Категорія: power metal

Rage – 2020 – Wings Of Range

Ця команда вже майже 40 років на металевій сцені. В своїй кар’єрі вони знали і зльоти на саму вершину коли збирали стадіони. Але як і всі інші вони страждали і від падіння популярності важкої музики в цілому і багато років мусили виступати в маленьких клубах. І зараз схоже вони повернулися на великі сцени.

Але головне – це те що за стільки років вони не стали просто постійно копіювати самі себе. Від команди з такою довгою творчою історією важко очікувати, що їх музика буде звучати сучасно і свіжо… але саме це і відбувається на останньому альбомі.

Чудові рифи, ритми, енергія. Мені не надто подобається аж забагато мелодійності та м’якості, і в той же час більш металеві моменти композицій звучать просто неймовірно на контрасті. Це мабуть перший альбом команди який мені повністю до вподоби.

І нехай тут нема бойовиків (для мене), весь альбом на дуже високому рівні. І звук, і настрій, і подача, і композиція – все добре.

Оцінки:

Весь альбом на YouTube:

Majesty – 2019 – Legends

Це той самий випадок коли музику і технічно і художньо зроблено так, що не можна не визнати високого рівню і таланту учасників команди. Звук неймовірно чистий, чути кожен інструмент. Побудовано кожну композицію надзвичайно розумно. І рівень виконання викликає повагу…

Але при цьому подібна музика не викликає у мене емоційного відклику і буквально через кілька композиція я просто починаю відверто нудьгувати. Це не мої емоції і мене ніщо в цьому альбомі крім виконання не чепляє. Трапляється. Як на мене – це занадто легкий і повітряний якийсь heavy metal. І точно найлегший power metal, що я будь-коли чув.

Вирішив написати лише тому, що думаю багатьом може сподобатися подібна музика зі різних причин.

Оцінки:

West Of Hell – 2019 – Blood Of The Infidel

Манерою виконання вокаліст мені сильно нагадує японські команди Volcano та Dir En Grey – трошки істерично, з легким рипінням наче голос надривається. Але все в міру і слухати можна з задоволенням.

Що стосується музики то в ній є хороший баланс важкості, швидкості та ритмічності. І це при тому що команду особливо важкою чи швидкою назвати не можна.

З емоційною складовою все теж добре – хоча ця музика не прямо так щоб моя, але час від часу я геть не проти таке слухати. Як для суміші стилів вийшло і справді добре, при цьому кожен зі стилів дійсно присутній в своїх найкращих проявах. Тут можна знайти і мелодійність heavy metal, і рубані рифи thrash metal, і епічність та драйв power metal.

Оцінки:

Flotsam and Jetsam – 2019 – The End of Chaos

Дуже стара команда яка починала ще в ті часи коли thrash metal лише виник як жанр. Вони ніколи не мали тієї популярності як більш успішні представники стилю, але людям які цікавляться подібною музикою були знайомі.

І хоча я не надто люблю те що вони роблять цей альбом вийшов доволі цікавим – він швидкий і рітмічний. Проте в цій музиці відсутня важкість і хоч якась агресивність. Ось ця відсутність емоцій, чи принаймні тих емоція що я б відчував у їх музиці мені і не вистачає найбільше.

Усі композиції біль-менш на однаковому рівні, і рівень цей – трошки вище за “ну наче нормально”. Немає відверто слабих і прохідних пісень, але і якісь такі потенційні хіти теж відсутні.

Після кількох прослуховувань поспіль можу сказати що цей альбом лишиться в моїй колекції на відміну від більшості їх попередніх робіт.

Оцінки:

До речі що означає назва групи можна почитати тут – [english] flotsam and jetsam.

Satan – 2018 – Cruel Magic

Перше чим мене зацікавив цей альбом (бо про таку команду я ніколи раніше не чув) це те що деякі оглядачі зі світу важкої музики назвали його найкращим релізом 2018-го року у жанрі power metal. І не дивлячись на те що павер я майже ніколи і не слухаю з таким відгуком альбом пропустити не можна…

Ну і власне про музику тепер. З самого початку, з самої першої композиції я прямо таки в захваті від музики. Але весь захват зникає як тільки починається вокал. Мені дуже не подобається, і навіть в чомусь дратує такий тембр голосу з такою манерою співу. Причому вокал заважає настільки що я прямо не чую музики за ним :(

Усі композиції на альбомі біль-менш однакові за темпом і звучанням взагалі. Це доволі повільні, але чіткі рифи, старанно виміряні соло-партії вбудовані в композиції. І головне що все це звучить дуже енергійно і свіжо. Будь-яка швидкість, важкість чи агресивність в піснях відсутні, але і не виникає бажання сказати що їх не вистачає.

Коротше якби більш підходящий особисто для мене вокал то я би оцінив цей альбом набагато вище.

Оцінки:

Metal Church – 2018 – Damned If You Do

Прямо аж порадував цей альбом. І я це кажу не через якусь повагу до ветеранів металевої сцени, а тому що це дійсно дуже класний альбом. І чим більше я його слухаю тим більше він мені подобається.

Як завжди у команди всі композиції надзвичайно мелодійні, але при цьому в них достатньо емоцій щоб мене вони не видавалися нудними.

Навіть скажу що для мене це мабуть альбом на рівні з їх найкращим творінням, а саме з Hanging In the Balance 1993-го року.

На цьому альбомі нема жодної прохідної пісні. Усі композиції класні, усім є бажання підспівувати. Хороша музика як для тренувань, так і для написання коду. Коротше один з кращих релізів цього року на металевій сцені для мене.

Оцінки:

Metal Church–2013–Generation Nothing

Несподівано місцями музика зривається ледь не у thrash metal.

Взагалі з попередніми альбомами цієї неперевершеної команди я якось звик що музика у них стає все м’якішою і лиричнішою… А тут такий гуркіт низьких частот додався, швидкість зросла, вокал енергійніший. Однозначно цікавіше за Metal Church–2008 – This Present Wasteland.

http://www.metal-archives.com/albums/Metal_Church/Generation_Nothing/387845

Слухати тут: https://play.spotify.com/album/5quNmgCq3f40A6kkFNq1Nd

Agent Steel–2007 – Alienigma

 

Ця команда сама собі живий пам’ятник. Вони без сумнівів та остраху несуть прапор thrash metal зразка середини 80х років (така собі суміш thrash та heavy metal). Саме такі як вони ще у 1988 примушували людей замислюватися чи не є попсою Metallica Smile

Ну і що важливо це одна з небагатьох old school команд з чистим (тобто співаючим а не оручим) вокалом.

Для тих хто іноді сумує за старим "класичним" металом без будь-яких сучасних наворотів, але із сучасним звучанням.

http://www.metal-archives.com/albums/Agent_Steel/Alienigma/152010

Слухати: http://grooveshark.com/#!/album/Alienigma/5521979

[youtube=http://www.youtube.com/watch?v=nh_QQB7se-M&w=448&h=252&hd=1]

Paradox–2000 – Collision Course

 

Відгуки, якщо почитати критиків, дуже хороші. І чесно кажучи я ніколи не чув про цю команду і дізнався про них випадково. А вони виявляється страшенно відомі.

М’яка “класична” суміш стилів. Нічого неочикуваного чи оригінального. Але дуже якісно. В цілому з високими оцінками погоджусь.

http://www.metal-archives.com/albums/Paradox/Collision_Course/4136

Слухати: Paradox – Collision Course

 

[youtube=http://www.youtube.com/watch?v=ayLK_3-0IME&w=448&h=252&hd=1]