 16 книг!) про існування якої я навіть не здогадувався поки не почав писати цей пост.

Серія розовідає про хлопця з надприродньою здібністю спілкуватися з мертвими (через це його власне і називають Некроскопом) та його боротьбу з іншою нечистю.

Продовжувати її читати після першої книги я скоріше за все не буду, а чому – читайте далі.

Уся серія на Good Reads – https://www.goodreads.com/series/40853-necroscope.

 

Necroscope / Некроскоп (1994)

В книзі є не лише історія Некроскопа та те як він почав працювати на британські спецслужби, але і багато іншої дичини. Так, наприклад, тут є совєцькі злі екстрасенси, вампіри і таке інше.

Треба сказати що у книзі є доволі незвичний погляд на вампірів та що їх робити такими. Ось ця частина була доволі цікава.

Але ще у книзі багато нісенітниць та просто сміховинних ситуацій та пояснень.

Книга могла б бути хорошою фентезійною альтернативною історією, але натомість намагається виглядати серйозною фантастикою і саме це все і псує.

І знову ж таки з сильних сторін – написано усе дуже хорошою мовою і передано картинку просто чудово. От лише зміст усе псує.

Тому якщо вам подобається містика і різні таємні таємниці та страшні страхи то книга може навіть надзвичайно сподобатися. А мені було так собі.

Оцінки:

Posted by Oleksandr Golovatyi on

Black Panther (2018)

 

Така собі непогана дитяча фантастика яку мабуть приємно дивитися з маленькими дітьми. Вона видовищна і в ній привабливі герої у чудернацьких костюмах постійно стоять у пафосних позах коли не стрибають та не розмахують зброєю.

Але як для мене фільм занадто примітивний і мене просто набрид хвилин через 20. Олена додивилася його до кінця (я кожні хвилин 10-15 перевіряв що там відбувається на екрані) і погодилася зі мною що нема там нічого такого заради чого фільм можна було б радити до перегляду.

Оцінки:

 

 

Posted by Oleksandr Golovatyi on

Lone Survivor (2013)

Історія групи американських морських піхотинців (заснована на реальних подіях) яких відправили на спеціальну місію з усунення одного з ватажків афганських терористів. Але у них з самого початку пішло все не так і вони вимушені були відстрілюватися і відходити, і знову, і знову… Лише один з них вижив, він же і розказав цю історію.

Фільм примушує переживати за героїв і затягує в сюжет. І в той же самий час у фільмі нема щасливою розв’язки і лишає він по собі доволі пригнічений настрій. Так що самі вибирайте чи хочете таку історію дивитися.

Оцінки: