Joe Satriani – 2018 – What Happens Next

Я трошки в шоці. І не тому що альбом якийсь надзвичайно класний, а тому що він надзвичайно невиразний і навіть нудний.

В технічному плані тут усе гаразд – і складно, і швидко, і технічно, і винахідливо… Але відсутнє те що характерним було для усіх попередніх альбомів Сатріані – тут відсутня емоційність. Музика мені здалася просто зведеною до чогось такого що аж ніяк не зачіпає, не привертає ні уваги ні почуттів. І взагалі слухати зосереджено цю музику довше кількох секунд у мене особисто не виходить, хоча уже багаторазово прослухав весь альбом. В голові геть нічого не відклалося.

Та і до того ж усі пісні абсолютно однакові у своїй невиразності. Яке розчарування :(

Оцінки:

  • Metacritic – нема оцінки.
  • Моя оцінка – 3/10.

 

 

Marty Friedman – 2017 – Wall of Sound

 

Дуже дивний альбом, дуже. Чесно кажучи якби це був якийсь інший не відомий мені гітарист то можливо я навіть і не дав би другого шансу.

Зіграно та аранжовано усе неймовірно майстерно, тут ніяких претензій чи сумнівів навіть нема. Але є певні проблеми (у мене) з розумінням музики, а вірніше її енергії та настрою.

Фрідман відомий не лише як гітарист-віртуоз, але і як музикант та композитор з нестандартним мисленням. І його композиції розвиваються дуже цікаво і його музику можна одразу впізнати саме за тим як нестандартно, але дуже красиво усе в ній відбувається. І знову ж таки цей альбом все це має. Але композиції якісь не енергійні, чи що… Вони просто красиві і приємні, лагідні і м’які, але якісь без настрою. Вірніше настрій тут один – не хочеться нічого робити :)

Правда під кінець диску пісні стають все жвавішими, а після кількох прослуховувань альбому я наче починаю розуміти матеріал. Але це не та музика яку будеш слухати коли тренуєшся чи ведеш машину. Вона майже фонова якась.

Моя оцінка – 5/10.

 

Marty Friedman–2009 – Tokyo Juke Box

Це музика яку слухаєш і забуваєш що це гітарна музика. Музика прекрасна і геніальна без перебільшень.

Фрідман (який, нагадаю, давно вже живе в Японії) схоже зовсім перейшов на створення того що прямо під час прослуховування сприймається як класика.

У нього якийсь особливий стиль навіть не гри, а скоріше гітарного мислення. Зовсім неочікувано і негітарно, але завжди солодкозвучно і неймовірно мелодійно.

Незалежно від того яку музику ви слухаєте зазвичай ось цей конкретно альбом не може вам не сподобатися.

http://www.allmusic.com/album/tokyo-juke-box-mw0002078853

Слухати: http://grooveshark.com/#!/album/Tokyo+Jukebox/5300182

[youtube=http://www.youtube.com/watch?v=2qWOXxb0DI0&w=448&h=252&hd=1]

Buckethead–2009 – Needle In A Slunk Stack

 

Це вже навіть важко назвати гітарною музикою. Ну тобто вона все ще «гітарна», але ніяких запилів, 10-хвилинних гам, блюзових імпровізацій та інши милих серцю гітарастів пілікальних радощів.

Рвані шматочки ритму, пунктирні позначки мелодії, якісь піпікання, бемкання та інші звуки. Але при всьому тому дуже цікаво, драйвово і звучить приємно.

http://en.wikipedia.org/wiki/Needle_in_a_Slunk_Stack

Відео усе роз’яснює до речі і дає уявлення про те чого варто чекати від цього альбому.

[youtube=http://www.youtube.com/watch?v=1bSZslEDUl0&w=448&h=252&hd=1]

Steve Vai–2007 – Sound Theories Vol. I & II

 

Дво-дисковий альбом генія гітари.

Перший диск складають відомі хіти у супроводі оркестру, і це не просто “о, а давайте запишемо те саме з оркестром!”, а дійсно переосмислені пісні. Дуже рекомендую цю версію послухати.

Другий же диск містить композиції Стіва Вая для оркестру, така собі неокласика.

http://www.allmusic.com/album/sound-theories-vols-1-2-mw0000470643

Слухати: Steve Vai – Sound Theories Vol. I & II

Весь виступ (півтори години) з оркестром:

[youtube=http://www.youtube.com/watch?v=U8NOgFxP5Dw&w=448&h=252&hd=1]

Paul Gilbert–2004 – Acoustic Samurai

 

Гітарно-акустична музика в стилі “дивіться як я вмію!”.

Суть така – безсумнівно талановийтий гітарист грає акустичні версії різних відомих пісень, а натовп фанатів йому хлопає в ритм. Спочатку доволі цікаво, але набридає з неймовірною швидкістю.

http://www.allmusic.com/album/acoustic-samurai-mw0000740821

Слухати: http://grooveshark.com/#!/album/Acoustic+Samurai/1052072

[youtube=http://www.youtube.com/watch?v=oy2v1XnfkZs&w=448&h=252&hd=1]

Greg Howe–1999 – Ascend

 

Мені дуже подобається ця музика – жваво, легко, грайливо, свіжо і в той же час енергійно. Добре підходить для роботи у якості фонової музики.

Можна сміливо порівняти з найкращими зразками гітарної музики від визнаних майстрів.

http://www.allmusic.com/album/ascend-mw0000241993

 

[youtube=http://www.youtube.com/watch?v=OrMWG8cEA5Q&w=448&h=252&hd=1]

Jake Shimabukuro–2005 – Walking Down Rainhill

 

 

Музика у виконанні цього артиста просто дихає свіжістю і прозорістю. Йому вдається поєднувати академічну точність класичної гітари зі скажено стрибаючої енергією латиноамериканської музики та сучасним звучанням New Age.

Однозначно цікавий альбом де живі, життєрадісні композиції перемішані ледь не з Бахом.

http://www.allmusic.com/album/walking-down-rainhill-mw0000138888

Слухати: Jake Shimabukuro – Walking Down Rainhill

 

[youtube=http://www.youtube.com/watch?v=CC8orDLQ-1s&w=448&h=252&hd=1]

Michael Angelo Batio–2007–2 X Again

 

Бог гітаразму і гітарастів. Найшвидший гітарист у світі (про що ні він, ні тисячі його прихильників ніколи не забувають повторювати), який тим не менш грає дуже прикольну музику (знову на відміну від тих же фанатів які тупо займаються гітародрочерством "на швидкість").

Цей диск є збіркою його найкращих речей. Музика мелодійна, навіть якась лірична. Усі пісні доволі розтягнуті, прямо цілі романи розвповідає своєю гітарою.

В принципі я порекомендував би усім – неметалістам через те що це хоча і ритмічна, але зовсім не важка музика, більше мелодійна, металістам – бо все ж таки ноги у цієї музики ростуть з металу, гітаристам – бо все ж таки кого як не найкращих слухати Smile

http://www.allmusic.com/album/2-x-again-mw0001715971

Слухати: Michael Angelo Batio – 2 X Again

На відео остання, майже летальна форма гітаризму головного мозку:

[youtube=http://www.youtube.com/watch?v=rutyA12z3Ok&w=448&h=252&hd=1]