VHS Glitch – 2019 – System Hacked

Ця музика доволі далеко від того, що я слухаю зазвичай. Але послухав за рекомендацією і купив собі.

Це ідеальний варіант для тих хто хоче атмосферності, але не любить прог-рок і музику з 70-х взагалі. Також підійде тим хто хоче ритмічності, але не сприймає метал чи якийсь даб-степ.

Музика доволі легка, звучання не навантажує ні щільністю, ні тембром. При цьому є відчуття енергії, але не через край. Можна як працювати під таке так і тренуватися. Ну або навіть читати якусь книгу в жанрі кібер-панк.

Раджу спробувати хоч б.

Весь альбом на Bandcamp:

Оцінки:

  • Моя оцінка – 6/10.

Весь альбом одним кліпом на YouTube:

The Chemical Brothers – 2019 – No Geography

На відміну від мого улюбленого у цієї команди We Are The Night 2007-го року на цьому альбомі композиції більш атмосферні ніж ритмічні. В цілому весь альбом побудовано так, що композиції логічно, мелодійно та гармонійно витікають одна з одної та продовжуються одна в одній.

Це скоріше вже музика для медитації ніж для того щоб щось під неї робити. І хоча я очікував геть іншого, мені тим не менш подобається.

Я би навіть ризикнув сказати, що деякі композиції на цьому диску нагадують Daft Punk… Хоча все це далеко не та музика на якій я знаюся і яку часто слухаю.

В принципі під таку музику навіть можна тренуватися чи працювати, але виключно коли довго робиш якусь одноманітну роботу – ніяких прискорень чи чогось такого.

Оцінки:

  • Моя оцінка – 6/10.

Перша ж пісня дає добре загальне враження про весь диск:

Весь альбом на YouTube:

Master Boot Record – 2019 – Internet Protocol

Вже писав про це, але не побоюся повторитися – ця музика не зважаючи на те як вона звучить і на чому її зроблено є металом. Так, це метал зроблений і записаний на комп’ютері. Це метал в якому нема ні звуку гітар, ні звичних барабанів. Тут усе звучить дуже електрично (чи електронно?) і навіть може здатися що це звичайна електроніка.

Але ні – за ритмом і рифами які чітко просліджуються, за настроєм і будовою композицій, за темпом і тим як усе виконано це безсумнівно метал. Питання лише який. На мою думку це гарна суміш прог- (прогресивного тобто) і хеві-металу.

У порівнянні з попереднім альбомом (Master Boot Record – 2017 – INTERRUPT REQUEST) композиції тут дещо повільніші, але і звучать якось епічніше, чи що.

З першого прослуховування цей альбом сподобався мені значно менше попереднього, але чим більше я його слухаю тим краще він мені звучить і можливо скоро взагалі стане для мене найкращим у дискографії команди.

Музика ця підходить як для тренування, так і програмування, але при тому її навіть можна сидіти і просто слухати – дуже немало усього в ній відбувається.

Весь альбом на youtube:

Весь альбом на bandcamp:

Моя оцінка – 7/10.

Front Line Assembly – 2019 – Wake Up The Come

З кожним релізом ця команда все далі від ритмічної електроніки та індастріалу, і все ближче до якогось темного і депресивного трансу.

Проте на відміну від доволі повільного WarMech 2018-го року тут пісні не займають по 2-3 хвилини щоб розкачатися. Кожна композиція починається без прелюдій. Але, як я вже зазначив, музика тяжіє до створення доволі песимістичного настрою і помірковано сумних емоцій.

Мені скоріше сподобалося ніж не сподобалося, але ще трошки і це вже буде готика яка мене мало цікавить.

Весь альбом можна послухати на youtube – https://www.youtube.com/playlist?list=OLAK5uy_nYxMkS5pr2QK6faGsOz38jNP0S19tgYqA. І там власне з перших пари хвилин першої ж композиції буде зрозуміло чи зайде вам така музика, чи пролетить мимо і нічого всередині не відгукнеться.

Моя оцінка – 6/10.

Funker Vogt – 2018 – Feel the Pain

Непогана музика в стилі industrial – жвавенька, ритмічна, енергійна і звучить доволі свіженько. Проблема лише з тим що занадто часто усе наче скачується в якусь майже попсу. Електронну попсу, але все одно лишається відчуття що можна було б трошки агресивніше зробити і було б майже ідеально.

В цьому стилі та жанрі мені Think About Mutation та Front Line Assembly подобаються набагато більше і тому я ще раз нагадаю про ці чудові команди. Але кому вже приїлися одні й ті пісні за багато років і хто шукає нової якісної подібної музики – зверніть увагу на цю команду.

Така музика є хорошим варіантом для тих кому треба зовнішньої стимуляції додати (під час тренувань, чи складної роботи), але метал при цьому занадто важки щоб його слухати.

Моя оцінка – 6/10.

Master Boot Record – 2017 – INTERRUPT REQUEST

Про цей проект я знаю доволі давно, але в свою колекцію почав додавати альбоми лише нещодавно. Ось цей конкретно альбом я вважаю найкращим що поки що реалізовано проектом.

Що ще цікаво так це те що і назви альбомів і назви композицій відсилають до комп’ютерних речей. У цьому випадку – до доволі низькорівневого (можна сказати системного) програмування. І назви ці зрозумілі будуть навіть меншій групі ніж та кому подібна музика може сподобатися.

Музику важко віднести до якогось конкретного жанру. Воно звісно на 100% електронна, але при цьому доволі жорстка як наче якийсь під-стиль металу. При цьому ритмічна і життєствердна.

І одночасно музика ця не просто ритмічне гупання і може бути навіть занадто складною якщо пробувати під неї тренуватися чи програмувати.

Раджу ознайомитися якщо не знайомі з цим проектом та подібною музикою. При цьому я майже переконаний що з першого разу вам буде “взагалі ніяк”. Але повірте на слово – варто спробувати ще раз і ще раз… І потім почне подобатися. Принаймні зі мною так було :)

Моя оцінка – 7/10.

Слухати весь альбом:

Infected Mooshroom – 2018 – Head of NASA and the 2 Amish Boys

Подібна музика почала подобатися мені лише нещодавно і я взагалі в ній не розбираюся – які існують стилі та жанри, хто є впливовим та визначним, що від чого походить та які взагалі тенденції.

В цьому конкретно альбомі я почув багатство виразних форм покладених на хороший біт. Але тут ще й мішанина з великої кількості елементів. Є щось таке що нагадує індастріал типу Think About Mutation, є щось таке що мені подобається в музиці Venetian Snares, є мелодійна м’якість Thievery Corporation і джазові елементи як у Amon Tobin та The Crystal Method.

Проте треба сказати що композиції занадто довгі як на мене і легко сягають 10 хвилин. При цьому усі вони виглядають як 3-4 незалежних пісні зліплених в одну. Ну або (скоріше за все) я просто не маючи ніяких знань в подібній музиці не розумію для чого усе так побудовано.

Музика на альбомі прямо дуже хороша – ритмічна, мелодійна і достатньо насичена різними цікавинками щоб її довго ще слухати і знаходити щось нове.

Моя оцінка – 8/10.

Jean-Michel Jarre – 2018 – Equinoxe Infinity

Жан-Мішель Жарр у цьому альбомі видав точно таку музику яку ми чуємо від нього останні 20, а то і всі 30 років. Не можна сказати що це якась компіляція чи самоповтор. Але якщо будь-яку композицію з цього альбому вставити у будь-який інший з його альбомів то вона ніяк виділятися не буде.

З одного боку можна навіть ризикнути сказати що це застій у творчості. Але з іншого – його музики на дуже високому рівні щоб і справді назвати її застоєм.

До того ж враховуючи вік Жан-Мішеля ми маємо бути вдячні за те що він досі час від часу радує нас своєю новою музикою, а не проводить дні у сні на дивані навпроти телевізора.

Щодо самої музики – все дуже гармонійно, з красивими фрагментами мелодій, іноді навіть ритмічно. Пісні красиві, місцями цікаві. Але головна характеристика для такої музики це те що вона приємна.

Моя оцінка – 7/10.

Весь альбом можна прослухати на youtube – https://www.youtube.com/playlist?list=OLAK5uy_mxRrloqWiOdOwtK_vbXSeo1llDluy7_5M.

Front Line Assembly – 2018 – WarMech

Мені дуже подобається альбом 2010-го року цієї групи – він ритмічний, енергійний (але не занадто) і при цьому не агресивний та не гучний. І далі після того релізу усе інше мені подобалося набагато менше…

Ось так і з цим альбомом. Музика тут високої якості і дуже продумана, але як на мене усі композиції розвиваються занадто довго і часто так і не набирають обертів щоб зачепити хоч щось у душі. І звісно ніяк пісні на цьому диску вже не можуть використовуватися ні під час тренувань, ні щоб підняти настрій. Усе тут таке приглушене, спокійне і ледь не примушує заснути. До того ж композиції як на мене занадто затягнуті – нема жодної коротше 5 хвилин, а в середньому тривають по 7 хвилин. Коротше не моє.

Багато що може пояснити той факт що музику цю було написано для комп’ютерної гри і потім лише оформлено в альбом.

Оцінки:

  • Моя оцінка – 6/10.

 

https://www.youtube.com/watch?v=xiKShkebYrg