Несподівано місцями музика зривається ледь не у thrash metal.

Взагалі з попередніми альбомами цієї неперевершеної команди я якось звик що музика у них стає все м’якішою і лиричнішою… А тут такий гуркіт низьких частот додався, швидкість зросла, вокал енергійніший. Однозначно цікавіше за Metal Church–2008 – This Present Wasteland.

http://www.metal-archives.com/albums/Metal_Church/Generation_Nothing/387845

Слухати тут: https://play.spotify.com/album/5quNmgCq3f40A6kkFNq1Nd

[youtube=http://www.youtube.com/watch?v=5BZOxzG7Gtk&w=448&h=252&hd=1]

 

Після дорогоцінних альбомів Count to Exctinction та Youthanasia Мустейн якось кинувся у синететичний комп’ютерний звук. Пісеньки стають все мелодичнішими, а з музики все менше чути що її зіграно на гітарах, Фрідмана вже у гурті нема і інші порушення традицій та устоїв.

Доволі дивний альбом – навряд чи його буде слухати людина яка не слухає старі альбоми рудого Дейва, але з іншого боку армія фанатів Megadeth нараховує десятки мільйонів людей…

А щодо музики – приємно, мелодічно, ритмічно і… солоденько. Незважаючи на те що це давно вже не метал музика все ж таки цікава і нудною не буде навіть якщо і не захопить.

Зроблено усе так якісно що рука навіть підкориться поставити якусь низьку оцінку.

http://www.metal-archives.com/albums/Megadeth/Endgame/244607

Слухати: https://play.spotify.com/album/0G5qC48D3MI8YBKTVwIiz1

Ну і “бойовик” з альбому:

[youtube=http://www.youtube.com/watch?v=g2GzD8NAhZA&w=448&h=252&hd=1]

 

Взагалі до першого прослуховування свіжих робіт легендарних команд і музикантів завжди є певний острах розчарування. Дуже часто такі нові роботи або є самоплагіатом, або просто на набагато нижчому рівні ніж те що принесло їм славу, або вже не цікаве бо не сучасне.

В данному ж випадку побоювання не справдилися. Мені особисто все сподобалося. І нехай я не великий прихильник цього стилю, аде даний альбом із задоволенням можу прослухати 2-3 рази поспіль і жодного разу не занудьгувати.

Романтичний метал 40-річної давнини зіграно так добре що забуваєш усі новомодні фішки які чекаєш від інших команд. Це просто дуже добра музика що на 100% залишається в межах стилю і при цьому ще і чепляє.

http://www.metal-archives.com/albums/U.D.O./Steelhammer/370143

Слухати: U.D.O. – Steelhammer

Якщо ви почали слухати метал коли ще в нас навіть не знали про існування стилів у ньому цей кліп поверне вас у тепле лампове минуле:

[youtube=http://www.youtube.com/watch?v=_sMIQToKF8I&w=448&h=252&hd=1]

 

Несподівано хороший альбом у ненайцікавішому для мене стилі.

Музика дикого заходу у виконанні німців в якій намішано рок-н-ролу, кантрі, деяких елементів металу.

Звучить дуже бадьоро і енергійно, варто ознайомитися як шукаєте щось свіженьке. Також на диску є непоганий кавер на Doors.

Не дивлячись на стиль це це переважно спокійна і розслаблена музика. Можна узагальнити як “альбом медляків”.

http://www.metal-archives.com/albums/Dezperadoz/An_Eye_for_an_Eye/185501

Слухати: Dezperadoz – An Eye For An Eye

[youtube=http://www.youtube.com/watch?v=nfxJfNqsvhk&w=448&h=252&hd=1]

 

Мітоооооол!!11

Без Удо Діркшнайдера, але все ж таки дуже добре. Прямо таки класичний німецький heavy metal з 80-х із сучасним звуком.

І кліп просто таки проситься щоб його взяти у рамочку, підписати “Heavy Metal, класика” і повісити на стіні палати з міжнародних стандартів мір ваги і довжини.

В залежності від того чи виросли ви на цій музиці, чи почали її слухати уже у свідомому віці оцінка буде від 5 до 5+ Smile

http://www.metal-archives.com/albums/Accept/Blood_of_the_Nations/277464

Слухати: Accept – Blood Of The Nations

[youtube=http://www.youtube.com/watch?v=yOwCqkUmags]

 

Неймовірно приємна гітарна музика побудовано на heavy metal та hard rock основі. Доволі стандартні, але все одно класні соло-фрагменти щільно переміщано з ритмічними і потужними ріфами. І чисельні порівняння цього гітариста з Джо Сатріані існують не просто так.

Слухати і радіти!

http://www.allmusic.com/album/heavy-persuasion-mw0000468440

Слухати: Torben Enevoldsen – Heavy Persuation

[youtube=http://www.youtube.com/watch?v=VLjDk5Ea8dU&w=448&h=252&hd=1]

 

 

У відгуках цей альбом сильно лаяли і називали то тролінгом, то випущеною у продаж бракованою плівкою, то сумішем смаженого м’яса з тортом.

Ну от переборовши свої острахи послухав і я. І скажу вам не так вже все й страшно. Тобто воно звісно чорті шо якесь вийшло, але кілька цікавих композицій є, деякі навіть із задоволенням кілька разів прослухав.

Можна не боятися і слухати Smile

В цілому враження таке що Metallica так само як колись дала можливіть широкому загалу долучитися до thrash metal і тут спробувала це зробити з авангардом. Уявляєте собі стадіони що збираються на авангардну музику яка є комерційно дуже успішною?

http://www.metal-archives.com/albums/Metallica/Lulu/320007

Слухати: http://grooveshark.com/#!/album/Lulu/7076599

Ось якось так воно все і виглядає:

[youtube=http://www.youtube.com/watch?v=fJlU_9Vyvqs&w=448&h=252&hd=1]

 

Отже після 14 років мовчання легендарна команда з якої фактично і почали слухати метал в СРСР видала подвійний альбом.

Як не сумно це визнавати але найбільш вдячна аудиторія у старичків залишилася саме у пост-совєцьких країнах. А тому з піснями про Сталінград вони будуть подорожувати містами Росії та прилеглих країн ще довго – народ із задоволенням йде на концерти і ностальгує.

А сам альбом дуже непоганий. Не так щоб аж вау, але якісний пацанський метал який вже і забули як грати.

http://www.metal-archives.com/albums/Accept/Stalingrad/331843

Слухати: Accept – Stalingrad

[youtube=http://www.youtube.com/watch?v=nbOqp_bxSCQ&w=448&h=252&hd=1]

 

 

Альбом помітно слабіший за попередні декілька сильних дисків (наприклад того ж U.D.O.–2007 – Mastercutor).

Справа в тому що це не новий матеріал а збірка (аж 2 диски) речей що раніше не видавалися з різних причин та інших реміксів.

Тим не менш слухати доволі приємно.

http://www.metal-archives.com/albums/U.D.O./Celebrator/336932

Удо співає російською, правда там ледь що розбереш:

[youtube=http://www.youtube.com/watch?v=ikI03Pd6O8A&w=448&h=252&hd=1]