2018/10 – Новий Орлеан, Луізіана

 

На конференцію Табло ми з Оленою поїхали разом щоб подивитися на Новий Орлеан. І ось вам коротенький звіт.

Місто відоме в першу чергу своєю кухнею та музикою. Що стосується кухні то тут багато дуже смачних страв з морепродуктів (риба, креветки, устриці та інші потвори) та гамбо (це такий густий суп що у ньому майже нема юшки). І справді усе що ми їли в будь-яких місцевих чи то ресторанах чи то кафешках – усе було дуже смачне. Таке смачне що аж занадто. Я вже на третій день не дуже і хотів вже їсти будь-що – такий насичений смак у всього тут.

 

Те ж саме стосується і солодощів та випічок – щось взяте з французької кухні і адаптовано, і у результаті виходеть таке усе смачнюче, солодке, засипане горою цукрового пилу… Коротше якщо ви не байдужі до їжі то внесіть це місто у список обов’язкових для відвідування. Наскільки я байдужий до смаків (мені аби жерти, а що воно там на смак вже не так цікаво), і то оцінив місцеву кухню.

 

Що стосується джазу то він тут усюди. Мало того що невеличкі групки грають щось на вулицях, так тут ще джаз у якості фонової музики грає в торгівельних центрах, ліфтах та автобусах. Вже не буду казати про клуби з живою музикою яких тут теж багато.

 

Як тільки ми приїхали у місто і заселилися в готель нам пощастило побачити Марді Гра – місцевий парад де люди наряджаються у мерців і різних чудовиськ і з машин розкидіють буси. Він проходив просто по вулиці на якій був наший готель :)

 

Місто має доволі незвичну архітектуру (принаймні у порівнянні з тим що ми вже бачили в США) і взагалі те що це колись була французька колона досі простежується не лише у назвах. Французький квартал, Майдан Конго, джазові клуби і будинки з балконами – про все це я неодноразово читав у книгах, але вперше побачив в живу. І мені сподобалося.

 

Раджу взяти тур на автобусі (ми це зробили), сходити у неймовірний музей Другої Світової про який лише один можна написати кілька постів, і як буде можливість поїхати подивитися місцеві болота. Коротше як буде ще можливість то поїдемо в Новий Орлеан ще обов’язково.

 

А поки на цьому закінчу…

 

 

 

 

Birthmarked (2018)

 

Сумна і розумна комедія, та і в цілому хороший фільм.

Історія про те як двоє науковців намагаються правильно виховати дитей стимулюючи у них певні інтереси, вміння та направляючи їх розвиток в певну сторону. Але у підсумку діти їхні як і будь-які діти виростають зі своїми вподобаннями та талантами. І до того ж самі вихователі після багаторічної відсутності успіхів переживають не найкращі часи.

Фільм такий що є і посміятися з чого (але ніяких гегів тут нема), а є над чим і подумати. Гарний фільм одним словом. У якості комплемента можу сказати що візуально фільм трошки нагадує твори Веса Андерсона, але лише нагадує.

Оцінки:

 

 

Pelé: Birth of a Legend (2016)

 

Фільм як можна зрозуміти з назви роказує про Пеле, а саме про його дитинство та юність і те як він почав грати у футбол, як робив перші успіхи і як став знаменитим.

Сам по собі фільм доволі посередній. Тут і затягнена історія, і персонажі яких нам іноді показують з їх історією, а потім забувають про них, нема ніякої кульмінації і акторська гра іноді не найкраща.

Але завдяки тому що фільм про реальні події, реальних людей та взагалі про миті які відомі і надихають у підсумку цей фільм назвати поганим аж ніяк не можна.

Варто його дивитися якщо вам цікава історія життя Пеле, вірніше початок його життя і професійної кар’єри, або якщо ви так само як і я любите фільми про спорт.

Оцінки:

 

Tablea Conference 2018

 

Конференція Табло, або просто TC цього року проходила в Новому Орлеані (https://tc18.tableau.com/) протягом тижня. Цього року конференція зібрала більше 17 тисяч (так – 17000) учасників і майже 2 тисячі працівників компанії.

Участь в конференції коштує від $1200 до $1700 в залежності коли купувати квитки (таким чином можна порахувати що лише продавши квитки Tableau заробляє більше 20 мільйонів доларів).

І конференція вже настільки велика що в США фактично і не залишилося місць де її можна проводити. Мова йде не лише про готелі, але і про конференц-зали в яких іноді збирається до кількох тисяч людей – мало де можна знайти хоча б 10 таких залів щоб вони були в одному приміщені. А ще купу маленьких треба, місце де всіх відвідувачів та учасників можна годувати, класи де треба поставити десятки комп’ютерів і таке інше.

Що ж саме відбувається на конференції? Існує кілька видів подій які проводяться одночасно більше ніж в десятку аудиторій різного розміру: представлення нових фіч продукту, класи де людей навчають певним прийомам та технікам, представлення та опробування експериментальних можливостей, зустрічі з командами, виступи партнерів про те як вони використовують чи інтегруються з Табло, стенди де доктори (експерти з продукту) допомагають вирішити конкретну проблему і таке інше.

Відвідувачі записуються на сесії та класи заздалегідь оскільки місця обмежені.

А роблять усю цю масштабну подію працівники компанії. Тобто усі ці виступи, класи, зустрічі з користувачами і навіть інформаційна підтримка та проста допомога щоб знайти потрібну аудиторію – все це роблять програмісти, тестери, дизайнери, менеджери і всі інші хто працює в Табло.

Працівники записуються на ролі (спікер, лектор, доктор і так далі) і готують відповідні матеріали.

Наступного року конференція буде проходити в Лас Вегасі бо, повторюся, міст в США для подібного розмаху крім Вегасу вже і не залишилося :)

 

Велику кількість з більше ніж 600 годин цьогорічних виступів можна подивитися на каналі компанії – https://www.youtube.com/user/tableausoftware/featured.

 

Call the Midwife (2012-…)

 

Хоча зазвичай я таке не дивлюся, але у цьому випадку із задоволенням та навіть певною зацікавленістю передивився десь зо три сезони – занадто добре розказано історію.

Перед нами екранізація спогадів повитухи\медсестри у 50-60-хх роках у Англії. Сама вона та її подруги живуть у монастирі з монашками яким вони і допомагають.

У кожній з 40-хвилинних серій є над чим посміятися, але в основному це драма і кожна серія намагається як мінімум пару разів витиснути сльози різними трагічними подіями. Кожен епізод є окремою історією, але усі вони розвиваються послідовно і прямо таке враження що читаєш книгу.

Цікаві як самі герої, їх історії так і побут та події тих часів, чим переймалися люди та які проблеми у них були.

Припинили ми дивитися цей серіал просто через те що драму не надто полюбляємо і трохи набридло перейматися героями через силу. Тим не менш раджу цей серіал будь-кому без будь-яких сумнівів.

Оцінки:

 

2018/10/14 – MFG Cyclocross Manguson Park

 

Цього разу старт проходив по трасі на якій я вже змагався (2017-10-15 Magnuson Park MFG Cyclocross) хоча на ній і було кілька змін.

 

Особливо розписувати нема чого, дивіться світлини.

 

Олена цього разу тричі впала і добре пошкарябала ноги та розбила до крові коліно, але наче все обійшлося пошкодженнями шкіри і все.

 

Коли вона перший раз впала (поворот з трави через яму засипану галькою) то натовп навколо стурбовано замовк. Там вже були падіння і деяких доводилося забирати з траси бо настільки сильно забивалися. Але Олена встала і застрибнула на велосипед і весь натовп вибухнув радісними криками. Вітали її так наче вона гонку виграла :)

 

Саме падіння я не бачив бо стояв за рогом щоб зловити її в кадр як вони буде з повороту виходити, але і саме падіння і вітання чув дуже добре.

 

Інша маленька неприємність у тому що мої результати десь загубилися і їх нема в протоколі (досі переписуюся з організаторами), але судячи за даними з комп’ютера (Garmin Connect – https://connect.garmin.com/modern/activity/3089926705, Strava – https://www.strava.com/activities/1905325987) я мав би бути 37-м у 4-й категорії. Так, на цьому старті було більше сильних учасників і тому я фінішував лише всередині групи (https://www.webscorer.com/racedetails?raceid=156169&did=173035&cid=880767).

 

Результат Олени – 16-та з 33 (https://www.webscorer.com/racedetails?raceid=156177&did=173045&cid=880833).

 

І як завжди світлини ось тут – https://www.amazon.com/clouddrive/share/Y5NFPd0awcs3JcmnMn4foCg1AvrJJbtjTu3JsZ97v7u.

The King’s Speech (2010)

 

Фільм про який мені дуже давно і багато хто говорили що він хороший, іноді навіть геніальний і взагалі ледь не найкращий фільм взагалі.

Подивився його і можу сказати що фільм дійсно класний, але для мене особисто він просто класний, без будь-яких інших епітетів. Але якщо ви цей фільм раптом ще не бачили то приєднаюся до тих хто його радить і вихваляє.

Фільм показує нам історію короля Георга VI, а саме ті моменти у його житті коли він боровся і переміг за допомогою спеціаліста своє заїкання. Цікава як сама історія так і життя та події що показані. І до того ж тут є класна акторська гра, красива картинка та дивна дружба між дуже різними людьми.

Також особливо цікаво дивитися на події які відбуваються після того як подивився про те саме більш детально та з іншого кута в серіалі The Crown який я раджу навіть більше за цей фільм. Про відречення брата Георга та що до цього спричинило там розказано з більшими подробицями.

Цей фільм з тих які лишають по собі дуже приємні емоції і лише за це йому хочеться накинути балів.

Оцінки:

 

Epic Bar

 

Ось ці “батончики” які я пишу в лапках тому що їх зроблено з м’яса є однією з моїх улюблених страв у походах та подорожах.

Виробник пропонує вибір з м’яса бізона, курки, оленя, корови, індички, ягняти, лосося та дикої свині. Дивіться самі на сайті виробника – https://epicbar.com/.

 

Батончики смачні і дуже поживні, хоча треба зазначити що кожне з них не просто м’ясо, а має якість (іноді дивні) доповнення типу грецьких горіхів, яблука чи якихось ягід. Додатковий присмак робить батончики лише “цікавішими” і мені додавання усі подобаються.

Також варто зауважити що вам скоріше за все усі смаки не сподобаються і треба вибрати те що саме вам буде найбільше до смаку. Мені, наприклад, дуже подобається індичка яка подобається мало кому ще. А от яловичина так та подобається майже усім.

 

Батончики добре запаковано і вони добре зберігаються навіть не у холодильнику. Тому їх можна сміливо брати в походи та подорожі і не боятися що вони зіпсуються.

Що стосується поживності то одного такого буде не достатньо як заміни обіду, але як хороший перекус, та якщо ще додати якогось сиру чи овочів так якраз те що треба.

 

Також виробник пропонує менші версії цих виробів, джеркі, бульйони, шкіра і таке інше – https://epicbar.com/products. Але я особисто пробував лише батончики і пишу зараз лише про них.

Що стосується ціни то вони у нас зараз продаються майже в кожному пристойному магазині і коштують в районі $3 за штуку що доволі дорого. Тому я купую їх по кілька коробок за раз на різних розпродажах і виходять вони мені вдвічі (і більше) дешевше.

 

Що стосується дієтичних деталей типу скільки чого в кожному з видів то це можна знайти ось тут – https://epicbar.com/bars-overview.

Я лише можу сказати що дуже задоволений і рекомендую цей бренд щосили. Моя оцінка – 10/10.

War Machine (2017)

 

Найбільша проблема цього фільму в тому що він сам не може вирішити чи він драма, чи сатира, чи чорна комедія. При чому всі ці жанри не перемішані, а подані блоками. Ось наче перед нами розвиваються військові дії, аж раптом починається сатирична секція яка через 15 хвилин перетворюється ледь не на комедію з гегами і так далі по колу.

Група військових намагається розв’язати певну ситуацію в Афганістані і для цього користується як воєнними так і чисто маркетинговими методами. Вони домовляються, викручуються, впливають та іншими способами намагаються розв’язати проблеми що виникають перед ними.

Фільм цікаво дивитися, у нього цікавий сюжет і хороші актори. Приємна картинка, переживаєш за героїв, тобто усе що треба щоб дивитися з інтересом та переживати емоції.

А по закінченню думаєш – що це я щойно подивився і який у всьому цьому був сенс? Ну як мінімум фільм дуже добре зроблено – з якістю і картинки і подачі тут все добре.

Оцінки: