Category Archives

146 Articles

Posted by Oleksandr Golovatyi on

Black Panther (2018)

 

Така собі непогана дитяча фантастика яку мабуть приємно дивитися з маленькими дітьми. Вона видовищна і в ній привабливі герої у чудернацьких костюмах постійно стоять у пафосних позах коли не стрибають та не розмахують зброєю.

Але як для мене фільм занадто примітивний і мене просто набрид хвилин через 20. Олена додивилася його до кінця (я кожні хвилин 10-15 перевіряв що там відбувається на екрані) і погодилася зі мною що нема там нічого такого заради чого фільм можна було б радити до перегляду.

Оцінки:

 

 

Posted by Oleksandr Golovatyi on

Lost in Space (2018-…)

 

 

Сучасна перезйомка старого НФ-серіалу. Це зразок якісної дитячої фантастики яку навіть дорослим більшість часу буде приємно дивитися. В серіалі кілька людей невеличкими групами потрапляють на невідому планету після катастрофи на їх космічному човні. І там вони знаходять усякі таємниці, несподіванки і взагалі намагаються виживати.

Що може трохи дратувати так це певна нелогічність світу і поблажливість до героїв, але на то вона і дитяча фантастика.

В цілому дуже добре, але мене таке не чепляє емоційно і продовжувати дивитися я навряд чи буду.

Оцінки:

 

 

Posted by Oleksandr Golovatyi on

Ready Player One (2018)

Зізнаюся що книгу за якою знято фільм я не читав і скоріше за все ніколи читати і не буду – не моє. Але фільм подивився із задоволенням.

У фільмі звісно є вражаюча комп’ютерна графіка, біль-менш напружена історія, трошки картоні персонажі, злодії як злі просто тому що так треба і героїчні герої-підлітки які не такі як всі і взагалі рятують світ. Але при цьому фільм на щастя є не підлітковою фантастикою. Ні – це чудовий зразок дитячої фантастики. І в своєму жанрі фільм цей чудовий і навіть неймовірний.

Ми дивилися фільм на великому екрані і він того вартий – у кадр часто запхано скільки усього що навіть найбільшого телевізору не буде достатньо для максимального задоволення від подробиць.

Фільм настільки щирий, жвавий і навіть трошки встигає іронізувати з самого себе що усе йому прощаєш. І пафосу та надування щок у ньому не багато. Так що повторюся – це дуже класна дитяча фантастика і лише виключно так цей фільм варто сприймати.

Оцінки:

 

Posted by Oleksandr Golovatyi on

Annihilation (2018)

 

Цей фільм це якийсь ганебний ідіотизм за яким навіть спостерігати соромно…

Почнемо з того що фільм начебто хоче бути науковою фантастикою, але дуже швидко скочується чи то у підліткову фантастику, чи то у казку.

Поведінка героїв гірша ніж у 3-річної дитини, а з логікою та мотивацією усе ще гірше. Ось вам приклад: у зону де коїться невідомо що відправили дві команди і вони не повернулися. Значить що – питають наші героїні. Значить їх або щось вбило, або вони одне одного повбивали – відповідають вони ж. І все, більше варіантів в природі нема. Ну і геніальне рішення – команди ці повбивало бо там були одні чоловіки, значить треба відправити команду з одних жінок.

Лідер команди, це як ще один приклад, каже – йдемо далі. На що деякі в команді відповідають – а ми не хочем. Ну і не треба каже командир, я тоді сама піду. Армія така армія в уяві феміністок.

І такого дебілізму там не багато, а в прямому сенсі кілька разів на хвилину. Аж фізично боляче дивитися.

Фільм навіть не феміністичний, він просто неймовірно дурний.

Здається усе могли б врятувати спецефекти яких у фільмі просто щосекундно. Але вони такі крикливі, що аж занадто і набридають за якісь 5 хвилин перегляду. До того ж вони недоречні абсолютно і при тому що дорогущі не виглядають красиво.

Звісно шукачі глибоко сенсу одразу помітили там і деталі і посилання що начебто містять цілу прірву сенсу, але то все очевидно надумане.

Поганий, дуже поганий фільм. Ніякого виправдання таким зависоким оцінкам. І може я занадто критичний, але я мав певні сподівання коли цей фільм називали ледь не найкращою НФ-картиною десятиріччя, а він виявився просто дурнуватим набором комп’ютерної графіки зі сміхотворною історією.

 

Posted by Oleksandr Golovatyi on

The Cloverfield Paradox (2018)

 

Ну я прямо і не знаю. Фільм зроблено так що його начебто і не можна не любити, і він має подобатися як любителям фантастики так і любителям жахів. Але щось не так…

Фільм який мав би поєднати у трилогію Cloverfield та 10 Cloverfield Lane і пояснити світ у якому відбуваються події обох фільмів. Але проблема в тому що в результаті виникає більше навіть питань ніж було до того. І нам так і не пояснюють ні за чудовиськ, ні за вторгрення, ні навіть чи усі фільми показують події з однієї й тієї ж реальності.

Фільм починається як доволі непогана фантастика, потім зненацька перетворюється у чорну комедію і негайно після того у якісь дурнуваті жахи. До того ж ще наплутано події на космічній станції з тим що відбувається на Землі і якось воно усе так слабо пов’язано.

Мені не зрозуміло нащо там скільки дійових осіб. Та і половина з них взагалі нічого в історію не принесли. Так само як і половина подій у фільмі просто ні на що не вплинули.

Під сам кінець фільм якимось дивом вирулює назад у фантастику, але це явно не хороша фантастика.

Це просто за дорого знятий посередній фільм з рваним сюжетом та купою непродуманих героїв. І найкраще що в ньому є це його прив’язака до всесвіту Cloverfield. Ну та хоча б не така гадость як Annihilation, і то добре.

Оцінки:

 

Posted by Oleksandr Golovatyi on

Altered Carbon (2018-…)

 

Серіал від Netflix за відомою серією книг про Такеши Ковача.

 

Season 1

Сезон повістю повторює першу книгу серії. Навіть більше – тут додано ще передісторію Такеши та його родини. І перші епізоди сезону просто таки неймовірні – вражають не лише спец-ефекти, але і уся атмосфера, настрій світу які нам показують.

З кожним наступним епізодом нам показують все більше того чого у книзі не було і все більше стає помітно що доданий матеріал значно слабший за першоджерело. Не лише кричущі дірки в сюжеті та логіці псують все враження, але і мотивація героїв неправдоподібна, або взагалі випадкова.

От саме через цю невідповідність доданого та оригінального матеріалів я і не ставлю найвищу оцінку:

Також треба зауважити що згодно Netflix у них це серіал для якого показник за яким кількість людей що почали дивитися і кинули не завершивши сезон є найвищою. Це мабуть означає що сюжет занадто складний. І також це означає що продовження під великим питанням на жаль.

 

 

Posted by Oleksandr Golovatyi on

Infinity Chamber (2016)

 

Несподівано хороший фільм. І не дивлячись на його не найвищі оцінки я рекомендую його не лише любителям фантастики, але і тим кому подобаються фільми з загадками та купою дрібниць які треба помічати. Це не те щоби фільм рівня Mulholland Dr., але все одно доволі складний за сюжетом фільм.

Спочатку він може здатися занадто примітивним і спрощеним, але вже ближче до середини розумієш що треба уважно слідкувати за усім що відбувається на екрані і що те що нам показують це не те що важливо.

Головний герой що сидить у автоматизованій камері спочатку намагається втекти різними способами, а потім задає собі питання чи реально все це і що діється насправді.

Одним словом мені сподобалося, але фільм не розважальний.

Оцінки:

 

 

Posted by Oleksandr Golovatyi on

The Dark Tower (2017)

Це якесь ганебне позорисько, а не фільм.

Мабуть варто сказати що Кінга я читав багато, але як на мене ажіотаж навколо дуже посередньої “Темної вежі” створено не адекватний рівню книг. Книги доволі хаотичні, без цілі і плану і без особливих думок. Самі кінематографічні ефекти в них. І я цю всю серію кинув читати книзі на четвертій – занадто нудно стало і не бачив сенсу примушувати себе читати далі.

І при цьому фільм вийшов набагато гірший. Здавалося б що треба – хороші актори, вражаюча комп’ютерна графіка у тих місцях де вона треба, спрощена і скорочена історія і все, успіх. А на практиці ми маємо незрозуміло яких персонажів що з’являються не звідки, чинять немотивовані вчинки і так само без сенсу і наслідків зникають… До того ж те що додали і поміняли автори фільму також не зрозуміло – для чого, з якою ціллю та що було не так в книзі.

І в результаті маємо нудну рвану історію з випадковими персонажами.

Оцінки:

 

Posted by Oleksandr Golovatyi on

Valerian and the City of a Thousand Planets (2017)

 

Знаючи що фільм нещадно розкритикували і заплювали усі хто міг я почав дивитися його з певним острахом… А виявилося що фільм не такий вже і поганий насправді. Він є своєрідним продовженням у візуальному плані того що ми побачили у “П’ятому елементі”.

Так, актори тут не запам’ятовуються взагалі і здається не надто до ролей своїх підходять. Так, тут трохи заплутана і одночасно примітивна історія. І гумор і пригоди у фільмі дещо передбачувані. Але все одно я дивився із задоволенням – занадто вже добре зроблена картинка і екшеном усе в порядку. Як на мене то це хороший представник дитячої фантастики.

Оцінки: