Lynch Thy Beauty–2005 – Where’s Your Hero Now?

 

Мені сподобалося – цікава грімуча суміш. Мені вельми до вподоби прийшлася. Але тільки якось вже занадто агресивно чи що.

http://www.myspace.com/lynchthybeauty

 

[youtube=http://www.youtube.com/watch?v=Rxcwdjk3TZI&w=448&h=252&hd=1]

C’est arrivé près de chez vous / Man Bites Dog (1992)

Це можна сказати французька версія «Природжених вбивць». Але сильно французька.

Знімальна група робить фільм про ман’яка який вбиває на камеру людей а потім ховає трупи. Таке божевілля корочє, і все дуже серйозно.

Фільм хороший, з тих які означають значно більше ніж показано. Але так щоб казати що прямо обов’язково дивитися я не буду.

http://www.imdb.com/title/tt0103905/

[youtube=http://www.youtube.com/watch?v=bcPhaieTg4o]

Cattle Decapitation–2006 – Karma.Bloody.Karma

Безсумнівно “заліковий” techical death metal з таким ацьки низьким чистим вокалом! Також присутній блек-вокал. Музика важка, ритмічна з характерними для цього стилю постійними змінами рифів та їх швидкості.

Тобто з одного боку важко надзвичайно, а з іншого – пострибати і пофанатіти в такт ніфіга не вийде під таке. Немає тупого нарізання рифів впродовж 2-3х хвилин як і немає олд-скул дезової гітарно-рифової мазні.
Коротше для мене технікал дез стає нарівні з техно-дезом – не менш цікавий і захопливий стиль, хоча і дещо простіший.

http://www.metal-archives.com/albums/Cattle_Decapitation/Karma._Bloody._Karma/114047

[youtube=http://www.youtube.com/watch?v=Fq0VIOfl3VM]

Princess (2006)

Даньский повнометражний мультфільм. Історія про помсту порноділкам. Брат мститься за сестру та її маленьку доньку. Кровіща там, вбивства всякі, божевілля трошки.

Нічого такий, навіть я би сказав дуже пристойно.

http://www.imdb.com/title/tt0419073/

[youtube=http://www.youtube.com/watch?v=3eUoXVnUlMY]

Eric Frank Russell. Men, Martians and Machines (1955). Major Ingredients (2000). Somewhere a Voice (1965). Like Nothing on Earth (1975) / Эрик Рассел. Эта безумная Вселенная.

Книга із чудової серії “Шедевры фантастики”.
Не дивлячись на те що я дуже люблю наукову фантастику і чимало її перичитав цього автора я не знав взагалі ): А дивно. Його оповідання (до речі періоду 60х років) можна сміливо порівняти з найкращими оповіданнями Шеклі.
Вони схожі і за стилем і за стилистикою. Взагалі твори мають трохи простіший сюжет і помітно довші, через те що містять більше деталей. При цьому автор дуже рідко використовує прийом парадоксу чи жарту в останньому реченні твору (що у Шеклі присутнє в 99% оповідань).

Сама збірка, як у нас це люблять робити, складена з 4х збірок:
– Major Ingredients
– Men Martians & Machines
– Somewhere a Voice
– Like Nothing on Earth

Man cheng jin dai huang jin jia / Curse of the Golden Flower (2006)

Чудові масові баталії, більш правдоподібні ніж у “Герої” індивідуальні бої, цікавий та майже реалістичний сюжет. Фільм знято на основі майже достовірної історії.

Так, цей фільм можна сміливо порівнювати зі славетним “Героєм”, причому в багатьох випадках ми маємо кращий продукт.

У фільмі чудові колористичні рішення, багато уваги приділено інтер’єру і він є більш костюмним.

Коротше – красива картинка, цікава і доволі реалістична історія.

http://www.imdb.com/title/tt0473444/

[youtube=http://www.youtube.com/watch?v=NTrJlpgeRyw&w=560&h=349]

Robert J. Sowyer. Flashforward / Роберт Дж. Сойер. Спогади про майбутнє (1999)

 

Таки ці вчені зі своїм коллайдером наробили біди – в резульаьі експерименту усі зазирнули у своє майбутнє на якусь хвилинку і побачили там в основному не надто приємні речі. А хто і нічого не побачив.

 

Ну коротше якась там наукова база під це підведена – особливо потужний струмінь нейтріно пройшов через Землю під час зіткнення у коллайдері елементарних часток з близькосвітловою швидкістю… коротше таке шось. Ну і дані про майбутнє виявляються непротиречивими, зі шматочків “спогадів” починає складатися картина майбутнього. Відповідно виникає питання фатуму і чи можна в тому майбутньому щось змінити.

 

Один з головних героїв розслідує власне вбивство, розповідь нповільно перетворюється на екшн зі стріляниною, біганиною і вибухами.

 

А коли проводять повторний експеремент то кілька “Обраних” бачать набагато далі – людство зникає, Земля гине, їхні одіті в титанові тіла розуми мільйони років літюать у порожньому мертвому всесвіті.

 

По книзі навіть запиляли якийсь серіал де автор зіграв щось у першій серії.

Kizzu ritân / Kids Return (1996)

 

 

Це якби історія двох друзів що у школі були придурками, били інших і відбирали у них гроші. А потім, коли їх вигнали зі школи один став боксером, а інший мафіозі(вірніше якудза). А потім вони все втратили через свою власну дурість. Але життя на цьому у них не скінчилося, а навіть навпаки – лише починається.

Коротше Такєши Кітано поганого не зніме, так що дивитися (:

 

http://www.imdb.com/title/tt0116767/

[youtube=http://www.youtube.com/watch?v=MvY6JCFCrQk]

Сто ув’язнених і одна лампочка

Задача

В один день сотні ув’язнених запропонували прискорити процес їх звільнення. В тюрмі є камера з однією лампочкою яку можна або увімкнути, або вимкнути. Коден день в камеру запускають одного ув’язненого який бачить лампочку і може її вимкнути або увімкнути.

У кожного ув’язненого питають чи всі 100 зеків вже побували в камері. З відповіддю “ні” процес продовжується. При відповіді “так” і якщо це не правда – всих страчують.

Ув’язнених вибирають в довільному порядку і з повторами.

Ув’язнені можуть домовитися про стратегію поведінки за день до початку усього процесу. Після цього вони поміщуються в одиночні камери де не можуть обмінюватися інформацією одне з одним і не можуть бачити лампочку.

Яка стратегія дозволить гарантовано дати правильну відповідь і мінімізує кількість часу до звільнення?

Рішення

Одного з ув’язнених можна призначити “лічильником” і домовитися що за замовчанням лампочку вимкнуто (це маожна зробити в перший день і цей день не рахувати, а лічильником стає автоматично той кого завели у другий/перший день), і кожен з ув’язнених повинен її увімкнути один раз. Тобто якщо ув’язнений вперше заходить в камеру і ліампочку вимкнено то він її вмикає, якщо ж увімкнено – нічого не робить і вважає що ще не заходив в камеру. Якщо ж ув’язнений вже один раз увімкнув лампочку то при всих наступних заходах в камеру він просто нічого не робить. Ну і зрозуміло на питання завжди відповідє “ні”.

“Лічильник” же просто вимикає лампочку і рахує кількість вимикань – як тільки їх стане 99 значить всі ув’язнені вже тут побували і лише тоді відповідь “так”.

Модифікації до алгоритму допомужуть зробити кожного з ув’язнених лічильником, або поділити дні на групи, або ще якось.

Додатково читати тут – http://habrahabr.ru/blogs/zadachki/69558/.

Десять рішень з математичним “обгрунтуванням” – http://www.ocf.berkeley.edu/~wwu/papers/100prisonersLightBulb.pdf