Категорія: блоґерське

Продав Scott CR1…

…який був велосипедом Олени з 2012-го року. На той час вел коштував $2200 і був дуже привабливим – карбонова рама і виделка, легкий, геометрія для долання гірок та довгих годин у сідлі.

Олена їздила на ньому у вело-подорожі та виступала на змаганнях. У 2016-му цей вел разом з моїм Cervelo R3 оновили поставивши на нього Shimano Ultegra та колеса HED Belgium, що обійшлося приблизно в $2000.

І ось нарешті ми обоє придбали собі нові велосипеди, причому однакову модель – BMC SLR01 Disk Di2 (напишу трохи згодом), а тому виставили на продаж свої тепер вже старі вели.

І ось нарешті знайшовся покупець що за $1700 і забрав Оленин вел. Це з одного боку мало, але продати за більше навряд чи і вийде – за більші гроші можна купити новий, нехай і не з такими крутими компонентами велосипед. А це відлякує новачків хто краще вибере новий, ніж той що був у використанні – коли не розбираєшся і не знаєш на що звертати увагу краще брати нове, і це мабуть вірно. А для тих хто розуміється і хоче оновити свій вел – такі люди готові витрачати більше.

Єдиний варіант хтось хто розуміється, але має обмежений бюджет. Або початківець якому радить той хто розбирається. В нашому випадку продали Scott хлопцю який лише починає кататися на велосипеді, але у нього сестра серйозно катається і знайшла та порадила йому пару б\у-шних велів.

Ну от і все, звітував для пам’яті. Прощавай, Скоте, ти був хорошою конячкою!

Про те як я проходив з бородою два місяці…

Перед Новим Роком Олена через сімейні обставини поїхала в Україну де і зустрічала 2019-й, я ж провів 2 тижні сам-один. Ну ми і подумали (так, разом), що цього часу якраз буде достатньо щоб виростити бороду :)

Перше що я з’ясував – те що неакуратна щетина з’являється дуже швидко зовсім не означає що до появи повноцінної бороди залишилося усього кілька днів. Та я власне бороду відростити так і не зміг.

Друге – щетина хоча і дратує, але не довго і звикаєш до неї буквально за пару днів.

Третє – росте все не обличчі дуже нерівномірно. І навіть на ранніх стадіях треба слідкувати за тим що є так само як і коли результату досягнуто.

За два тижні я усього лише зміг відростити 3 міліметри бороди і при цьому на щоках щільність її була помітно рідкіша. А підтримувати мені усе це в акуратному стані несподівано дуже легко дозволив трімер Philips Norelco OneBlade. Сам по собі цей OneBlade що начебто є універсальним рішенням голить дуже погано, але як додати на нього насадку (в комплекті йдуть на 1, 3 та 5 мм) то несподівано все стає дуже просто.

Власне наступним моїм відкриттям стало те що утримувати 5 мм бороди навіть легше ніж мати поголене обличчя. Маючи трімер достатньо раз в кілька днів поводити ним по обличчю у довільних напрямках і все виглядає рівненько і свіженько.

Ну а потім вже стабільно маючи 5 мм я почав робити і інші відкриття. Так я з’ясував що борода моя не колюча, а навіть доволі м’яка. Також працює вона як збирач вологи коли бігаєш у холодну погоду. Та і взагалі є якесь відчуття додаткового прошарку на обличчі. Хоча ні перегрівання ні навіть нагрівання борода не спричиняє.

Ну і після пари місяців такої волохатості я вирішив все це збрити – ми збираємося їхати в тропічну країну і я чомусь побоявся що навіть з такою бородою можуть бути незручності.

Збривати виявилося теж зручно тим самим OneBlade – йому все одно на довжину волосся. І хоча зрізає він не чисто додаткове “полірування” звичайним станком все виправляє. А якби я збривав навіть ті 5 мм лезом (що я і пробував робити з самого початку) то це не лише б зайняло дуже довго, але ще й спричинило б масу порізів, подразнень шкіри і самі леза забиваються постійно так що вичистити їх дуже складно.

На цьому у мене все.

Сніг в Сіетлі…

…та околицях.

Коли ми лише приїхали в США на початку зими 2008-го року ми застали сніжну зиму. І хоча сніг тоді протримався не довго, мабуть не довше тижня ми встигли і погуляти по ньому, і поїздити машиною, і подивуватися які порожні дороги і як усі заклади закриті.

У наступні зими снігу або не було взагалі і йшов суцільний дощ, або він випадав раз на 2-3 роки, тримався день-два і цього вистачало щоб паралізувати весь рух, щоб з’явилися покинуті машини на дорогах і щоб не працювали офіси, школи та магазини.

І от вдруге за 10 років у нас не лише випав сніг, але це ще був і доволі хороший сніг. До того ж він пролежав кілька днів, а потім насипало ще… У підсумку майже півтори тижні ми прожили зі снігом.

Сніг цей, хоча його і було не надзвичайно багато, фактично припинив функціонування майже усіх служб і сервісів. Не лише люди перестали ходити на роботу, школи закрилися як і магазини та спортклуби. Ще і вивезення сміття, доставка пошти та громадський транспорт теж фактично припинили своє існування на час коли лежав сніг.

І хоча можна було на нашій повнопривідній машині їздити, проте особливого сенсу у цьому не було – просто не було куди їздити. А судячи з сусідів у яких і досі деякі машини під снігом деякі люди не виходили з дому більше тижня.

Прогнозовані снігопади спричинили паніку і створили черги в продуктових магазинах. І це ледь не єдина нагода побачити в США порожні полиці магазинів.

У нас навіть десь на пів-дня вимкнулася електрика, у хаті відчутно похолодало (бували морози аж до -6 С), пропав навіть мобільний зв’язок. Ми рятувалися каміном який у нас газовий та варили на газовій похідній плитці Jetboil чаї та навіть супи. Романтика прямо :)

Ну а зараз останні пару днів температура гуляє навколо 0 по Цельсію і сніг потроху тане, дороги переважно розчищені і все повертається до норми. Чекає ще снігу через 10 років…

2018, підсумки: фільми

Фільмів ми дивимося багато, в середньому один фільм на день. Просто тому що їх так зручно дивитися – приїхав з роботи чи тренування, сидиш собі, їси, п’єш чай і дивишся щось таке з Netflix, Amazon чи чогось подібного.

Останні 3-4 роки в цілому були дуже хорошими для науково-фантастичних серіалів, фентезійних серіалів і іноді серіалів у інших жанрах. Проте і фільмів було не мало вартих уваги.

Спочатку про фільми які особисто для мене є найкращими за цей рік:

  • Bird Box – найкращий фільм жахів і трилер. Дуже близько до нього йде A Quiet Place.
  • Game Night – найкраща комедія.

Найкращі серіали цього року. В списку лише ті серіали перший сезон яких вийшов цього року:

  • Maniac – найкращий психологічний міні-серіал.
  • Devilman: Crybaby – найкраще аніме з набагато більшим посилом ніж можна уявити.
  • Tom Clancy’s Jack Ryan – найкращий пригодницький серіал: терористи, спецслужби, погоні і стрілянина.
  • Altered Carbon – найкраща наукова та бойова фантастика.

Недооціненні (на мою думку) фільми яким варто приділити уваги:

  • The Ballad of Buster Scruggs – вестерн, чорний гумор, стильно і красиво.
  • The Bad Batch – жахи, канібалізм, хіппі, пустеля, і дуже хороша музика.

Найгірші і переоціненні фільми цього року:

  • Black Panther – я і так рідко дивлюся фільми про супер-героїв бо навіть найкращі з них на мою думку є лише какашкою в яскравій обгортці. Але цей фільм особливо тупий, не логічний і пафосний.
  • Annihilation – це просто ганебно :(

А що сподобалося та не сподобалося вам з випущеного цього року?

2018, підсумки: настольні ігри

Одне з моїх великих хобі (крім спорту, музики, книг та фільмів) це настільні ігри які відкрив для себе усього кілька років тому. З того часу я вже зібрав колекцію з більше ніж 50 ігор і навіть грав у більшість з них по кілька разів. Хоча є ще ігри які я поставив на поличку і навіть ще не розпечатав.

Ось тут мій обліковий запис з іграми та іншою статистикою – https://www.boardgamegeek.com/user/0lexandr. Якщо ви колекціонуєте чи граєте у настільні ігри раджу зареєструватися на цьому сайті – там найбільша спільнота, статистика, обговорення ігор, правил, навчальні матеріали і багато усього іншого.

На новій роботі у нас утворилася групка гравців і ми збираємося в п’ятницю раз на 2 тижні щоб пограти 2-3 години. Цього вистачає для однієї великої гри, чи пари-трійки менших ігор.

За статистикою я найбільше зіргав в:

  • Splendor – чудова проста гра в яку цікаво грати знову і знову.
  • Pandemic – це вже серйозна гра, але кооперативна (тобто усі гравці грають проти гри). Не з моїх улюблених, але початківці з задоволенням грають і просять ще :)
  • Sushi Go! – простенька дитяча гра якій можна навчити за пару хвилин і яка теж подобається початківцям. По суті це неймовірно спрощена версія гри типу 7 Wonders.

А ще у нас цього року були друзі в гостях щоб ми мали час зіграти у велику кількість простих ігор (з багаторазовими повторами для багатьох з них) і навіть спробували кілька трохи складніших. І я зрозумів що половина задоволення від гри для мене особисто полягає в тому щоб знайомити нових гравців з правилами та прийомами гри.

А ви граєте в настолки? Якщо так то що любите і що рекомендуєте? А якщо ні то що вам не подобається в такому хобі?

2018, підсумки: музика

Цілком нормально для будь-якої людини з часом знаходити все менше і менше цікавої музики, та і взагалі музики яка хоч трошки чіпляє. Тому цілком очікувано що музики яка була б хоч скількись була варта згадування дуже небагато в цьому році.

Але спочатку поглянемо на мою статистику на last.fm цього року:

  • Найпопулярніші виконавці:
    • Kraftwerk (332 відтворювання)
    • Red Hot Chili Pappers (318 відтворювань)
    • AC/DC (276)
    • Buckethead (218)
    • Anthrax (203).
  • Найпопулярніші альбоми:
    • Tour de France – Kraftwerk
    • Icon 2 – Rob Zombie
    • Apocalypshit – Molotov
    • Legion of Boom – The Crystal Method
    • Ten$ion – Die Antwoord.
  • Найпопулярніші пісні:
    • Girls Got Rhythm – AC/DC
    • Bloodsuckers – Die Krupps
    • Metall Auf Metall – Kraftwerk
    • Heimcomputer – Kraftwerk
    • Fok Julle Naaiers – Die Antwoord

Тепер можна і до того що можу порадити з цьогорічної музики:

  • Metal Church – 2018 – Damned If You Do – приємний сильний альбом від класичної команди. Ніякого екстріму, усе за канонами, класика практично.
  • Front Line Assembly – 2018 – WarMech – спочатку я був навіть розчарований тим що команда дуже сильно змінила свій стиль (був індастріал, а стало щось дуже електронне і спокійне). Але згодом мені почало подобатися все більше і я навіть готовий сказати що це можливо нова вершина для команди.
  • …і схоже на цьому все :( Усе інше що я почув цього року видання можна спокійно пропустити.

А що з цьогорічних релізів будь-якого стилю можете порекомендувати ви?

2018, підсумки: книги

Написати звіт за рік по прочитаних книгах особисто для мене не має наче б то особливого сенсу – я байдуже ставлюся до того чи книга “свіжа”, чи її було написано хто-зна коли. До того ж я перечитую час від часу книги які мені сподобалися, приблизно 30-50%% прочитаного за кожен рік у мене складають книги які я читаю вдруге, втретє,…

Тому просто спробую згадати що було такого прочитаного мною цього року вперше (не залежно від року написання та видання) що варте згадування:

  • Автономість – антиутопія, корпорації, хакери, любов між роботом та людиною. І в цілому хороша наукова фантастика.
  • Переродження – трилогія про антиутопічне майбутнє з вампірами, містикою та безліччю пригод. Нове (скоріше свіже) слово у темі вампірів.
  • Станція 11 – ще одна антиутопія в якій акцент зроблено на те як пов’язані між собою люди майбутнього на руїнах цивілізації. Написано книгу у стилі сучасної літератури і аж ніяк не фантастики, таке враження що читаєш якусь класику що задали у школі.
  • Перші п’ятнадцять життів Гаррі Огаста – в цій книзі в першу чергу важливий незвичний сюжет. Це дійсно нова історія, а не переробка знаймого сюжету в новому антуражі. І добре побудований світ. Оповідають нам про людей які проживають своє життя знову і знову і пам’ятають усі свої попередні життя.

Усього ж згідно Good Reads цього року я прочитав 8 нових книг (усе інше було повтори), трохи більше 4 тисяч сторінок – https://www.goodreads.com/user/year_in_books/2018/26877622. Хоча я ще не всі книги додав туди і в мене ща 5 нових прочитано за цей рік. Тобто приблизно виходить 15-20 книг за рік.

А що такого прочитали нового і можете порадити ви?

2018, підсумки: спорт

Подумалося чому б не написати (переважно самому для себе) такі собі звіти про те що відбулося, сподобалося та не сподобалося у цьому році. Почну зі спортивних подій.

Травми коліна та плеча які тепер у мене назавжди схоже не дадуть мені більше ні бігати марафони, ні тим більше спробувати зробити Iron Man. Але і без того мені буде чим зайнятися.

Стосовно тренувань то згідно моєї статистики зібраної на strava за рік я проїхав на велосипеді майже 4200 кілометрів (усього 133 заїзди), пробіг 1270 км (усього 1071 пробіжка) та проплив 230 км за 498 запливів. Рік ще не скінчився і скоріше за все ще трошки додам до кожного виду.

Вдалося зробити один тріатлон і мені і Олені – 2018-07-26 – Seafair Olympic Triathlon. І головне що вдалося продовжити циклокрос і навіть втягти Олену в цю справу (про старти на циклокросі читайте тут).

Ще був один заплив на 2 милі, кілька походів і таке інше. А ще під кінець року ми взяли кілька уроків з тренером з плавання яка дала нам справді цінні поради і звернула увагу на те що не так і як можна покращити нашу техніку.

Але в цілому можна сказати що як погане сталося (ті ж травми) так і щось хороше (той же циклокрос). Так що будемо продовжувати тренуватися, іноді виступати на змаганнях і взагалі намагатися радіти життю.

У наступному році дуже хочеться почати займатися греблею, треба лише зібратися з силами – тренування у них починають дуже рано (часто о 5-й ранку) та ще і їхати туди треба якийсь час. Вже мабуть з рік плануємо почати, але все ніяк…

Отакоє от. Планую ще написати “звіт” про найкращі фільми, музику та “про взагалі” за 2018-й, залишайтеся на зв’язку.

Я і Гаррі Поттер…

А вірніше про мої стосунки та ставлення до серії історій про цього героя.

Перше що треба сказати це те що я книг не читав і не планую. Ті хто мене знають можуть сказати – ти ж любиш фантастику, навіть фентазі читаєш, чому ж не казки тому? По-перше, казки та фантастика мають суттєву різницю, а саме – хоча і там і там є припущення (наукові та/або соціальні) опрацьованість та цілісність світу суттєво різниться. А, по-друге, казки я таки люблю.

Проте я вважаю що казки у дуже рідких випадках можуть розростатися до розміру книги, а казка яка вибудовує цілий світ (тим більше у серії книг) це явний перебір для мене. І звісно у мене є певне упередження до усього серіалу.

Друге – я пробував (і неодноразово) дивитися фільми за книгами. Усі кому подобаються книги як мінімум не називали фільми поганими. Тому з певною долею точності можна вважати фільми рівним книгами. Так от фільми мені взагалі не сподобалися і я жоден не зміг додивитися хоч б до половини.

Якщо вже і дивитися фільми то треба починати з самого першого і йти послідовно. Це я так вважаю. І от на першому фільми все і зупиняється – 15, максимум 20 хвилин, а потім мені стає настільки нудно що готовий себе щипати щоб не здуріти. З кількох спроб я так і не зміг перетнути перші 25 хвилин першого фільму. Ну от нічого мене не може змусити терпіти заради якихось цікавостей у майбутньому.

І тут треба сказати що тут у мене ситуація не така як з Зоряними Війнами які я колись зробив зусилля і подивився усю серію… Але Зоряні Війни хоча б є впливовою фантастикою на яку часто і багато посилаються, тож я реально багато чого пропускав не маючи уяви що там відбувається.

Щодо Гаррі Поттера то чисто суб’єктивно це просто героїчна казка де герой дорослішає з книги в книгу і його все доросліший світ стає все менш чорно-білим. Але це також технологія викачування грошей, і дуже неприваблива технологія як на мене. Ну і до того ж це КАЗКА, ПРОСТО КАЗКА. Схаменіться, люди!

У мене все ;)