Повністю як очикувалося – дуже замріяно і красиво, але після пари пісень нудно і одноманітно до очманіння. Лише щоб ознайомитися, в колекції таке не потрібне.

І так, я знаю що цей стиль називається “бароко”, але вводити новий тег заради навіть Блекмора не хочу.

http://www.allmusic.com/album/dancer-and-the-moon-mw0002515666

Слухати: Blackmore’s Night – Dancer and the Moon

[youtube=http://www.youtube.com/watch?v=aTdSm4Rn1XA&w=448&h=252&hd=1]

 

 

Музика у виконанні цього артиста просто дихає свіжістю і прозорістю. Йому вдається поєднувати академічну точність класичної гітари зі скажено стрибаючої енергією латиноамериканської музики та сучасним звучанням New Age.

Однозначно цікавий альбом де живі, життєрадісні композиції перемішані ледь не з Бахом.

http://www.allmusic.com/album/walking-down-rainhill-mw0000138888

Слухати: Jake Shimabukuro – Walking Down Rainhill

 

[youtube=http://www.youtube.com/watch?v=CC8orDLQ-1s&w=448&h=252&hd=1]

 

Якщо по простому то чувак прикольно грає на акустичній гітарі. Такий собі дворовий гітарист віртуоз Smile

Насправді критики одностайно відзначають неперевершену техніка гри, але при цьому одноманітність музики. Так, гітара його звучить причудово – тут і глибокі баси і дворові акорди і лирика і смачненькі фразочки.

Трохи схоже на повільного і грубуватого Ді Меолу.

http://www.allmusic.com/album/fates-r1059523 [youtube=http://www.youtube.com/watch?v=tCrlCcY9kiI]