Є фільми в яких оповідання ведеться не лінійно, як от у цьому фільмі – усю історію розказано задом наперед. Але у хороших фільмах як Memento це зроблено не лише для художнього ефекту, але і має сенс в межах самої історії і дозволяє краще передати атмосферу та бачення світу головним героєм.

А от у цьому фільмі порізана на шматки і розказана не послідовно історія є усього лише технічним прийомом який робить, треба чесно визнати, фільм цікавішим для перегляду. Проте якщо потім проаналізувати усе побачене то приходить розуміння що і історія з дірками, і герої дуже картонні і їх мотивація недостовірна. Томе це фільм який помірковано цікаво дивитися і який при цьому не є цікавим фільмом.

Оцінки:

 

 

Чесний такий метал зіграний як наче зараз кінець 80-х. Як на мене то не достатньо агресивно і зовсім трошечки не вистачає важкості, але з іншого боку не можна звинувати команду у надто м’якому звуку чи якість засолодженості. Просто трошки не моє.

Кілька разів прослухав цей альбом і в принципі в колекції він зайвим не буде, але жодної пісні я так і не запам’ятав і жодне не можу назвати бойовиком. Усе якесь трошки краще за посереднє і усе без нарікань (хоча і хвалити нема за що). І якби я ніколи не почув цього альбому то теж мало що б втратив.

Але для тих кому heavy та power подобаються більше за рубаний та швидкий thrash має прийти до вподоби.

Оцінки:

 

 

Фільм дуже старається бути напруженим трилером з елементами жахів і взагалі бути чимось подібним до прекрасного (і не заслужено маловідомого) Coherence.

Що у фільмі добре зроблено так це постійні сумніви глядача у тому що він/вона розуміє і розгадує що діється на екрані та що має статися. Але очікування час від часу не справджуються.

Родина що повернулася з подорожі у якій схоже потрапила під вплив якоїсь секти збирає у себе дома дивний набір гостей і починає їх агітувати. В якийсь момент нарешті  стає кінець усім ваганням і починається боротьба за виживання…

Фільм далеко не ідеальний і то провалюється, то знову набирає цікавості. Але у підсумку це доволі непоганий напружений фільм з не надто щасливою розв’язкою. І якщо вам подобаються напружені, трохи лячні і брутальні фільми то варто переглянути і цей.

Оцінки:

Я не такий як всі,
Але можу прикидатися.
Сонце сіло,
Але в мене є світло.
День скінчився,
А у мене все тільки починається.

Мабуть я тупий,
Або просто щасливий.
Думаю що просто щасливий.

Моє серце розбите,
Але в мене є клей:
Допоможи мені вдихнути
І заліпи тріщини собою.
І ми полетимо
І зависнемо на хмарах,
А потім спустимося вниз
І прийде похмілля, прийде похмілля.

Зніми шкіру з сонця
І лягай спати.
Літай у мріях без обмежень
Бо душа мандрує легко.
Урок засвоєно,
Побажай мені удачі,
Заспокій мій опік
І розбуди мене.

Мабуть я тупий…

 

Призначення та характеристики

Так званий персональний фільтр для води. А якщо по простому то це просто трубка з фільтрами через яку можна пити воду сумнівної якості (з річок, озер та навіть калюж).

Варто зауважити що у виробника є і інші фільтри в каталозі: більшого розміру, вбудовані у пляшки чи пластикові ємності і так далі.

Інші характеристики:

  • Ціна: $15-$20.
  • Виробник обіцяє відфільтровування 99.9999% бактерій що живуть у воді та 99.9% водяних паразитів. Фільтри на 0.2 мікрони.
  • Ніяких хімікатів у фільтрах типу йоду чи хлору.
  • Фільтри розраховано на 1000 літрів води.
  • Вага – 56 грамів.
  • Фільм використовується мільйонами людей по всьому світу і має сертифікати саме як фільтр для води.
  • На сайті виробника – http://lifestraw.com/products/lifestraw/.

 

Враження від використання

Одразу скажу що ми не так вже й багато цими фільтрами у поході користувалися. Пили якось воду з гірського струмка (Mowich Lake) – усе обійшлося нормально, ніяких наслідків.

Трубка дуже легка і її можна додати навіть у самий навантажений рюкзак. Використовувати її теж доволі просто. Як не дотягуєтеся трубкою до води щоб попити то її можна завжди набрати у пляшку і пити звідти.

Саму трубку треба старанно продути (тобто видувати через неї повітря) щоб якомога менше води залишилося у фільтрах і бактерії не розмножувалися.

Оцінки:

 

Фільм наче складається з двох частин. У першій показано як в бункері у ман’яка живе вже кілька років викрадена ним молода жінка та її син народжений від цього ж ман’яка. І ось вони планують та здійснюють втечу…

А в другій частині ми бачимо як відкриває для себе світ хлопчик що все своє свідоме життя прожив у маленькій кімнаті. Також тут є депресія матері та інші драматичні моменти.

Фільм переважно драматичний, місцями напружений, а іноді і провисає… В цілому непогано і більшість часу це доволі пристойний фільм.

Чи буду я дивитися його знову? Може і буду, але мабуть лише першу частину.

Оцінки:

 

 

Фільм про журналіста якого так затягнула справа містичного вбивці відомого під іменем Зодіак що він витратив роки свого життя на пошук вбивці. Фільм показує розвиток подій, розслідування, роботу поліції, а головне роботу журналіста який згодом видав книгу що і розкрила світові загадкового вбивцю.

Цікаво ознайомитися з самою історією та її деталями – бо все відбувалося насправді і деякі суперечки та містичність лишають і досі обговорюваними.

Але також варто сказати що фільм не надто динамічний і місцями доволі тягучий. Тому якщо вам сама історія Зодіака не цікава то можете пропускати – є шанс не додивитися до кінця.

І такі високі оцінки фільму можна зрозуміти – в США ця історія знайома усім і кожному і свого часу її обговорювали кілька років на радіо, телебаченні та у газетах невпинно.

Оцінки:

 

Це саме те ж чого зроблено потаємні мрії
І не мені противитися цьому.
Я подорожував світом
І усьома сімома морями
І усюди всі шукають когось для себе.

Хтось хоче скористатися тобою
Хтось хоче щоб ти ними скористався
Хтось хоче катувати тебе
Хтось хоче щоб ти їх катував.

Не здавайся,
Тримайся і продовжуй жити.

Гра аж 2004-го року, проте вона залишається доволі популярною і відомою і сьогодні. І також вона суттєво вплинула на інші ігри та індустрію в цілому. Взагалі з великою натяжкою можна сказати що ця гра є своєрідною сучасною заміною Монополії.

 

Характеристики

  • Ціна: гра давно і успішно продається, хоча давно вже не є великим хітом. Але ціна яка майже не міняється складає $30 що на мою думку виправдано.
  • Кількість гравців: від 2 до 6. З тих ігор які мені вдалося зіграти моє враження таке що 4 гравці будуть якраз ідеальною комбінацією. З більшою кількістю гравців важче слідкувати за подіями на дошці (хоча це не надто велика проблема), а з меншою кількістю – гра розвивається дуже швидко. Проте найважливіше що це одна з небагатьох ігор на вершині списку в яку можна грати аж вшістьох.
  • Час гри: для 4 гравців час складатиме від 1 до 1,5 годин, для 6 гравців – 2 години і більше. Гравці дуже багато взаємодіють між собою як на карті так і у процесі аукціону. До того ж важливо слідкувати за тим що інші будують і які ресурси споживають.
  • Складність правил. Головна складність у тому щоб пояснити порядок дій які виконує кожен гравець та як змінюється порядок гравців у залежності від попередніх дій. Проте хоча б з одним досвідченим гравцем це не має бути проблемою.
  • Час навчання. Крім певної кількості дрібних деталей принцип гри стає зрозумілим доволі швидко. Звісно щоб опанувати гру потрібна певна кількість повторів, але дрібні деталі доведеться все одно підглядати у правилах майже кожного часу.
  • Жанр і категорія. Ця гра є економічною стратегією в якій гравці розбудовують електростанції, купують ресурси, ведуть боротьбу за територію та продають вироблену енергію. Дуже вдало вибрана тема як на мене.
  • Ігрові механізми: аукціон, контроль територій.
  • Розширення: не дуже велика кількість доволі відомих розширень. Кілька прикладів: Power Grid: Robots дозволяє додати штучних (запрограмованих) гравців-роботів дії яких у кожній ситуації випадково визначаються з набору можливих дій.
  • Повторна іграбельність: дуже висока. Я припускаю що з часом гра може почати виглядати як повторення одного й того ж, але для цього має пройти певний час щоб опанувати всі деталі.
  • Оформлення: дуже якісне. Оформлення знову ж таки дуже пасує темі гри і виглядає доволі сучасно. Єдине нарікання у мене на розмір коробки – занадто вже вона велика. Розумію що це потрібно щоб вмістити велику і знову ж таки якісну карту, але все ж таки – коробка майже вдвічі більша (не по товщині) за коробки інших “великих” ігор.

 

Правила

На кожному ході гравці роблять наступні дії.

Порядок ходів визначається кількістю міст в яких у гравця є станції. Впродовж аукціону починає перший гравець, а коли приходить час купувати ресурси та міста ходити починає останній гравець. Таким чином гра дає можливість відстаючим гравцям наздогнати лідерів.

Перше – участь в аукціоні в якому гравці борються за електростанції які вони будують. Обмеження тут таке що гравець може купити лише одну станцію. До того ж станцій у гравця може буте лише три і тому деякі з побудованих доведеться прибирати. Чим далі прогрес тим більш потужні/ефективні станції з’являються у продажу.

Другий крок – гравці (починаючи з останнього купують ресурси). Ресурсами є вуголь, нафта, сміття та уран. Ресурси потрібні для того щоб живити побудовані електростанції. Гравець може купити лише ті ресурси які він може “спалити” і на кожній карті зі станцією можна зберігати лише вдвічі більше за мінімально необхідну кількість ресурсів. Ціна ресурсів зростає тим більше чим більше їх купують. Треба також зауважити що на ранніх стадіях для купівлі переважно доступні електростанції що працюють на вугіллі, а ближче до середини гри вже можна купувати станції на смітті та урані.

Третій крок – гравці (знову ж таки у зворотному порядку) купують міста. Перше місто може бути вибране яке завгодно на карті. Далі ж можна купувати міста також сплачуючи за з’єднання кожне з яких має різну ціну. Також варто зауважити що можна купувати міста за кілька кроків сплачуючи ціну з’єднань і не купуючи “проміжкові” міста. За один хід гравець може купити довільну кількість міст. Що важливо це те що у грі є стадії (про них згодом). На першій стадії у кожному місті може бути лише один гравець, на другій – два, на третій – три. Відповідно ціна за друге та третє місце у місті зростає.

Наступний крок – бюрократія. На цьому кроці гравець спалює ресурси на своїх станціях щоб продати енергію у своїх містах і отримує гроші в залежності від того яку кількість міст можна забезпечити.

Порядок гравців може помінятися – на перше місце виходять ті хто має більше міст. У випадку однакової кількості визначним фактором є номер (вона ж початкова ціна на аукціоні) найрозвинутішої електростанції у гравця. У більшості ситуацій гравець прагне опинитися на останньому місці щоб мати можливість купити найдешевші ресурси та бути першим у купівлі місць.

В кінці ходу відбувається заповнення ринку ресурсами що приводить до зменшення їх ціни. Для кожного типу ресурсів заповнення відбувається з різною швидкістю в залежності від кількості гравців та стадії гри.

Тепер стосовно стадій гри. Друга стадія починається коли один з гравців купує певну кількість міст (різну для різної кількості гравців). На цій стадії з’являється можливість мати двох гравців у місті. Проте той же гравець не може мати більше однієї станції у одному місці. Третя стадія починається коли з колоди електростанцій витягують спеціальну карту. Ну і звісно на цій стадії можна вже мати до трьох гравців у місті. Є ще інші дрібні відмінності між стадіями, але то вже якраз ті деталі які треба дивитися у правилах кожної гри.

Гра закінчується коли будь-який гравець будує певну кількість міст яка є різною для різної кількості гравців. Виграє той гравець який може забезпечити енергією найбільшу кількість місць. У випадку нічиї виграє той у кого у підсумку більше грошей.

 

Враження

Ця гра цілком заслужено має такі високі позиції у рейтингах і є такою відомою. Не можна сказати що саме з неї варто починати знайомитися з настільними іграми, але після того як ви зіграли в кілька простих ігор і вам сподобалося варто спробувати саме цю гру. Зігравши в неї ви зрозумієте чи варто вам рухатися в сторону більш складних за правилами та стратегією ігор і чи вам потрібна довша тривалість чи коротша. Можливо простіші більш динамічні ігри вам подобаються більше.

Оцінки: