Dream Theather – 2019 – Distance Over Time

Неймовірно змішанні враження від цього альбому як і від подібної музики в цілому. По-перше, не можна не визнати віртуозності кожного без винятку інструменталіста в команді – їх нейомовірний технічний рівень та те як складено кожну композицію демонструють рівень геніальності навіть тим хто не знається на музиці.

Але при цьому музика мене практично ніяк мене не зачепає і всередині мене нічого на неї не відгукується. От починається кожна без винятку пісня – все класно, подобається, емоційно і драйвово… А потім починається вокал і все зникає – ні тембр голосу, ні манера співу, ні навіть мелодія мені не здаються хоч скількись цікавими.

І вже десь на третині кожної композиції мені стає нудно і дослуховую я їх через силу. Хоча, повторюся – у команді неймовірні інструменталісти зіграти чи навіть вигадати подібну музику зараз мало кому по силам.

У підсумку – все одно не моє. Дуже хотів щоб мені сподобався цей альбом, але не зайшло ніяк. Буду пробувати слухати ще, але скоріше за все враження не зміняться суттєво.

Слухати весь альбом на YouTube – https://www.youtube.com/watch?v=sM7yZeYq-I0&list=OLAK5uy_nd0JULKbs82YNulDtoiDTnJdUkBvOfaVU.

Оцінки:

Jinjer – 2019 – Micro

Альбом з 5 композицій (одна з них – короткий інструментальний твір) відомої української команди.

В принципі ні в кращу, ні в гіршу сторону він від їх попередніх робіт не відрізняється. Мабуть можна сказати що в цілому цей альбом менш агресивний, але це і все.

Також я хочу зауважити що подібну музику я не слухаю як правило – для мене вона не достатньо насичена емоціями і в ній (знову ж так для мене) форма має приоритет перед змістом. Тобто це така музика де її грають складно бо можуть грати складно.

Але в даному випадку навіть такий не любимий мною стиль я слухаю із задоволення і дещо із захватом – занадто вже добре все зроблено. І багато в чому їх музика чепляє мене саме тим як “зібрано” композиції та технічними моментами. А тому раджу усім любителям важкої музики хоча б пару разів прослухати. Усім іншим – це буде занадто важко і не зрозуміло.

Моя оцінка – 8/10.

Слухати:

Cynic–2010–Re-Traced

 

Це було одне з найочикуваніших воз’єднань на пост-металевій сцені, і цей альбом не розчарував!

Команда що свого часу почала зі звірячого просто таки розривалова-молотилова в результаті еволюції дійшла до ось таких невагомих, прозорих і примарних пісень.

Альбом складається з наново переграних старих пісень (є одна нова).

Під таку музику можна займатися медитацією, самоаналізом чи впадати у стан “все тлін і порох”.

http://www.metal-archives.com/albums/Cynic/Re-Traced/274067

Слухати тут: https://play.spotify.com/album/4uEKkgFqAyiuyVHVSO3bMw

[youtube=http://www.youtube.com/watch?v=NPX5ApnT6GU&w=448&h=252&hd=1]

Baroness–2007 – Red Album

 

Такий приємний початок, потужний вокал, мелодійність арт-року. Взагалі я подібний стиль оминаю десятою дорогою, але нема правил без виключень і це ось таке виключення.

Схоже це саме той нечастий випадок коли домішки усіляких ню-металів та чорті-шо-корів діють лише на користь. Місцями сильно віддає готікою, а взагалі сумний такий позитив. І пісні неймовірно затягують – слухаєш наче читаєш цікаву книгу.

http://www.metal-archives.com/albums/Baroness/Red_Album/166395

Слухати тут: https://play.spotify.com/album/7HjDc1R38sIpwbKHOrbBNR

[youtube=http://www.youtube.com/watch?v=Bb3ep6YW0JI&w=448&h=252&hd=1]

Textures–2003 – Polars

 

Музики переважно приємна – жостка і що називається “качає” своєю енергійністю. Але нечилені вставки в стилі nu-metal все псують – то ниття якесь нудне, то крики неприємні…

Доволі давно слухаю, але так і не склав остаточного вироку чи то варто мати у колекції чи ні.

http://www.metal-archives.com/albums/Textures/Polars/30500

Слухати: Textures – Polars

[youtube=http://www.youtube.com/watch?v=LMD4EXPj_YM&w=448&h=252&hd=1]

Age of Silence–2004–Acceleration

 

Для такого стилю на диво приємна і не нудна музика. Нічого заумного чи замороченого. Проте прослуховувння ніяких емоцій практично не викликає, ні хороших ні поганих.

Тому – так собі.

http://www.metal-archives.com/albums/Age_of_Silence/Acceleration/58585

Слухати: Age Of Silence – Acceleration

[youtube=http://www.youtube.com/watch?v=CBbYOYcdvZ0&w=448&h=252&hd=1]

The Ocean–2007 – Precambrian

 

Якщо зібрати разом музикантів Zozobra, Converge, Textures та оркестру Берлінської філармонії то вийде два диски з дивною музикою від енегрійних пісень nu-metal до 10-хвилинних композицій art-core.

Серед інструментів знайдеться і віолончель, і скрипка, і саксофон, тромбон, сурма, піаніно і навіть віброфон. Не кажучи вже про металофон, бубон та комп’ютерні семпли.

Важко сказати однозначно чи це добре чи погано, але це та музика яку треба уважно слухати. Бо якщо просто її увімкнути у фоновому режимі то нічого в голові не зачепиться.

Диск до речі видано усього в 777 примірниках (кольоровий вініл). Ото мабуть колекціонери полюють за ним!

Всі пісні мають назви геологічних періодів відповідної ери у хронологічному порядку.

http://www.metal-archives.com/albums/The_Ocean/Precambrian/170993

Слухати: The Ocean – Precambrian

[youtube=http://www.youtube.com/watch?v=CYMT6sBg4No&w=448&h=252&hd=1]

Voivod–2013–Target Earth

 

Як завжди – слухаєш і думаєш “круто, такий заморочений музон, і я такий крутий що його слухаю”… Але зазвичай не дивлячись на усю крутість ловиш себе на тому що нудьгуєш.

Проте треба нагадати що у команди усі диски за рідким виключенням побувано так що пісні складають історію. Як правило це проякесь космічне створіння що мандрує Всесвітом і знаходить Землю. Ну а далі або досліджує її мертві руїни, або починає завойовувати. Така собі музичка казка для металістів.

На диво цей диск не викликає вищеописаного стану нудьги, слухаю спокійно. Проте і сильно цікавою музику назвати не можна. Так, вона не проста, доволі просунута, але і так щоб прямо кайфуват то нема такого.

Зауважу що це один з найкращих на мою думку їхніх альбомів, особливо якщо говорити про останні років 10.

Ну і обкладинка в стилі “малюємо космонавтів-воїнів аквареллю і обводимо фломастерами” доставляє як завжди.

http://www.allmusic.com/album/target-earth-mw0002460169

Слухати: Voivod – Target Earth

[youtube=http://www.youtube.com/watch?v=QW7ShNyUaNY&w=448&h=252&hd=1]

Serj Tankian–2010 – Imperfect Harmonies

 

Унила унилість… Ні, ну насправді не все так погано. Є і що послухати, і навіть іноді є під що пострибати.

Але у підсумку це переспівування самого себе. Слухаєш і ловиш себе на тому що постійно у стані коли хочеться йому сказати “ну, давай, зараз!” – і далі піде божевілля в дусі System of a Down.

Коротше сподівання явно більші за те що маємо в даному (ще раз повторю що непоганому) альбомі.

http://www.allmusic.com/album/imperfect-harmonies-mw0002024113

Слухати: Serj Tankian – Imperfect Harmonies

[youtube=http://www.youtube.com/watch?feature=player_embedded&v=P-6FLQliz84]