Несподіваний, а тому більше звичайного бентежливий альбом від легендарного колективу який так само несподівано відродився після довгих років не існування…

Що ж сказати про мої враження? Це сильний альбом який міг би бути випущений в середині 90-х років і органічно вписався б в дискографію команди. Тут нема жодної пісні яку можна було б назвати однозначним хітом, але нема і прохідних. Усі пісні на кращому за середній рівень.

Рівний і хороший альбом, насолоджуйтесь.

http://www.metal-archives.com/albums/Faith_No_More/Sol_Invictus/494745

 

 

Надзвичайно рідко слухаю подібну музику – занадто агресивно та галасливо для мене, нема чіткого нарізання чистих рифів SmileТаке враження що виконавці ось просто позаду стоять, оруть у вуха і примушують слухати себе.

Музика дуже крута і місцями складна, але не така що під неї можна просто гаситися, тут певний настрій потрібен і готовність сприймати складні емоції.

http://www.allmusic.com/album/ire-works-mw0000750303

Слухати: The Dillinger Escape Plan – Ire Works

 

[youtube=http://www.youtube.com/watch?v=xMEYLlDThZU&w=448&h=252&hd=1]

 

Це вже навіть важко назвати гітарною музикою. Ну тобто вона все ще «гітарна», але ніяких запилів, 10-хвилинних гам, блюзових імпровізацій та інши милих серцю гітарастів пілікальних радощів.

Рвані шматочки ритму, пунктирні позначки мелодії, якісь піпікання, бемкання та інші звуки. Але при всьому тому дуже цікаво, драйвово і звучить приємно.

http://en.wikipedia.org/wiki/Needle_in_a_Slunk_Stack

Відео усе роз’яснює до речі і дає уявлення про те чого варто чекати від цього альбому.

[youtube=http://www.youtube.com/watch?v=1bSZslEDUl0&w=448&h=252&hd=1]

 

Коротше три віртуози грають щось безсумніво джазове, але кожен з них грає на перший погляд сам по собі. І відчуття (теж з першого погляду) що один з них настроює інструмент, інший підігрує якійсь музиці що слухає її у навушниках, а по інструменту третього туди-сюди товчеться кіт Smile

А взагалі то офігенсько приємний музон.

http://www.allmusic.com/album/mirakle-mw0000053808

Слухати: Calvin Weston – Mirakle

[youtube=http://www.youtube.com/watch?v=5MyqzG3Y86E&w=448&h=252&hd=1]

 

Легенда музичної сцени інадстріалу та деяких інших стилів.

У цій музиці є все – приємні мотиви, заводні рифи, рубаний вокал, багатющий акомпанемент і почуття дотичності для слухачів.

 

http://www.allmusic.com/album/alles-wieder-offen-mw0000493260

Слухати: Einstürzende Neubauten – Alles Wieder Offen

[youtube=http://www.youtube.com/watch?v=hLjX8SQm0qM&w=448&h=252&hd=1]

 

Творіння рук Джона Зорна. На цей раз мізкорозриваюча суміш фрі-джазу, нойзу та якогось інструментального гріндкору.

Божевілля в чистому вигляді -  слухати можна, і можна навіть отримувати від цього певне задоволення, але така музика занадто вже багато сил забирає. Виснажує одним словом повністю…

Тривалість композицій від 8 секунд до 7 з половиною хвилин.

http://www.allmusic.com/album/buried-secrets-mw0000110846

Слухати: Painkiller – Buried Secrets

[youtube=http://www.youtube.com/watch?v=8jhbQX_HSLs&w=448&h=252&hd=1]

 

 

Доволі характерний для відроголового гітариста альбом. Музика ритмічна, насичена слабо пов’язаними “фразами”, багато експерементів з гітарним звуком.

Таку музику можна як цілеспрямовано слухати (бо в ній багато усього цікавого), так і займатися під неї одноманітною, нецікавою та марудною роботою. Та і бігати непогано виходить.

http://www.allmusic.com/album/monsters-amp-robots-mw0000247824

Слухати: Buckethead – Monsters & Robots

[youtube=http://www.youtube.com/watch?v=gEfWMbxq2RM&w=448&h=252&hd=1]

image

 

 

Музика, слухаючи яку забуваєш що автором її є гітарист. Тобто всілякі гітарні ходи і прийомчики звичайно ж переповнюють композиції, але музиці це не заважає. Такі ритмічні гітарні шуми у перемішку з мелодійними фрагментами.

А про стиль можна сказати що товариш Бакехед граючи на гітарі намагався змішати електронщину, техно, чорті-що-ще з гітарною музикою. Вийшло у нього цікаво і мега-слухабельно як завжди.

http://www.allmusic.com/album/somewhere-over-the-slaughterhouse-mw0000006100

Слухати: http://grooveshark.com/#!/album/Somewhere+Over+The+Slaughterhouse/3598113

 

Затягнуті композиції (4 пісні на диску) такого собі “космічного” року. Шумно і електронно. Можна залипнути надовго.

Але не авангард – занадто структуровано і мелодія відстежується Smile

Проте краще подивитися відео і ознайомитися.

http://www.allmusic.com/album/soup-mw0000722483

Слухати: Yasuhiro Yoshigaki – Soup

[youtube=http://www.youtube.com/watch?v=IjT4cLvkR-E&w=448&h=252&hd=1]