Після дорогоцінних альбомів Count to Exctinction та Youthanasia Мустейн якось кинувся у синететичний комп’ютерний звук. Пісеньки стають все мелодичнішими, а з музики все менше чути що її зіграно на гітарах, Фрідмана вже у гурті нема і інші порушення традицій та устоїв.

Доволі дивний альбом – навряд чи його буде слухати людина яка не слухає старі альбоми рудого Дейва, але з іншого боку армія фанатів Megadeth нараховує десятки мільйонів людей…

А щодо музики – приємно, мелодічно, ритмічно і… солоденько. Незважаючи на те що це давно вже не метал музика все ж таки цікава і нудною не буде навіть якщо і не захопить.

Зроблено усе так якісно що рука навіть підкориться поставити якусь низьку оцінку.

http://www.metal-archives.com/albums/Megadeth/Endgame/244607

Слухати: https://play.spotify.com/album/0G5qC48D3MI8YBKTVwIiz1

Ну і “бойовик” з альбому:

[youtube=http://www.youtube.com/watch?v=g2GzD8NAhZA&w=448&h=252&hd=1]

 

На жаль нічого схожого на старі роботи цього колективу у даному двох-дисковому альбомі нема Sad smile

Колись команда боролося за звання однієї з найшвидших в стилі, а тепер видає щось ледь трошки краще за глемове блювотиння Bon Jovi чи Poison. Ні, Анігілятор завжди був знаменитий своєю мелодійністю, але в цьому альбомі крім мелодійності більше нічого і нема. Я чесно кажучи навіть не знаю заради чого варто було б це слухати.

Сам я прослухав альбом кілька разів лише з поваги до минулого команди, але так нічого хорошого і не знайшов. Одна лише обкладинка варта уваги. І це сумно. Що сталося з командою яка колись видавала ритмічне швидке рубалово від якого кришилися пломби у зубах, але робили це так ніжно і лагідно що вухам погано не ставало? Де все це поділося? Не лишилося нічого крім цукру з неприємним присмаком.

Навіть уявити не можу на яку аудиторію розраховано таку музику.

http://www.metal-archives.com/albums/Annihilator/Feast/378137

Слухати: Annihilator – Feast

[youtube=http://www.youtube.com/watch?v=U5PDr8lstKE&w=448&h=252&hd=1]

 

Як не дивно, але своїй улюбленій команді я поставлю невисоку оцінку за цей диск. І головна причина в тому що це збірка каверів. Нічого з переспіваного крім TNT від AC/DC мені не цікаво Sad smile

http://www.metal-archives.com/albums/Anthrax/Anthems/364255

 

[youtube=http://www.youtube.com/watch?v=rW2e2mO3dns&w=448&h=252&hd=1]

 

Як завжди – слухаєш і думаєш “круто, такий заморочений музон, і я такий крутий що його слухаю”… Але зазвичай не дивлячись на усю крутість ловиш себе на тому що нудьгуєш.

Проте треба нагадати що у команди усі диски за рідким виключенням побувано так що пісні складають історію. Як правило це проякесь космічне створіння що мандрує Всесвітом і знаходить Землю. Ну а далі або досліджує її мертві руїни, або починає завойовувати. Така собі музичка казка для металістів.

На диво цей диск не викликає вищеописаного стану нудьги, слухаю спокійно. Проте і сильно цікавою музику назвати не можна. Так, вона не проста, доволі просунута, але і так щоб прямо кайфуват то нема такого.

Зауважу що це один з найкращих на мою думку їхніх альбомів, особливо якщо говорити про останні років 10.

Ну і обкладинка в стилі “малюємо космонавтів-воїнів аквареллю і обводимо фломастерами” доставляє як завжди.

http://www.allmusic.com/album/target-earth-mw0002460169

Слухати: Voivod – Target Earth

[youtube=http://www.youtube.com/watch?v=QW7ShNyUaNY&w=448&h=252&hd=1]

 

Таке враження що це щось із невиданого від Металіки чи Антракса зразка 1983-84 років, але зігране з більш сучасним звуком.

Навіть у чомусь цікаве, але далеко не оригінальне творіння. Музика і особливо її подача дуже злі, але немає убивчої важкості, доволі помірковано все у плані звуків.

http://www.metal-archives.com/albums/Sodomizer/The_Dead_Shall_Rise_to_Kill/163629

Слухати: http://grooveshark.com/#!/album/The+Dead+Shall+Rise+To+Kill/7583808

[youtube=http://www.youtube.com/watch?v=-o1UedpeKAM&w=448&h=252&hd=1]

 

Духовні нащадки легендарних Cacophony – саме так про них пишуть. В реальності ж це переважно божевільне гитарне поливалово під середнь-мелодійний та середньо-ритмічний акомпанемент.

Приємна штучка, але ціковою переважно для гітарофетішистів.

Слухати: Santy Leal & Toni Vallés – La Era de Ophiucus

 

 

Цей альбом є збіркою найкращих пісень команди на той момент.

Швидкий класичний thrash metal, з атмосферою середини 80-х. Швидко і ритмічно, але без божевільної важкості. Хороший, майже співаючий вокал.

Навряд чи це якесь відкриття, але дуже хороша “знахідка” з якою варто ознайомитися прихильникам стилю.

http://www.metal-archives.com/albums/Ulysses_Siren/Above_the_Ashes/20031

Слухати: http://grooveshark.com/#!/album/Above+The+Ashes/5100272

[youtube=http://www.youtube.com/watch?v=Vv0Cb5z9_Uo&w=448&h=252&hd=1]

 

Ця команда сама собі живий пам’ятник. Вони без сумнівів та остраху несуть прапор thrash metal зразка середини 80х років (така собі суміш thrash та heavy metal). Саме такі як вони ще у 1988 примушували людей замислюватися чи не є попсою Metallica Smile

Ну і що важливо це одна з небагатьох old school команд з чистим (тобто співаючим а не оручим) вокалом.

Для тих хто іноді сумує за старим "класичним" металом без будь-яких сучасних наворотів, але із сучасним звучанням.

http://www.metal-archives.com/albums/Agent_Steel/Alienigma/152010

Слухати: http://grooveshark.com/#!/album/Alienigma/5521979

[youtube=http://www.youtube.com/watch?v=nh_QQB7se-M&w=448&h=252&hd=1]

 

 

Це мабуть єдина група цього стилю (progressive metal) яку я можу слухати довго і практично коли завгодно.

Як завжди епічно і монументально, з сильним присмаком неокласики.

http://www.metal-archives.com/albums/Mekong_Delta/Lurking_Fear/158895

Слухати: Mekong Delta – Lurking Fear

[youtube=http://www.youtube.com/watch?v=LtPGX_ooqI8&w=448&h=252&hd=1]