Spenser Confidential (2020)

Фільм зі знайомим сюжетом за яким вже було зроблено кілька хороших і багато поганих фільмів – чесний поліцейський, якого підставили звісно, самостійно проводить розслідування і докопується до майже самого кореня проблеми.

Але це не лише непогана детективна історія – місцями це просто неймовірно брутальний і злий бойовик. І ось таке поєднання жанрів робить цей фільм не лише цікавішим, але і примушує останні дві третини дивитися його не відриваючись від екрану.

Тобто уся цінність фільму – в сценах пограбувать, перестрілок і погоні. Так, у фільмі є сплановані і добре екранізовані пограбування, як у найкращих представниках жанру. І заради цих динамічних сцен фільм і варто дивитися на мою думку.

Оцінки:

Knives Out (2019)

Цей фільм виявився одночасно і кращим і гіршим ніж я цього очікував. Зараз поясню.

Фільм починається і деякий час продовжується як класична детективна історія про вбивство в домі. Багато дійових осіб, особливі стосунки між ними, у кожного є мотиви. Потім з’являється детектив… І тут все ламається.

Детектив виявляється не надто спостережливим і хоча робить свою роботу – це не той герой як Пуаро, міс Марпл чи інший відомий детектив. Натомість фільм перетворюється на трилер в якому одна зі звинувачених має доводити, що саме її провини у вбивстві нема. А її в цей час хтось розумно підставляє.

Навіть на деякий час фільм стає трилером. Але потім все ж таки приходить до детективної розв’язки.

І навіть можна побачити певний чорний гумор. Хоча це звісно не комедія як Clue.

В цілому у мене враження від фільму дуже хороші і думаю він так само має сподобатися і любителям класичних детективів, і тим кому суміш жанрів не заважає. Плюс багато хороших акторів задіяно.

Оцінки:

The Laundromat (2019)

Фільм дуже схожий на The Big Short та War Dogs (які є кращими фільмами) тим, що показує світ великих грошей і як можна обходити систему. І хоча цей фільм на відміну від двох вище згаданих не засновано на реальних подіях сценарії показані у ньому можуть трошки шокувати.

Фільм показує як безпринципні і винахідливі пройдисвіти обходять систему не коячи особливого криміналу. І навіть не одразу зрозуміло, що цей фільм є комедією – наскільки добре він описує світ фінансів та не надто чесних людей в ньому.

І хоча до фільму можна висунути масу претензій як недостовірність, пласкі персонажі, деякі дірки в сюжеті проте він добре робить дві речі – розважає і дає нові знання. А ще у фільмі хороші актори. І через ці три причини його можна рекомендувати.

Також варто згадати, що фільм знято на основі доволі відомої книги. Але чи буду я її колись читати сказати не можу.

Оцінки:

Happy! (2017-…)

Кримінально-містично-комедійний серіал в якому нереалістичний бойовик поєднується з чорним гумором. Абсолютно і безсумнівно не можна це давати дивитися дітям та вразливим дорослим.

Оцінка на IMDb – 8.2/10 (https://www.imdb.com/title/tt2452242).

Season 1

В першому сезоні головний герой, колишній поліцейський, а тепер алкоголік на підробітках зустрічає уявного друга своєї доньки – літаючого синього єдинорога.

Дуже багато кримаіналу, містики і чорного гумору – викрадення дітей божевільним Санта-Клаусом, мафія, оживші мерці, невідомі істоти, злі клоуни та інша містика.

Сама по собі історія доволі дірява і має проблеми з логікою, але це не є важливим взагалі через те що кожну буквально хвилину перенасичено діями. Причому дії тут настільки гіпертрофовані що навіть складно перебільшити. Коли головний герой з кимось б’ється то його супротивники розлітаються так, що аж бетоні стіни ламають.

Коротше треба дивитися.

Оцінки:

Season 2

Другий сезон вийшов ще кращим за перший. Не лише ручки екшена тут вивернуто на 110%, але і гумор став ще чорнішим. І що саме приємне – історія ускладнилася і несподівано стала більш осмисленою. До того ж додалося навіть трошки жахів.

В цьому сезоні головний герой з іншими персонажами докопується до суті подій і хто за ними стоїть… ну майже.

Так само багато бійок і кровіщі, незрівнянно більше дорослого і непристойного гумору. І все це надзвичайно динамічно – просто не можна відірватися.

Оцінки:

Don’t F**k with Cats: Hunting an Internet Killer (2019)

Документальний міні-серіал від Netflix який по суті складається з двох частин.

У першій, кращій, цікавішій та більш емоційній інтернет-спільнота розслідує вбивства та катування котів які невідомий викладає в інтернет. І ось ці епізоди де звичайні люди вишукують деталі, збирають дані, взаємодіють – все це надзвичайно цікаво і затягує. До того ж хочеться щоб живодера зловили і покарали.

І врешті решт його таки знаходять – хто такий, де живе, чим займається. І матеріали передають поліції…

А далі нічого. Поліція сходила за адресою, там нікого не було і про нього забули. І друга частина серіалу вже про те як Люка Маньйота уникнувши покарання просто змінивши місце проживання перейшов на людей. І от коли він вбив і порізав на шматки свого коханця – от тоді вже поліція (через кілька років!) почала хоч щось робити.

І через те що друга частина серіалу по суті є кримінальною хронікою все враження псується і загальна оцінка сильно знижується. На жаль, але друга частина в рази гірша за перші епізоди.

Оцінки:

The Irishman (2019)

Цей фільм, знятий найвизначнішим режисером даного жанру, фільм що зібрав в собі усіх зірок жанру, фільм в якому доцільно і правильно використали сучасні технології – він запізнився на 30 років.

Це дійсно найепічніший фільм Скорсезе (“Правильні хлопці“, “Вовк з Уол-Стріт“, “Закритий острів“, “Бик в ярості“), і в ньому все зроблено просто бездоганно… але він на справді і не потрібен як фільм вже. Розумію чому його хвалять і нагороджують. Але по суті ця гангстерська історія – це вже не те і не так як би мало бути сьогодні.

Фільм неймовірно затягнутий. І хоча усі ці повільні розмови стареньких акторів дивитися цікаво коли час від часу поглядаєш на годинник то аж дурієш від того скільки вже пройшло, і скільки ще попереду.

Історія про вбивцю мафії (на основі його автобіографічної книги) в якій він розказує, що саме він вбив Джимі Хоффу. Але тут і проблема – ні сама мафія нікому не цікава, ні історія Хоффи, ні форма подачі – нічого з цього не резонує з сучасністю. Звісно це моя особиста думка.

Цей фільм по суті є чимось типу вирізання скульптур з волосини чи ще чимось таким складним, майстерним і не потрібним.

Я так точно переглядати цей фільм не буду.

Оцінки:

Shot Caller (2017)

Той самий Ланістер з “Гри престолів” в ролі колишнього злочинця на свободі. І він дійсно хороший актор – згадати хоча б інший хороший бойовик Headhunters. Але фільм цікавий не лише головним актором.

По-перше, це дійсно хороша драма. В основі лежить сюжет про те як чоловік має робити протизаконні вчинки просто через те що вимушений і не має іншого виходу. І при цьому він віддаляє на завжди від себе свою родину і розуміє це. А, по-друге, це дійсно хороша і напружена кримінальна історія. Фільм затягує і примушує похвилюватися.

Я взагалі нічого від нього не очікував і після закінчення перегляду навіть сказав “вау”. Тому можу порадити.

Оцінки:

The Score (2001)

Фільм починається доволі повільно і здається, що нема чого від нього очікувати особливого. Досвічений і обережний грабіжник отримує можливість провернути справу яка б дала йому можливість полишити кримінал назавжди. Але для участі в справі йому дають молодшого напарника.

А далі фільм різко стає надзвичайно цікавим і напруженим. По-перше, сам злочин (пограбування) продумано і показано добре і просто надзвичайно переживаєш за те що відбувається на екрані. По-друге, актори грають чудово, добре розумієш їх мотивацію, що вони думають і в чому складність кожної конкретної ситуаці. Ну а третє – несподіванки в сюжеті додають непередбачуваності. І ще й додатково у фільма хороший і не банальний фінал.

У підсумку це один з найкращих фільмів у своєму жанрі.

Оцінки:

The Longest Yard (1974)

Одразу скажу, що цей фільм було перезняти у 2005-му і нова версія вийшла гіршою.

Оригінальний фільм розказує історію про те як колишня зірка американського футболу опиняється в тюрмі, готує команду з ув’язнених і обігрує команду охоронців. І це вся історія.

Фільм цікавий в першу чергу тим як наівно він показує персонажів і події. Але зроблено це так щиро, що не може не викликати симпатію. Іншими словами це надзвичайно посередній фільм який приємно дивитися і який навіть запам’ятовується.

Оцінки: