Категорія: Рецензії на музику

Ozzy Osbourne – 2020 – Ordinary Man

Все вказувало на те щоб цей альбом мені не сподобався. По-перше, мені дуже мало чого від Оззі подобається взагалі. А, по-друге, цей альбом настільки далекий від металу що його навіть роком можна назвати з великою натяжкою. Але як не дивно ці повільні, м’які і дещо якісь в’язкі… і слухати їх приємно.

Якщо не казати, що це той саме Оззі то можна подумати “о, який непоганий готік-рок”. Коротше мені сподобалося – таку музику можна як слухати зосереджено, так і включати її на фоні. Окремо треба зазначити, що у заглавній пісні прийняв участь Елтон Джон і те як їх вокал одночасно схожий і різний просто виносить мозок.

І хоча моя оцінка не надто висока треба враховувати, що інші альбоми Оззі я не слухав би взагалі.

Оцінки:

Весь альбом на YouTube:

Mecalimb – 2020 – Collector of Souls

Ніколи нічого не чув про цю групу і зважаючи на стиль не очікував чогось надзвичайного. Але альбом приємно вразив. На ньому усього 4 композиції, але усі вони потужні, жорсткі, проте не надмірно, мелодійні, але не за рахунок емоційності. Коротше мені сподобалося і прослухав вже багаторазово.

Головним недоліком можна назвати те, що пісні практично неможливо розрізнити. Вони не лише схожі за рифами, темпом, звуком, структурою, але здається і мелодія вокалу у них практично ідентична. Проте для того щоб тренуватися чи писати код і не надто відволікатися на музику – саме те що треба.

Оцінки:

Annihilator – 2020 – Ballistic, Sadistic

Кілька останніх альбомів поспіль звучання команди ставало все легшим і легшим і додавало у мелодійності: Annihilator – 2017 – For the Demented та Annihilator–2013–Feast добре це демонструють. А цей альбом несподівано вийшов дуже швидким і важчим за усе, що команда робила кілька останніх років.

І через це він звучить дуже добре і привертає увагу: усі пісні емоційні, напружені, ритмічні, жорсткі. Але все це зроблено без будь-якої агресії чи зашкалюючої важкості. У своєму стилі одним словом – тобто мелодійність зберіглася.

Я надзвичайно задоволений чим альбомом і з задоволенням слухаю його знову і знову. І раджу не лише любителям стилю, але і тим хто час від часу слухає важку музику.

Оцінки:

Весь альбом на YouTube:

Rage – 2020 – Wings Of Range

Ця команда вже майже 40 років на металевій сцені. В своїй кар’єрі вони знали і зльоти на саму вершину коли збирали стадіони. Але як і всі інші вони страждали і від падіння популярності важкої музики в цілому і багато років мусили виступати в маленьких клубах. І зараз схоже вони повернулися на великі сцени.

Але головне – це те що за стільки років вони не стали просто постійно копіювати самі себе. Від команди з такою довгою творчою історією важко очікувати, що їх музика буде звучати сучасно і свіжо… але саме це і відбувається на останньому альбомі.

Чудові рифи, ритми, енергія. Мені не надто подобається аж забагато мелодійності та м’якості, і в той же час більш металеві моменти композицій звучать просто неймовірно на контрасті. Це мабуть перший альбом команди який мені повністю до вподоби.

І нехай тут нема бойовиків (для мене), весь альбом на дуже високому рівні. І звук, і настрій, і подача, і композиція – все добре.

Оцінки:

Весь альбом на YouTube:

The Hu – 2019 – The Gereg

Який час тому ці монгольскі металісти привернули до себе увагу парою композицій на YouTube. Вдало змішавши горловий спів, народні мелодії та інструменти з не надто важким звуком вони створили атмосферне і не звичне звучання.

В цьому альбомі ці обидві пісні також включено. І в цілому альбом біль-менш ідентичний практично в кожній композиції. Кілька з них трошки краще і мають приспіви під які можна із задоволенням підспівувати, інші трошки повільніші і стануть приємною фоновою музикою.

Альбом відрізняє певна медитативність та розслабленість. Зарядитися енергією не завжди можна від такої музики.

І на мою думка основна цінність цього релізу – його поки що екзотичність.

Оцінки:

  • Моя оцінка – 7/10.

Весь альбом на YouTube:

Jinjer – 2019 – Macro

Друга частина (чи продовження) міні-альбому Micro цього ж року.

В цілому більш-менш те саме, особливо розписувати нема чого. Але чисто концептуально цей альбом виглядає більш цільним і менше набором випадкових композицій. Наче все в схожому настрої і пісні більш гармонійно перетікають одна в одну.

Враження позитивне. Та сама потужна суміш мелодійності (і навіть ліричності) і жорсткості.

Доволі нетривіальні музичні ходи для важкої музики, висока майстерність виконання, емоційна та чітка подача. Високоякісний і вартий уваги продукт одним словом.

Ну а те що вони ватні довбойоби – буває. В кінці кінців це ж музиканти, а не мислителі.

Весь альбом на YouTube:

Весь альбом на Bandcamp:

Оцінки:

  • Моя оцінка – 8/10.

Lindemann – 2019 – F & M

Після надзвичайно поганого і млявого останнього альбому від Rammstein хотілося вірити, що цей проект вокаліста буде кращим. Тим більше тут задіяний Пітер Тагтгрен – відомий автор і музикант багатьох відомих і успішних проектів.

Але вийшла якась невиразна муть. Щоб бути чесним – звучить музика неймовірно: все чітко і виразно, просто ідеально. А по суті – пісні якісь ніякі. Я особисто не відчуваю ніякої енергій і нічого мене не чепляє у цій музиці. Та ще й запам’ятати жодну пісню не можна – настільки вони ніякі.

І якщо в середньому альбом розчаровує то є кілька композицій які страшенно погані. Тягнучі і противні, наче через силу зіграні…

Моя оцінка – 3/10, але лише за якість.

Весь альбом на YouTube:

Zodiac Ass – 2019 – When Injustice Turns Into Law

В цілому це доволі середній представник жанру, щоб не сказати посередній. Їх музика важка, але не надмірно. Нема божевільної швидкості, але і не тягуча. З агресією теж все на рівню – не зашкалює, але енергію можна відчути. Щодо звучання самого по собі то воно не рубано-чітке як ми можемо почути у багатьох відомих представників жанру, а трошки більш розмазане. Проте помилитися неможливо – це чистий thrash metal.

Коли я лише почав вперше слухати цей альбом то зрадів – нова музика в жанрі в якому не так часто з’являються якісні новинки. Але після кількох прослуховувань ентузіазм трошки зменшився – композиції хоча і не запам’ятовуються, проте і щось нове в них знаходити кожного разу не виходить.

Також варто сказати, що весь альбом дуже рівний і виділити якусь пісню як найкращу чи найгіршу не вийде.

Оцінки:

Toxic Holocaust – 2019 – Primal Future: 2019

Ця команда існує з 1999-го року, але мою увагу вони вперше привернули цим альбомом. Що мене зачепило в їх музиці так це не звичність звучання.

У них такий сирий і наче б то не комерційний звук, але при цьому вони грають практично thrash metal в якому важлива чіткість і розбірливість виконання. І якраз те, що команда змогла поєднати сире звучання і чіткими і швидкими ріфами викликає повагу, привертає увагу і робить їх звук унікальним так щоб одразу їх розпізнати.

В альбомі усі композиції більш-менш рівні, нема провалів, але нема і бойовиків. Пісні не надзвичайно швидкі, але в плані подачі та емоцій мені гармонують. Також дуже сподобалося як добре вокал з його хрипкуватим тембром лягає на гітари.

Коротше купив собі і задоволений.

Весь альбом на Bandcamp:

Весь альбом на YouTube:

Оцінки: