Devilman: Crybaby (2018-…)

Аніме яке почалося як доволі звичайна історія про школяра який отримує супер-здібності, але дуже швидко все це переростає в жорстоку і депресивну насичену подіями несамовитість.

Оцінка на IMDb – 7.6/19 (https://www.imdb.com/title/tt6660498).

Season 1

В основі історії лежить  сюжет про те що першими істотами які населяли нашу планету до людей були кровожерні демони які починають захоплювати тіла людей.

Головний герой також захоплений демоном проте залишається людиною у свідомості і починає за допомогою друга боротися з демонами. Поступово і непомітно події стають все кривавішими та і сама історія має все темніші відтінки.

Це точно не для дітей, більше того  – це аніме навіть не для всіх дорослих. Цілком передбачаю що жорстокості сцен буде занадто для багатьох глядачів.

В останньому епізоді є зовсім неочікуваний твіст який суттєво змінює сприйняття того що ми бачили на протязі всього сезону і примушує переосмислити події попередніх епізодів.

Раджу дуже. Оцінки:

The Imaginarium of Doctor Parnassus (2009)

Візуально фільм багато у чому нагадує пречудовий The Fall. Тобто візуальна складова, а саме разюче незвична і казкова візуальна складова складають значну частину цінності фільму.

Крім того тут є хороша історія в якій казку перемішано з більш реалістичним сюжетом і є хороші актори. Також у фільмі присутній хороший гумор.

Переказувати сюжет в даному випадку немає сенсу бо деякі речі описати словами буде дуже довго, важко та і не зрозуміло для чого. Цей фільм варто дивитися в незалежності від того які жанри вам подобаються більше.

Оцінки:

 

 

 

Coraline (2009)

 

Мульфільм цікавий своєю нестандартною кукольною анімацією та якоюсь дорослою атмосферою. На початку навіть здається що це з категорії жахів. Але згодом кількість гегів та дурнуватого гумору все псує і у підсумку (на мою звісно думку) маємо фільм гірший ніж він мав би бути.

А так це історія дівчинки яка у своїх фантазіях шукає більш ідеальний світ ніж той в якому вона живе. А коли такий світ знаходить то швидко з’ясовує що він не такий вже і хороший як їй хотілося б і намагається на залишитися там.

Симпатично, художньо, атмосферно. Але можна і не дивитися.

Оцінки:

 

 

Black Panther (2018)

 

Така собі непогана дитяча фантастика яку мабуть приємно дивитися з маленькими дітьми. Вона видовищна і в ній привабливі герої у чудернацьких костюмах постійно стоять у пафосних позах коли не стрибають та не розмахують зброєю.

Але як для мене фільм занадто примітивний і мене просто набрид хвилин через 20. Олена додивилася його до кінця (я кожні хвилин 10-15 перевіряв що там відбувається на екрані) і погодилася зі мною що нема там нічого такого заради чого фільм можна було б радити до перегляду.

Оцінки:

 

 

Ready Player One (2018)

Зізнаюся що книгу за якою знято фільм я не читав і скоріше за все ніколи читати і не буду – не моє. Але фільм подивився із задоволенням.

У фільмі звісно є вражаюча комп’ютерна графіка, біль-менш напружена історія, трошки картоні персонажі, злодії як злі просто тому що так треба і героїчні герої-підлітки які не такі як всі і взагалі рятують світ. Але при цьому фільм на щастя є не підлітковою фантастикою. Ні – це чудовий зразок дитячої фантастики. І в своєму жанрі фільм цей чудовий і навіть неймовірний.

Ми дивилися фільм на великому екрані і він того вартий – у кадр часто запхано скільки усього що навіть найбільшого телевізору не буде достатньо для максимального задоволення від подробиць.

Фільм настільки щирий, жвавий і навіть трошки встигає іронізувати з самого себе що усе йому прощаєш. І пафосу та надування щок у ньому не багато. Так що повторюся – це дуже класна дитяча фантастика і лише виключно так цей фільм варто сприймати.

Оцінки:

 

9 (2009)

 

Свого часу мене відлякнула мультиплікаційність цього фільму, а потім я про нього взагалі забув. А дарма – коли Netflix нагадав мені про цей фільм і я його переглянув (почав зі скептицизмом) то залишився дуже задоволеним.

Це така собі казкова пост-аполіктична утопія у зруйонованому світі де вже нема людей і де натомість маленькі механічні свторіння борються за життя з механічними ж монстрами. Так, це не достовірна і не наукова фантастика, але все одно це дуже хороший фільм: його якісно зроблено, у нього цікавий сюжет і герої, є і мораль, і взагалі все що треба щоб назвати цей фільм хорошим тут є.

Оцінки:

 

Bright (2017)

Фільм з цікавою ідеєю, але поганими відгуками (з якими я не погоджуюсь).

Нам показують світ у якому співіснують люди, ельфи, орки та інші фентезійні істоти. І у цьому світі є сегрегація як товстий натяк на расову нерівність. Є тут і злочинність, банди, але є і магія. А сам по собі фільм є простенькою поліцейською історією в якій пара не надто сумісних копів втягнена у кримінально-магічні розбірки.

Я думаю що загальне розчарування фільмом пов’язане з тим що нам показали цікавий світ, але нічого про нього не розказали. Натомість глядачам дають малоцікаву історію поліцейських пригод і кримінальних розбірок. А хочеться нам бачити зовсім інше…

А у візуальному плані фільм чудовий, тут нарікань ніяких нема. Та у і плані гостросюжетних сцен теж усе в порядку. От саме тому така висока оцінка від мене – фільм візуально вражаючий і не нудний що для свого жанру вже дуже непогано.

Оцінки:

 

The Dark Tower (2017)

Це якесь ганебне позорисько, а не фільм.

Мабуть варто сказати що Кінга я читав багато, але як на мене ажіотаж навколо дуже посередньої “Темної вежі” створено не адекватний рівню книг. Книги доволі хаотичні, без цілі і плану і без особливих думок. Самі кінематографічні ефекти в них. І я цю всю серію кинув читати книзі на четвертій – занадто нудно стало і не бачив сенсу примушувати себе читати далі.

І при цьому фільм вийшов набагато гірший. Здавалося б що треба – хороші актори, вражаюча комп’ютерна графіка у тих місцях де вона треба, спрощена і скорочена історія і все, успіх. А на практиці ми маємо незрозуміло яких персонажів що з’являються не звідки, чинять немотивовані вчинки і так само без сенсу і наслідків зникають… До того ж те що додали і поміняли автори фільму також не зрозуміло – для чого, з якою ціллю та що було не так в книзі.

І в результаті маємо нудну рвану історію з випадковими персонажами.

Оцінки:

 

Valerian and the City of a Thousand Planets (2017)

 

Знаючи що фільм нещадно розкритикували і заплювали усі хто міг я почав дивитися його з певним острахом… А виявилося що фільм не такий вже і поганий насправді. Він є своєрідним продовженням у візуальному плані того що ми побачили у “П’ятому елементі”.

Так, актори тут не запам’ятовуються взагалі і здається не надто до ролей своїх підходять. Так, тут трохи заплутана і одночасно примітивна історія. І гумор і пригоди у фільмі дещо передбачувані. Але все одно я дивився із задоволенням – занадто вже добре зроблена картинка і екшеном усе в порядку. Як на мене то це хороший представник дитячої фантастики.

Оцінки: