На цій сторінці буде зібрано питання які мені найчастіше задають і відповіді на них. Для чого? Хоча б для того щоб кожного разу не писати одне й те саме, щоб можна було просто дати лінк в коментарях чи дискусії.
Якщо у вас є до мене питання якого нема у списку напишіть його в коментарях до цієї сторінки.
Отже поїхали…
Персональні питання
Як/чому ти опинився в США?
Ніколи у мене не було такої цілі – жити в США. Власне я більше 30 років прожив в Жовтих Водах, місті у якому народився, і завжди думав що це найкраще місце для життя – жити дешево, машина не потрібна, друзі, робота, усіх знаєш і все таке інше. Але з часом захотілося розвиватися професійно як програміст і подивитися як же створюються великі програмні продукти і як працюють великі компанії. Почалося усе з переїзду в Дніпропетровськ (Як я працював в ISD), через рік мені стало дуже некомфортно там і я поїхав у Київ (Як я працював в Luxoft’і).
І вже працюючи в Києві відправив своє резюме в Microsoft, вони зі мною зв’язалися, запросили на співбесіду і потім запросили на роботу. Більше деталей тут – П’ять років в MS.
Як ти можеш називати себе патріотом України якщо живеш в США?
Тлумачні словники та енциклопедії визначають патріотизм як емоційну прив’язаність до Батьківщини та поділяння культурних, історичних та морально-етичних цінностей. Тобто ні географічне положення, ні громадянство (а я громадянин України) не визначають патріотизм. А от небайдужість до народу та країни якраз таки визначають.
Якщо ж у вас є власне визначення терміну “патріотизм” то нічим вам не зможу допомогти – я надаю перевагу загальновживаним і стандартизованим (через словники, наприклад) тлумаченням термінів.
Інші питання
Як дешево відсилати посилки з США в Україну?
Читати ось тут – Як дешево відправляти посилки з США в Україну.
…Александр! Какое ваше отношение к содержанию последних моих комментариев на сайте “Имеется мнение”?
Экстраполируя ваш ответ на возможность продолжения общения с вами в дальнейшем, оставляю за собой право на возникновение желания такого общения, естественно если оно у меня появится. Ваше мировосприятие, на мой взгляд,-необратимо деформировано, что вызывает желание понять, почему такое возможно и какова природа такого патологического не восприятия другого, отличного от вашего,- мнения и стиля изложения?.. При этом хочу подчеркнуть, что на ваше самолюбие не покушаюсь ни в коей мере. Но ваш, столь гипертрофированный индивидуализм поражает конечно. И по моему, именно это свойство и делает вашу жизнь столь комфортной в условиях “развитого” капитализма. И если возможно, избавляйтесь от этих ваших обтекаемых, иезуитских формулировочек! Это только повысит ваш авторитет в моих глазах… Будьте откровенны! Прямо отвечайте не только на удобные для вас вопросы, но и на все остальные,какими бы острыми они вам ни показались! Конечно же-если есть на то желание и есть, что сказать! Хотя это, как и импотенция- приходит с возрастом… Отдельная благодарность за любезное приглашение на страницы этого ресурса…
Змішане між “байдуже” до “помірковано смішно”.
Це питання? Схоже що питання, але про що я так і не зрозумів. Можете перефомулювати і спростити?
Якщо можливо то позбавляйтеся наказів і порад про які вас не питали.
По-перше, командуйте своїми тараканами, а я буду робити що вважаю за потрібне. А, по-друге, я тут тільки те і роблю що відповідаю на ваші нескінченні і не пов’язані одне з одним питання. Пропускаю лише ті які не розумію, або не розумію що це було саме питання. І якщо у вас є важливе питання ви можете у коменті написати лише його. Одним простим реченням з використанням можливого мінімуму слів.
Не ставлю під сумнів ваш досвід.
Александр!..От ответов на острые, прямолинейные мои вопросы вы трусливо уклоняетесь, просто игнорируя их, на остальные,- в силу своего скудоумия,-отвечаете не совсем логичным словоблудием. Очевидно,- будучи профессионалом высокого уровня, что само по себе еще не дает основания считать вас достаточно умным человеком в общепринятом смысле,- вы почему то, по не совсем понятным мотивам,- демонстративно подчеркиваете свой крайне гипертрофированный, циничный индивидуализм! Вы что не понимаете,что с такими понятиями об окружающем мире,- катастрофически не вписываетесь в существующую парадигму добра и зла , на которой зиждется цивилизация? Откуда в вас эта животная злоба к проявлению обыкновенного бескорыстия, так несвойственного обществу потребления, в котором вам столь комфортно ? Неужели у вас никогда не возникают сомнения в справедливости устройства общества?.. Вас трудно понимать потому. что все измеряете выгодой,корыстными понятиями, понимаете?! Ваш безмерный эгоизм отталкивает, и так думаю не я один… Покопайтесь в себе, и может быть удастся найти ответ в потемках собственной совести,и избавиться от многого, что вам самому в себе не нравится! Или может вам все в себе нравится? Может вы “нарцисс”? Так это ж уже к психиатру! Это уже извращение, диагноз…
Ответьте, но без эмоций, логично и откровенно! Если конечно способны на это…
Мабуть я їх просто не бачу як питання. Пропоную вже вкотре – пишіть по одному питанні в коменті. Одне питання – один комент. Тоді я зрозумію що це було питання і дам на нього відповідь. Не треба купу літер вивалювати – просто по одному питанню в кожному коменті буде досить.
Ні, не розумію. Більше того – бачу що якраз прекрасно вписують в “парадигму добра і зла” що б це словосполучення не означало.
Бачу тут як мінімум три питання зліплених до купи. Відповідаю: 1) ніякої злоби у мене нема, вам здалося, 2) “общество потребления” це що таке, чим воно різниться від інших суспільств? Та і взагалі – які ще суспільства існують? 3) Звідки вам знати про те як мені комфортно?
Суспільства та відношення в них розвиваються за законами які ми ще досі повністю не розуміємо, змінюються, еволюціонують, впливають одне на одне. І усі спроби створити штучний рай виводячі новий тип людей просто приречені до розвалу у порівнянні з системами які розвиваються природнім шляхом.
Ні, не розумію. Що мені зробити щоб стало легше?
Кожного разу як захочеться дати мені пораду про яку не просили стукніть себе по лобі – може бажання і зникне.
Та ні, є багато чого що можна було б покращити.
А може і нарцис.
Демонструйте свої вміння ставити діагноз по коментах в інтернеті десь в інших місцях.
ЛОЛ, воно мене ще на слабо бере :) Це замість подяки що витрачаю час на цей неструктурований потік думок?
…Александр! Следуя вашему совету и придерживаясь вашего стиля, задаю вам вопрос, вернее повторяю. Почему вы столь изворотливо и скользко уклоняетесь от ответов на острые вопросы, используя словоблудие, неискренность и искусство демагогии, которым очевидно владеете в совершенстве? Может таким способом вы прячете свои мысли от самого себя, боясь признаться,что вам и сказать то нечего? Вы осознаете, что это граничит то ли с тупостью, то ли с глупостью? Хотя в профессиональном смысле вам надо отдать должное. Подчеркиваю при этом: ничего личного не испытываю. Просто есть желание понять всю исключительную уникальность вашего внутреннего мира и степень вырождения и отклонения от общепринятых норм общения… Прокомментируйте.. Поймите: уважение к вам, говоря столь понятным вам языком математики,- прямо пропорционально вашей откровенности и искренности… И не надо обижаться на правду. Это глупо. Благодарности к вам не испытываю, простите уж!
Берем ось це питання:
і пробуємо зрозуміти на яку його частину треба відповідати. На ось цю:
Чи ось цю:
Будемо вважати що перше це те що ви хотіли спитати. Відповідаю. Нє уклоняюсь. Напишіть своє питання з можливим мінімумом слів і в одне речення. Одне питання в одному коментарі. Лише необхідний мінімум слів. Спробуйте, у вас вийде. І я тоді спробую відповісти. А так я не бачу просто питання від якого я “ізворотліво уклоняюсь”.
Може і боюсь і ховаю, але скоріше за все просто не бачу питання в потоці слів. Спробуйте писати менше слів і більше суті. В ідеалі одне питання в одному коменті.
Не розумію про яке “ето” ви кажете, тому ні, не осознаю. Але тупості тут дійсно забагато.
…Александр! Из опыта общения с вами вытекает вывод: вы есть жертва педагогической ошибки. При наличии несомненного таланта, под влиянием гипертрофированного эгоизма, ваше понимание устройства мира,- сужено и необратимо деформировано. Вы не знаете, или не хотите знать многих элементарных понятий. При этом, высокомерие с претензией на исключительность, у вас непомерное. Вы во многом правы, но с равной вероятностью вы бываете и неправы! Если хватит интеллекта понять это, готовы ли, и способны ли признавать свою неправоту? Подчеркиваю: пишу, что думаю. Без малейшего намерения оскорбить ваше самолюбие, рассчитывая на вашу ответную корректность. Ничего личного, кроме здорового, профессионального интереса! Вам слово, сатиры и сарказма не надо. Только критика и ничего кроме критики!..
Думаю що так. Більше того – роблю це щодня по кілька разів на день.
Краще пишіть так щоб я розумів про що йде мова.
Здається у вас якісь питання були до мене які я начебто ігнорував? Можете їх повторити, але постарайтеся зробити це з можливим мінімумом слів щоб я не продирався через текст. А ще краще так – одне питання в одному реченні в окремому коменті.
Александр! Навязываемый вами стиль общения, исключая возможность компромисса и поляризуя диалог, – просто не может привести к взаимному пониманию. Вы слышите только себя!
Попробуйте увидеть и услышать себя со стороны собеседника, с его точки зрения… Возникает устойчивое впечатление, что в вас живет какое то внутреннее, неосознанное страдание. И не понимая этого,- теперь мстите всем, кто думает не по вашему и смеет говорить правду. Недруг говорить ее не будет, он будет сладко лгать. А друг скажет не всегда…Подумайте без излишней нетерпимости и категоричности, столь свойственной вашему агрессивному стилю общения, попробуйте это все понять. Но должен предупредить, для этого понадобится немалое мужество…Есть ли оно в вас, способны ли вы самокритично признать мою правоту (или свою неправоту, если угодно)? Вам слово!
З чого ви взяли що мені цікаве якесь “взаімноє поніманіє”? Вам щось від мене треба, ви задаєте мені питання, а я, поки не набридло намагаюся відповідати на них як можу.
Значить так – це останнє попередження. Поради та вказівки про які вас не питали тримайте при собі. Мені набридло повторювати. Ще раз повториться і наш “діалог” буде закінчено. У вас є питання? Задавайте.
Мені ваші внутрішні переживання не цікаві, діліться ними з кимось іншим.
Знову більше одного питання в одному реченні. Задовбав вже своїм словесним поносом. В останній раз відповідаю на подібним чином побудоване питання:
1) так, воно в мене є,
2) так, я здатний.
І ще раз повторюся про всяк випадок, бо схоже попередні пояснення не спрацювали. Якщо хочете почути від мене відповідь на якесь питання задайте його найпростішим з можливих способів, з можливим мінімумом слів. Бажано одне питання в одному реченні в окремому коменті.
Тому що мене цей наший “діалог” перестав розважати вже.
…Александр! Ваше нескрываемое раздражение-это яркое подтверждение правоты моего мнения о вас, как о личности…Нет смысла повторяться, я много раз обо всем этом писал. И вам нечем мне возражать… “Нет аргументов-повысить голос!” Уподобляясь У.Черчиллю вы и позволяете себе такое поведение по банальной причине отсутствия необходимого уровня не только знаний, но и интеллекта вообще. И если вы хороший программист, то это вовсе не значит, что можете ставить себя над другими людьми. Вы ремесленник, в остальном-дилетант и выскочка с воспаленным самомнением. Очевидно понимаете это, и испытываете какое то страдание. Поверьте, если это не так сейчас, то потом, с возрастом, осознание этого вас все равно достанет и от спеси и самоуверенности не останется и следа. И может тогда к вам и придет чувство понимания людей и природного сострадания. Только это может возвышать! Хорошим уроком для вас могло бы быть исследование на полиграфе, но хотите ли вы этого? Да и просто беседа с хорошим психологом во многом бы прочистила бы ваши мозги!.. А сейчас диалог прекращаю из за отсутствия интереса, хотя искренне сожалею о возникшем горьком разочаровании от безмерной вашей, агрессивной тупости и высокомерия. На случай просветления вашего самоосознания, со смешанным чувством уважения и неуважения, оставляю вам возможность его возобновить здесь же…На меня можете обижаться, а на правду не стоит. Глупо!
Ти мені набрид і вже не смішиш, а тому читати твою маячню не збираюся. Коли навчишся писати по суті можеш приходити знову.
Олександр, величежна вам дякую за пророблену роботу з розкриття власного досвіду! Пишете цікаво і дотепно – приємно читати )
Жаль лише що часто якісь чудаки з букви ‘м’ попадаються в коментах, ледь не під кожною статтею, та я радий що ви продовжуєте вести свій блог незважаючи на них ) то якісь заздрісні всезнанайки, грець з ними, хто би їх серйозно сприймав? ;)
Скинув лінк на вас для “почитати” і своїй дівчині :)
Дякую :)