Продовжую свої пригоди у циклокросі – новому і цікавому для мене спорті.

 

Цього разу старт був в Сіетлі і це мабуть був найбільший любительський старт який я бачив. В моєму заїзді мабуть було людей 200 якщо не більше.

 

В принципі розказувати особливо нема чого. Траса була доволі проста, якихось надзвичайно складних елементів не було. Була одна затяжна і дуже крута гірка в яку треба було бігти. Також був цікавий момент коли в не надто круту гірку поклала поперед траси невеличку дровиняку. Я вставав з вела (на відео є один такий момент), але деякі перестрибували на велосипеді. Теж треба вчитися цьому.

 

Взагалі чим більше я пробую тим більше мені подобається і тим більше розумію як воно має бути.

 

На відео все виглядає дуже повільно, а коли сидиш у сідлі то враження таке що ледь утримуєш вел від падіння на поворотах та нерівностях дороги.

 

У підсумку я 18-й серед 90 початківців – https://www.webscorer.com/racedetails?raceid=120900&did=131354&cid=678653.

 

 

У парі годин машиною від озера Транквіло знаходиться льодовик ще з останнього льодовикового періоду. Льодовик неспішно тане собі, але останні кілька десятків років швидкість танення зросла і вже років через 20 на його місці буде велике озеро пресної води.

А поки що на льодовик водять групи туристів. Кожного дня на льодовик пускають не більше двох груп в кожній з яких не більше 7 людей. Тобто в сезон (це тобто нашою зимою – коли у них літо) потрапити на льодовик не дуже і просто через велику кількість бажаючих. І як нам розказала наша гід туристи ці переважно з Німеччини, навіть не знаю чому так. Але американців там і правда бачать не дуже часто і англійською хоч якось володіє дуже небагато людей.

До льодовика треба якийсь час топати через доволі здорові каменюки, але там кілометри півтори, не більше.

Сама крига має приємний глибокий блакитний колір, на поверхні лежить каміння якому кілька мільйонів років. Камінці нагріваються сонцем і провалюються в кригу. Також під метрами криги течуть річки талої води. А іноді вода вимиває цілі печери та арки.

На жаль на льодовик у багатоденні походи не пускають і ночувати на ньому не можна. Хоча наш гід казав що він сам по собі і без палатки ходив у багатоденні походи.

Словами все це доволі складно описати. А відео на жаль теж мало передає те що ми там бачили. До того ж камера труситься… Вибачайте.

 

 

Гурт System Of A Down відомі тим що шукають прихований зміст навіть там де його явно нема. І так само у своїх текстах вони маскують основий посил у щось інше. Ось і в цій пісні йдеться про цікаву точку зору: Ісус знав що з ним буде за його діяльність, але не зупинявся – отже здійснив таким чином самогубство, що є гріхом у християнстві. І вигуки “ти хотів цього” переривають основний текст і створюють ефект наче вокаліст не може стриматися і хоче сказати нам усе на пряму. А назва пісні Chop Suey означає “блюдо” яке роблять зваливши до купи залишки інших страв – це так натякають на мішанину історій в Біблії.

Прокинься!
Візьми пензлик та нанеси косметику,
Візьми пензлик
Та приховай шрами,
Приховай шрами,
Ти ж не хочеш щоб усе було так очевидно?
Давай, вигадай ще одну історію.
Ти сам хотів цього!
Візьми пензлик та нанеси косметику
Ти сам хотів цього!
Візьми пензлик
Та приховай шрами,
Ти сам хотів цього!
Ти ж не хочеш щоб усе було так очевидно?
Ти сам хотів цього!
Ти ж не повіриш у моє мною ж виправдане самогубство?
Я плачу коли янголам варто насправді померти…

Отче, отче,
Отче, в твої руки віддаю свою душу.
Отче, я в твоїх руках –
Чому ж ти покинув мене?
Отче, я в твоїх очах –
Чому ж ти покинув мене?
В твоїх думках покинув мене,
В твоєму серці покинув мене…
У моєму мною ж виправдану самогубстві
Я плачу коли б янголам насправді варто було б померти…

Приберіть від екрану вагітних дітей та вразливих жінок!
Пісня про сіські-піськи… В мексиканському сленгу для жіночих статевих органів використовують назви різних фруктів якими багата мексиканська природа.

Танцюй, смачненька солодка дівчинка, танцюй ближче до мене,
Люблю чі-чі, люблю ча-ча,
Дай мені свою папаю.

Сидиш дома сумна і самотня,
Не маєш чим зайнятися і починаєш гратися з собою.
Моя тобі порада –
Піди в магазин, купи банку фарби,
Держак від сокири
І розважайся нею.

А якщо і цього не достатньо,
Якщо ти досі не вдоволена
То візьми топорище, намаж його вазелином
І розважайся ним.

Коли закінчиться вазелин
Візьми свою іграшку
І пофарбуй її червоним,
Лише б не коричньовим.

Танцюй, смачненька солодка дівчинка, танцюй ближче до мене,
Люблю чі-чі, люблю ча-ча,
Дай мені свою папаю.

Кожного разу коли тебе бачу у мене все стає,
Навіть серце зупиняється.
Мені все одно з ким і коли ти була
Бо твої сідниці як магнит.
Але боюся підхопити СНІД
І тому буду в двох презервативах.
Мені так подобається твоє біляве волосся
Що я заводюся ще сильніше,
Через те що мені так подобається твоє волосся
Рам-пам-пам-пам, трам-пам-пам-пам…

Кожного разу як тебе бачу стаю більше,
Кожного разу як тебе бачу осоромлююся.
Допоможи мені відіслати повідомлення
Про те що у мене поганий настрій,
Поверни мене у стан растафарі,
Стань пляшкою для мого послання, мала.

Танцюй, смачненька солодка дівчинка, танцюй ближче до мене,
Люблю чі-чі, люблю ча-ча,
Дай мені свою папаю.

Куплю квиток щоб бути ближче до неї коли вона танцює,
Куплю весь заклад щоб бути з нею,
Куплю собі стан растафарі, буду танцювати як растаман,
Бо ця мала буде пляшкою в яку я запхаю своє послання.

Я йшов собі вулицею як раптом краєм ока
Помітив малу що прямувала до мене.
Вона сказала:
– Ніколи не бачила такого самотнього чоловіка,
Скласти тобі компанію?
Якщо заплатиш скільки треба то матимеш вдалий вечір.
Ну або можеш собі піти…
Я відповів:
– Ти така молода,
Для чого тобі цим займатися?
Вона подивилась на мене і сказала:
– Не буде ніякого перепочинку пропащим як я –
Гроші ж не ростуть на деревах,
А мені треба платити рахунки, годувати родину,
Мені нічого не дістається за дурно.
І не можу я зупинитися,
Не можу все це покинути, хоча і хотіла би.
Ні, не буде перепочинку пропащим як я
Доки не закрию свої очі в останнє.

Не пройшло і 15 хвилин після того
Коли я помітив тінь чоловіка яка вискочила з темряви.
Він підійшов ззаду і приставив пістолет мені до голови,
Сказав що не буде ніяких проблем
Якщо віддам усе що при мені.
– Мені потрібні гроші, а не твоє життя,
Але якщо смикнеся то я вагатися не буду.
Я сказав:
– Бери усі гроші, але хочу тебе запитати –
Чому ти вибрав собі таке життя?
І він сказав:
– Не буде ніякого перепочинку пропащим як я –
Гроші ж не ростуть на деревах,
А мені треба платити рахунки, годувати родину,
Мені нічого не дістається за дурно.
І не можу я зупинитися,
Не можу все це покинути, хоча і хотів би.
Ні, не буде перепочинку пропащим як я
Доки не закрию свої очі в останнє.

А ще через пару годин я вже був вдома,
День доходив кінця
І я увімкнув телевізор
Подивитися новини.
І там побачив те в що ледь зміг повірити –
Священника у наручника, він крав пожертви церкви
І клав на свій банківський рахунок…
Але я не буду нічого казати бо знаю що ми усі однакові,
Усі прагнемо задовольнити свої брудні бажання
І не буде ніякого перепочинку пропащим –
Гроші ж не ростуть на деревах,
А мені треба платити рахунки, годувати родину,
Мені нічого не дістається за дурно.
І не можу я зупинитися,
Не можу все це покинути, хоча і хотів би.
Ні, не буде перепочинку пропащим як я
Доки не закрию свої очі в останнє.

Ну в цілому це пісня про… ем… ну коротше з тексту очевидно про що пісня. Але вона мені все одно подобається бо вона динамічна, жвава і енергійна і під неї добре бігати чи займатися в залі. Ну і просто, не все ж розумні тексти слухати та читати ;)

У мене здоровенний ледачий дінг-донг,
Велетенський як Кінг Конг,
Навіть не сумнівайся –
Так і є.

Коли ми бачимося ти одразу його хапаєш –
Тобі так само подобається як і мені?

Коли ти тримаєш його міцно але ніжно
То все як і має бути.
І ти знаєш
Що хочеш бути зі мною сьогодні.

Піднімається, піднімається, дай волю своєму бажанню…
Піднімається, піднімається, дай волю своєму бажанню…
Піднімається, піднімається, дай волю своєму бажанню…
Піднімається, піднімається, дай волю своєму бажанню…

А ти, хлопче, коли трусишся від хвилювання у своїй кімнаті
Перед тим як до тебе прийде дівчина
То думаєш всяке таке
Щоб ти зробив би з нею.

Але попустися і розслабся –
Вона прийде і піде і нічого ти не зробиш,
Бо ти сцикло
І я буду ганяти тебе підсрачниками.

Тому що у мене є здоровенний і ледачій дінг-донг,
Велетенський як Кінг Конг.

Ей, дівчино, я би тобі вдув, али ти кажеш “Ні”,
А маєш сказати:
“Розщепи мене навпіл своєю штукою,
Підніми її вгору, хочу на ній політати.”

Тому що у мене є здоровенний і ледачій дінг-донг,
Велетенський як Кінг Конг.

Піднімається, піднімається, дай волю своєму бажанню…
Піднімається, піднімається, дай волю своєму бажанню…
Піднімається, піднімається, дай волю своєму бажанню…
Піднімається, піднімається, дай волю своєму бажанню…

Якщо вам цікаво то цей жанр називається industrial і знаходиться десь посередині між роком, металом, електронщиною та діджейщиною…

Рад, два, три, чєтирє!

Працюю під байдужими небесами –
І це така моя слухова насолода.
А ти читаєш книги про неподобствами які важко уявити
І виглядаєш знервовано і розумно,
До завтрєва моя божевільна любовь.

У мене постійне бажання дивитися фільми жахів –
Чи значить це що поганий?
Дивлюся фільми про гвалтівників
І нервуюся та не сплю ночами,
До завтрєва моя божевільна любовь.

Я буду твоїм Суперменом,
Віднесу тебе додому осяяним вечором,
Солодкі цілунки розсіють ніч.

Ми прочитали усі книги про неподобства які важко уявити,
Ми вбиваємо знерововано та розумно.
До завтрєва моя божевільна любовь,
Я буду твоїм Суперменом…

 

Другий мій циклокрос пройшов набагато краще за попередній – не те щоби я показав набагато кращий результат, але було хоч зрозуміло що треба і чого не треба робити. Більш-менш тим що я робив на дистанції я задоволений.

Власне як і на попередньому старті я був у групі початківців і так само нам дали проїхати 40 хвилин – я встиг зробити 5 кіл.

У порівняння з попереднім циклокросом тут дистанція була легша – довгі прямі ділянки, широкі повороти, майже відсутні горки. Новим було наявність гравію – виявилося що велосипеди (у всіх, а не лише у мене як я думав спочатку) не дуже добре тримаються на ньому і колеса їдуть вбік. Я навіть добряче впав на одному повороті, здер шкіри так нормально на правій нозі і продер до дірок нові вело-труси :(

Ще остаточно стало зрозуміло що треба вчитися якомога швидше застрибувати на велосипед – на відео видно як багато часу я витрачаю на те щоб опинитися знову у сідлі.

Також з минулого разу я зменшив тиск у своїх колесах (35 мм ширина) з 90 psi до 35 і виявилося що так набагато комфортніше, не трусить майже і завдяки цьому я можу їхати швидше.

 

Результати мої – 17 місце з 55 новачків (https://www.webscorer.com/racedetails?raceid=117359&did=128089&cid=660657). Як можна побачити перше коло (і це нормально) виходить майже вдвічі повільніше ніж усі інші – занадто щільно усі їдуть і заважають одне одному. А потім коли трошки розтягнуться можна вже пробувати боротися і обганяти одне одного.

Поки що подобається і буду пробувати ще…

 

Перша спроба зробити циклокрос, перший старт, перші змагання…

На жаль фото і відео що ми знімали вийшли не дуже і там нема чого показувати особливо, тому вставлю чужі фото з цих змагань (але мене на них нема).

Update. Деякі фото знайшлися, усі буду збирати тут – https://1drv.ms/f/s!An2jFEIZkBKykutKrystfkXVurYSAA.

MFG_Moor_Cross_2017-2672

 

Циклокрос це велодисципліна в якій гонки проходять по змішаній трасі з піском, гравієм, грязюкою, травою і навіть сходами іноді. Також в циклокросі дуже багато різких і частих поворотів (повороти на 180 градусів можуть складати половину з них) і велика кількість дуже крутих, але коротких підйомів та спусків поєднаних з тими ж поворотами. Також дистанція включає в себе бар’єри які можна долати лише зіскочивши з велосипеду і перенісши його через перепону. Для циклокросу існують спеціальні велосипеди підсиленої конструкції і спеціальні колеса як, наприклад, мій BMC Crossmachine CXA01.

 

Конкретно на цьому старті дистанція була “дружньою” до початківців – ніякого рідкого бруду, ніякого піску.

MFG_Moor_Cross_2017-2791

 

Треба сказати що від звичайного (шосейного) велосипеду циклокрос дуже відрізняється за відчуттями. По-перше, навіть на прямих ділянках де можна розігнатися дуже сильно трясе через нерівність дороги. По-друге, нема де розслабитися – потрібна постійна концентрація щоб десь не влетіти і не застрягти. Тому уся гонка відчувається як дуже затягнений спринт – постійно напружений і зосереджений на кількох метрах попереду.

 

Також я помітив що серед любителів (навіть початківців) що виходили на старт циклокросу рівень фізичної та функціональної підготовки набагато вищий ніж серед любителів що виходять на старти тріатлонів. З бігом навіть порівнювати не варто. Пов’язано це мабуть з тим що навіть щоб прийшла ідея виступити в циклокросі треба не один рік накатати на велосипеді і набуть хоч якусь форму.

MFG_Moor_Cross_2017-2980

 

Ще одна суттєва відмінність від стартів бігу і триатлонів полягає в тому що у велоспорті навіть серед любителів існують категорії і не можна просто вийти на старт – треба кваліфікуватися у певну категорію і стартувати в ній. Перехід з категорії в категорію здійснюється за результатами виступів. Усього категорій 5: п’ята категорія в якій я виступав це новачки, а перша та друга це вже профі та близькі до них любителі. Крім того категорії діляться за віком на під-групи. І старти відповідно дають ешелонами. У моєму випадку стартували чоловіки четвертої категорії старші за 45 років, потім через хвилину усі чоловіки старші за 65 років, потім усі новачки, потім ще хтось там.

Перше коло це хаос і звалище де учасники заважають одне одному, гальмують (не навмисне) одне одного, мусять зупиняти на крутих підйомах через перекриту дорогу і так далі.

MFG_Moor_Cross_2017-5798

 

У циклокросі важливими крім вміння добре крутити педалі є кілька компонентів. Перше це вміння розподілити зусилля. Усього гонка триває кілька кіл (4-6 як правило для любителів) і вже на другому-третьому колі важко залишатися зосередженим, а далі втома лише накопичується і швидкість падає. Дуже важливо вміти робити повороти і їхати через складні ділянки як ями, пісок, калюжі, інші нерівності дороги. Також важливо вміти швидко застрибувати на велосипед – цього ще треба навчитися мені.

 

Ну і власне сама гонка: старт, понеслися, трусить, руль вириває з рук, поворот, гальмую, прискорююся, поворот, в гору, гальмую, прискорююся, вниз, гальмую, поворот, прискорююся, … і так протягом 40 хвилин.

Вже на другому колі усі хто стартував розтягнулися і стало легше. Когось я обганяв (такого було більше), хтось мене (добре що не надто часто). А потім через 40 хвилин трасу “закривають” і усі хто не встиг вийти на чергове коло йдуть на фініш. Я не встиг і зробив 4 кола (у підсумку був 15-м з 44 новачків), а перші десять встигли зробити 5 кіл. Ось результати – https://www.webscorer.com/racedetails?raceid=114478&did=125693&cid=648181&groupid=108391.

MFG_Moor_Cross_2017-5860

 

І ось гонка закінчилася, прислухаюся до себе – не до кінця виклався, ноги ще мають якісь сили. Ну що ж, наступного разу буду викладатися сильніше.

Примітки стосовно одягу та обладнання. Шини треба приспускати – Олена казала що було видно як мене кидало вгору-вниз у порівнянні з іншими. Потрібні спеціальні рукавички – дуже сильно трусить і долоні починають боліти дуже швидко. А потім руки втомлюються і є небезпека що руль вирве з рук. Сідло треба трошки опустити.  Я власне зробив це перед стартом, на пів-сантиметра десь і це допопогло. З трохи нижчим сідлом ноги компенсують тряску і легше сідати-вставати на підйомах та спусках. І окуляри – треба щоб сиділи і не совалися, або краще вже взагалі без них. Я свої закріпив під пов’язку, але доводилося час від часу повертати їх на місце коли вони від тряски починали сповзати.

 

І головне – треба навчитися застрибувати на сідло що дозволить економити секунду, а то і більше на кожному бар’єрі.

Взагалі мені дуже сподобалося і я хочу продовжувати стартувати в циклокросі. Тому чекайте ще на подібні звіти :)