Busanhaeng / Train to Busan (2016)

Якщо ви любите фільми жахів та/або фільми про зомбі то оминути цю картину не можна ніяк. Хоча я не думаю що є ще такі хто хоч трохи цікавився б кіно (не обов’язково навіть фільмами жахів) і не чув про цей фільм.

Для фільму про зомбі тут у нас трошки не звичний антураж – під час зараження і розповсюдження зомбі-вірусу герої фільму подорожують потягом і більшість подій, боїв, погонь та трагедій відбуваються саме у потязі. Хоча вистачає і масштабних сцен.

Фільм дуже добре збалансовано і крім зомбі та скрімерів тут ще підкрадання, переховування і усякі інші напружені моменти.

В плані динаміки та лячності до фільму претензій ніяких, все з цим ідеально. Щодо історії та логики її розвитку то дірок дуже багато. І при цьому усі ці дірки бачиш, розумієш, але погоджуєшся з ними просто тому що так напруженіше і цікавіше.

Мені фільм однозначно сподобався і я можливо його ще передивлюся – тут скільки гострих та драматичних моментів що я їх із задоволенням згадаю ще не раз.

Оцінки:

El Herrero Y El Diablo / Errementari: The Blacksmith and the Devil (2018)

Хоча деякі критики пішли так далеко що аж назвали цей фільм найкращим фільмом жахів 2018-го року я не погоджуся і скажу чесно що це у найкращому випадку лячна казка.

Німецький (як це не дивно зважаючи на іспанську назву) фільм розказує історію коваля який ув’язнив чорта щоб через хитрий прийом не віддавати душу Дияволу… Ще у фільмі є дівчина-сирота, односельці що ненавидять і бояться коваля, солдати, війна і взагалі якийсь хаос.

Фільм місцями непоганий сценами та поворотами сюжету, але все ж таки переважно це хаос. За весь час нам так і не розказали передісторії, або може розказали так що не було нічого зрозуміло. Так само мало у кінці фільму ми знаємо про героїв як і на початку. І те що мало б лякати не лякає бо ми знову ж таки не розуміємо що відбувається та які емоції у нас з цього приводу мають бути.

Єдине хороше в фільмі це певна атмосферність… і все мабуть. Такий фільм добре підійде щоб його крутити на фоні на якійсь тематичній вечірці.

Оцінки:

The Bad Batch (2017)

Фільм починається дуже бадьоро і навіть брутально і з перших 10 хвилин складається враження що це будуть несамовитої швидкості жахи. Бо у нас тут є дівчина яку випускають з тюрми і яку ловить якась групка канібалів що в якійсь пустелі починає відрубати від неї собі на стіл кінцівки.

Дівчині вдається втекти і фільм зненацька не лише знижує темп, але і перетворюється на якусь фантасмагорію. В пустелі живе ще одна групка, і у них є богоподібний ватажок.

І щось таке починає відбуватися: наркотики, викрадені діти, вбивства, танці та всяка інша маячні.

І ще божевілля додає Джим Керрі який грає бомжа що взагалі нічого не додає до сюжету і не зрозуміло навіть нащо він тут і чому саме Керрі його грає.

Також не зрозуміла кінцівка – що, чому, як, невже це і правда кінець, і в чому ж таки мораль?

Все що я вище сказав наче нічого хорошого про фільм не говорить, але тим не менше додивився я його до кінця і навіть з певним задоволенням. У фільмі повно доволі вражаючих сцен, дивакуваті і виразні герої, красива картинка і прекрасна музика. Тож можна навіть порадити, але чесно попереджаю що сподобається він не всім.

Оцінки:

Bird Box (2018)

В цьому році з’явилося кілька непоганих пост-апокаліптичних фільмів як A Quiet Place, Into the Forest та How It Ends. І цей фільм на мою думку є найкращим представником жанру за цей рік, а то і за кілька останніх років.

Якщо звертати увагу на історію розказану в фільмі то дуже легко знайти багато логічних дірок та питань які виникають одразу. Але коли дивишся то нічого з цього не лише не псує враження, але і взагалі в голову не приходить.

Фільм ідеально створює лячну атмосферу при цьому ніколи так і не показавши нічого особливо страшного. І цим фільм нагадує легендарний Cloverfield випущений якраз 10 років тому.

Фільм показує і сам апокаліпсис, і те як герої вижили, і те через які випробування та страхи довелося їм пройти. При цьому ми мало що знаємо про героїв що геть не заважає нам дуже переживати за них.

Якщо коротко то я приємно вражений цим фільмом і те що він примусив мене переживати.

Не знаю хто і за що поставив такі оцінки цьому фільму, але на мою думку він сподобається не лише любителям жанру, але і всім взагалі.

Оцінки:

Apostle (2018)

Фільм жахів з хорошим потенціалом який так і не вдалося розкрити. А могло б вийти щось дійсно цікаве.

Головний герой пробирається на острів на якому живе секта що чинить криваві ритуали під керівництвом своїх ватажків. І поки герой розшукує свою сестру що зникла на острові нам розкривають що на острові ще живе якась надприродна істота якій жителі і приносять жертви.

Недолік цього фільму у тому що напихали в нього дуже багато усього (тобто і різних жанрів і паралельних історій, і персонажів з їх складними історіями), але нічого так толком і не розкрили і дивишся наче якийсь затягнутий трейлер. Цікаво, але мало що зрозуміло і ніким та нічим не переймаєшся.

Ще раз повторю що це міг би бути класний фільм жахів, а так вийшло щось не зрозуміле яке навіть і оцінити важко.

Оціки:

Under the Skin (2014)

Науково-фантастичний фільм який дуже важко дивитися через те що він примушує думати – що відбувається, для чого, про що все це взагалі? Те як фільм оповідає глядачеві історію і не має ніяких експозицій примушує виробляти різні теорії та з часом або підтверджувати, або відкидати їх.

Дійові особи у фільмі майже усі беземоційні. Більше того – майже ніхто і ніколи не говорить. Усі переважно мовчать з покерними обличчями і час від часу трапляється якась несподівана дичина.

Щоб хоч щось сказати про фільм (УВАГА – далі невеликий спойлер) то це історія про те як агент прибульців що вжився в форму і шкіру людини поступово переймає емоції та поведінки людини, а потім гине.

Книгу на основі якої зроблено цей фільм я не читав, але ті хто читали кажуть що книга жвавіша і навіть пояснює що відбувається. А фільм вийшов якимось несамовитим арт-хаусом з відомими акторами.

Але при цьому всьому фільм затягує – дивишся, не розумієш майже нічого, але продовжуєш дивитися… Можна навіть сказати що фільм містить виключно емоції і більше нічого.

Оцінки:

 

Burying the Ex (2015)

 

Фільм починається доволі бадьоро – головний герой намагається позбутися своєї дівчини, а натомість вона помирає і у вигляді зомбі повертається до нього. Ну і тепере він з новою дівчиною має боротися з колишньою.

Звучіть як хороша суміш комедії і жахів і насправді так і є, але лише першу не надто довгу частину фільму. Доволі швидко історія примудряється стати нудною і не смішною, навіть якихось особливих гегів не змогли витиснути.

На один раз, та й то заснути можна. І не смішся, і не лякаєшся, і героям не співчуваєш взагалі…

Оцінки:

 

 

A Quiet Place (2018)

Чудовий фільм жахів, просто чудовий! Вперше за дуже багато років я можу сказати що побачив новий фільм який і тримає в напруженні і лякає (нехай і не дуже сильно). І ще на мою думку люди яким пропонували включити цей фільм в трилогію з Cloverfield та 10 Cloverfield Lane дуже протупили не погодившися і включивши поганенький The Cloverfield Paradox натомість.

Події цього фільму відбуваються фактично в наші часи (кілька років у майбутньому) у безлюдному постаполіптичному світі де на людей полюють страшнуваті чудовиська.

У фільмі от просто все добре – історія це хороша наукова пост-апокалптична фантастика з елементами жахів. Герої схожі на справжніх людей і їх і розумієш і за них переймаєшся. Спецефекти на висоті і дуже доцільні. І взагалі фільм є сильним у своєму драматизмі і має дуже емоційний фінал. Іншими словами мені все сподобалося і ніякого бажання навіть думати про нестиковки сюжету (які там напевне є) нема взагалі.

Оцінки:

 

 

Cargo (2017)

Хороший драматичний і напружений фільм в якому переживаєш за героїв і який має атмосферу. А ще у фільмі є неочікувані повороти сюжету, трошки чорного гумору і навіть якийсь екшн. Навіть дивно що така оцінка, а не значно вища у цього фільма.

Тут у нас історія зомбі-апокаліпсису в Австралії де невелика кількість здорових людей намагається вижити шукаючи зникаючі ресурси та уникаючи небезпечних мерців. І драматизму додає те що головний герой який доволі швидко стає нам симпатичним теж підхоплює вірус і поки ще не пізно намагається знати когось хто б доглядав за його маленькою дочкою.

Під самий фінал драматизм накручується на максимум і навіть здатний вичавити сльози у деяких глядачів. І взагалі якось забуваєш що це мав би бути фільм жахів.

Коротше фільм мені сподобався і я його раджу не лише тим хто любить зомбі-фільми. Оцінки: