Infected Mushroom – 2020 – More Than Just a Name

У порівнянні з попереднім альбомом цей реліз звучить надзвичайно лірично. Складно пояснити навіть як це їм вдалося – музика так само ритмічна і енергійно пульсує, але при цьому вона мелодійна і місцями навіть здається, що слухаєш якийсь повільний романс.

Усе надзвичайно точно виміряно і ніде нема нічого занадто – ритмічність не затінює мелодійність, мелодійність не перекриває енергійність, енергійність не замінює музикальність. З усіх точок зору це взірцевий альбом який можна слухати навіть металістам.

Плюс неймовірна якість “продюсованого” звуку – кожна нота звучить просто ідеально і має саме такий тембр як треба.

Моя оцінка – 9/10.

Весь альбом на bandcamp:

The Prophecy²³ – 2020 – Fresh Metal

Ця команда з нового покоління трешерів до якого у мене доволі неоднозначне відношення. Ці нові команди вміють грати швидко і технічно, вміють видавати рифи які що називається “качають”… але вони ставляться до цього стилю абсолютно не так старі команди хто сформував thrash.

Ця команда, як і інші подібні співають про піцу та сатану, про котиків, про серфінг з пивом у руках, про іншопланетних зомбі-мутантів і таку іншу веселу муть. Іноді вони зачепляють якісь актуальні соціальні теми, але навіть ті звучать як стьоб.

Що стосується музики то у цієї команди вона не важка, помірковано швидка, не агресивна. Але при цьому живенькі мелодії та майже речитатив у вокалі – і у підсумку непогані пісні щоб трошки під них попрацювати чи потренуватися. Але все надзвичайно помірковане і далеко від безумства. Приємним елементом є вставки вокалу з гроулом, що для даного стилю дуже незвично, але звучить гармонійно.

Для різноманітності хороше доповнення музичної бібліотеки.

Оцінки:

Весь альбом на YouTube:

Thanatos – 2020 – Violent Death Rituals

Якщо б попросили охарактеризувати цю музику одиним словом, то це слово булу “потужно”. Тобто подача надвзичайно енергійна – практично нема ніякої агресії, але навіть під доволі спокійний ритм хочеться щось робити і робити все сильніше і сильніше. Музика наче сильно затиснена пружина яка ось-ось вибухне.

Потужні рифи, дещо глухий звук до якого тим не менш дуже пасує грубий вокал (ні криків ні гроулу практично нема).

Весь альбом витримано в одному стилі, хоча швидші пісні сподобалися мені більше.

Надзвичайно приємне доповнення у мою колекцію – цю музику як приємно було слухати вперше, так і досі відкриваю для себе в ній щось ще. І поки з кожним прослуховуванням подобається на крихту краще.

Оцінки:

Весь альбом на YouTube:

Raider – 2020 – Guardian of the Fire

Перший повноформатний альбом нової команди яка змішує швидкість та чіткість thrash metal з важкістю та вагою death metal. І звучать вони аж ніяк не як новачки – злий і глибокий звук баса та ударних, злі гітари що наче розрізають важкий матеріал, емоційний вокал якраз на межі між співом та криком. До цього дадайте мелодійні соло та чітко означені межі кожної пісні.

Кожна композиція звучить дуже приємно і кожна близька до того щоб бути бойовиком, але трошки не дотягує, зовсім трошки. Для мене це музика під яку я можу і працювати, і тренуватися. Щоб просто її слухати то мабуть ні – тут нема нічого нового не зважаючи навіть на те що і претензій нема з приводу чого висловити.

У моїй колекції це приємне доповнення і це те що очікуєш знайти коли шукаєш нову музику і команди про які ніколи раніше не чув. Але це музика лише для тих хто любить метал – тут нема нічого, що могло б зачепити не металіста.

Оцінки:

Весь альбом на YouTube:

Art of Shock – 2020 – Dark Angeles

Нова команда (це їх перший повнорозмірний альбом) з доволі цікавим релізом у жанрі де так важко зробити щось нове та цікаве.

В цілому це доволі класичний thrash metal – швидкий і ритмічний, з потужними рифами. Але при цьому не важкий і звучить більше як швидкий heavy metal. Приємний співочий вокал, швидкі ударні, чіткі гітари складаються у доволі мелодійні композиції.

Пісні не одноманітні, деякі лекго запам’ятовуються. Деякі композиції мені особисто сподобалися більше за інші, але відверто прохідних нема. І в середньому альбом приємний і залишається в моїй колекції.

При цьому музиканти практично не виходять за межі стилю чим обмежують свою аудиторії навіть серед прихильників різноманітної важкої музики.

Побажаю удачі цій команді і чекаю їх наступного альбому.

Оцінки:

Весь альбом на YouTube:

Verbal Razors – 2020 – By Thunder and Lightning

Навіть не можу пояснити чому не оцінив цей альбом вищою оцінкою. Музика у команди швидка, емоційна, без надмірної агресії, читкі класні рифи, вокал який не дисонує з музикою. І при всій ций швидкості та агресивній подачі геть не відчуваєтсья, що слухаєш важку музику.

Під неї приємно як працювати, так і тренуватися, або просто щоб грала на фоні.

Мабуть головний недолік – я не можу після кількох прослуховувань згадати хоч одну пісню. І ні, вони не схожі одна на одну. Вони просто якось миттєво забуваються і зникають з пам’яті.

Можливо з часом перегляну свою оцінку:

Весь альбом на YouTube:

In the Fire – 2020 – The Living Horror Show

Для нової команди яка змішує кілька важких стилів в своїх композиціях альбом вийшов такий, наче над ним працювали ветерани металевої сцени.

Крім того, що всі пісні швидкі, агресивні (щоб не сказати злі), вони ще й атмосферні. І вокал такий, що аж дере горло коли слухаєш :)

І наче з одного боку все вище сказане означає, що альбом класний… Воно так і є, але з одним мінусом – усі пісні неймовірно схожі одна на одну. Звісно це особливості вибраного групою стилю – у них безліч обмежень за тим як вони можуть звучати, який у пісень темп, яка подача вокалу і яка структура і тривалість усіх композицій. Але навіть прослухавши кілька разів весь альбом я не можу розрізнити пісні доки не почнеться приспів. І це при тому, що альбом мені сподобався.

Цю музику можна рекомендувати лише тим для кого важкість, швидкість і агресивність не будуть перешкодою для сприйняття. Тобто лише для маленької аудиторії ця музика.

Оцінки:

Весь альбом на YouTube:

Vulcano – 2020 – Eye in Hell

Бразильська команда яка вже майже 40 років на металевій сцені. І звісно з часом їх стиль мінявся…

В цьому альбомі можна знайти дуже якісний сплав трьох злих і жорстких стилів – швидкість та чіткість thrash, важкість death та атмосферність і злість black. Скажу одразу – вийшло дуже добре, мені усе сподобалося.

Навіть ті пісні які ближче до black metal в якому мені мало що подобається – навіть ці композиції вийшли цікавими.

Усі композиції різні, нема ніяких самоповторів та варіації одних і тих же художніх прийомів. Вже кілька разів переслухав весь альбом і схоже ще буде багато разів доки пісні стануть мені знайомими.

У підсумку це вартий уваги реліз в якому все зроблено правильно і який не є традиційним та типовим.

Оцінки:

Весь альбом на YouTube:

My Dying Bride – 2020- The Ghost of Orion

На момент виходу цього альбому критики та оглядачі просто захлиналися у захваті – який він атмосферний, який потужний, як затягує. Та і команда сама дуже потужна в цьому жанрі, давно існує і має кілька дійсно непоганих (навіть для мене, хто не слухає подібну музику) релізів.

І ось я почав слухати… І це не те що ніяк – це взагалі мені не сподобалося. Переслуховував кілька разів з перервою і все одно не можу нічого не лише надзвичайного, але просто цікавого чи такого щоб чіпляло почути.

Навіть з врахуванням того, що це не мій стиль музики я в цілому для doom metal визнаю і художню цінність, і атмосферність, і емоційність – просто це не мої емоції. Але в даному випадку все мимо – ніяких емоцій, мелодії та аранжування не подобаються, композиційно все на якесь хаотичне звалище схоже…

На альбомі є для мене лише одна непогана пісня, але вона довше 10 хвилин, тому теж мимо.

Оцінки: