Дуже дивний альбом, дуже. Чесно кажучи якби це був якийсь інший не відомий мені гітарист то можливо я навіть і не дав би другого шансу.

Зіграно та аранжовано усе неймовірно майстерно, тут ніяких претензій чи сумнівів навіть нема. Але є певні проблеми (у мене) з розумінням музики, а вірніше її енергії та настрою.

Фрідман відомий не лише як гітарист-віртуоз, але і як музикант та композитор з нестандартним мисленням. І його композиції розвиваються дуже цікаво і його музику можна одразу впізнати саме за тим як нестандартно, але дуже красиво усе в ній відбувається. І знову ж таки цей альбом все це має. Але композиції якісь не енергійні, чи що… Вони просто красиві і приємні, лагідні і м’які, але якісь без настрою. Вірніше настрій тут один – не хочеться нічого робити :)

Правда під кінець диску пісні стають все жвавішими, а після кількох прослуховувань альбому я наче починаю розуміти матеріал. Але це не та музика яку будеш слухати коли тренуєшся чи ведеш машину. Вона майже фонова якась.

Моя оцінка – 5/10.

 

Команда що колись давно починала у жанрі grindcore пройшла свого часу через death metal і чим далі тим більше експериментує зі стилем.

Можна сказати одне – музика що називається “качає”. Тобто під неї хочеться мотиляти головою, бігати, писати код, тягати важки залізяки і взагалі казитися якось. Звісно це все важка, швидка, агресивна музика яка без підготовки не сподобається нікому хто регулярно не слухає хоч щось важче за heavy metal. А мені сподобалося, буду тренуватися під цю музику :)

Оцінки:

 

 

Хороше в цьому альбомі те що його технічно, інструментально і композиційно виконано на дуже високому рівні. Ну та в принципі від команди іншого очікувати і не варто було б. А от що тут не так –  це те що музика як це не складно уявити стала ще м’якшою і мелодійнішою. Взагалі більшість композицій альбому не те що thrash metal, їх взагалі до металу дуже важко віднести. Також зникли навіть натяки на будь-яку агресивність що у музиці що у вокалі.

Перші пару композицій на диску доволі хороші між тим і навіть можна під них тренуватися чи код писати :) Але чим далі тим спокійніші і невиразніші пісні з’являються. Навіть композиція однойменна з альбомом доволі нудна і м’яка… Це точно не те що не найкращий, але навіть не один з хороших альбомів команди.

Оцінки:

 

 

Дуже посередній альбом. Наче все що очікуєш від команди в ньому є – він і швидкий, і важкий, і агресивний як треба… А пісні все одно якісь не виразні. І ця невиразність разом зі звичним для групи злиттям усіх композицій в одноманітну кашу і робить диск ніяким. Щоб пісні почали виділятися з сірої мішанини в окремі композиції знадобиться кілька прослуховувань.

Оцінки:

 

 

Після успіху першого “збірника гімнів” гурт вирішив продовжити в тому ж стилі і ось перед нами продовження попереднього опусу.

Цей альбом є просто зразковим – усі пісні більш-менш однакові що за ритмом так і за настроєм. Як завжди у Destruction пісні швидкі, жорсткі і при цьому ритмічні. Мені усе подобається – така собі позитивна агресія що надихає докладати зусиль. Практично ідеальна музика для тренувань та написання коду.

Взагалі музика ця настільки дотримується меж стилю що її навіть важко якось описати. Можна сказати так: хочете зрозуміти що таке thrash metal німецької школи – слухайте цей альбом.

Оцінки:

 

 

Приємний такий альбом – чисто, ритмічно, чудовий вокал, помірковано швидко і не нудно. Усі пісні дуже грамотно побудовано і взагалі усе (звук, подача, композиція) зроблено на найвищому рівні.

Єдине що для мене недостає зовсім трошечки важкості і агресивності. А так має бути цікаво не лише любителям speed та thrash, але і багатьом поціновувачам heavy має сподобатися.

Оцінки:

 

 

На жаль цей альбом не вийшов таким же сильним як диск 2012-го року. Ну та що ж – все одно доволі сильний альбом. Якщо розглядати його як один з дискографії славетної команди то він доволі посередній, але в цілому для стилю він доволі хороший. Сучасний звук і при цьому збережено класичне звучання в цілому. Усі пісні потужні і мелодійні, єдине що не вистачає так це (як на мене) певної чи то енергійності чи то агресивності.

А як фонова музика для роботи чи тренування так і взагалі класно.

Оцінки:

 

 

Порадував альбом. Хороший, якісний thrash, енергійний і технічний. І при цьому що взагалі неочікувано – ні на кого не схожа команда на цьому альбомі.

Надзвичайно рідко трапляється знайти нову хорошу музику в цьому жанрі, а тут і ще й не просто копіювання старого у новому прочитанні. Тут навіть свій індивідуальний стиль є.

Можливо не вистачає агресій, але усе інше на місці – швидкість, ріфи, атакуючий вокал, гітарні соло дуже красиві (що теж далеко не звичайна річ для жанру). І чистий чіткий звук без зашкалюючої важкості.

Мене так прямо взагалі порадував цей реліз.

Оцінки:

 

Подвійний альбом до 35-річчя групи на металевій сцені.

Перший диск містить нові пісні він… абсолютно такий як і усі інші диски групи останні 15 років. Тобто нема жодної поганої чи нецікавої пісні, але нема і жодного бойовика. Хороші рифи, жвавий темп, висока якість звуку, усі партії легко розібрати, нема ні зашкалюючої важкості ні агресії взагалі… Але якщо сказати чесно то і без виходу цього диску нічого б не змінилося – усі пісні як я вже сказав точно такі ж як на в інших альбомах. І слухаючи їх вкотре я розумію що кожна з них могла б бути в будь-якому з попередніх концертів і я навіть не зможу помітити якщо їх хто мені перемішає.

Другий CD містить раніше видані і вже відомі композиції у живому виконанні.

Оцінки: