Russian Doll (2019-…)

Season 1

Коли я завершив цей сезон то був переконаний що на цьому і все – історію логічно завершено і нема ніякої необхідності, ба навіть можливості щось ще додати. Але під час написання посту я з подивом побачив, що другий сезон заплановано на кінець 2020-го…

У спрощеном вигляді це черговий переказ “Дня сурка” – головна героїня помирає з різних причин, але відроджується точно в той же момент. І звісно вона намагається зрозуміти, що відбувається і як розірвати цикл.

Динаміки додає поява другого героя з такою самою проблемою – і ось вони вже шукають відповідь разом.

Мені особисто дуже сподобалося – історія, як я вже зазначив є завершеною. Дуже ліричний і змістовний фінал. Акторка у головній ролі яку я помітив у багатьох серіалах на других і третіх ролях – здається вона отримала шанс який заслуговує і серіал не залишиться непоміченим. Тобто я раджу цей серіал до перегляду.

Оцінки:

The Witch (2016)

Містичний фільм жахів, що є сильним і цікавим не своює лячною складовою (хоча і там все добре), а більше алюзіями і паралелями. Сильно допоможе знання та розуміння контексту, або хоча б просто якісь уявлення про історію християнства та релігійної боротьби у ранньому середньовіччі.

У фільмі родина рятується від релігійного переслідування і усамітнюється на фермі де намагається вижити важко працюючи. Але втручаються злі сили і починаються жахи.

Сюжет сам по собі доволі простий, але особливої ролі не відіграє – більш важливо те, що кожна подія і персонаж означають. А так фільм надзвичайно атмосферний і просто затягує у відчай та безнадійність.

Також в головній ролі дуже хороша молода акторка яка добре зіграла і в кількох інших свіжих фільмах.

Це фільм для тих хто любить жахи замішані на містиці і хто не боїться гнітючих довгих сцен і не життєсвердного фіналу.

Оцінки:

Every Time I Die (2019)

Непогана ідея зіпсована поганою реалізацією.

У ізольованому домі далеко від цивілізації (ну а як ще?) неврівноважений псих вбиває одного з героїв. І той починає вселятися в голови інших хто опинився в цьому будинку. А псих продовжує вбивати…

Ідея наче свіжа і цікава, та і фільм коли розкачався йде дуже бадьоро і прямо не можна відірватися. Але це лише 30 хвилин якісь. Весь інший час з самого початку фільм тягнеться надзвичайно повільно і взагалі не зрозуміло про що він – якісь люди, з якими нас і не знайомлять нормально, десь вони зібралися, якісь свої справи там вирішують. Не здивуюся якщо більшість глядачів просто вимкнули його не дочекавшись навіть зав’язки.

Під сам кінець з’ясовується, що вся ця містика не просто так, а причини її лежать в дитинстві головного героя. І власне навіть цікаве пояснення приведене. Але вже запізно – фільм вже довгий і нудний на той час.

Дивитися варто лише якщо вас цікавлять нестандартні сюжет у цьому жанрі.

Оцінки:

Ad Astra (2019)

Це фантастика з Бредом Пітом в головній ролі… і це не просто класна фантастика – це класний фільм! Більше того – це одна з найкращих ролей Бреда Піта на мою думку.

Те що починається як жорстка наукова фантастика (“жорстка” тут означає що фантастика саме наукова і реалістична), але в кінці перетворюється ледь не на “Апокаліпсис сьогодні”.

Сюжет фільму, хоча він і не особливо важливий для фіналу, теж є цікавим і його добре екранізовано. Головний герой відправляється у місію з пошуку космічного корабля давно покинутого в космосі на якому багато років тому зник його батько.

І якщо спочатку фільм в основному проводить нас крізь перед- та після-польотні процедури і деякі події в самих перельотах з часом дрібні дивні моменти накопичуються і непомітно перетворюють все що відбувається на екрані у якусь фантасмагорію. Тут і таємні угоди, і політичні ігри, і трошки насильства, і навіть підозра на існування іншопланетян.

Також фінал є надзвичайно драматичним і сильно тисне на почуття.

В цілому не дивно, що фільм не став широко відомим і популярним – він і складний для сприйняття і доволі гнітючий. І через це нагадує теж дуже класний, але не такий психоделічний Moon.

Оцінки:

Dracula (2020)

Міні-серіал від Netflix з жахливими оцінками яких він, на мою думку, не дуже заслуговує. Звісно оцінки низькі з огляду на те як багато вкладено було в зйомки та рекламу.

Так, це чергова екранізація книги Брема Стокера, але цього разу вона не лише доволі сильно відходить від тексту – це взагалі щось інше.

У серіалі усього три епізоди. І якщо перший частково повторює книгу, але вводить Ван Хельсінга як жінку-вчену і монахиню одночасно. Це виглядає неочікувано і не так і погано насправді. Враження змішані, але такого щоб назвати її невдалю, такого нема.

У другому епізоді, який теж вийшов вдалим на мою думку нам показують події на човні який перевозив труну з Дракулою в Англію. З книги ми знаємо лише, що уся команда була вбита а сам граф у вигляді вовка зіскочив на берег і загубився. В епізоді ж нам показують як саме відбувалися вбивства. Але також в історії несподівано є набагато більше – пасажири, та ж сама Ван Хельсинг… І в якийсь момент все перетворюється на якусь фантасмагорію де все, що відбувається на екрані можна сміливо назвати маячнею.

Ну і нарешті третій епізод через який (мені так здається) і є такі низькі оцінки. Дракула в сучасній Британії, знову Ван Хельсинг (але це вже її нащадок), жертва… І далі якась абсолютно несамовита дурня. Дракула навертає прихильницю, та добровільно перетворюється у вампіра, потім Ван Хельсинг через купу неочевидних і доволі сумнівних пасток приводить обох вампірів до остаточної смерті. Але певним бути не можна – наскільки все перемішано і випадково. Принаймні не нудно.

На мою думку ось цей останній епізод найслабший з усіх і не зрозуміло для чого він взагалі – що він додає, чи завершує він усю історію, чи це чергові видіння та маячня?

Ще хочу сказати, що вибір актора на роль Дракули був (для мене) не вдалим. Грає він добре, але не виглядає і близько так щоб я міг повірити у те, що на екрані вампір.

Оцінки:

11.22.63 (2016)

Міні-серіал по однойменній книзі Стівена Кінга.

Є така собі кладовка в одному барі, така що як в неї знайти то опинишся в лиспопаді 1963-го року. А якщо повернутися і знову зайти то минуле “перевантажується” і усе починається з початку.

І ось головний герой ставить собі ціль – врятувати Кенеді. Для цього він вистежує Харві Лі Освальда і проходить цілу низку пригод та випробувань. Долаючи ускладнення та знайшовши кохання він таки виконує свою місію… але з’ясовує, що світ не став кращим через це, і навіть навпаки.

Серіал дуже цікавий і ми просто проковтнули його за пару вечерів. Також добре те, що історія повністю і логічно завершена. Раджу.

Оцінки:

Fractured (2019)

Родина з маленькою дитиною подорожує якоюсь глушиною. І донька головного героя отримує поранення. Він її швиденько везе в швидку допомогу, а далі починається якесь лячне непорозуміння.

Те що спочатку здається заговором проти головного героя і його родини виявляється чимось геть іншим.

І взагалі спогади і сприйняття через яких нам показують що відбувається – все це викликає питання у правдивості і сумніви у адекватності сприйняття. І цим фільм нагадує неперевершений Memento, але він більше концентрується на темній частині ніж на детективній.

Попередження – фільм погано закінчується і може залишити зіпсований настрій по собі. Але мені сподобалося і фільм виявився набагато кращим ніж я спочатку боявся він буде.

Оцінки:

Eli (2019)

Містичний фільм жахів вартий уваги не лише любителів жанру.

Починається фільм доволі мляво і здається, що так слабенько і буде до самого кінця. Хлопчик з алергією на елементи в повітрі вимушений все життя проводити в ізольованому середовищі і користуватися скафандром. І його батьки привозять його у лікарню де з ним проводять процедури, що мали б допомогти. А далі починається якась чортівня.

Фільм пару разів робить несподівані повороти в сюжеті перевертаючи все з ніг на голову і роблячи з жертви загрозу іншим.

Коли фільм повністю розганяється то стає доволі цікавим, але мінусами будуть велика кілька логічних дірок в історії, не розвинені побічні історії та абсолютно не розкриті персонажі.

У підсумку – фільм краже ніж може здатися з опису, але гірше ніж міг би бути.

Оцінки:

In The Tall Grass (2019)

Фільм по книзі Стівена Кінга яку я не читав – якийсь час тому мені стало просто не цікаво його читати, але може і повернусь колись до автора.

Як завжди це історія жахів у якій лячність показаного проявляється поступово. Спочатку навіть здається, що усе буде надзвичайно просто і примітивно. Але сюжет розвивається, страшного додається і ось глядача затягнуно у вир якось нічного кошмару.

У високій траві біля покинутої церкви люди губляться одне за одним, кружляють днями, дичавіють, змінюються і починають вбивати одне одного. Зверху все це присипано доброю порцією містицизму і прибульців.

Усім любителям письменника, містики, жахів і подібного дивитися варто.

Оцінки: