Suspiria (2018)

Перезнятий культовий фільм 1977-го року. І те що оригінальний фільм є культовим я почув від оглядачів та критиків що і привернули мою увагу до цієї нової версії. Сам я про оригінальний фільм навіть не чув ніколи.

Ця нова версія судячи з оглядів трошки різниться від оригіналу, але не думаю що це хоч якось впливає на мою остаточну оцінку і моє бажання (вірніше його відсутність) дивитися ще й оригінал.

Фільм є сумішшю містики і жахів з великою кількість прихованих сенсів та натяків, але для мене в першу чергу він став тягучою нудною і мало цікавою історією яку я таки кинув дивитися хвилин за 30 до закінчення.

Фільм розказує історію танцювальної трупи що слугує прикриттям для відьом. А відьми ті чинять свої ритуали для омолодження та продовження життя і вбивають молодих танцівниць. Але там ще й намішані поліція, психолог і таке інше.

Фільм справді створює атмосферу – доволі незатишну та хворобливу атмосферу. Але для мене, повторюся, фільм став в першу чергу не надто динамічним і я відверто нудьгував і намагався додивитися його через силу. Не зважаючи на деякі лячні сцени і атмосферу в цілому він мене геть не налякав просто через те що я нічим що відбувається на екрані не переймався. У підсумку – мені не сподобалося. А от Олені сподобалося з її слів.

Оцінки:

Velvet Buzzsaw (2019)

Красивий містичний фільм жахів в якому до того ж багато прихованих сенсів, натяків та рівнів викладення. Варто послухати професійних критиків якщо фільм сподобався – можна знайти щось нове для себе у вже побаченому.

Якщо коротко то фільм розповідає історію навколо малюнків невідомого художника. Малюнки ці знайдені майже на смітнику раптово стають відкриттям і оцінюються дуже високо. І ці ж малюнки стають причиною смерті дійових осіб. При цьому кожна жертва отримує “покарання” у формі прямо пов’язаній з їх натурою.

Фільм варто дивитися якщо любите жахи бо це щось нове у жанрі. Фільм варто дивитися якщо любите містику бо тут її показано так що навіть я, який страшенно не любить містику дивився з великою зацікавленістю. І фільм варто дивитися бо це просто красивий і яскравий фільм з чудовими акторами. Найкращі рекомендації.

Оцінки:

The Autopsy of Jane Doe (2016)

Містичний фільм жахів який дуже хвалять критики і поціновувачі жанру, і який мені… ну так собі.

У фільмі дуже камерна атмосфера – практично весь час у нас лише двоє діючих героїв. Мова тут йде про паталогоанатомів (батька і сина) до яких привозять труп неопізнаної дівчини. І ось вони починають свою справу знаходячи все більше і більше дивний речей в ній. А потім і взагалі починає коїтися якась дивина що швидко переростає у страхіття.

Автори прив’язали невідому дівчину до салемських відьом і подали все трохи у містичному ключі що і не подобається мені найбільше. Крім власне оцієї казковості в яку я не вірю і тому мені не лячно фільм можна лише похвалити. Сюжет розвивається не надто передбачувано, страхи нагоняються постійно і взагалі напруга повільно зростає весь час.

Додайте до цього драматичну розв’язку і у підсумку маємо фільм який навіть можна порадити подивитися. Хоча повторюся – мені він так собі здався, просто це те що я люблю дивитися.

Оцінки:

What Still Remains (2018)

Фільм дуже нагадує не надто вдалий фільм жахів Apostle, але в цьому фільмі події відбуваються у світі після якоїсь катастрофи. Цивілізація практично зникла і нечислені люди виживають на залишках колишньої цивілізації.

Власне історія розказує про дівчину яка втратила родину у пост-апокаліптичному світі і шукає порятунку з незнайомцем який веде її в своє поселення. А вже в поселенні з’ясовується що все не так ідеально як хотілося б героїні.

У фільмі є трошки лячні моменти, але до жахів він не дотягує. Так само не дивлячись на деякі епізоди фільм не можна назвати справді гостросюжетним. І в самій історії є кілька очевидних логічних дірок.

В цілому це доволі легкий для сприйняття пост-апокаліптичний фільм що є поєднанням несумісного. Головне – не зрозуміло для кого його знімали.

Оцінки:

Buster’s Mal Heart (2016)

Історія людини у якої поступово їде дах і яка вбачає навколо не лише знаки, але і уявних істот.

Головний герой від стресів щоденного життя поступово перетворюється на жертву (як це він собі бачить) системи, знаходить дивних друзів що “примушують” його скоїти страшний злочин. А далі він дичавіє, постійно переховується і тікає від поліції.

У фільмі події показано не лінійно і минуле перемішано з сьогоденням. Тому за тим що відбувється треба уважно слідкувати щоб не загубитися.

Цей фільм добре знято, у ньому сильна драматична складова і актор який добре передає усе що відбувається з головним героєм. І хоча мені фільм сподобався я розумію чому багатьом людям він може бути не цікавим – не лише треба трохи працювати головою коли дивишся його, але він ще й не розважальний і занадто депресивний. Додайте до цього не щасливий фінал і ось такий виходить фільм.

Оцінки:



Goldstone (2018)

Австралійський кримінальний трилер та трошки бойовик який виявився несподівано дуже якісним фільмом як для нікого не відомого. І можу щиро його порадити не скільки любителям кримінальних картин, а скорше любителям кіно взагалі.

Історія тут розказує про те як детектив у якого повно своїх чортів в голові прибуває у віддалене містечко для проведення розслідування щодо самогубства і несподівано викриває злочинну мережу та значно більші злочини.

У фільмі є перестрілки та бійки, але основна його цінність в атмосфері відчаю та безнадії який він створює і десь вже на половині фільму (а розвивається він дуже неспішно) починаєш перейматися за героїв дуже сильно. Тому це і хороший фільм для мене.

Оцінки:

Tarde para la ira \ The Fury of a Patient Man (2016)

Історія про те як звичайна людина розшукує та карає злочинців що спричинили зло його родині. Головний герой дуже довгий час (роки) тримає все в собі і планує помсту. А тому зовні він дуже беземоційний і мовчазний.

Фільм розвивається доволі повільно, але після певного моменту вмикає що називається повну швидкість і події просто несуться.

Сюжет напружений, герою головному співчуваєш і взагалі переймаєшся тим що відбувається на екрані.

Фільм також нагадав мені непоганий Bad Day for the Cut з доволі схожим сюжетом.

В цілому хороше кіно, краще за середній американський бойовик.

Оцінки:

Cam (2018)

Помірковано хороший фільм жахів у якому робітниця відео-індустрії для дорослих стикається зі своїм віртуальним двійником. Ну тобто в прямому сенсі її повний двійник починає виходити в інтернет коли вона спить.

Героїня намагається розібратися і навіть пробує контактувати з двійником, але якось все не надто добре виходить і взагалі все дивно.

Фільм не те щоб страшний, скоріше напружений і не спокійний. І маючи доволі не стандартну історію він зацікавлює хоча насправді не є ні хорошим трілером, ні навіть фільмом жахів.

Також фільм якось мляво закінчився, добре що хоч не тягнувся занадто добре.

Варто дивитися якщо любите не страшні жахи і трошечки містики.

Оцінки:

The Lovely Bones (2009)

Думаю цей фільм відомий всім любителям кіно. Він не те щоб став дуже відомим чи заробив багато грошей, а скоріше став меметичним і його розібрали на короткі вирізки та образи.

У фільмі мова йде про дівчинку вбиту педофілом яка після смерті намагається спілкуватися зі своєю родиною. А родина, зокрема батько, мають підозри щодо вбивці і намагаються вивести його на чисту воду.

Фільм починається як трилер з елементами жахів, потім переходить у якийсь гостросюжетний детектив, а вже в останній третині є відвертою містикою.

Мені особисто оце змішування жанрів і перестрибування з одного в інше не сподобалося найбільше. Хоча багатьом, припускаю, саме такий розвиток стане до вподоби.

Ще треба особливо відзначити візуальну складову, а саме кольори і як побудовано сцени. За красотою та холодною казковістю деяких пейзажів цей фільм дуже мені нагадав чудовий, але не заслужено не помічений Tideland.

У підсумку можу сказати що хоча це і не шедевр проте цей фільм варто подивитися щоб розуміти на що іноді посилаються критики, оглядачі та іноді навіть інші фільми.

Оцінки: