Lost Cities: The Board Game

 

Гра з 2008-го року, досі дуже популярна, дуже цікава і дуже сильно затягує! Іншими словами варта уваги і є однією з тих ігор в які обов’язково треба спробувати зіграти.

Також варто зазначити що існує простіша версія гри під назвою Lost Cities яка не включає в себе ігрову дошку з доріжками, а має лише колоду карт. Власне гра про яку я тут пишу є розвитком цієї базової версії що з’явилася аж у 1999-му році.

 

Характеристики

  • Ціна: на момент написання цього посту (жовтень 2016-го) середня ціна за гру знаходиться в районі $30, на деяких сайтах можна знайти скидки до $26.
  • Кількість гравців: від 2 до 4. Найцікавіше грати саме вчотирьох.
  • Час гри: в середньому кожна грає триває не більше 30 хвилин.
  • Складність правил: правила доволі прості. Певною мірою ця гра є пас’янсом комбінованим з переміщенням міплів по доріжках на дошці. Я би сказав що за 5 хвилин правила можна добре пояснити доволі детально.
  • Час навчання: достатньо лише почати і все – ви вже вмієте грати. Звісно є певні нюанси та ходи які ви вивчите з досвідом, але їх дуже мало і без них теж можна грати з задоволенням.
  • Жанр і категорія: це так звана сімейна гра. Тема гри – пригоди та у різних безлюдних місцевостях, але ніяких особливостей у грі пов’язаних з тематикою нема.
  • Ігрові механізми: витягування карт, розбудова колекції.
  • Розширення: відсутні. Справа в тому що для будь-яких змін треба замінювати або усі карти і дошку (тобто все взагалі), або якось суттєво міняти правила фактично створюючи нову гру.
  • Оформлення: доволі приємні картинки з джунглями, храмами та покинутими містами. Усе не яскраве і кольори доволі бляклі. Повторюся що тема оформлення ніяк на гру не впливає і по суті це могла б бути просто дошка з доріжками та карти з цифрами.

 

Правила

У кожного гравця є 5 міплів (фігурок) та набір карт в руках. Один з міплів має вдвічі більший розмір і відповідно приносить вдвічі більше балів.

На ігровій дошці є 5 доріжок різних кольорів, і так само карти бувають 5 різних кольорів. На картах написано цифри від 0 до 9, деякі повторюються.

Гравець вибирає яку карту зіграти і або формує нову доріжку з карт перед собою, або кладе карту зверху останньої на доріжці того ж кольору. З кожною картою міпл гравця на доріжці відповідного кольору переміщується на один крок (або розміщується на першому кроці доріжки якщо її тільки но було почато). При цьому карти можна класти лише з такою ж, або з більшою цифрою.

Якщо гравець не може або не хоче додавати карту до будь-якої зі своїх доріжок то він може покласти будь яку свою карти лицем вгору у відбій для відповідного кольору – міпл при цьому не пересувається.

Після цього гравець бере або верхню карту з колоди (карти в ній лежать рубашками вгору), або верхню карту з будь-якого відбою.

Кожен крок на кожній доріжці дає певну кількість балів, перші кілька кроків віднімають бали: -20, -15, -5, 0, 5, 10 і так далі. Також на деяких кроках розміщують випадковим чином спеціальні тайли. Це можуть бути: додаткові бали, можливість зробити додатковий хід, або артефакт який дасть додаткові бали в кінці гри.

Гра закінчується коли закінчуються карти в колоді. Кожен гравець отримує стільки балів скільки в сумі дають усі його міпли плюс додаткові бали за певну кількість зібраних артефактів.

 

Враження

За описом гра не виглядає як щось надзвичайне – кладеш собі карти, пересуваєш міплів. Але насправді лише починаєш гра і дуже захоплює. Найдивніше те що гра миттєво створює тишу за столом – усі зосереджено дивляться в карти та прораховують кожен наступний хід. Певною мірою ця гра примушує оптимізувати кожен хід, але привносить елемент непевності коли гравець може зробити не максимально вигідний хід зараз щоб потенційно отримати кращий результат через кілька ходів. І взагалі у грі добре поєднано довготермінове планування (на весь час гри) та необхідність приймати рішення кожен хід.

І перша ж реакція після першої гри – вау, я такого не очікував, давай ще зіграємо!

Оцінка на Board Games Geek – 6.8/10 (766-ме місце у загальному заліку та 166-е серед сімейних ігор) – http://www.boardgamegeek.com/boardgame/42487/lost-cities-board-game. Моя оцінка – 10/10 і найкращі рекомендації. Спробуйте і я переконаний що усій вашій родині сподобається!

7 Wonders

Одна з найпопулярніших і найвідоміших настільних ігор яка ледь-ледь перетинає межу між іграми в які можна грати з дітьми (типу Carcassonne чи King of Tokio) і всім буде цікаво і іграми в які дітям не так цікаво буде грати бо результат дії не проявляється одразу. Тим не менш це все ще доволі легка гра якій можна навчити друзів доволі швидко.

Характеристики

  • Кількість гравців: від 2 до 7, найцікавіше грати вчотирьох. Треба відзначити що існує гра 7 Wonders: Duel виключно для двох гравців з дещо зміненими правилами.
  • Час гри: від 30 хвилин до 1 години.
  • Складність правил: правила прості, але їх є певний обсяг. Тому пояснити буде просто, про усе займе час. За моїми оцінками 20-25 хвилин на пояснення правил з прикладами це те що знадобиться для введення новачків у суть гри.
  • Час навчання: потрібно приблизно 3-4 гри щоб оволодіти усіма тонкощами та нюансами, але на щастя жодне з них не є визначним та скільки небудь впливовим.
  • Жанр і категорія: античність часи (Греція, Рим), розбудовування цивілізації (ресурси, наука, війська).
  • Ігрові механізми: витягування карт, розбудова колекції, одночасний вибір дії, різні вміння гравців.
  • Ціна: близько $30.
  • Розширення: існує кілька розширень які додають нові міста чи навіть нові карти. Головна проблема розширень в тому що гру побудовано так що якось суттєво міняти правила і механізми в ній не вийде.
  • Оформлення: все дуже красиво і гармонійно.

Правила

В грі є три епохи для кожної з яких є свій набір карт. Гравці починають кожну епоху з сімома картами, вибирають одну для будування і віддають усі інші карти гравцю зліва чи з права (залежно від епохи).

Кожна карта має вартість яку треба виплатити продемонструвавши що сам гравець чи його сусіди виробляють необхідні для будування ресурси (у сусідів ресурси доведеться купувати).

Кожна карта належить до певного класу і надає гравцеві різні можливості:

  • ресурси – виробляють ресурси (камінь, цегла, матерія, тощо)
  • знання – в кінці гри дають додаткові бали
  • виграшні очки
  • торгівля – можливість купувати ресурси за дешевше
  • військові – враховуються у війнах
  • гільдій – в кінці гри дають очки за певними правилами (для кожної гільдії свої)

Ресурси які має гравець “відновлюються” кожен наступний хід і при купівлі їх сусідами гравець все одно не втрачає ресурс і теж може ним скористатися.

У першій епосі карти найдешевші, але і надають вони найпростіші речі (ресурси, іноді знання). Друга епоха має більш потужні карти, але їх ціна вже доволі помітна. Третя епоха має найпотужніші карти, але в ній відсутні карти які дають ресурси.

Крім того у кожного гравця є своє місто в якому є слоти для будування див світу. Для будування використовується будь-яка карта (рубашкою вгору) і так само як і для звичайних будівель треба буде сплатити вартість дива світу. Самі дива або працюють як карти що надають ресурси, або дають виграшні очки, або мають якісь унікальні функції типу “безкоштовно побудувати будь-яку будівлю з відбію”.

В кінці кожної епохи відбувається війна між сусідами в якій за виграш та програш нараховують відповідно виграшні та програшні бали. Що цікаво з кожною епохою кількість виграшних балів зростає в той час як кількість програшних лишається незмінною – мінус один.

Ну і власне перемагає той у кого в кінці гри найбільше балів. Для підрахування балів в коробці є спеціальний блокнотик з рядками для різних типів карт та інших джерел виграшних очків.

Враження

Дуже хороша гра, просто одна з найкращих. Не лише цікава тема і механіка, але і багато взаємодії між гравцями. При цьому в грі поєднується довгострокове планування з необхідністю приймати одне з протилежних рішень майже кожного ходу. Також треба відзначити неймовірну збалансованість гри. Однозначно варто мати в колекції.

Оцінка на Board Games Geek – 7.8/10 (http://www.boardgamegeek.com/boardgame/68448/7-wonders), 28-ме місце у загальному заліку, 26-е серед стратегій. Моя оцінка – 10/10.

Castles of Mad King Ludwig

 

Доволі свіжа гра (від 2014-го року) яка практично миттєво після випуску злетіла в популярності і пробилася в топ найкращих ігор усіх часів. І дивного тут нічого нема: крім добре продуманої механіки в грі ще і цікава тема – кожен гравець будує свій палац змагаючись з іншими за кімнати з яких той палац буде складено.

 

Характеристики

  • Кількість гравців: від 2 до 4. Найцікавіше грати вчотирьох.
  • Час гри: від 45 хвилин до 1.5 години.
  • Складність правил: правила відносно прості і в деталях їх можна пояснити за 10-15 хвилин.
  • Час навчання: все відбувається дуже швидко і як тільки ви зрозуміли правила і почали гра то і все – ви вже навчилися.
  • Жанр і категорія: стратегічна гра (37-ме місце серед стратегій) на середньовічну тематику, розбудовування палацу та конкуренція з іншими гравцями.
  • Ігрові механізми: витягування карт, набір колекцій, розміщення тайлів.
  • Ціна: в районі $40. Гра популярна і має дуже хороші відгуки, до того ж відносно нова і тому думаю найближчі пару років чекати розпродажів не варто.
  • Розширення: на даний момент існує два розширення: одне з них включає в себе стіни палацу (і відповідно обмежує площу на якій можна будувати), а інше включає в себе “польські кімнати” для замків. Моя думка така що без розширень можна обійтися дуже довго, або і взагалі про них не думати.
  • Повторна іграбельність: дуже висока. Не дивлячись на прості правила у грі велика кількість варіацій і жодна наступна гра не буде і близько схожою на одну з попередніх. При цьому гравці не страждають від того якщо не знайомі з усіма картами (кімнатами замків зарані) як в деяких інших іграх.
  • Оформлення: можна сказати що ідеальне. Графіка доволі проста, але все витримано в одній темі і має цікаві дрібні деталі не помітні з першого разу.

 

Правила

На початку кожного ходу міняється ведучий гравець (більдмайстер) який випадково витягує наступні кімнати і розміщує їх на “ринку” вказуючи їх ціну. Інші гравці по черзі купують кімнати у майстра платячи йому вказану ціну, а сам майстер “купує” кімнату у банка – тобто просто повертає гроші в гру. Таким чином задача майстра вибрати такі ціни щоб гравці все ще могли і хотіли купити певні кімнати, а ту кімнату яка потрібна самому розмістити так щоб її ніхто не перекупи (майстер купує останнім). Тобто треба уважно слідкувати хто що будує.

Гравці можуть купувати лише ті кімнати які можна без порушення правил приєднати до палацу. Існує усього кілька обмежень таких як: завжди має бути хоча б один вихід на вулицю, підземелля приєднуються до інших кімнати лише сходами (які теж можна купувати), коридори не приєднуються одне до одного і ще пара інших.

Гравці отримують очки за розміщення кімнати, а також додаткові очки якщо було виконано певні умови (для кожної кімнати різни) як, наприклад, спальня має бути з’єднана з садом. Коли усі входи в кімнату приєднано до інших кімнат гравець отримує додатковий приз в залежності від типу кімнати (гроші, право побудувати ще одну кімнату поза чергою, тощо). Також деякі кімнати для активної діяльності (столові, дитячі кімнати) приносять негативні бали коли опиняються по сусідству зі “спокійними” кімнатами.

У грі є 5 загальних цілей вибраних випадково з великого набору, наприклад: найбільша кількість круглих кімнат, найбільша площа столових і так далі. А також у гравців у кожного є своє потаємні цілі про які не знають інші гравці.

Гра закінчується коли закінчується колода карт з якої тягнуть наступний набір кімнат для продажу. Далі гравцям додають бали за загальні цілі, і кожне відкриває свої приховані цілі і отримує бали за них.

 

Враження

Як я вже сказав вище гру дуже добре оформлено і продумано. І цікаво не лише працювати над своїм палацем, але і спостерігати за іншими гравцями. Більшість часу гри йде на обдумування майстром які ціни вказати кожній кімнаті, а для цього треба дивитися на палаци інших гравців і вгадувати до яких цілей вони прагнуть.

З усіма з ким ми грали в цю гру чули лише захоплені відгуки. Не те що не задоволених, навіть таких хто б сказав “так собі” не знайшлося. Тому я сміливо раджу цю гру всім і не сумніваюся що вона вже стала класичною настільною грою з якою обов’язково ознайомитися якщо у вас є хоч якийсь інтерес до настільних ігор.

Оцінка на Board Games Geek – 7.8/10 (http://www.boardgamegeek.com/boardgame/155426/castles-mad-king-ludwig), 48-ме місце серед усіх ігор. Моя оцінка – 10/10.

 

Race for the Galaxy

 

Гра на тему яку можна обізвати як “космічна опера”: планети, станції, технології. Але усе це по суті обмежено картами кожного гравця і окрім карт фактично нічого більше в цій грі і немає.  Проте сама тематика і оформлення додає грі балів і збільшує інтерес до неї та бажання пограти :)

 

Характеристики

  • Кількість гравців: від 2 до 4. Найцікавіше грати саме вчотирьох.
  • Час гри: в залежності від досвіду гравців від 30 хвилин до довше години.
  • Складність правил: на мою думку правила не стільки складні скільки незвичні. В грі є такі механізми на розуміння яких потрібен час і декілька спроб. Та і то будуть постійно виникати питання.
  • Час навчання: основні правила та механізми можна пояснити за 15-20 хвилин, але є певні тонкощі та ті самі незвичні механізми для розуміння і засвоєння яких треба буде зіграти кілька ігор.
  • Жанр і категорія:стратегія (30-те місце серед стратегічних ігор, 34-те – у загальному списку) на космічну та науково-фантастичну тему, розбудовування виробничих потужностей і дослідження технологій.
  • Ігрові механізми: управління колодою, розбудова економіки/виробництва.
  • Ціна: $25.
  • Розширення: існує невелика кількість розширень які дозволяють вводити нових гравців, додає нові карти/артефакти чи зовнішні атаки, тощо. Я поки не планую навіть купувати розширення просто через те що треба (на мою думку) зіграти ще немало разів щоб більш-менш впевнено сказати що знаєш гру і можеш її планувати.
  • Повторна іграбельність: на даний момент моя думка така що повторна іграбельність є високою і пов’язано це в першу чергу з тим що незвичність механізмів не дозволяє планувати багато наперед та ще потрібен досвід щоб ознайомитися з колодою краще.
  • Оформлення: хороше оформлення з купою дрібних деталей на, як я вже казав вище, науково-фантастичну і космічну тему. Тобто планети, технології, станції, ось це все додає шарму грі.

 

Правила

Спробую пояснити як зможу, але будьте готові до того що деякі місця вам доведеться читати і перечитувати з кожною грою у буклеті правил.

Кожен гравець має на руках певну (різну в процесі гри) кількість карт та на початку ходу вирішує яку з фаз гри хоче активувати:

  • взяти нові карти в руку
  • побудувати технологію
  • побудувати планету
  • продати ресурси
  • задіяти виробництво

Обрані фази доступні для усіх гравців, але для тих хто вибрав фазу діють певні переваги. Також фазу торгівлі поділено на дві під-фази, але це вже в правила.

Для побудови технології чи планети-виробника треба сплачувати їх ціну картами (одна карта – одна монета) і для того і потрібна перша фаза.

Технології дають певні ефекти на інших фазах, планети вміють виробляти товари на фазі виробництва, а фаза торгівлі дає можливість продавати ці товари.

До того ж є військові світи для побудови яких треба мати технології що дозволяють їх будувати.

Гру закінчено як тільки будь-який гравець побудує 12 карт. Виграє той у кого найбільша кількість сумарних балів: бали дають побудовані світи та торгівля.

 

Враження

Кілька аспектів в грі роблять її цікавою та соціально-активною. По-перше, це правила які постійно доведеться обговорювати, перечитувати та уточнювати. Також ефект побудованих карти іноді може викликати суперечки.

Друге що додає цікавості це те щоб здійснити якусь дію від якої виграєш щось треба пройти через інші фази (наприклад просто набрати карт щоб було чим заплатити) що може дати переваги іншим гравцям і що відтягує переможний момент.

Власне коли починаєш пояснювати правила то чуєш що гра занадто складна і заплутана, а коли гру закінчено то майже усі погоджуються що не так воно і складно, а от планувати і справді треба старанніше і з самого першого ходу.

 

Оцінка

Оцінка на Board Games Geek – 7.8/10 (http://www.boardgamegeek.com/boardgame/28143/race-galaxy), моя оцінка – 8/10.

Чи варто мати цю гру? Якщо ви не збираєте бібліотеку ігор то може і ні. Я би порадив пограти в неї спершу якщо є така можливість (в місцевій бібліотеці чи магазині настільних ігор) щоб зрозуміти чи хочете мати її у себе в шафі.

Гра вимагає доволі багато часу особливо в перші рази через те що доведеться розбиратися в деталях правил і є легші і швидші варіанти.

Якщо ж ви знаходитеся у пошуках довгої, багатогодинної гри то це теж варіант не для вас – після освоєння правил навряд чи гра буде тривати хоча б годину.

Carcassonne

 

Гра випуску 2000-го року придбала таку популярність і стала відомою і улюбленою такою кількістю людей що дуже швидко стала класикою. Багато людей приходять до настільних ігор саме через Каркассонн. До речі назва гри походить від французького міста Каркассонн.

 

Характеристики

  • Кількість гравців: від 2 до 5. Причому цікаво грати як вдвох так і більшою компанією.
  • Час гри: до 30-45 хвилин. В принципі якщо не надто планувати та не намагатися вижати максимум з кожного ходу то можна і за 20 хвилин зіграти.
  • Складність правил: доволі прості правила які можна роз’яснити в деталях не довше ніж за 10 хвилин, а скоріше за все набагато швидше.
  • Час навчання: основна механіка засвоюється одразу, а от різні прийоми і трюки доведеться вчити з кожною грою. Я вже доволі багато разів грав і майже кожного разу розумію якийсь новий аспект гри.
  • Жанр і категорія: сімейна гра, 12-те місце у списку сімейних ігор за версією Board Games Geek. Хоча я би оцінив її ще вище.
  • Ігрові механізми: розміщення тайлів, контроль ресурсів/території.
  • Ціна: від $25
  • Розширення: оскільки гра являє собою набір плиток то розширюватися вона може просто нескінченно. До того ж разом з тією версією гри про яку я пишу вже йде 2 розширення: річки – додатковий набір тайлів з фрагментами річки та доріг і міст що з нею з’єднуються, та абати – додаткові міпли (абати) які можна ставити на квітники і отримувати за них очки як за абатства.
  • Повторна іграбельність: неймовірно висока. В грі стільки нюансів та скільки різних стратегій що в неї можна грати роками і не набридне. Більше того – є реалізація гри для смартфонів в яку теж не менш цікаво грати.
  • Оформлення: враховуючи те що це вже класика ніяких особливих змін в стилістиці та графіці автори собі дозволити не можуть. В цілому оформлення непогане, нічого надзвичайного. Проте у гри є свій стиль який легко впізнати.

Правила

Гравці послідовно беруть тайли (плитки) не значи ща на них намальовано і приєднують до вже побудованої карти так щоб не руйнувати її. Елементи карти складаються з полів, міст, доріг, абатств та їх комбінації.

Після розміщення тайлу гравець може закріпити за собою один з його елементів якщо той ще не зайнято кимось іншим (тобто скажімо поклавши фрагмент дороги чи міста не можна його займати якщо вони приєднуються до чогось вже зайнятого іншим міплом). Закріплення відбувається розміщенням міпла кількість яких обмежена.

Коли елемент завершено (місто чи дорогу добудовано, абатство оточено з усіх боків і так далі) гравець забирає свого міпла назад і отримує кількість очок визначену правилами для кожного конкретного елемента карти.

Спеціальний тип елеметну – поля які приносять бали лише по закінченню гри (тобто гравець втрачає міпла).

Є певні нюанси в деяких ситуаціях, але все роз’яснюється правилами і ніяких неоднозначних тлумачень в грі нема.

Перемагає гравець який назбирає найбільшу кількість балів.

 

Враження і оцінка

Гра яку я рекомендую мати навіть тим хто не цікавиться настільними іграми і не збирається створювати власну колекцію.

В цю гру приємно і цікаво грати як з недосвідченою компанією так і з гравцями які витрачають час на ходи та продумують їх. Звісно це будуть різні ігри. Також це прекрасна на мою думку сімейна гра в яку батьки можуть грати з дітьми і усім має бути цікаво.

Оцінка на Board Games Geek – 7.4/10 (http://www.boardgamegeek.com/boardgame/822/carcassonne), 12-те місце серед сімейних ігор, 120-те місце в загальному заліку, моя оцінка – 9/10.

King of Tokyo: Power Up!

 

Розширення для чудової гри King of Tokio. Розширення не включає в себе саму гру і в нього можна грати лише маючи базову версію.

Ціна знаходиться в районі $13.

 

Більшість характеристик повторюють характеристики базової гри, тому далі лише про те що нове.

Це розширення додає “мутації” до монстрів гравців. Для кожного монстра є свій набір мутацій і кожна з них дає певні переваги. Так, наприклад, може бути мутація яка дозволяє уникнути ушкоджень коли монстр тікає з Токій. Мутації бувають постійні і “одноразові” – тобто карту мутації треба буде скидати у відбій після використання.

 

На початку гри кожен гравець отримує випадкову мутацію зі своєї колоди, а нові мутації можна отримати викинувши три сердця (поновлення здоров’я монстра) на кістках.

Карти мутацій можна одразу не відкривати і приховувати до першого використання.

Також в коробці є новий монстр – гіганська панда Пандокаі.

 

Моє особисте враження – це дуже класне, очікуване і логічне розширення для прекрасної гри.

Оцінка на Board Games Geek – 7.7/10 (http://www.boardgamegeek.com/boardgameexpansion/127067/king-tokyo-power), моя оцінка – 9/10. Оновлення від 10 жовтня 2016 – знижую оцінку до 9/10 після того як ознайомився і зіграв у більшу кількість хороших ігор і є з чим порівнювати.

King of Tokio

“Бойова” гра в якій гравці намагаються пошкодити монста інших гравців і залишитися живими якомога довше самим.

Характеристики

  • Кількість гравців: від 2 до 6, але я чесно кажучи геть не уявляю як можна грати вдвох чи втрьох. Найцікавіше грати вчотирьох та вшістьох.
  • Час гри: до 30 хвилин.
  • Складність правил: прості, можна пояснити за 3-5 хвилин усі нюанси.
  • Час навчання: кілька хвилин першої гри дають розуміння усієї механіки і можливих стратегій.
  • Жанр і категорія: сімейна гра, наукова фантастика, монстри зі старих теле- та радіо-шоу.
  • Ігрові механізми: кидання кісток, розбудовування колоди, вибування гравців.
  • Ціна: від $23.
  • Розширення: існує доволі багато розширень, але більшість з них це просто нові монстри і карти, механіку гри змінюють трошки лише деякі з них. Я рекомендую звернути увагу на King of Tokyo: Power Up! або на редакцію гри King of New York.
  • Повторна іграбельність: дуже висока. Гра має дуже сильну випадковість, але грати в неї просто і весело і майже нічого не можна передбачити і тому хорошою компанією можна в неї грати знову і знову.
  • Оформлення: прекрасно офомлено у мультиплікаційно-плакатному стилі з трохи бляклими кольорами що надають певної атмосфери старої наукової фантастики. Так само якісно оформлено коробку (але вже у яскравих кольорах) яка буде добре виглядати на поличці серед інших ігор.

Правила

У кожного гравця є свій монстр з лічильником здоров’я та виграшних балів. У ці базовій версії гри функціонально монстри не розрізнюються, але розширення додають до них індивідуальних характеристик.

Кожен гравець на початку свого ходу кидає кістки за допомогою яких заробляє здоров’я (лікує пошкодженого монстра), атаку (пошкоджує інших монстрів), виграшні бали та енергію (аналог грошей в цій грі).

За енергію можна купувати карти які додають можливостей гравцю, або обмежують інших гравців.

Також є місто (Токіо) куди може зайти монстр і заробляти виграшні бали на початку кожного свого ходу. Проте в Токію монстр не може лікуватися. Монстр в Токіо (лише один в грі на чотирьох, два при 5-6 гравцях) пошкоджує усіх монстрів за межами Токіо одночасно, а монстри за межами міста атакують виключно монстра в Токіо.

Під час атаки монстр може “втекти” з Токіо (при цьому все одно отримує пошкодження), і тоді в Токіо заходить той монстр що атакував.

Перемагає той гравець хто набере першим 20 балів, або той чий монстр залишиться останнім в живих.

Враження і оцінка

Чудова гра яку я рекомендую мати в своїй колекції: вона весела, дуже інтерактивна, в ній досвід гравця важить не багато і в неї можна грати багато разів до того як вона набридне (якщо набридне будь-коли взагалі). До того ж вона легко вчиться.

Єдине чого мабуть варто було б побажати додатково від гри так це те щоб була можливість іноді грати серйозніші, складніші за правилами партії.

Оцінка на Board Games Geek – 7.4/10 (https://boardgamegeek.com/boardgame/70323/king-tokyo), моя оцінка – 9.5/10. Оновлення від 10 жовтня 2016 – знижую оцінку до 8/10 після того як ознайомився і зіграв у більшу кількість хороших ігор і є з чим порівнювати.

Splendor

 

Прекрасна економічно-орієнтована гра з дуже простими правилами і неймовірним багатством ігрових стратегій. Гравці борються за обмежені ресурси і за їх допомогою “будують” карти які ті ж ресурси генерують.

 

Характеристики

  • Кількість гравців: від 2 до 4, найцікавіше грати втрьох, вчотирьох ситуація в грі змінюється дуже швидко і короткотермінове планування стає неможливим.
  • Час гри: до 30 хвилин. Але зауважу що час пролітає настільки швидко що ви самі не повірите що пройшло пів години – буде здаватися що хвилин 10 максимум.
  • Складність правил: правила дуже прості і їх можна пояснити і зрозуміти за 2-3 хвилини.
  • Час навчання: перші кілька хвилин першої гри достатньо щоб зрозуміти усі механізми.
  • Жанр і категорія: економічна гра, період Ренесансу.
  • Ігрові механізми: покупка і будування карт. Для купівлі та будування використовуються одні й ті самі ресурси.
  • Ціна: від $28.
  • Розширення: існує кілька розширень і усі з них є просто додатковими картками знатних персон. На жаль розширити гру без втручання в ігрову механіку не вийде.
  • Повторна іграбельність: дуже висока завдяки тому що ігрова ситуація змінюється примушуючи реагувати зміною тактики, але зберігаючи стратегію.
  • Оформлення: дуже красиво – міста періоду Відродження, торгівля, дорогоцінне каміння, пластикові фішки, карти.

 

Правила

Ресурсами в грі є різноманітне дорогоцінне каміння різних кольорів (5 видів) та золото. Кількість ресурсів дуже обмежена. Ресурси використовуються для купівлі і будування карт (кожна карта коштує якусь певну комбінацію камінців) і побудовані карти починають генерувати ресурси (один камінь певного кольору). Тобто ресурси що їх дають карти є відновлюваними, інші, з загального банку є одноразовими.

За ход гравець може взяти з банку певну кількість ресурсів, купити і побудувати карту або “зарезервувати” карту забравши її з ринку у своє сховище що може містити до 3 карт. Разом з зарезервованою картою гравець отримує одну золоту монету яка еквівалентна будь-якому камінцю.

Деякі з карт (ті що складніше побудувати) дають очки перемоги. Перший гравець який набрав 15 очків виграє.

 

Враження

Повторюся що не зважаючи на дуже прості правила гра вражає різноманітностями ігрових ситуацій та стратегій які можна використовувати.

Гравці змагаються за обмежені ресурси та майже завжди за одні й ті самі карти бо кількість ресурсів обмежена і далеко не все з того що є на ринку можна побудувати. Кожен ход для гравцяє обертається на прийняття рішення: чи зібрати ресурси зараз поки вони доступні і можливо не мати що побудувати після того, чи побудувати якусь цінну карту і залишитися без ресурсів?

Починається гра у спокійному темпі і перші побудовані карти хоча і починають генерувати ресурси не дають ніяких виграшних очків. Але коли у гравців з’являється все більше і більше “виробничих потужностей” гра починає йти все швидше і швидше і як правило коли вона закінчується гравців що програли від перемоги (15 очків) відділяє усього один ход.

 

Оцінка

Я дуже грою задоволений, і хоча мені більше подобаються біль епічні ігри типу The Castles of Burgundy я радий що ця гра є в моїй колекції і з задоволенням граю в неї час від часу.

Оцінка на Board Games Geek – 7.59/10, 78-ме загальне місце, 8-ме місце серед ігор для усієї родини (http://www.boardgamegeek.com/boardgame/148228/splendor). Моя оцінка – 8/10.

 

 

The Castles of Burgundy (2011)

 

Гра яка є однією з найгіковіших (це в перекладі щось типу “найзадротніших”): в ній багато різної механіки з особливостями для кожного випадка, кожен з гравців розбудовує свою міні-країну, управляє ресурсами та займається комерцією. Також вона займає доволі багато часу і вимагає багато уваги. Це цілком може бути єдина гра яку можна встигнути зіграти за вечір з компанією. Але мені дуже подобається. Це одна з тих “важких” і серйозних ігор в які треба грати раз на кілька місяців.

Характеристики

  • кількість гравців: від 2 до 4, найцікавіше грати з чотирма
  • час гри: від 1 до 3 годин. Можна впоратися і швидше якщо всі вже знають гру і вміють грати, але навряд чи вийде швидше 45 хвилин.
  • Складність правил і час навчання: правила не те щоб складні, але в них багато нюансів і їх пояснення вимагає часу. Я би сказав що правила середньої складності і час навчання вище середнього.
  • Жанр і категорія: стратегія з середньовічною тематикою.
  • Ігрова механіка: розбудовування території, кидання кісток, розміщення плиток.
  • Ціна: від $28.

Розширення

Гра має кілька розширень які додають нові дошки для гравців чи нові типи плиток, але ви маєте зіграти дуже багато ігор щоб вам захотілося ще і розширення придбати – наскільки багато варіантів стратегій та розвитку подій забезпечує базова гра.

Правила

В грі 5 етапі з пятьма фазами кожна, тобто усього 25 ходів на кожного гравця.

Гравці кидають дві кістки які визначають доступні дії: забрати плитку з загальної дошки, побудувати раніше забрану плитку на своїй території, продати товар і ще деякі. Далі починаються особливості для кожного з типу плиток. По перше, їх лише можна будувати на місцях що дотичні до вже побудованих плиток. По друге, кожен з типів плиток має свої особливості і дає різні результати. Так, наприклад, будівлі дають деякі бонуси при будівництві, ферми дають виграшні очки одразу, а не в кінці гри, знання розширюють функції гравця і дають деякі унікальні вміння, човни дають можливість отримати товар, шахти приносять срібло в кінці кожного етапу.

Також кожну плитку можна будувати тільки на своєму кольорі. Існує також чорний ринок де за срібло можна придбати плитки які вас цікавлять.

В кінці кожного етапу загальна дошка “перевантажується” і заповнюється новими будівлями, фермами та іншими плитками.

Також існують бонуси за заповнення зон на своїй дошці та заповнення кольору. І чим раніше заповнення відбувається тим більше заробляє гравець.

Враження

Мені дуже подобається. Гра вимагає уваги та серйозного планування, при цьому плани треба вміти міняти коли обставини міняються. Але мати довготерміновий план це однозначно виграшна стратегія.

Гра є важкуватою в тому плані що потребує багато часу і зосередження і нерідко гравці допомагають одне одному зробити правильний вибір хоча і грають кожен за себе.

Це не та гра де можна весело посміятися в процесі – занадто багато уваги вона вимагає. І несейрозний гравець може зіпсувати гру всій компанії.

Повторна іграбельність гри нейомовірно висока: не уявляю навіть скільки разів треба зіграти в неї щоб нарешті відчути що знаєш і розуміти як вигравати при будь-якому розкладі.

Оцінка

Оцінка на Board Games Geek – 8.9/10 (https://www.boardgamegeek.com/boardgame/84876/castles-burgundy), це взагалі одна з найкращих ігор (8-ме місце з кількох тисяч назв) і одна з найкращих стратегічних ігор. Моя оцінка – 9.5/10.

Ця гра може стати найскладнішою та найсерйознішою у вашій колекції.