Anthrax – 2004 – The Greater of Two Evils

 

Альбом містить всі найвідоміші хіти команди за попередні 20 років, але це просто збірка “Бест Оф”, яку треба було випустити щоб про команду не забули, і ось чому. Хоча всі пісні старі і добре відомі, але вони були помітно змінені. По перше, це стосується звуку. Звук стаф рітмічнішим, якщо такий термін можна взагалі вживати до треш-металу (: Більш монументальне звучання швидкісних риффів робіть всі пісні невпізнанно новими.

 

Далі. Весь вокал на диску записаний з Джоном Бушем, і хоча голос в нього не такий співучий як у Джо Беладонни, за часів якого і було створено всі представлені хіти, але досиць всеж таки класний і цікавий голос. Ну з чим порівняти? Скажімо якби Джеймс Хетвілд (Металіка) вмів співати, то це і був би Джон Буш.

Стосовно соло, і мелодій взагалі, то тут ще цікавіше. Фактично віс гітарні соло були або змінені зовсім, ябо звук настільки змініився, що у 90% випадків це виглядає як абсолютно нове соло. Крім того змінилася тривалість майже всіх пісень.
Коротше, слухати варто, і слухати уважно…

 

І хоча кліп не з цього періоду часу і з іншим вокалістом, все одно:

[youtube=http://www.youtube.com/watch?v=QEMOXaIbgt8&fs=1&hl=en_US]

John Zorn – 2006–Moonchild: Songs Without Words

Геніальна музика геніальної людини. Джон Зорн вже давно є всесвітньо відомою величиною у музиці. Учасник безлічі проектів, серед яких Nacked City, Mr. Bungle, Mike Patton, та інші. Чого вартий хоча б лише той факт, що відомість та увага публіки привернулися до Майка Паттона після того як стало відомо що його музика зацікавила Джона Зорна.

Сам Джон займається різноманітною музикою, але найбільш відомими його проектами є альбоми у стилях джаз, фрі-джаз, авангард, псіходелічний рок, краут і таке інше. Власне альбом про який йдеться. на відміну від 100% джазового попереднього, є чисто авангардним, іноді навіть елементи хардкору проскакують. Все це, власне, дуже схоже на перший диск Maldoror (до речі проект Майка Паттона, до якого доклав руку і Зорн).

Для тих хто не чув нічого із Зорна трохи про цей (і лише цей!) альбом: музика у стилі тиша, тиша, дзелень-дзелень тарілочки,і раптом – АААА, воплі, писки, гітари, фортепіано, ХАОС!!!. Потім знову – дзелень-дзелень, шкряб-шкряб, тиша на 40 секунд, знову бамць, хрусь і тд. (: Слухаємо на здоров”я, розвиваємо мозок. Боїмося себе самих…

[youtube=http://www.youtube.com/watch?v=1ihwRDmbOQU&fs=1&hl=en_US]

Onkel Tom Angelripper – 1999 – Das blaueste Album der Welt

 

Це компіляція найкращих (на той час) пісень дядечки Тома, колишнього лідера Sodom.

 

Весела суміш фолка, кабацьких пісень, німецьких маршів, і все це на базі треш металу. Звучить дуже свіженько, не важко, радісно. Працездатність надзвичайно підвищується, разом з настроєм.

[youtube=http://www.youtube.com/watch?v=br_c–W54KQ&fs=1&hl=en_US]

Isis – 2004 – Panopticon

Группу цю я чув вже давно, як і сам альбом, але все не було часу уважно послухати. І от я знайшов таки час, сів і послухав (:

Що можна сказати – з моєї точки зору це такий повыльний хардкор, який він повинен бути за описами тих хто в цьому розбирається (бо сам я в хардкорі зовсім не….). Ітак, я знаю шо це не хардкор.

Музика класно підійде якщо ви кудись їдете і у вас класна акустика. Слухати її уважно – це не серьойзно, бо нічого серьойзного там не має. Таке все простеньке, в міру важкеньке, в міру агресивне… Настрій під час прослуховування залишається одним і тим же – тобто з яким настроєм почав слухати з таким і закінчиш. ама по собі така музика, імхо, настрою не створює. Як на мене то композиції надзвичайно затягнуті, хоча зробити їх коритшими через специфіку стилю буде самогубством – нічого з матеріалу не запам’тається без тисячоазових повторів.

[youtube=http://www.youtube.com/watch?v=wWTAkBRe6aI&fs=1&hl=en_US]

Slayer – 2006 – Christ Illusion

Музика для серйозних, досвічених трешерів. Чепляє як положено, але треба бути до цього готовим.

Нє, ну а шо ще можна сказати? Це ж СЛЕЄЄЄР!!! Fuck yeah!

Весь альбом на Spotify:

Весь альбом на YouTube:

Lawnmover Deth – 1990-Ooh Crickey it’s LD

За совєцьких та одразупіслясовєцьких часів це був раритет. Раритет тому що знаю кілька людей декілька років шукали і ніяк не могли дістати ні записів цієї банди, ні цей диск конкретно.

В принципі це зразок якісного speed-thrash, дуже схоже на S.O.D., M.O.D. та
Anthrax. Особливо кумедно звучать швидко зіграні шматочки Nirvana, Metallica,
etc.

Щодо якості матеріала – 32 пісні, зних приблизно половина – live
): В цілому якість непогана, але треба допрацьовувати еквалайзером, є якісь
провали в середніх частотах.

Можна слухати та радіти.

[youtube=http://www.youtube.com/watch?v=iJz6_PEu6Iw&fs=1&hl=en_US]

Kreator–2005–Enemy of God

Соковитий та “правильний” thrash, класика від першої до останньої ноти.

Якби цей диск зєявився років 20 тому, можливо він був би найпопулярнішим за всю історію комерційної музики :)

А пісня Impossible Brutality взагалі тепер є моєю найулюбленішою у команди.

[youtube=http://www.youtube.com/watch?v=HElwDmEjcgc&fs=1&hl=en_US]

System of a Down–2005 – Mezmerize

 

Як завжди чистий і якісний фірмовий звук SoaD. Дуже сильні композиції і взагалі добре.

Єдине “але” – хлопці почали більш тяжіти до nu metal, мабуть це результат роботи продюсера Sad smile , хоча для розширення аудиторії це скоріше вірний крок. Всі пісні мають дуже просту і чітку мелодико-ритмічну лінію і як результат – запам’ятовуються одразу.

Проте особисто мені хотілося б чути більше пісень на зразок Chek’n’Stew.

[youtube=http://www.youtube.com/watch?v=q-sqhW8KEGw&fs=1&hl=en_US]

Megadeth–2004 – The System Has Failed

Фірмовий звук дісторшена Megadeth – м’який і важкий одночасно.

Композиції все ускладнюються, гітаризмів усе менше. Мабуть так впливає створення композицій на комп’ютері.

Для шанувальників команди навіть не питання чи варто слухати (хоча це вже і не thrash).

[youtube=http://www.youtube.com/watch?v=iVqbnFV-wcI&w=480&h=385&hd=1]