Master Boot Record – 2020 – C:\>Defrag

Третій у 2020-му альбом від виконавця після Floppy Disk Override та VirtuaVerse.OST. І цей альбом точно є призначеним для релаксації та медитації – на альбомі усього 2 композиції (15 та 22 хвилини) в яких спокійно і без ексцесів розвивається і повторюється одна й та ж тема.

Здавалося б такі довгі і чесно кажучи трохи одноманітні композиції мали б набриднути. Але ні – їх можна не лише слухати повністю, але і слухати по колу до кількох разів поспіль.

Музика цих пісень не притягує до себе увагу взагалі, а натомість примушує замислюватися про щось своє чи зосереджуватися на роботі.

В музичному плані цей реліз є найслабшим, але безумовно ця музика лишиться в моїй колекції і матиме свої час та місце для мене щоб слухати знову та знову.

Весь альбом на BandCamp:

Обидві композиції в одному відео на YouTube:

Master Boot Record – 2020 – VirtuaVerse.OST

Це вже другий альбом команди за цей рік (попередній – Master Boot Record – 2020 – Floppy Disk Override). І з усього їх матеріалу цей реліз є найбільш транквілізуючим – музика наче і жвава, і багато в ній відбувається, але тим не менше вона розслабляє та присипляє навіть.

І я не хочу сказати, що музика нудна чи одноманітна. Як завжди у MBR тут є і що послухати і є як використовувати ритмічну електрону пульсацію композицій у фоновому режимі.

Це класна музика щоб під неї зосереджено щось робити, кудись далеко їхати і взагалі якусь тривалу і одноманітну активність робити.

Також на відміну від попереднього матеріалу музика хоча і є так само електроною, але позбулася того, що робило можливим її віднесення до heavy metal.

Моя оцінка – 7/10.

Весь альбом на BandCamp:

Весь альбом на YouTube (в одному роліку):

CVNT – 2020 – Weeps of Joy

Якщо вам подобається ритмічна електрона музика, але іноді здається що ось наполеглива ритмічність це трохи занадто – цей альбом для вас. Це саме той дивний випадок коли музика ритмічна, але ритмічніть не гнітить, а навпаки розслабляє.

І хоча в музиці намішано багато стилів (тут можна знайти і джаз, і тріп-хоп і ще багато чого) у загальному вигляді можна саме так її описати як я це зробив вище.

Мені ця музика подобається, проте найбільшим недоліком для мене і причиною не оцінити цей альбом вище є саме відсутність енергетики. Під цю музику добре розслаблятися, замислюватися і взагалі вмикати її коли ніщо не має відволікати.

Моя оцінка – 5/10.

Весь альбом на Bandcamp:

Весь альбом на YouTube:

Igorrr – 2020 – Spirituality And Distortion

Про цю команду (вірніше проект однієї людини – Готье Серра) я знаю доволі довно, але це перший їх альбом в моїй колекції музики. Справа в тому, що серед їх пісень мені подобаються лише поодинокі композиції, а все інше просто ніяк, або і взагалі сильно не подобається.

Цей альбом хоча теж надзвичайно еклектичний, тим не менш не є таким хаотичним звалищам усього що можна як інші.

У музиці команди вас очікує все від камерного співу, фолькльору, електронної повільної музики та break core і аж до death та black.

І я навіть не знаю як оцінювати такий албом – щось прямо надзвичайно класне, а щось взагалі варто безжально витирати з диску…

Та і по одному відео ніякого висновку про музику команди робити не варто.

Моя оцінка – 6/10.

Весь альбом на Bandcamp:

Весь альбом на YouTube:

Infected Mushroom – 2020 – More Than Just a Name

У порівнянні з попереднім альбомом цей реліз звучить надзвичайно лірично. Складно пояснити навіть як це їм вдалося – музика так само ритмічна і енергійно пульсує, але при цьому вона мелодійна і місцями навіть здається, що слухаєш якийсь повільний романс.

Усе надзвичайно точно виміряно і ніде нема нічого занадто – ритмічність не затінює мелодійність, мелодійність не перекриває енергійність, енергійність не замінює музикальність. З усіх точок зору це взірцевий альбом який можна слухати навіть металістам.

Плюс неймовірна якість “продюсованого” звуку – кожна нота звучить просто ідеально і має саме такий тембр як треба.

Моя оцінка – 9/10.

Весь альбом на bandcamp:

VHS Glitch – 2019 – System Hacked

Ця музика доволі далеко від того, що я слухаю зазвичай. Але послухав за рекомендацією і купив собі.

Це ідеальний варіант для тих хто хоче атмосферності, але не любить прог-рок і музику з 70-х взагалі. Також підійде тим хто хоче ритмічності, але не сприймає метал чи якийсь даб-степ.

Музика доволі легка, звучання не навантажує ні щільністю, ні тембром. При цьому є відчуття енергії, але не через край. Можна як працювати під таке так і тренуватися. Ну або навіть читати якусь книгу в жанрі кібер-панк.

Раджу спробувати хоч б.

Весь альбом на Bandcamp:

Оцінки:

  • Моя оцінка – 6/10.

Весь альбом одним кліпом на YouTube:

The Chemical Brothers – 2019 – No Geography

На відміну від мого улюбленого у цієї команди We Are The Night 2007-го року на цьому альбомі композиції більш атмосферні ніж ритмічні. В цілому весь альбом побудовано так, що композиції логічно, мелодійно та гармонійно витікають одна з одної та продовжуються одна в одній.

Це скоріше вже музика для медитації ніж для того щоб щось під неї робити. І хоча я очікував геть іншого, мені тим не менш подобається.

Я би навіть ризикнув сказати, що деякі композиції на цьому диску нагадують Daft Punk… Хоча все це далеко не та музика на якій я знаюся і яку часто слухаю.

В принципі під таку музику навіть можна тренуватися чи працювати, але виключно коли довго робиш якусь одноманітну роботу – ніяких прискорень чи чогось такого.

Оцінки:

  • Моя оцінка – 6/10.

Перша ж пісня дає добре загальне враження про весь диск:

Весь альбом на YouTube:

Master Boot Record – 2019 – Internet Protocol

Вже писав про це, але не побоюся повторитися – ця музика не зважаючи на те як вона звучить і на чому її зроблено є металом. Так, це метал зроблений і записаний на комп’ютері. Це метал в якому нема ні звуку гітар, ні звичних барабанів. Тут усе звучить дуже електрично (чи електронно?) і навіть може здатися що це звичайна електроніка.

Але ні – за ритмом і рифами які чітко просліджуються, за настроєм і будовою композицій, за темпом і тим як усе виконано це безсумнівно метал. Питання лише який. На мою думку це гарна суміш прог- (прогресивного тобто) і хеві-металу.

У порівнянні з попереднім альбомом (Master Boot Record – 2017 – INTERRUPT REQUEST) композиції тут дещо повільніші, але і звучать якось епічніше, чи що.

З першого прослуховування цей альбом сподобався мені значно менше попереднього, але чим більше я його слухаю тим краще він мені звучить і можливо скоро взагалі стане для мене найкращим у дискографії команди.

Музика ця підходить як для тренування, так і програмування, але при тому її навіть можна сидіти і просто слухати – дуже немало усього в ній відбувається.

Весь альбом на youtube:

Весь альбом на bandcamp:

Моя оцінка – 7/10.

Front Line Assembly – 2019 – Wake Up The Come

З кожним релізом ця команда все далі від ритмічної електроніки та індастріалу, і все ближче до якогось темного і депресивного трансу.

Проте на відміну від доволі повільного WarMech 2018-го року тут пісні не займають по 2-3 хвилини щоб розкачатися. Кожна композиція починається без прелюдій. Але, як я вже зазначив, музика тяжіє до створення доволі песимістичного настрою і помірковано сумних емоцій.

Мені скоріше сподобалося ніж не сподобалося, але ще трошки і це вже буде готика яка мене мало цікавить.

Весь альбом можна послухати на youtube – https://www.youtube.com/playlist?list=OLAK5uy_nYxMkS5pr2QK6faGsOz38jNP0S19tgYqA. І там власне з перших пари хвилин першої ж композиції буде зрозуміло чи зайде вам така музика, чи пролетить мимо і нічого всередині не відгукнеться.

Моя оцінка – 6/10.