Альонку ми купили ледь не перший місяць нашого перебування тут. Якось в одному з магазинів побачили її на стійках біля касси де викладають усякі дрібнички типу жувальних гумок, батончиків, кросвордів та іншого.

Власне Альонкою її звати через те що на Олену вона трохи схожа як нам здається. Ну та у нас і кішку Лєнка звати Smile

 

Стюві ж це улюблений персонаж Олени з шоу Family Guy (мій улюбленець – Брайан). Зле, гидке немовля-садист… Але на відміну від Альонки він уміє не лише сидіти, але ще й кричати три фрази. І взагалі проводжає тебе недобрим поглядом.

 

Дивно як вони пасують одне одному – і за розмірами, і за тим як пошиті. І характерами одне одного врівноважують. Красива пара Smile

Одразу попереджаю що цей пост ні про що, просто писати про вчорашній тріатлон не хочеться (сил нема згадувати Smile), а написати хоч щось наче треба.

 

Навколо у нас тут доволі велика кількість малесеньких озер, часто скоріше калюж. Обладнані парки і навіть пляжі. Хоча звісно більша частина берегів забудована дорогим житлом (а от я особисто ще б подумав чи жити в будинку де балкон нависає прямо над водою – холодно ж і тумани постійно). Ну і от якось купив я собі новий вет-с’ют (Blueseventy Helix) і треба було випробувати його на відкритій воді.

Ось це озеро від нашої квартири десь в 20 км (назад я поїхав на трі-байку випробуючи свій новий аеро-шолом), а саме плавання сталося на початку місяця (травня).

Ну що сказати? Холодно, дуже холодно. Метрів може 500-600 проплив і вирішив що досить. Ступні і долоні від холоду відразу відібрало. Злякався що на моєму першому тріатлоні буде так же холодно, тому поїхали у наш улюблений трі-магазин в Сіетлі і купили утеплені шапочки для плавання і Олені шкарпетки для плавання.

[vimeo=https://vimeo.com/67095797]

Плавати у нас можна або лише “до буйків”, або у супроводі кайку (і ще треба на собі яскраво-помаранчовий буй тягнути). А інакше може припливсти поліцай і оштрафувати пряму у воді. І я не жартую, траплялися такі випадки. А було і таке що розлючені бобри нападали у воді на плавців (є групи фанатів плавання на відкритій воді) і шматали костюми їм на лахміття.

Що ж стосується відео то я сам знаю що у мене невисокий каденс (частота махання руками), але мені справді комфортніше плавати довшими гребками. Ну звісно в міру моєї техніки. А от те що голову постійно підіймаю так мені це не раз казали, але лише на відео побачив наскільки високо її підіймаю. Треба підкоригувати буде себе.

 

Що ж стосується самого вет-с’юту то враження у мене неоднозначні. Тонюсенькі рукава і плечі які аж страшно натягати, з іншого боку на змаганнях після пари сотні метрів я вже навіть не відчував що у костюмі пливу. У попередньому Xterra Vortex який хоч і не ускладнював рухів все ж таки не можна було забути що він на тобі. Знову ж таки знімати новий костюм трохи складніше у руках, дуже вже він в обтяжку. Я навіть думаю якщо хтось мого зросту регулярно ходить в зал ту руки можуть і не влізти в рукава.

Застібається новий костюм згори вниз, тож якщо навіть у воді хтось смикне за “хвіст” зіпера то нічого не станеться. Коротше ще треба плавати. Складно сказати чи спавді Helix вартий тих додаткових $450 у порівнянні з Vortex.

Ну і мій фотограф:

Хороший магазин спортивних і походних товарів REI раз на рік присилає нам чек на певну суму за те що ми користуємося його кредиткою (1% повернення від усих витрачених грошів та усі товари в магазині на 5% дешевше) та купони на 20% знижки на будь-який товар (один працює лише в магазинах мережі, інший лише в інтернеті). Ось ми і вирішили придбати цю камеру на яку я давно вже заглядався. Тим більше що з чеком та купоном ми заплатили за неї ледь третину ціни.

Сама камера по суті є першою і найпопулярнішою масовою екстремальною камерою що широко використовується велосипедистами, ріфтерами, сьорферами та іншими активними маніяками.

Камера може знімати широкоформатне відео до 1080, робити фото, знімати послідовність кадрів (спортивне фото), записувати по кругу (наприклад писати лише останні 5 хвилин), передавати відео і фото по WiFi.

Додаткове причандалля включає в себе кріплення на велосипеди, сьорфборди, машини, на голову, а також пульт ДУ, запасні акамулятори та зарядки.

Я собі докупив кріплення на велосипед та збрую на груди.

Перший тест власне був на велосипеді. Вперше катався на своєму трі-байку. Оскільки місць для кріплень там і так не вистачає то камеру довелося чепляти догори ногами. Картку вставив з фотоапарата і не перевіривши поїхав 80 км навколо озера. В результаті на запису усього кілька секунд відео Smile

Почитавши форуми з’ясував що це відома проблема і картку треба форматувати самою камерою.

Наступні вихідні вже з правильно відформатованою карткою побіг коротенький крос (усього 10 км – готуюся до марафону у ці вихідні).

Ну що можна сказати? Цілком погоджуся що управління камерою дуже, неймовірно далеке від інтуітивного та дружнього до користувача. Поміняти щось на ходу (навіть режим) просто не реально. Єдиний реалістичний спосіб її використання це все налаштувати зарані і лише користуватися кнопкою стартстоп.

Камера знімає з дуже помітним ефектом риб’ячого ока. На моєму відео цього не видно бо відеоредактор для стабілізації обрізав близько 10% з кожного боку.

Для бігу в цілому камера підходить не надто добре. Ні, вона не важка, сидить зручно, не стрибає, не заважає. Проблема в тому що необроблене відео так стрибає що мене укачувати починає за якісь пару хвилин його перегляду.

До того ж дощові краплі на об’єктиві (вірніше на захистному корпусі) сильно викривляють картинку і треба слідкувати щоб об’єктив був чистий.

Проте думаю що для пішої хотьби таке кріплення підійде непогано.

Картинка трошки затемна, кольори бляклі, хоча треба враховувати що в той день коли я знімав свою пробіжку було дуже хмарно і навіть годинник ловив GPS сигнал довше ніж звичайно.

Батарейки вистачило на 40+ хвилин, потім вона бібікнула і вимкнулася. Відео на картці збережено файлами по приблизно 15 хвилин.

Тепер про обробку відео. Звісно нікому не потрібно 40 хвилин шаленних стрибків, тому я нарізав коротенькі фрагменти і стабілізував картинку, ніяких більше корекцій. В результаті як вже зазначив вище краї було обрізано. Можна побачити що навіть зі стабілізацією коли біжу з гірки (фрагменти з 2:05, 3:00) бовтанка ще та, в круту гірку ж (фрагмент з 2:50) треба піднімати камеру повище.

Крім того хоча камера і кріпиться рівно по центру об’єктив у неї трошки збоку і при обрізанні видно що одна рука більше в кадрі ніж інша. Та і взагалі складається враження що я кульгаю на одну ногу.

На диво непогано пише звук, а в комплекті є спеціальна негерметична задня кришка до захистного корпусу що дозволяє записувати звук ще краще.

Ну і власне саме відео:

 

 

Камера і характеристики на сайті виробника – http://gopro.com/cameras/hd-hero3-silver-edition

Я тут кілька разів писав про свої іграшки (фігурки Футурами, Південного Парку та інші) і як мене за них шпиняє Олена. Але і вона у нас не без гріха Smile

Олена великий шанувальник серіалу “Який доктор” (назву якого чомусь в СНД перекладають як “Доктор Хто”). Наскільки великий шанувальник? Ну, наприклад, як тільки ми не дивимося телевізор разом то вона одразу вмикає доктора на ньому, готова його дивитися по кілька годин на день, і триває це вже кілька років.

 

Я продивився повністю лише кілька епізодів (колись ми починали дивитися його разом), потім припинив бо мені він здався дещо примітивним. Але з часом, хоча я і не дивлюся  епізоди повністю, я почав розуміти що не все там так просто і примітивано. На мій подив епізоди, та навіть сезони пов’язані між собою, і хоча епізоди доволі незалежні проте сліди одних можна відстежити у розвитку інших.

 

У Олени є кілька футболок з принтами серіалу, фігурки лего (11 докторів, кіборги, янголи) та пару Тардісів. Деякі з них вдома, інші на роботі.

Як це не дивно, але існують навіть такі речі як довідники та енциклопедії з Доктора – дійові особи, раси, технології, сюжети епізодів та зв’язки між усим цим.

 

У серіала є кілька спін-оффів, найвідомішим з яких є мабуть Torchwood. Сам серіал світився в інших культових серіалах: в Футурамі, Південному Парку, Стар Треку, Паруванні,  Робокурці, Cім’янинові, а слово “Тардіс” (поліцейська будка – корабель Доктора) додано у словники англійської мови.

 

Чекаємо на новий сезон… Smile

Прекрасна іграшка яка на мою думку набагато більше заслуговує на увагу ніж Angry Birds, ну та не про це.

 

Фігурки зроблено у якомусь кубічному стилі (видно по голові зомбі та гороха), тим не менш виглядають вони доволі органічно якщо подібну характеристику взагалі можна дати фігуркам зробленим за комп’ютерними іграми Smile

 

До повного комплекту ще не вистачає рядового зомбі (такий же точно, але без конуса на голові) та зомбі-Майкла-Джексона.

Але Олені ці фігурки дико несподобалися і вона сказала що задавить мене якщо я продовжу цю серію збирати Smile

 

А вам як?

Це практично ідентична колекція до набору маленьких фігурок який теж в мене є, лише майжее вдвічі більші. Ерік, Кайл, Стен та Кені. Виконані так само якісно і в тих же пропорціях.

 

Є несуттєві відмінносі (у Картмана по іншому розташовано брови, у Кені голова в інший бік повернута, Стен не переляканий а посміхається), але з першого погляду це не помітно. І так само у них повертаються голови та руки.

 

Дуже приємні на дотик. Так і кортить почати гратися Smile

Звісно важко оцінити, але схоже буде грандіозним успіхом для компанії…

Отже за тиждень до початку офіційних продажів з’явилася можливість передзамовити пристрій чим я і скористався. І правильно зробив бо їх розпродали за день і ті хто замовляли піздніше вже муситимуть чекати 3 тижні.

В день продажу на 9 ранку вишикувалися черги біля магазинів Microsoft. А продається він виключно в магазинах Microsoft. Ті хто зробив це з ранку відстоявши 1-1.5 години вже мали пристрій на руках, ті ж хто став у чергу трохи згодом чекали по 3-4 години. До того ж в цей день (26 жовтеня) поступив у продаж Windows 8 і це лише збільшило чергу.

Вже по обіді на кампусі з’явилися люди з Surface в руках чим неодмінно викликали заздрість та збирали натовп навколо себе. Проте я мужньо тримався і не йшов дивитися що там та як, чекав на свій пристрій. Треба сказати що розробка та підготовка до випуску на ринок мала безпрецендентний для Microsoft рівень секретності, навіть журналістам показували або муляжі, або ж справжній пристрій тільки так щоб наввіть не торкалися до нього.

І от кінець робочого дня, спортклуб, нарешті дома… Ось вона лежить під дверима коробка. Заносимо в хату, відкриваємо – точно, всередині Surface та кришка-клавіатура.

Перше враження – яка тонюсінька механічна клавіатура! Потім розпечатуємо коробку. Олена пищить – яке все гарне і стильне Smile

Проходимо через кілька екранів індивідуалізації, підключаємося до свого WiFi і починаємо тикати пальцями. Все подобається.

Ставлю Skype для Windows 8 RT і тут же отримуємо дзвінок від мами. Говоримо, якраз і перевіряємо фронтальну та задню камеру – все добре, звук чіткий, картинка соковита.

Ставимо кілька іграшок, Netflix, дивимося якийсь фільм, але кортить ще потикати пальцями… Олена грається у Cut the Rope, всьо, нема вже сил – на пів друга ночі, спимо… Smile

Взагалі треба сказати що навіть працюючи з Windows 8 вже деякий час я тільки тут зрозумів для чого в ньому деякі речі зроблені саме так, і чесно кажучи враження таке що вісімку саме під Surface і робили.

[youtube=http://www.youtube.com/watch?v=U7UlE-o8DQQ&w=448&h=252&hd=1]

Клавіатура дуже легко встрибує у спеціальний паз в корпусі і тримається на магнітах, так само легко знімається. Матеріал корпусу дуже приємний на дотик і шикарно виглядає. Взагалі з точки зору “матеріальної” частини пристрій просто ідеальний. Що стосується програмного забезпечення то є певні моменти які б можна було зробити ідеальнішими, але поки що нічого відверто невдалого не знайшли. Що би хотілося в першу чергу так це Office в стилі Metro, а то зараз він запускається на старому десктопі (який саме для Офіса і залишили). Проте нова версія набагато краще підходить для роботи з тач-скріном.

Я думав взяти цей дешевий пристрій на ARM процесорі, а потім як з’явиться версія на x86 то ще і її докупити. Але тепер бачу наскільки вдало все вийшло і думаю чи потрібна мені потужніша і дорожча версія взагалі. Може і правда трохи згодом візьсу ще один такий собі.

…або “село дорвалося до ібею”.

Коротше відкрив я для себе тут недавно ebay. Не те що я раніше про нього не знав, навіть купував на ньому деякі речі. Але ніколи не приймав участі в аукціонах.

І от подумав що треба ж спробувати і саме Зуни були тим полігоном. Тому що вони дуже мені подобаються для бігу. Ну а крім того треба запасатися про всяк випадок доки вони є бо вже не випускають їх Sad smile

 

Як варіант заміни у майбутньому розглядав iPod Shuffle (нема екрану) або Nano (неможливе управління в сліпу та на бігу). Мінус і те що нема радіо, а воно дуже стає у нагоді коли займаєшся в залі і треба увімкнути звук з телевізора. Колись на диво висока якість звуку так і лишилася майже на рівні 10-річної давнини в той час як інші виробники вже давно за цим показником попереду. Але там ще й до того ж велетенський мінус у вигляді iTunes – можливо найгірша програма за всю історію. Гальмівна, жере ресурси, купа обмежень…

Ще один варіант був SunDisk Sansa Clip+, Sansa Clip Zip або SunDisk Sansa Fuze+. За конфігураціями ідеальні плеєри для бігу, але судячи з відгуків якість збірки не надто хороша і багато з них перестають працювати доволі швидко. До того ж є багато нарікань на складність навігації. Та і до того ж я не розумію для чого плеєру так багато кнопок і як їх натискати в сліпу. Ну і виходить що крім Zune варіантів то і нема Sad smile

 

Ну от знайшов кілка пропозицій за 99 центів і почав торгуватися. Причому спочатку робив усе обережно і всі пропозиції що мені подобалися прогавив. А потім зробив типову помилку одночасно виставивши свою максимальну ціну на кілька плеєрів і таки кілька і виграв Smile

Ну власне ціни вийшли від $15 до $30 за мою улюблену модель з 8 Гб пам’яті (на Амазоні $100+). Це буде для бігу мені. А велику на 120 Гб трошки більше ніж за $100 купив (на Амазоні $300+). Вона піде в машину як сховище усієї моєї колекції і час від часу буде синхронізуватися з колекцією на компі.

Ну а ота з татушкою то улюблена Оленина Zune HD з якою вона вже третій рік не розлучається.

 

Ну от, наче як одним постом і звітував, і срач спробував розвести Smile А вам є що сказати про музичні плеєри для активних видів діяльності?

Усі четверо головних героїв в одному наборі: Ерік Катман, Кайл Брофловскі, Стен Марш та Кенні Маккормік.

 

Фігурки маленькі і симпатичні, правильних пропорцій. Саме так я собі і уявляв їх в 3D. Зроблено їх дуже якісно. Такі можна спокійно поставити біля монітора щоб радували око щодня.

У всих трошки повертається голова і руки.

 

Не дивлячись на те що стилем і розміром вони сильно різняться від фігурок Футурами разом усі вони виглядають добре і нема відчуття різнобою.

 

Інші мої цяцьки: