Категорія: Рецензії на музику

Flotsam and Jetsam – 2019 – The End of Chaos

Дуже стара команда яка починала ще в ті часи коли thrash metal лише виник як жанр. Вони ніколи не мали тієї популярності як більш успішні представники стилю, але людям які цікавляться подібною музикою були знайомі.

І хоча я не надто люблю те що вони роблять цей альбом вийшов доволі цікавим – він швидкий і рітмічний. Проте в цій музиці відсутня важкість і хоч якась агресивність. Ось ця відсутність емоцій, чи принаймні тих емоція що я б відчував у їх музиці мені і не вистачає найбільше.

Усі композиції біль-менш на однаковому рівні, і рівень цей – трошки вище за “ну наче нормально”. Немає відверто слабих і прохідних пісень, але і якісь такі потенційні хіти теж відсутні.

Після кількох прослуховувань поспіль можу сказати що цей альбом лишиться в моїй колекції на відміну від більшості їх попередніх робіт.

Оцінки:

До речі що означає назва групи можна почитати тут – [english] flotsam and jetsam.

Zombierella’s Tentative Reels – 2019 – Suicide Commando

Перший реліз колишньої учасниці Messer Chups відомої під псевдонімом Zombierella.

На альбомі усього 2 композиції приблизно в тому ж стилі що і останні релізи Messer Chups, але набагато менше твісту.

Як це не дивно але мені така музика дуже до вподоби – вона ритмічна, проста для сприйняття і при цьому дуже виразна. Така музика миттєво створює настрій і до того ж для мене є доволі милозвучною. Розумію що для багатьох подібне може здатися недостатньо насиченим, але мені ввижається глибина і простір для уяви і фантазії там де б інші музиканти напхали звуків та вокалу.

Якщо посилання вище не працює можна слухати тут –
https://sixtonnesdechairrecords.bandcamp.com/album/suicide-commando

Моя оцінка – 7/10.

Schramm – 2018 – Nuklear Fetisch

Надзвичайно енергійний, але з поміркованою швидкістю індастріал від команди з країни яка найкраще знається на цьому стилі музики.

Звучання вар’юється від майже металевого (але ні в який момент цю музику не можна назвати важкою) до іноді ледь не чистої електронщини. При цьому є присмак якогось навіть готік-року.

Усі пісні на дуже хорошому рівні і відверто прохідних нема як і явних хітів. Чудова музика під яку добре тренуватися чи працювати – ритмічна, енергійна, в міру емоційна. При цьому ніколи не складна ні ритмами, ні мелодіями, ні навіть тембрами. Якраз щоб на фоні її слухати, а концентруватися при цьому на чомусь іншому.

Недоліком я особисто можу назвати те що якщо не змішувати композиції цього альбому з чимось іншим, а просто слухати їх одну за одною то вони вже починають приїдатися десь на половині диску.

Моя оцінка – 6/10.

Funker Vogt – 2018 – Feel the Pain

Непогана музика в стилі industrial – жвавенька, ритмічна, енергійна і звучить доволі свіженько. Проблема лише з тим що занадто часто усе наче скачується в якусь майже попсу. Електронну попсу, але все одно лишається відчуття що можна було б трошки агресивніше зробити і було б майже ідеально.

В цьому стилі та жанрі мені Think About Mutation та Front Line Assembly подобаються набагато більше і тому я ще раз нагадаю про ці чудові команди. Але кому вже приїлися одні й ті пісні за багато років і хто шукає нової якісної подібної музики – зверніть увагу на цю команду.

Така музика є хорошим варіантом для тих кому треба зовнішньої стимуляції додати (під час тренувань, чи складної роботи), але метал при цьому занадто важки щоб його слухати.

Моя оцінка – 6/10.

Master Boot Record – 2017 – INTERRUPT REQUEST

Про цей проект я знаю доволі давно, але в свою колекцію почав додавати альбоми лише нещодавно. Ось цей конкретно альбом я вважаю найкращим що поки що реалізовано проектом.

Що ще цікаво так це те що і назви альбомів і назви композицій відсилають до комп’ютерних речей. У цьому випадку – до доволі низькорівневого (можна сказати системного) програмування. І назви ці зрозумілі будуть навіть меншій групі ніж та кому подібна музика може сподобатися.

Музику важко віднести до якогось конкретного жанру. Воно звісно на 100% електронна, але при цьому доволі жорстка як наче якийсь під-стиль металу. При цьому ритмічна і життєствердна.

І одночасно музика ця не просто ритмічне гупання і може бути навіть занадто складною якщо пробувати під неї тренуватися чи програмувати.

Раджу ознайомитися якщо не знайомі з цим проектом та подібною музикою. При цьому я майже переконаний що з першого разу вам буде “взагалі ніяк”. Але повірте на слово – варто спробувати ще раз і ще раз… І потім почне подобатися. Принаймні зі мною так було :)

Моя оцінка – 7/10.

Слухати весь альбом:

Power Trip – 2017 – Nightmare Logic

Класний альбом від команди яку я лише нещодавно для себе відкрив. Звучить їх метал одночасно і як класичний для 80-х та 90-х і як щось свіже та нове. Якщо намагатися описати словами то це наче хтось дав команді завдання на основі heavy metal зробити щось швидше, енергійніше, важче та агресивніше, але при цьому ніде не викручувати ручки до максимуму.

І, повторюся, звучить усе так наче хтось щойно винайшов швидші та ритмічніші стилі металу.

Від музики так і чути енергію яка мене особисто пробирає.

Оцінки:

Satan – 2018 – Cruel Magic

Перше чим мене зацікавив цей альбом (бо про таку команду я ніколи раніше не чув) це те що деякі оглядачі зі світу важкої музики назвали його найкращим релізом 2018-го року у жанрі power metal. І не дивлячись на те що павер я майже ніколи і не слухаю з таким відгуком альбом пропустити не можна…

Ну і власне про музику тепер. З самого початку, з самої першої композиції я прямо таки в захваті від музики. Але весь захват зникає як тільки починається вокал. Мені дуже не подобається, і навіть в чомусь дратує такий тембр голосу з такою манерою співу. Причому вокал заважає настільки що я прямо не чую музики за ним :(

Усі композиції на альбомі біль-менш однакові за темпом і звучанням взагалі. Це доволі повільні, але чіткі рифи, старанно виміряні соло-партії вбудовані в композиції. І головне що все це звучить дуже енергійно і свіжо. Будь-яка швидкість, важкість чи агресивність в піснях відсутні, але і не виникає бажання сказати що їх не вистачає.

Коротше якби більш підходящий особисто для мене вокал то я би оцінив цей альбом набагато вище.

Оцінки:

Infected Mooshroom – 2018 – Head of NASA and the 2 Amish Boys

Подібна музика почала подобатися мені лише нещодавно і я взагалі в ній не розбираюся – які існують стилі та жанри, хто є впливовим та визначним, що від чого походить та які взагалі тенденції.

В цьому конкретно альбомі я почув багатство виразних форм покладених на хороший біт. Але тут ще й мішанина з великої кількості елементів. Є щось таке що нагадує індастріал типу Think About Mutation, є щось таке що мені подобається в музиці Venetian Snares, є мелодійна м’якість Thievery Corporation і джазові елементи як у Amon Tobin та The Crystal Method.

Проте треба сказати що композиції занадто довгі як на мене і легко сягають 10 хвилин. При цьому усі вони виглядають як 3-4 незалежних пісні зліплених в одну. Ну або (скоріше за все) я просто не маючи ніяких знань в подібній музиці не розумію для чого усе так побудовано.

Музика на альбомі прямо дуже хороша – ритмічна, мелодійна і достатньо насичена різними цікавинками щоб її довго ще слухати і знаходити щось нове.

Моя оцінка – 8/10.

Venom – 2018 – Storm the Gates

От чого точно ніхто не чекав так це нового альбому від цієї команди яка вже здається років 20 має спочивати на пенсії.

Можна довго сперечатися про те чи правда Venom стояли у витоків black metal, чи вони просто вплинули на команди які створили цей стиль. Як би там не було те що вони грають назвати black metal’ом не можна, занадто вже їх музика далека. З натяжкою можна погодитися що це якийсь прото-блек і в піснях якщо старатися можна знайти знайомі елементи (сирий звук переважно).

Сам альбом мені на диво сподобався. Не так сподобався щоб прямо слухати його знову і знову, але вийшов він кращим за їхній же Metal Black 2000-го року. Особисто для мене вершина творчості цієї команди це альбом Possessed 1986-го року, а цей реліз лише трохи гірше.

Звук на цьому альбомі однозначно сучасніший за все те що було на попередніх платівках і нема такого відчуття що слухаєш затертий вініл з 70-х.

Традиційно для команди брудний звук, середньої швидкості ріфи, тексти про сатанізм, трошки хриплячий голос і іноді вибухи швидкості. Для урізноманітнення колекції важкої музики саме те що треба.

Оцінки:

Весь альбом можна послухати на youtube: