Категорія: alt metal

Kittie–2000–Spit

 

Хоча я і не люблю цей стиль музики (як на мене він занадто галасливий, шумний та необгрунтовано пафосний) Kittie є однією з дуже небагатьох груп цього стилю які мені навіть подобаються.

Ну а конкретно цей альбом мабуть є найкращим у їх творчості. Якраз ідеальний баланс важкості, крикливості та ниття.

http://www.allmusic.com/album/spit-mw0000251782

Слухати: Kittie – Spit

І до того ж ще і видовищний та з цікавою ідеєю кліп:

[youtube=http://www.youtube.com/watch?v=sY0MdNAlMSA&w=448&h=252&hd=1]

H-Blockx–1994–Time to Move

 

Перший, найвідоміший і найкращий альбом команди.

Очевидно команда писала матеріал під впливом The Red Hot Chili Peppers, Suicidal Tendencies та інших музичних розбишак.

Можливо вона пройшла повз вас якщо в ті часи ви не цікавилися подібною музикою. А з наступними альбомами інтерес до команди почав згасати і зараз вже мало вони кому відомі. Кліп рекомендую переглянути.

Слухати: H-Blockx – Time To Move

http://www.allmusic.com/album/time-to-move-mw0000363727

[youtube=http://www.youtube.com/watch?v=MaWjP22UnVg&w=448&h=252&hd=1]

Soulfly–2008 – Conquer

Ну таке… З’явилися навіть якісь нотки thrash metal старої школи. Але при тому те ж саме характерне для банди довбання нескінченними повторами одного й того ж мотиву, мелодії, переходу, фрази, …

З’явилися також якісь дивно ледь не симфонічні вставки.

В цілому краще за попередні альбоми, але гірше за самий перший (і поки що єдиний нормальний).

http://allmusic.com/album/conquer-r1401783

В цілому цей кліп прекрасно передає увесь альбом:

[youtube=http://www.youtube.com/watch?v=VZ3TmZslLQ8]

Tomahawk–2007 – Anonymous

Геніально. Просто геніально. Тобто як завжди.
На цей раз присутні елементи Малдорорщини (то я так назву Maldoror обіграв) – тобто погребельні завивання синтезаторів.

Для тих хто в бункері – Томогавк є одним з проектів геніального музиканта Майка Патона. Особливістю Томагавка є максимальне наближення до “класичного” хард-року у суміші з рок-н-ролом та кантрі. Але все одно це авангард.

Диск сильно відрізняється від попередніх синтетично-індустріальним характером звуку. Та ще плюс “шаманські” наспіви.

http://www.allmusic.com/album/anonymous-r1075188

[youtube=http://www.youtube.com/watch?v=u25OLPFqMiE&feature=related]

Dir en grey–2007–Marrow of a Bone

 

 

Дуже дивне враження. Ну, по перше, музон надзвичайно класний! З таким соковитим вокалом, з приємними обігруваннями. А от зі стилем якась нісенітниця…

В оглядах стиль групи чомусь називають j-rock. Ну так, рок тут є. Але ще є і прог-рок і арт рок і навіть елементи прог та прогресів метал. Іноді виповзає ню-метал та хардкор. Ось така еклектика.

 

Раджу слухати всім. Думаю сподобається прихильникам різних стилів. Чимось нагадує Патона, якби він захотів щось зробити не виходячи за межі року та хард-року.

 

http://www.allmusic.com/album/marrow-of-a-bone-r950208 [youtube http://www.youtube.com/watch?v=zx6uiPDAdUY&fs=1&hl=en_US]

Static-X – 2007 – Cannibal

 

 

Якась електронна версія Ministry як на мене. Занадто навіть електронна, просто таки танцювальна.

Дуже і дуже непогано, але не моє.

 

http://www.allmusic.com/album/cannibal-r1031158

[youtube http://www.youtube.com/watch?v=GUn4jXZko5E&fs=1&hl=en_US]

Fantômas – 2003 – Delirium Cordia

Черговий альбом Майка Паттона, а вірніше його avangard-death групи. Цей проект почав з дійсного авангарду і через експеременти з рок-н-ролом прийшов до даного диску.

Тут ми маємо лише одну пісню на 74 хвилини, яка містить в собі звичайну для останнього “джонзорнівського” періоду Паттона музику. Тобто це іноді несамовиті воплі, іноді дуже приємна гітарна музичка, іноді циганські мотиви чи теми з дитячих посиденьок. Але в основному це тиша і нечутний фоновий шум.

Іншими словами все це буде цікаво лише фанатам-колекціонерам. Я не вірю в те що хтось може від початку до кінця уважно слухати весь цей матеріал, хоча хто зна?

http://www.allmusic.com/album/delirium-cordia-r659219

[youtube http://www.youtube.com/watch?v=6Ifuhp5l0CM&fs=1&hl=en_US]

System of a Down–2005 – Mezmerize

 

Як завжди чистий і якісний фірмовий звук SoaD. Дуже сильні композиції і взагалі добре.

Єдине “але” – хлопці почали більш тяжіти до nu metal, мабуть це результат роботи продюсера Sad smile , хоча для розширення аудиторії це скоріше вірний крок. Всі пісні мають дуже просту і чітку мелодико-ритмічну лінію і як результат – запам’ятовуються одразу.

Проте особисто мені хотілося б чути більше пісень на зразок Chek’n’Stew.

[youtube=http://www.youtube.com/watch?v=q-sqhW8KEGw&fs=1&hl=en_US]