Game Night (2018)

Прямо як кажуть “нічого не прєдвєщало” – несподівано дуже смішна комедія про яку я навіть до того і не чув. Та і не схоже щоб фільм цей став хоч скількись відомими, а дарма.

За сюжетом компанія яка любить разом грати у різні ігри збирається в черговий раз, але цього разу в гру тим ци іншим способом втягнені сторонні люди і все починає йте не так. Тут і гостросюжетні моменті, і кримінал, і жарти, і геги.

Фільм навіть не скільки комедія як гостросюжетна комедія. Починається все доволі спокійно, але з часом розганяється і під сам кінець події летять просто у шаленому темпі. Коротше я раджу – буде і смішно, і цікаво, і точно не сумно.

Оцінки:

 

 

Rebirth (2016)

 

На диво хороший фільм, хоча з самого початку цього і не скажеш.

До головного героя приходить його колишній друг і пропонує прийняту участь в грі (чи то пригоді) яка має змінити життя. Ну і наш герой думає чому б і не спробувати і починається історія.

Спочатку все розвивається доволі повільно, але з часом стає все дивніше і дивніше. І несподівано що під сам кінець фільм стає доволі страшним і лячним.

Можна згадати чудовий фільм “Гра” з Майклом Дугласом – цей фільм дуже схожий, але при цьому мрачніший і страшніший.

І у підсумку  – хороший фільм з гнітючою атмосферою який може зіпсувати настрій після перегляду. І дивитися його вдруге ви будете дуже не скоро, якщо будете взагалі.

Оцінки:

 

Bullet Head (2017)

Тут у нас така доволі камерна криминальна картина. Троє злочинців різних самі по собі як люди, різні за досвідом і віком, опиняються закриті у покиненому великому складі. А разом з ними там опиняється собака-вбивця. І весь фільм стрибає від гангстерських розмов та балачок в стилі Тарантино до бійки з собакою та біганини від неї.

І якби не оці постійни зміни темпу фільм можна було б назвати таким собі, скоріше поганим ніж хорошим. Але через стрибання та нерівність темпу фільм стає цікавішим і примушує уважніше його дивитися.

Лише в кінці розумієш що фільм насправді доволі порожній, але тим не менше розважає він непогано.

Оцінки:

 

 

Fury (2014)

Фільм “про війну” – він розказує про екіпаж американського танку під час Другої Світової. Починається він як доволі непоганий фільм про війну. Тут у нас є цинічні та трошки пришиблені танкісти до яких потрапляє новачок. Кожен з екіпажу представляє собою різні ступені розладу психіки виклаканого побаченим і пережитим.

Але чим далі тим більше фільм стає героїчною казкою. І це не погано саме по собі, просто не варто очикувати достовірності і документальності. А останній бій так взагалі є чимось що можна було б записати як бій за участі богів. І вже не розумієш де вигадка, де правда і чи не передсметні це видіння показують нам.

Закінчується усе теж безрадісно та трагічно і стає зрозуміло що це фільм не про конкретну подію та не про конкретних людей, а натомість про героїзм в цілому та про самопожертву.

Оцінки:

 

Black Panther (2018)

 

Така собі непогана дитяча фантастика яку мабуть приємно дивитися з маленькими дітьми. Вона видовищна і в ній привабливі герої у чудернацьких костюмах постійно стоять у пафосних позах коли не стрибають та не розмахують зброєю.

Але як для мене фільм занадто примітивний і мене просто набрид хвилин через 20. Олена додивилася його до кінця (я кожні хвилин 10-15 перевіряв що там відбувається на екрані) і погодилася зі мною що нема там нічого такого заради чого фільм можна було б радити до перегляду.

Оцінки:

 

 

Lone Survivor (2013)

Історія групи американських морських піхотинців (заснована на реальних подіях) яких відправили на спеціальну місію з усунення одного з ватажків афганських терористів. Але у них з самого початку пішло все не так і вони вимушені були відстрілюватися і відходити, і знову, і знову… Лише один з них вижив, він же і розказав цю історію.

Фільм примушує переживати за героїв і затягує в сюжет. І в той же самий час у фільмі нема щасливою розв’язки і лишає він по собі доволі пригнічений настрій. Так що самі вибирайте чи хочете таку історію дивитися.

Оцінки:

 

In the Heart of the Sea (2015)

 

Фільм про події які начеб то надихнули на написання “Мобі Діка”. Тут у нас є молодий автор який відвідує старого моряка і той йому розповідає як усе було насправді з китом.

Фільм дуже повільно розвивається, і навіть коли вже набирає швидкість все одно залишається млявим. Не дивлячись навіть на якісь масштабні події, гіганське створіння та непогану графіку все одно те що відбувається на екрані залишається не надто захопливим. Навіть не знаю чому такий ефект.

У фільмі нема нічого явно поганого, але усе разом виходить якесь таке собі. І не погане і не хороше. На один раз подивитися, і то заснути можна.

Оцінки:

 

 

Everest (2015)

 

Фільм знято за реальними подіями які сталися з однією з груп що піднялися на вершину Евересту. Збіг обставин, погодні умови та інші фактори призвили до загибелі учасників групи та гідів що цю групу вели.

Фільм драматичний, напружений, але при цьому і красивий і цікавий. Та ще і хороші актори задіяні яким одразу віриш. Власне нічого крім того варто дивитися однозначно я сказати і не можу.

Оцінки:

 

 

Ready Player One (2018)

Зізнаюся що книгу за якою знято фільм я не читав і скоріше за все ніколи читати і не буду – не моє. Але фільм подивився із задоволенням.

У фільмі звісно є вражаюча комп’ютерна графіка, біль-менш напружена історія, трошки картоні персонажі, злодії як злі просто тому що так треба і героїчні герої-підлітки які не такі як всі і взагалі рятують світ. Але при цьому фільм на щастя є не підлітковою фантастикою. Ні – це чудовий зразок дитячої фантастики. І в своєму жанрі фільм цей чудовий і навіть неймовірний.

Ми дивилися фільм на великому екрані і він того вартий – у кадр часто запхано скільки усього що навіть найбільшого телевізору не буде достатньо для максимального задоволення від подробиць.

Фільм настільки щирий, жвавий і навіть трошки встигає іронізувати з самого себе що усе йому прощаєш. І пафосу та надування щок у ньому не багато. Так що повторюся – це дуже класна дитяча фантастика і лише виключно так цей фільм варто сприймати.

Оцінки: