Категорія: power metal

West Of Hell – 2019 – Blood Of The Infidel

Манерою виконання вокаліст мені сильно нагадує японські команди Volcano та Dir En Grey – трошки істерично, з легким рипінням наче голос надривається. Але все в міру і слухати можна з задоволенням.

Що стосується музики то в ній є хороший баланс важкості, швидкості та ритмічності. І це при тому що команду особливо важкою чи швидкою назвати не можна.

З емоційною складовою все теж добре – хоча ця музика не прямо так щоб моя, але час від часу я геть не проти таке слухати. Як для суміші стилів вийшло і справді добре, при цьому кожен зі стилів дійсно присутній в своїх найкращих проявах. Тут можна знайти і мелодійність heavy metal, і рубані рифи thrash metal, і епічність та драйв power metal.

Оцінки:

Flotsam and Jetsam – 2019 – The End of Chaos

Дуже стара команда яка починала ще в ті часи коли thrash metal лише виник як жанр. Вони ніколи не мали тієї популярності як більш успішні представники стилю, але людям які цікавляться подібною музикою були знайомі.

І хоча я не надто люблю те що вони роблять цей альбом вийшов доволі цікавим – він швидкий і рітмічний. Проте в цій музиці відсутня важкість і хоч якась агресивність. Ось ця відсутність емоцій, чи принаймні тих емоція що я б відчував у їх музиці мені і не вистачає найбільше.

Усі композиції біль-менш на однаковому рівні, і рівень цей – трошки вище за “ну наче нормально”. Немає відверто слабих і прохідних пісень, але і якісь такі потенційні хіти теж відсутні.

Після кількох прослуховувань поспіль можу сказати що цей альбом лишиться в моїй колекції на відміну від більшості їх попередніх робіт.

Оцінки:

До речі що означає назва групи можна почитати тут – [english] flotsam and jetsam.

Satan – 2018 – Cruel Magic

Перше чим мене зацікавив цей альбом (бо про таку команду я ніколи раніше не чув) це те що деякі оглядачі зі світу важкої музики назвали його найкращим релізом 2018-го року у жанрі power metal. І не дивлячись на те що павер я майже ніколи і не слухаю з таким відгуком альбом пропустити не можна…

Ну і власне про музику тепер. З самого початку, з самої першої композиції я прямо таки в захваті від музики. Але весь захват зникає як тільки починається вокал. Мені дуже не подобається, і навіть в чомусь дратує такий тембр голосу з такою манерою співу. Причому вокал заважає настільки що я прямо не чую музики за ним :(

Усі композиції на альбомі біль-менш однакові за темпом і звучанням взагалі. Це доволі повільні, але чіткі рифи, старанно виміряні соло-партії вбудовані в композиції. І головне що все це звучить дуже енергійно і свіжо. Будь-яка швидкість, важкість чи агресивність в піснях відсутні, але і не виникає бажання сказати що їх не вистачає.

Коротше якби більш підходящий особисто для мене вокал то я би оцінив цей альбом набагато вище.

Оцінки:

Metal Church – 2018 – Damned If You Do

Прямо аж порадував цей альбом. І я це кажу не через якусь повагу до ветеранів металевої сцени, а тому що це дійсно дуже класний альбом. І чим більше я його слухаю тим більше він мені подобається.

Як завжди у команди всі композиції надзвичайно мелодійні, але при цьому в них достатньо емоцій щоб мене вони не видавалися нудними.

Навіть скажу що для мене це мабуть альбом на рівні з їх найкращим творінням, а саме з Hanging In the Balance 1993-го року.

На цьому альбомі нема жодної прохідної пісні. Усі композиції класні, усім є бажання підспівувати. Хороша музика як для тренувань, так і для написання коду. Коротше один з кращих релізів цього року на металевій сцені для мене.

Оцінки:

Metal Church–2013–Generation Nothing

Несподівано місцями музика зривається ледь не у thrash metal.

Взагалі з попередніми альбомами цієї неперевершеної команди я якось звик що музика у них стає все м’якішою і лиричнішою… А тут такий гуркіт низьких частот додався, швидкість зросла, вокал енергійніший. Однозначно цікавіше за Metal Church–2008 – This Present Wasteland.

http://www.metal-archives.com/albums/Metal_Church/Generation_Nothing/387845

Слухати тут: https://play.spotify.com/album/5quNmgCq3f40A6kkFNq1Nd

Agent Steel–2007 – Alienigma

 

Ця команда сама собі живий пам’ятник. Вони без сумнівів та остраху несуть прапор thrash metal зразка середини 80х років (така собі суміш thrash та heavy metal). Саме такі як вони ще у 1988 примушували людей замислюватися чи не є попсою Metallica Smile

Ну і що важливо це одна з небагатьох old school команд з чистим (тобто співаючим а не оручим) вокалом.

Для тих хто іноді сумує за старим "класичним" металом без будь-яких сучасних наворотів, але із сучасним звучанням.

http://www.metal-archives.com/albums/Agent_Steel/Alienigma/152010

Слухати: http://grooveshark.com/#!/album/Alienigma/5521979

[youtube=http://www.youtube.com/watch?v=nh_QQB7se-M&w=448&h=252&hd=1]

Paradox–2000 – Collision Course

 

Відгуки, якщо почитати критиків, дуже хороші. І чесно кажучи я ніколи не чув про цю команду і дізнався про них випадково. А вони виявляється страшенно відомі.

М’яка “класична” суміш стилів. Нічого неочикуваного чи оригінального. Але дуже якісно. В цілому з високими оцінками погоджусь.

http://www.metal-archives.com/albums/Paradox/Collision_Course/4136

Слухати: Paradox – Collision Course

 

[youtube=http://www.youtube.com/watch?v=ayLK_3-0IME&w=448&h=252&hd=1]

Volcano – 2000 – Violent

 

Thrash у виконанні японців. Вже сам по собі цей факт повинен привертати увагу. А на додачу ще й музон дуже кльовий.

Я б не сказав що це чистий треш. Тут багато speed і heavy metal’а, і взагалі дуже все мелодійно, хоча і швидко.

Суперовий вокал – співаючий (а не оручий що часто характерно для thrash), і такий з надривом, трагічний. Особливо прикольно коли співають в декілька голосів – плаваючий голос виходить.

Коротше рекомендую любителям класичного металу в тому числі.

http://www.metal-archives.com/albums/Volcano/Violent/7194

Трейлер найсвіжішого альбому:

[youtube=http://www.youtube.com/watch?v=kSyrsD1wmf4&w=448&h=252&hd=1]

Helloween–2010–Unarmed: Best Of 25th Anniversary

 

Як видно з назви це збірка найкращих речей за 25 років творчої діяльності команди.

Вони вже були класикою коли я тільки почав слухати важку музику у школі. Зараз ця музика зовсім не сприймається як важка, і дехто навіть би здивувався що це взагалі називають металом.

До того ж усі песні подано в новій обробці, більш прозорій і симфонічній. Іноді несподівано для себе чуєш не лише скрипки чи фортепіано (що звучить доволі органічно), але і духові інструменти і взагалі якісь джазові і дискотечні відгуки (кліп добре ілюструє).

В цілому зроблено на вищому рівні, відполіровано до блиску. Але не моє… Слухати можу, але не цікаво.

http://www.metal-archives.com/albums/Helloween/Unarmed_-_Best_of_25th_Anniversary/253631

[youtube=http://www.youtube.com/watch?v=rVY4CK8ciJw]