Ad Astra (2019)

Це фантастика з Бредом Пітом в головній ролі… і це не просто класна фантастика – це класний фільм! Більше того – це одна з найкращих ролей Бреда Піта на мою думку.

Те що починається як жорстка наукова фантастика (“жорстка” тут означає що фантастика саме наукова і реалістична), але в кінці перетворюється ледь не на “Апокаліпсис сьогодні”.

Сюжет фільму, хоча він і не особливо важливий для фіналу, теж є цікавим і його добре екранізовано. Головний герой відправляється у місію з пошуку космічного корабля давно покинутого в космосі на якому багато років тому зник його батько.

І якщо спочатку фільм в основному проводить нас крізь перед- та після-польотні процедури і деякі події в самих перельотах з часом дрібні дивні моменти накопичуються і непомітно перетворюють все що відбувається на екрані у якусь фантасмагорію. Тут і таємні угоди, і політичні ігри, і трошки насильства, і навіть підозра на існування іншопланетян.

Також фінал є надзвичайно драматичним і сильно тисне на почуття.

В цілому не дивно, що фільм не став широко відомим і популярним – він і складний для сприйняття і доволі гнітючий. І через це нагадує теж дуже класний, але не такий психоделічний Moon.

Оцінки:

Dracula (2020)

Міні-серіал від Netflix з жахливими оцінками яких він, на мою думку, не дуже заслуговує. Звісно оцінки низькі з огляду на те як багато вкладено було в зйомки та рекламу.

Так, це чергова екранізація книги Брема Стокера, але цього разу вона не лише доволі сильно відходить від тексту – це взагалі щось інше.

У серіалі усього три епізоди. І якщо перший частково повторює книгу, але вводить Ван Хельсінга як жінку-вчену і монахиню одночасно. Це виглядає неочікувано і не так і погано насправді. Враження змішані, але такого щоб назвати її невдалю, такого нема.

У другому епізоді, який теж вийшов вдалим на мою думку нам показують події на човні який перевозив труну з Дракулою в Англію. З книги ми знаємо лише, що уся команда була вбита а сам граф у вигляді вовка зіскочив на берег і загубився. В епізоді ж нам показують як саме відбувалися вбивства. Але також в історії несподівано є набагато більше – пасажири, та ж сама Ван Хельсинг… І в якийсь момент все перетворюється на якусь фантасмагорію де все, що відбувається на екрані можна сміливо назвати маячнею.

Ну і нарешті третій епізод через який (мені так здається) і є такі низькі оцінки. Дракула в сучасній Британії, знову Ван Хельсинг (але це вже її нащадок), жертва… І далі якась абсолютно несамовита дурня. Дракула навертає прихильницю, та добровільно перетворюється у вампіра, потім Ван Хельсинг через купу неочевидних і доволі сумнівних пасток приводить обох вампірів до остаточної смерті. Але певним бути не можна – наскільки все перемішано і випадково. Принаймні не нудно.

На мою думку ось цей останній епізод найслабший з усіх і не зрозуміло для чого він взагалі – що він додає, чи завершує він усю історію, чи це чергові видіння та маячня?

Ще хочу сказати, що вибір актора на роль Дракули був (для мене) не вдалим. Грає він добре, але не виглядає і близько так щоб я міг повірити у те, що на екрані вампір.

Оцінки:

11.22.63 (2016)

Міні-серіал по однойменній книзі Стівена Кінга.

Є така собі кладовка в одному барі, така що як в неї знайти то опинишся в лиспопаді 1963-го року. А якщо повернутися і знову зайти то минуле “перевантажується” і усе починається з початку.

І ось головний герой ставить собі ціль – врятувати Кенеді. Для цього він вистежує Харві Лі Освальда і проходить цілу низку пригод та випробувань. Долаючи ускладнення та знайшовши кохання він таки виконує свою місію… але з’ясовує, що світ не став кращим через це, і навіть навпаки.

Серіал дуже цікавий і ми просто проковтнули його за пару вечерів. Також добре те, що історія повністю і логічно завершена. Раджу.

Оцінки:

Fractured (2019)

Родина з маленькою дитиною подорожує якоюсь глушиною. І донька головного героя отримує поранення. Він її швиденько везе в швидку допомогу, а далі починається якесь лячне непорозуміння.

Те що спочатку здається заговором проти головного героя і його родини виявляється чимось геть іншим.

І взагалі спогади і сприйняття через яких нам показують що відбувається – все це викликає питання у правдивості і сумніви у адекватності сприйняття. І цим фільм нагадує неперевершений Memento, але він більше концентрується на темній частині ніж на детективній.

Попередження – фільм погано закінчується і може залишити зіпсований настрій по собі. Але мені сподобалося і фільм виявився набагато кращим ніж я спочатку боявся він буде.

Оцінки:

Eli (2019)

Містичний фільм жахів вартий уваги не лише любителів жанру.

Починається фільм доволі мляво і здається, що так слабенько і буде до самого кінця. Хлопчик з алергією на елементи в повітрі вимушений все життя проводити в ізольованому середовищі і користуватися скафандром. І його батьки привозять його у лікарню де з ним проводять процедури, що мали б допомогти. А далі починається якась чортівня.

Фільм пару разів робить несподівані повороти в сюжеті перевертаючи все з ніг на голову і роблячи з жертви загрозу іншим.

Коли фільм повністю розганяється то стає доволі цікавим, але мінусами будуть велика кілька логічних дірок в історії, не розвинені побічні історії та абсолютно не розкриті персонажі.

У підсумку – фільм краже ніж може здатися з опису, але гірше ніж міг би бути.

Оцінки:

In The Tall Grass (2019)

Фільм по книзі Стівена Кінга яку я не читав – якийсь час тому мені стало просто не цікаво його читати, але може і повернусь колись до автора.

Як завжди це історія жахів у якій лячність показаного проявляється поступово. Спочатку навіть здається, що усе буде надзвичайно просто і примітивно. Але сюжет розвивається, страшного додається і ось глядача затягнуно у вир якось нічного кошмару.

У високій траві біля покинутої церкви люди губляться одне за одним, кружляють днями, дичавіють, змінюються і починають вбивати одне одного. Зверху все це присипано доброю порцією містицизму і прибульців.

Усім любителям письменника, містики, жахів і подібного дивитися варто.

Оцінки:

We Have Always Lived In The Castle (2019)

Цей фільм десь на межі між чорною комедією, балаганом типу “Родини Адамсів”, фільмами Веса Андерсона та фільмом-жахів. Також цей фільм засновано на доволі популярній книзі, але я її не читав і не планую.

У фільмі мова йде про родину диваків, що після трагедії у їх житті замкнулися в своєму маленькому світі ілюзій. Живуть вони у палаці що розпадається від часу і слідують дивним ритуалам у своєму повсякденному житті. З оточуючим світом практично не контактують і вважаються диваками.

І ось до них приїздить віддалений родич який намагається змінити ситуацію… і тут все і виходить з під контролю і закінчується доволі трагічно.

При тому що фільм красивий і атмосферний він якось просто проходить повз і майже не чепляє емоційно. І у мене теж нема особливо чогось хорошого про цей фільм сказати. Втрачена можливість як вона є.

Оцінки:

Helix (2014-2015)

Науково-фантастичний серіал з елементами апокаліптичності та жахів. Дуже дивно, що серіал не став більш відомим і популярним бо в ньому є багато складових завдяки яким є популярними деякі більш-нові серіали. Тут є зомбі (ну майже), таємні організації, супе-люди, багато напружених моментів і навіть несподівані повороти. Додайте до цього непогану акторську гру, дійсно цікаву і не вторинну історію і матимете щось, за розвитком чого цікаво слідкувати.

Оцінка на IMDb – 6.8/10 (https://www.imdb.com/title/tt2758950).

Season 1

База серед снігів та криги Аляски. На базі відбувається зараження невідомим вірусом і туди для розслідувань прибуває нова команда.

А далі починається: вбивства та мутації у закритому приміщені, державні таємниці, зомбі та безсмертні, а також багато драми – хто кому який родич і таке інше.

І при цьому нічого з вище названого не виглядає занадто штучно притягнутим за вуха просто щоб було. Більше того – уся науковоподібність виглядає на диво реалістично, як мінімум не викликає відторгнення.

Як я вже зазначив вище в сюжеті ще є кілька несподіваних поворотів, і вони теж доречні.

Коротше мені сподобалося.

Оцінки:

Season 2

Другий сезон вийщов навіть кращим за перший. В основному завдяки тому, що очевидно у виробництво вклалися більше і події замість коридорів арктичної станції відбуваються у палаці посеред лісу. Крім того історія постійно стрибає у часі вдало перемішуючи моменти минулого і сучасного (насправді це вже майбутнє відносно нашого часу).

Після апокаліптичних подій першого сезону і масової загибелі частини населення Землі вірус начеб то взято під контроль. Але дослідники (дійові особи першого сезону) стикаються з новим загадковим зараженням. Розслідування приводить їх на острів де існує культ голова якого займається генетичними дослідженнями.

Коротше варто дивитися.

Оцінки:

Zone Blanche / Black Spot (2017-…)

Французький детективно-містичний серіал події якого відбувають у віддаленому містечку Віль Франч. Кожен епізод містить у собі кримінальну історію, але при цьому всі епізоди сезону поєднані єдиною більшою історією.

Також кожна історія здається містичною доки не розкривається цілком матеріальна її причина.

Оцінки за весь серіал:

Що дивно – Netflix навіть не зробив трейлерів для серіалу. А між тим він доволі непоганий, і хоча абсолютно не рекламований має високі оцінки від глядачів.

Season 1

Загадкове зникнення доньки мера, прихильники дохристиянського культу, слідчий з міста і багато інших дрібних деталей.

Через події кожного епізоду нас знайомлять з кількома ключовими дійовими особами і поступово розказують їх трагічні історії.

Мені найбільше сподобалося те як містичні наче події кожного разу пояснюють доволі буденно – усі злочини, викрадення, загадкові вбивства, потвори у лісі і таке інше.

Симпатичні герої, трошки добре прихованого чорного гумору, дуже повільний розвиток подій, наявність лячних, напружених та гострих моментів, гнітюча атмосфера – все це присутнє.

Любителям містики з криміналом – дивитися.

Оцінки:

Season 2

Не зраджуючи собі сезон починається на дуже містичній ноті. А детективна історія тепер стосується виробництва в містечку, вірніше сховища відходів. І тому у детектив домішується трошки місцевої політики.

Другий сезон трошечки краще за перший – краще прописані герої, історії якісь більш продумані. І до того ж містична загадка першого сезону продовжується і майже вирішується в другому сезоні. Але буде що розгадувати і в наступних сезонах.

Так само пораджу дивитися як і попередній сезон. Проте повторюся – серії іноді можуть здаватися доволі тягучими (в середньому вони по 50 хвилин) і в них такі темно-сірі кольори і депресивні пейзажі. Будьте до цього готові.

В другому сезоні також трошки більше гумору. Але гумор весь доречний і жодного разу серіал не перетворився на клоунаду.

Оцінки: