Vulcano – 2020 – Eye in Hell

Бразильська команда яка вже майже 40 років на металевій сцені. І звісно з часом їх стиль мінявся…

В цьому альбомі можна знайти дуже якісний сплав трьох злих і жорстких стилів – швидкість та чіткість thrash, важкість death та атмосферність і злість black. Скажу одразу – вийшло дуже добре, мені усе сподобалося.

Навіть ті пісні які ближче до black metal в якому мені мало що подобається – навіть ці композиції вийшли цікавими.

Усі композиції різні, нема ніяких самоповторів та варіації одних і тих же художніх прийомів. Вже кілька разів переслухав весь альбом і схоже ще буде багато разів доки пісні стануть мені знайомими.

У підсумку це вартий уваги реліз в якому все зроблено правильно і який не є традиційним та типовим.

Оцінки:

Весь альбом на YouTube:

Slaughter Messiah – 2020 – Cursed to the Pyre

Головний (і ледь не єдиний) плюс цього альбому – вдале перемішування thrash, death та black metal, що зробити не просто. Особливо непросто змішати thrash та black так щоб вийшов не який шум.

Це музика яка стане ідеальною для випадків коли треба щоб щось там жвавенько молотило, але щоб і не дослухатися до неї. Бо як дослухатися то одразу стане помітно, що пісні практично нереально розрізнити між собою навіть після кількох прослуховувань. Вони звісно різні, але звучать абсолютно ідентично і нічого не запам’ятовується взагалі.

Тому можна пропускати весь альбом – тут нема жодної композиції яку б я виділив серед усіх. Весь альбом по суті є 40-хвилинною композицією яка повторюється знову і знову.

Оцінки:

Весь альбом на YouTube:

Atrocity – 2017 – Masters of Darkness

Команда що колись давно починала у жанрі grindcore пройшла свого часу через death metal і чим далі тим більше експериментує зі стилем.

Можна сказати одне – музика що називається “качає”. Тобто під неї хочеться мотиляти головою, бігати, писати код, тягати важки залізяки і взагалі казитися якось. Звісно це все важка, швидка, агресивна музика яка без підготовки не сподобається нікому хто регулярно не слухає хоч щось важче за heavy metal. А мені сподобалося, буду тренуватися під цю музику :)

Оцінки:

 

Cannibal Corpse – 2017 – Red Before Black

 

Дуже посередній альбом. Наче все що очікуєш від команди в ньому є – він і швидкий, і важкий, і агресивний як треба… А пісні все одно якісь не виразні. І ця невиразність разом зі звичним для групи злиттям усіх композицій в одноманітну кашу і робить диск ніяким. Щоб пісні почали виділятися з сірої мішанини в окремі композиції знадобиться кілька прослуховувань.

Оцінки:

 

Disbelief – 2017 – The Symbol of Death

 

Музики що називається “заряджена”. Вона не надто швидка як для стилю, але енергійна, емоційна (хоча і в міру) і агресивна якраз наскільки щоб не зашкалювало.

Сам звук доволі чіткий, особливо враховуючи що це по суті щось на межі стилів. Та і перебору з важкістю теж нема. Все добре чути і вокал виведено на перший план.

Усе якісно і пристойно, як фонова музика для кодування чи тренувань просто прекрасна. А от якщо слухати її зосереджено то трошки не вистачає якоїсь родзинки.

Відверто прохідних пісень нема, але є такі не надто цікаві – трохи повільніші за інші на диску і з “ліричними” вставками які взагалі ні до чого у такій музиці на мою думку.

Оцінки:

 

Obituary – 2017 –

 

Перше що треба сказати це те що мене завжди дивує коли подібні команди випускають нові релізи – завжди думав що їх часи вже пройшли.

Тим не менш треба сказати що новий альбом не гірше абсолютно їх найкращих речей у минулому. А от що змінилося так це я і мої смаки – зараз мені така музика і цей стиль взагалі здаються доволі прісними. Навіть не дивлячись на те що звук осучаснений усе здається одноманітною кашою і після прослуховування нічого пригадати не можу. Хоча у процесі прослуховування ніяких особливо негативних емоцій не виникає. Власне зараз для мене подібна музика це щось що можна слухати на фоні і воно і не заважає і не відволікає.

Оцінки:

 

Unleashed–2008 – Hammer Battalion

 

Сумно і нудно… Ну от є усяке гр-р-р, я-а-а та а-а-ар-г-гх-хва-а-а-а!!! Але… ну нічого крім пафосного бажання виглядати і звучати брутально я на жаль не бачу і не чую.

Хоча дещо з попередніх їхніх робіт мені подобалося свого часу.

http://www.metal-archives.com/albums/Unleashed/Hammer_Battalion/189156

Слухати: https://play.spotify.com/album/0JFv9SGwOP1OzSrFROxFIZ

[youtube=http://www.youtube.com/watch?v=a8Ay04x-pYg&w=448&h=252&hd=1]

Napalm Death–2009 – Time Waits For No Slave

 

Доволі нетиповий як на мене для команди альбом – зовсім не схоже на старі роботи, ні на прадавній грайнд, ні на більш класичну важкість наступних років.

Тут якесь усе трохи галачливе і відчайдушне. Таке враження що ледь не з блеком змішали свою музику.

http://www.metal-archives.com/albums/Napalm_Death/Time_Waits_for_No_Slave/218431

Слухати: Napalm Death – Time Waits For No Slave

[youtube=http://www.youtube.com/watch?v=YGahj5rkqdY&w=448&h=252&hd=1]

Aborted–2007 – Slaughter & Apparatus: A Methodical Overture

 

З першого прослуховування цей альбом бельгійської команди не вражає взагалі – одноманітно якось і нецікаво. Але через якийсь час слухаєш знову і починаєш помічати доволі приємні дрібнички і починає подобатися.

Єдине що це не той стиль музики який я можу зосереджено слухати. Мені таке більше в якості фонової музики подобається коли треба швидко робити щось не надто цікаве.

http://www.metal-archives.com/albums/Aborted/Slaughter_%26_Apparatus%3A_A_Methodical_Overture/139673

Слухати: Aborted – Slaughter & Apparatus: A Methodical Overture

[youtube=http://www.youtube.com/watch?v=nGkU_ZgOWfs&w=448&h=252&hd=1]