Posted by Oleksandr Golovatyi on

[задача] Німецький танк

Постановка задачі

Ця задача насправді виникла у минулому і її було розв’язано математиками під час Другої Світової.

Союзники збирали інформацію про те скільки танків кожного типу було випущено Німеччиною. Від шпигунів було відомо що завдяки німецькій організованості та пунктуальності усі танки нумерувалися послідовно та унікально. Ну тобто номери у них були 1, 2, 3 і так до не відомо стільки. Але ті ж самі шпигуни давали очевидно недостовірну інформацію про кількість танків.

Якщо у нас є підбиті танки з номерами 12, 65, 34 та 51 то скільки усього таких танків було випущено?

 

Рішення задачі

Перше на що можна звернути увагу це на найбільший номер у нашому наборі – 65. З нього ми можемо сказати що було випущено як мінімум 65 танків.

Щоб зробити наступний крок треба бути трохи обізнаним зі статистикою. А саме в нагоді стане одна з теорем яка говорить що для унікальної нерозривної послідовності значень від 1 до Х якщо ми витягуємо випадкове значення то з найбільшою імовірністю ми витягнемо те що є медіаною (тобто значенням найближчим до середнього для всього набору). Уявіть собі коробку з невідомою кількістю пронумерованих кульок. Якщо ви витягуєте будь-яке значення то варто припустити що це медіана серед усіх значень бо для діапазону від 1 до Х з найбільшою імовірністю ви дістанете саме середнє значення.

Тепер ми можемо сказати що згідно максимального значення ми можемо припустити що танків було усього 130.

Час поглянути на інші значення. Важливе в них те що усі вони лежать від 65 зліва на осі Х. Враховуючи що імовірність кожного значення однакова той факт що усі вони групуються зліва означає що справжня медіана теж лежить десь зліва від максимального значення що ми його маємо. І так ми приходимо до формули N \approx m + \frac{m}{k} - 1. Тут N – кількість танків усього, m – найбільший відомий номер, k – кількість відомих номерів.

Для набору номерів наведеного вище отримаємо 80.

Більше теорії та пояснень можна знайти тут – https://en.wikipedia.org/wiki/German_tank_problem.

 

Практичні наслідки

Після закінчення війни коли розрахунки можна було перевірити з’ясувалося що для кожного типу танків математики дали відповідь що на одиниці відрізнялися від реальних значень, а дані які давали шпигуни відрізнялися в рази.

Цікавим наслідком є також те що для нумерації та класифікації використовувати цілочисельні значення небезпечно і тому у військових тепер є спеціально буквено-цифрові системи в яких нумерація таки присутня, але сторонньому спостерігачеві невідомо достовірно як ті позначки переводити у послідовні номери (бо це можна зробити більше ніж одним способом).

Posted by Oleksandr Golovatyi on

Misconduct (2016)

Кримінальна драма в якій молодий амбіційний адвокат намагається вести війну проти керівника великої поганої корпорації. У нього, цього адвоката, з’являються дивним чином певні докази. А сама історія з часом стає кримінальною і в неї втягуються вже люди яких би там не мало бути, виникають погрози і таке інше. Ну і в кінці з’ясовується (СПОЙЛЕР!) що молодого амбіційного адвоката підставили цинічні багатії.

Але і розв’язок і навіть велику кількість супутніх подій можна легко передбачити і взагалі уся історія якась занадто прямолінійна і проста. Тут власне нема місця ні загадці ні несподіваним поворотам сюжету. Фільм з потенціалом, але його так і не розкрили.

Єдине що в фільмі хорошого так це кілька акторів на гру яких приємно дивитися.

Оцінки:

 

Posted by Oleksandr Golovatyi on

Hannu Rajaniemi. Jean le Flambeur / Ханну Райаніємі. Жан ле Фламбер (2010-2014)

Коли дебютна книга нікому до того не відомого автора вистрілює так що її усі порівнюють зі “Сліпою зоною” та “Анафемом” і коли гранди жанру в один голос хвалять і автора і книгу то без усяких сумнівів треба брати і читати.

І треба сказати що хоча ні стиль оповідання ні описаний світ не схожі на те з чим книгу порівнюють є щось таки спільне у молодого автора і Пітера Уотса. А саме ставлення до читача як до розумної дорослої людини. І якщо Уотс оперує науковими і вузькоспеціалізованими термінами не пояснюючи їх (що примушує на кожній сторінці щось шукати у Вікіпедії) то Райніємі не розказує нам ні історію світу в якому відбуваються події ні історії діючих осіб. Читача просто кидають у вир подій і лишається дізнаватися про світ з дрібниць супровідної до основного сюжету інформації. Ну або здатися і кинути читати.

Уся серія на Good Reads – https://www.goodreads.com/series/57134-jean-le-flambeur.

 

The Quantum Thief / Квантовий крадій (2010)

Головного героя визволяють з в’язниці в якій він нескінченно переживав смерть у різних її формах. А визволяють його щоб він вкрав те що потрібно замовнику. А вкрасти треба на Марсі, у крокуючому місті. А мешканці Марсу захищають себе від спостерігачів спеціальними технологіями. А головний герой виявляється вже колись давно був на Марсі і навіть щось там набудував.
І ще тут є якісь зоку з їх технологіями, ще є нановіруси що постійно атакують місто. Ще тут кожна людина має чітко відведений час життя після чого має служити роки як свідомість однієї з машин що підтримує існування міста. І ще тут є боги і купа інших незрозумілих і не пояснених ніколи речей…

Але тим не менше книга затягує і її сюжет схожий на детектив у стім-панковій обгортці навіть не такий цікавий як той світ що намагаєшся його зрозуміти поки читаєш.

І хоча до кінця нам так і не розказують ні історію головного героя чи замовника крадіжки, ні історію Марса і катастрофи що здається сталася в минулому світ виглядає логічним і ніяких дисонансів не викликає. І при цьому сюжет розвивається доволі непередбачувано.

Оцінки:

Книга мені настільки сподобалася що я одразу почав читати наступну в серії…

 

The Fractal Prince / Фрактальний принц (2012)

Цього разу більшість подій відбувається на Землі на яку вирушає головний герой щоб викрасти дитячу копію одного з богів.

У книзі ми більше дізнаємося про світ і краще починаємо розуміти значення термінів що їх використовує і автор і його герої.

Власне перед нами світ в якому людство майже втратило своє біологічне коріння і так само існує у віртуальній реальності як і у фізичній. При цьому універсальні штучні інтелекти це як правило поробітнені людські свідомості.

Ще у нас тут існує самокопіювання (для свідомості) та навіть “чорні дири” у вигляді злиття безлічі особистостей в бога. Ну і так далі.

Уся книга має східні мотиви що підсилюється як іменами землян так і їх термінологією – джини, як приклад.

Власне одна з проблем з подібними книгами це те що їх сюжет не можна розказати не переказавши усю книгу в деталях. І тут дійсно краще прочитати ніж послухати чийсь відгук.

Книга мені так само сподобалася, чимось більше, а чимось менше ніж перша, але перед тим як почати останню в серії захотілося перемкнутися тимчасово на щось легше для мозку. Занадто вже вибаглива подібна фантастика…

Оцінки:

Posted by Oleksandr Golovatyi on

9 (2009)

 

Свого часу мене відлякнула мультиплікаційність цього фільму, а потім я про нього взагалі забув. А дарма – коли Netflix нагадав мені про цей фільм і я його переглянув (почав зі скептицизмом) то залишився дуже задоволеним.

Це така собі казкова пост-аполіктична утопія у зруйонованому світі де вже нема людей і де натомість маленькі механічні свторіння борються за життя з механічними ж монстрами. Так, це не достовірна і не наукова фантастика, але все одно це дуже хороший фільм: його якісно зроблено, у нього цікавий сюжет і герої, є і мораль, і взагалі все що треба щоб назвати цей фільм хорошим тут є.

Оцінки:

 

Posted by Oleksandr Golovatyi on

Перший раз у Сан Дієго

За всі 10 років що ми в США нарешті спроміглися відвідати це велике місто на самому кордоні з Мексикою.

 

Була і нагода – наші знайомі друзі живуть там вже деякий час, а ми не бачилися дуже давно. Але оскільки вони свідомо в інтернеті не світяться то про них ми згадувати не будемо і їхні фото теж показувати не будемо.

 

Були ми там у лютому, але як видно на фото було в Сан Дієго в цей час доволі тепло. Якби не сильний і холодний вітер що час від часу примушував одягати куртки то в одних шортах і футболці там саме те що треба.

 

І хоча місто сильно на півдні та ще і на березі океану рятує його від шаленої спеки холодна течія що підходить близько до берегу.

Взагалі дорогі райони та містечка що складають місто знаходяться на пагорбах близько до океану – тут і берег, і рослинність, і не так спекотно. А якісь 10 км вглиб континенту і вже все навколо плавиться без прохолодного вітру.

 

Біля міста розташовано велику військово-морську базу, можна навіть спостерігати гігантські кораблі у заливі.

 

Є тут і маяк у місці в якому вперше на цьому березі висадилися іспанці. Є і купа інших історичних та усяких різних музеїв та місць.

А в сам маяк можна зайти і подивитися на побут людей ще якісь 100 років тому.

 

Звісно є і пляжі як у самому місті так і у містечках навколо. Не знаю як там літом, але зимою купатися в океані було б дуже холодно. Тому ми в воду і не лізли.

 

Одне з найвідоміших туристичних місць Сан Дієго це парк водяних тварюк SeaWorld. У парк можна йти на цілий день – там крім акваріумів ще проходять шоу з різними тваринами. Лише раджу глянути на розклад виступів зарані і скласти собі програму бо інакше можна усе не встигнути (от ми не встигли усі виступи подивитися).

 

Але тим не менше те що побачили нам сподобалося. Виступи морських котиків, косатки, та і просто акваріуми з рибами, черепахами та іншими гадами цікаві. Не кажучи вже про дельфінів, пінгвінів та інших видр.

 

Власне все що можна сказати про цей парк – як раптом будете в Сан Дієго то завітайте туди :)

 

А ще ми відвідали історичну частину міста в якій зараз розміщено магазинчики і кафешки: вироби зі шкіри, кава, вироби з глини і таке інше.

 

Окремо варто зауважити військовий корабель-музей який почав служити у Другу Світову, а свою останню місію виконав у 1991-му році. З нього злітали винищувачі та бомбардувальники щемити Хусейна.

 

Сам корабель тричі перебудовували і модернізовували, а зараз по ньому бродять натовпи туристів.

Тут можна подивитися в яких умовах (дуже спартанських) живуть моряки, офіцери (трошечки краще), кімнати управління різними загонами, кімнати нарад, командні пункти, …

 

Що ще цікаво так це літаки і гелікоптери різного призначення і різних років виставлені на палубах.

 

І тут же стоять тенти де вже старі пілоти хто насправді служили на цьому кораблі розказують про деталі та складнощі зльоту і посадки та інші технічні моменти. Біля них є великі екрани де все що вони пояснюють можна побачити на документальних кадрах.

 

А ще нам вдалося знайти час і трошки поганяти на рентованих гірських байках у дуже зручному для цього парку біля якого і живуть наші знайомі. Було і де розігнатися, було що подивитися і були складні (як для нас) технічні моменти, але не занадто.

 

Коротше поганяли з задоволенням.

 

На цьому у мене все :)

 

Усі світлини з подорожі тут – https://1drv.ms/f/s!An2jFEIZkBKyk4E1xOCRDzQsLIECKA.

Posted by Oleksandr Golovatyi on

Middle Man (2017)

 

Коли дивишся цей фільм як глядач проходиш кілька стадій. А, це сумна комедія. А, ні, це мабуть драма з елементами комедії. А, ні, це бойовик. А, так це ж чорна комедія! А, ні, це… жахи?

Фільм може і сподобатися, в ньому є що вподобати насправді. Але більша імовірність що він не сподобається. А через те що він дуже нерівний можливо не всі навіть додивляться його до кінця.

Коротше є тут у нас такий нудний бухгалтер який вирішив стати комедійною зіркою і намагається виступати зі своїми не смішними жартами. І все у нього не виходить, і всі з нього знущаються. А потім раптом трапляється вбивство, а потім ще одне. І любовна історія тут є. І дійсно неочікувана розв’язка до якої, повторюся, не всі дійдуть. Якби фільму трошки краще викладену історію то його навіть можна було б рекомендувати.

Оцінки:

 

Posted by Oleksandr Golovatyi on

[english] high and dry

 

Словосполучення яке дослівно можна перекласти як “підвішений і висушений” і має такі значення: безнадійний, покинутий, забутий. Використовується найчастіше у формі leave high and dry (залишити висіти і сохнути) і походить скоріше за все з морської справи де щось виймали з води, підвішували сушити і забували, а воно (те щось) потім безнадійно псувалося.

Ну і також це назва відомої пісні Radiohead.

У словниках:

 

Posted by Oleksandr Golovatyi on

Reservoir Dogs (1992)

 

Цей фільм класика яку і досі приємно дивитися, а пишу я про нього лише тому що у мене досі “рецензії” про нього не було.

Якщо ви раптом жили що називається під каменюкою і фільм цей не бачили… то чому ви досі це читаєте замість дивитися його?!

Дуже вражає як з маленьким бюджетом і мінімумом засобів Тарантіно вдалося зняти фільм від якого відірватися не можна. По суті геніальний The Hateful Eight це нова реінкарнація цього фільму. Жартую звісно, але схожого у них більше ніж того що різниться – камерність сцен, будова сюжету, розкриття героїв через діалоги у кадрі і так далі.

Оцінки:

 

Posted by Oleksandr Golovatyi on

Aubrey Organics Swimmer’s Shampoo, Aubrey Organics Swimmer’s Conditioner

 

Якщо ви плаваєте у басейні хоча б пару разів на тиждень і плавання це триває не менше 30 хвилин кожного разу то вам як мінімум треба користуватися спеціальним шампунем “для плавців”.

Справа в тому що у хлорованій воді і навіть у солоній присутня достатня кількість хімії щоб від регулярного відвідування басейну отримати хімічний опік шкіри голови. Ускладняється  проблема тим що хімічними речовинами з басейну пропитується волосся і коли ви потієте, чи навіть просто у підвищений вологості той хлор знову виділяється і ускладнює ваш опік.

Звичайні шампуні що їх рекламують та ті безіменні що їх надають у спортклубах не вміють ефективно боротися з цією проблемою. От саме тому і існують спеціалізовані шампуні для плавців. Без них рано чи пізно проблеми накопичуються і проявляються у почервонінні, свербінні та інших неприємних проявах.

Саме цей бренд я згадую тому лише що Олена свого часу перепробувала кілька подібних рішень і зупинилася на цьому як ефективному, відносно не дорогому та приємному тактильно і на запах. Тому ним користуюся і я :)

Шампунь доволі рідкий, приємно пахне, але після змивання волосся стає просто неймовірно жорстким на дотик і якщо не користуватися кондиціонером то нічого зробити з ним (волоссям) не вдається. Ціна за 16 рідких унцій (470 мл) складає $15-$20.

Що ж стосується кондиціонеру то можна брати будь-який, але я згадав цей же бренд просто тому що він трошки краще (здається) працює. Тут ціна буде $8 за 11 унцій (320 мл).

Оцінка на Amazon – 3.2/5 (https://www.amazon.com/gp/product/B0009VDBRE).