АБУК – аудіокниги українською

Screenshot Image

Користуюся цим сервісом доволі давно і купив у них певну кількість книг (Шерлока Голмса, Бредбері, деяку українську класику), можу порадити усім – АБУК – перша українська аудіокнигарня (abuk.com.ua). Уся їх бібліотека ось тут – https://abuk.com.ua/catalog/.

Користуватися надзвичайно просто – встановлюєте програму на смартфон, вибираєте книги, оплачуєте і слухаєте. Книги можна як слухати з підключенням до інтернету та і викачувати на смартфон (зручно коли в дорозі чи глушині і постійного інтернет-підключення нема). Викачані книги можна слухати усього кілька днів через захист, але це не велика проблема бо їх можна завжди оновити. Більше того – певна частина книг у них безкоштовна.

Стосовно самих книг то їх начитано дуже добре і професійно. Голоси (актори озвучки?) дуже різні і приємні.

Певні нарікання є на інтерфейс – не все логічно, але чогось надзвичайно незручного нема.

Головний мінус для мене – я не можу насправді слухати книги, мені нудно. Вже краще або читати, або як на фоні треба щоб щось звучало то краще це буде музика. Проте ми з Оленою подорожуючи машиною таки кілька книг примудрилися прослухати.

Screenshot Image

Як поєднати в купу фітнес-сайти та пристрої – моя версія

Доброго для мої маленькі читачі, давайте поговоримо про фітнес-пристрої, сайти та те як їх можна потоваришувати одне з одним.

Якщо у вас є фітнес- чи спортивний годинник, вело-комп’ютер чи розумний велотренажер, або навіть якщо ви тренуєтесь зі смартфоном то у вас неминуче виникло питання якими програмами та сайтами користуватися. І чим більше усього різного ви робите тим більше у вас опцій.

При цьому якщо пристрої, що вимірюють і збирають статистику у вас від різних виробників то скоріш за все кожне з них хоче зберігати статистику на сайті відповідного виробника.

Зараз вже усі відомі виробники дають можливість підключати сайти одне до одного так, що ті можуть обмінюватися даними. Але не все так просто і неминуче виникають проблеми такі як: дублювання записів, відсутність синхронізації між певними сайтами, або для певних даних і таке інше.

Перше, що я пораджу – зберігайте дані “рідним” для ваших пристроїв способом, і лише потім зливайте їх до купи.

Картинка далі показує як я усе налаштував для себе:

Тепер у деталях:

  • Мої пристрої з якими я тренуюся і змагаюся (Garmin Forerunner 735xt, Garmin Edge 520, Garmin Oregon 750t та підключені до них датчики пульсу, обертів, швидкості і таке інше) через Bluetooth підключення до смартфону зливають дані на мій Garmin Conect. Там же (на сайті або в додатку на смартфоні) можна ввести дані тренування вручну.
  • Мій вело-тренажер Wahoo Fitness KICKR SNAP підключено до Zwift на лептопі. У цій програмі можна кататися по Лондону, Нью-Йорку та інших місцинах, тренуватися за планом, ганяти в групі (у них там навіть змагання проводяться), а розумний тренажер змінює навантаження відповідно змін рельєфу. А звідси вже дані про поїздку зливаються на Garmin Connect.
  • Для тренувань лише зі смартфоном я використовую (коли таке трапляється) Strava. Цей сайт/програма є дуже популярною у велосипедистів в першу чегру, але остані роки і інші види спорту стали реєструватися на ній частіше. До того ж цей додаток на смартфоні є популярним способом зберігати дані в обхід програм від виробника як Wahoo, Eliе, Samsung чи інших. І якщо у вас пристрої від не надто відомих виробників то спробуйте їх саме з цим додатком.
  • Останні півтори місяці я також почав занотовувати все що їм протягом дня за допомогою MyFitnessPal – навіть просто бачити скільки і що саме їси впродовж дня допомагає робити кращий вибір. Дані потім завантажуються на Training Peak. Про сам додаток читайте тут – MyFitnessPal – погана хороша програма для підрахунку калорій.
  • Training Peak є мабуть найпопулярнішою платформою для взаємодії тренерів та атлетів. Плани тренувань, завдання у форматах Garmin, Zwift та інших, коментування, статистика і багато інших інструментів. Саме сюди зливаються мої дані з Garmin Connect. При цьому система достатньо розумна щоб співставити завдання та тренування і поставити їх у відповідність одне одному. І відповідно тренер може дивитися на успіхи того з ким працює (пульс, потужність, швидкість, самопочуття, тощо) і відповідно коригувати плани.

Тиждень на Training Peaks:

Тренування на Training Peaks:

Ще один інструмент який варто згадати стане дуже корисним у синхронізації даних з різних сайтів якщо у вас на кожному з низ вже накопичилася певна історія – подробиці у моєму запису про сервіс tapiriik.

tapiriik.com – синхронізація спортивних активностей на різних ресурсах

Сайт tapiriik.com є корисним інструментом для тих хто користується додатками та пристроями для збереження своєї спортивної активності.

Якщо у вас є годинники та велокомп’ютери від Garmin то уся ваша спортивна діяльність скоріше за все вже синхронізується на Garmin Connect. Але якщо ви велосипедист то ще з більшою імовірність ви проводити певний час на Strava як і усі інші велосипедисти.

Якщо у вас раптом спортивний годинник від Epson то вся статистика про кожне з ваших тренувань йде на їх сайт.

А деякі використовують для бігу, залу та вело додатки на смартфоні як RunKeeper чи Edomondo.

Програми тренувать і щоденник тренувань разом з відстежуванням спожитої їжі зручно мати на Training Peaks. Ну і так далі.

Звісно більшість з подібних сайтів та додатків дозволяють інтерграцію і вміють обмінюватися данними одне з одним. Наприклад у мене всі годинники та комп’ютери автоматично заливають усе на мій Garmin Connect, а моя Strava вже сама імпортує звідти останні записи. Ну і ще там налаштовані з’єднання з іншими системами такими як Zwift та Wahoo Fitness.

 

Все це зрозуміло, але що робити коли синхронізувати треба між кількома сайтами та додатками? Тобто не мати одну централізовану платформу, а натомість мати ідентичні копії у різних системах?

Ось цю задачу якраз і вирішує tapiriik.com. Що він робить – для усіх ресурсів для яких ви вказали логін та пароль (так, доведеться їх повідомити цьому сайту) він запускає синхронізацію. Тобто на кожному з ресурсів він дивиться на кожну активність, і якщо такої нема на одному з інших сайтів для яких ви вказали логін/пароль то він її створює. Таким чином і виникає повна комбінована копія усього на кількох ресурсах.

 

Сайт безкоштовний і достатньо просто натиснути кнопку “Синхронізувати” щоб почався процес. І ще можливо доведеться на тих сайтах між якими синхронізація відбувається дати дозвіл tapiriik.com виконувати певні дії.

 

Синхронізація займає певний час. Мені, для того щоб залити на Strava свої активності за 8 років з Garmin Connect знадобилося 5 днів.

І все це безкоштовно.

Що ж робити у майбутньому коли знову доведеться синхронізувати у кількох напрямках. Можна час від часу заходити на сайт і знову запускати синхронізацію. Або можна заплатити усього $2 і сайт буде робити це за вас автоматично цілий рік. Як на мене ціна більше ніж виправдана тим більше що проект цей не комерційний і усі отримані гроші йдуть на оплату серверів на яких сайт та синхронізація працює.

[english] Livemocha–англійська “по обміну”

Це мабуть найзручнійший, найкорисніший та найвідоміший ресурс де можна вивчати мову (не лише англійську), але і допомагати іншим у вивчені тих мов якими самі володієте.

Які послуги надає ресурс:

  • вивчення мови простим виконанням вправ – граматика, словник, розпізнавання слів на слух, тощо
  • вимову та правильність написаного тексту перевіряють звичайні люди носії мови яку вчите, вони ж можуть ставити оцінки, додавати коментарі (тестові та аудіо)
  • так само і ви можете за бажанням допомагати іншим у вивчені української/російсьої – є список робіт які чекають на перевірку для кожної з мов
  • онлайн уроки де викладачі читають 45-хвилинні лекції різного ступеню складності
  • за певну платню з вами можуть займатися професійні викладачі
  • дуже корисна можливість живого спілкування з простими людьми (не викладачами) у текстовому чи голосовому чаті.

Тобто ресурс вдало поєднує схему завдань зі спілкуванням та підкастами – як втомився чи набридло щось можна переключитися на інший вид діяльності. Я свого часу доволі багато часу там провів і в результаті перестав соромитися своєї вимови і перестав застигати перед кожним реченням щоб побудувати його ідеально в голові – просто зрозумів що це нікому не потрібно і що проблема у спілкуванні англійською не в цьому.

Адреса ресурсу – http://livemocha.com/

До речі назва читається як “лайвмока”, мока це напій кавовий такий Smile

[english][podcast] Just Vocabulary

Найкращий з усих підкастів для вивчення англійської які я слухав.

Для тих хто не знає підкаст це як новини, але не у вигляді тексту, а у вигляді звукового файлу.

Отже що ж такого гарного в конкретно цьому підкасті і що його так вирізняє з проміж десятків інших присв’ячених вивченню англійської:

  • Короткі випуски (близько 3 хвилин). Це ідеальний час на протязі якого можна сконцентрувати увагу. Довші підкасти важко слухати.
  • У кожному випуску дають 2 нові слова по схемі: приклади речень з цим словом, пояснення значення слова, ще приклади, синоніми, антоніми, повторення одного зі слів з попередніх випусків. Англійська у випусках доволі прост і крім цих 2 нових рідко використовуваних слів все інше легко розуміти навіть з базовими знаннями.
  • Випуски виходять щодня. У суботу випуск включає в себе 10 слів за увесь тиждень по кілька речень на кожне.
  • Якщо англійська підкасту для вас все ж таки складна то на сайті можна знайти тексти для усіх випусків.
  • Хоча ціллю програми є розширення словника, тим не менш основна її цінність в тому що ви багато разів чуєте, а отже і запам’ятовуєте правильні мовні конструкції, а потім їх відтворюєте автоматично.

Сам слухав майже щодня більше пів-року і хоча усих тих екзотичних слів не пам’ятаю навчився натомість будувати речення не думаючи про це і деякі словосполучення засіли у голові.

Адреса – http://freelanguage.org/learn/just-vocabulary.

Обліковий запис Facebook–видалити не можна залишити

…пропущену кому поставте самі.

От роздумую я чи може видалити таки себе у ФБ і сильно вагаюся.

В принципі з усією своєю дивакуватістю інтерфейсу та сценаріїв ФБ привчив користувачів до того що соц-мережі мають виглядати певним чином і надавати певні сценарії. При тому мало хто замислюється що інтерфейс насправді у ФБ далеко не самий логічний (не кажучи вже про його непривабливість), але виглядати і вести себе не як ФБ сьогодні не може собі дозволити жодна мережа.

Спочатку варто було б сказати чому я досі в ФБ і що ж у ньому хорошого з моєї точки зору. Отже:

  • Можливість реєструватисялогінитися на безліч ресурсів без необхідності заводити обліковий запис. Це і інтернет-магазини, і музика, і фільми, і новини, і інші будь-які сайти. Насправді на сьогодні так мало залишилося сайтів де нема можливості зареєструватися з обліковим записом ФБ що я спокійно їх ігнорую і ніколи не повертаюся. А як нема ФБ то треба створювати рахунок (е-мейл, ім’я, чекати на лист з підтвердженням…). Ні, тут ФБ на висоті і зручніше поки що нічого нема.
  • У ньому є всі. Ну майже всі. А ті кого нема як правило і в інших соцмережах не зереєстровані. Ні, ну може є такі поодинокі екземпляри що присутні скажімо в Однокласниках, але їх нема у ФБ, проте такі люди не в моєму колі інтересів Smile А це крім того означає що не треба мати списки контактів різних людей у різних IM-сервісах (Skype, MSN, AOL, Yahoo!) – оскільки усі є в ФБ то переписуватися можна там же, хоча відедзвінки у них так і не стали популярними (бо потрібно було ставити доповнення до браузера). Те є саме стосується електронної пошти. Не те що пам’ятати, а навіть хвилюватися не треба про те що хтось змінив свій е-мейл – пиши через ФБ, а там вже нотифікація прийде куди треба якщо людина давно на сторінку ФБ не заходила. І це реально зручно. Тепер навіть телефони витягують з ФБ усі контакти друзів з їх фото, е-мейлами та номерами телефонів та ІМ-контактами. Зручно неймовірно – нічого руками вносити знову і знову не треба.
  • Для відео і музики ФБ зробив дуже хорошу річ – замість хостити їх у себе і без перспектив конкурувати з youtube та іншими спеціалізованими сайтами тут дозволено розміщувати посилання на яке навіть переходити не обов’язково бо подивитисяпослухати можна тут же ж таки. Додатково це звільнило ФБ від тяганини з відслідковуванням ліцензійності контенту та правами на нього. Хай там гугл розбирається і видаляє як треба, до посилань же ніхто придертися не зможе.
  • А от для фото які завантажують самі користувачі вони надають власний хостинг. Причому зверніть увагу що з часом стає все складніше отримати посилання на просто картинку, а не сторінку ФБ. Та мабуть більшість людей навіть і не зможуть це зробити зараз. В результаті користувачі певний час ще заливають свої фото на спеціалізований хостинг типу flickr чи picasa, але з часом забивають на це і починають користуватися виключно ФБ – швидше і простіше. Тим більше що усі мабуть мобільні девайси сьогодні надають можливіть дуже просто публікувати фото на ФБ, деякі навіть публікують автоматично після того як кадр було зроблено. Додатково до цього несподівано можна знайти себе на фотографіях (про існування яких і не здогадувався) коли тебе на них позначать.
  • Дуже зручно і просто ділитися з друзями цікавими посиланнями на статті, відео та музику. Навіть легше ніж написати блог-пост. А з такою штукою як bing bar це взагалі можна зробити одним натисненням кнопки навіть якщо на сторінці нема кнопки “Like”. Думаю що подібні речі є і для інших браузерів.
  • На відміну від гугла що завалив увесь інтернет рекламою аби чого (наприклад після того як я видалив свій youtube рахунок гугл мені на сторінці з відео уперто рекламує сайт “самотніх мусульманок”) ФБ за вашою згодою використовує інформацію про ваші вподобання і найкраще підбирає що рекламувати. Якщо на хвилинку вимкнути у голові фільтр інтернет-реклами то з подивом можна побачити що реклама у ФБ надзвичайно релевантна і містить багато цікавого – розпродажі, події та групи що цікаві саме мені. Причому це усього 2-3 посилання на сторінці, а не рекламні вставки між реальними данними в стилі гугла.
    Чому ж власне я думаю про видалення свого облікового запису? Не тому що турбуюся про приватність. Не треба тішити себе надією і сподіватися що обіцянки сервісів щодо конфіденційності ваших даних означають що ви невидимі в інтернеті. Треба розуміти що інформація яку ви надаєте може і буде доступною публічно, єдине що в деяких випадках її зібрати можна лише при наявності певних навичок і вмінь.

Я знаю кількох людей які не зареєстровані в жодній соц-мережі, але навіть про них в інтернеті можна знайти певну інформацію. Наприклад людина приймала участь у змаганні, а результати опублікували в інтернеті. Отже вже маємо ім’я та прізвище пов’язані з місцем проживання. Ну або людина виступила з доповіддю на якомусь збіговиську. Крім того у людини є електронна пошта, обліковий запис у SkypeMSN, покупки через інтернет. Хтось позначає цю людину на фото в ФБ, хтось згадає у записі в блозі, хтось на форумі опублікує відповідь на складне технічне питання з фрагментом переписки де засвітиться е-мейл. Ось так з невеличких шматочків і можна зібрати дос’є на людину яка навіть ніколи не надавала подібну інформацію добровільно у публічний доступ. Що вже говорити про випадки коли ми самі добровільно не лиша розказуємо ФБ про себе, але ще і повідомляємо про інші ресурси де ми зареєстровані (логінитися через ФБ ж так зручно Smile). Тому треба відкинути будь-які іллюзії і просто прийняти що те що ви внесли в ФБ плюс ще трохи більше доступно усьому світу.

Також у мене нема чисто маргінального бажання видалити обліковий запис. Насправді, якщо подумати, то іноді картина вимальовується доволі смішна. Такі собі сучасні нон-конформісти через губу зневажливо говорять про стадо споживачів яким подавай лише голівудські фільми, поп-корн, іфони та інші низькопробні розваги… і не забувать про все це говорити знову і знову в ФБ, твітері, інстаграмі, девіанарті, модному блозі та інших бидло-ресурсах. ФБ непомітно став частиною життя практично кожної людини на планеті. Навіть якщо вас нема в ФБ то навряд чи серед ваших знайомих знайдеться хоча б ще пара таких що регулярно користуються комп’ютеом чи смартфоном і не мають при цьому облікового запису в ФБ. Батьків та ще старші покоління згадувати не будемо. Критерій такий – якщо людина вміє писати SMS на телефоні то 99,999% у неї є ФБ-рахунок Smile

Чому ж тоді? А просто тому що я трохи порахував скільки часу витрачаю на сидіння в ФБ і прозрів. Це наче і не багато, але усьго кілька хвилин по кілька разів на день. Це на десктопі. Плюс заглянути на телефоні. Плюс на планшетці глянути що там нового. Плюс подивитися фоточки (цікаво ж!)… Ну ось так із дня в день і набереться кілька годин. Я не кажу що я ті кілька годин витрачав би на роботу чи самоосвіту. Але їх же можна було б витратит на фільм, іграшку, почитати якісь цікавинки в інеті чи потренуватися нарешті!

І я не вірю що цю проблему (а чи справді це проблема?) можна вирішити самодисципліною. Як не крути але коли скільки усього зав’язано на ФБ то навіть ненавмисно а постійно на нього заходиш. А як зайшов то там постійно щось нове – то фотка, то відео, то коментарів настрочили… Тому вирішувати треба кардинально.

Ну і крім того так, треба визнати що вже настали ті часи коли людина без ФБ-рахунку стає дуже помітною, практично як людина без телефону. Тож певний ореол маргінальності мабуть таки хочеться мати.

Проте всі мінуси навряд чи переважать усі плюси від ФБ, інакше навряд чи б я вагався. Життя без ФБ може виявитися муторнішим і менш цікавим ніж з ФБ. Наскільки я пам’ятаю до ФБ інтернет не був таким комфортним.

А ви що думаєте з цього приводу?

Хом’ячий плач за EX.UA

Що таке за ехюуа я і знати не знав. Ну може клікав коли по яким лінкам і бачив “не доступно у вашій країні”. Та і взагалі файлопомийками практично не користуюся.

А тут прямо катастрофа і апокаліпсиси – ех.уа закрили! І воні аж на весь інтернет. Куди не зайдеш стогін і плач стоїть. Бойові хом’яки породи “анонімус” насмерть б’ються з серверами урядових установ і хоробро сідають в кресла перед моніторами. Прямо хвиля народного гніву.

Те що на діяльність тих установ не працюючий сайт не вплине клавіатурним воїнам все одно. Те що 99.9% людей що працюють у тих структурах навіть адресу сайту своєї контори в інеті не знають теж нікого не цікавить.

І от же ж дивно як в Україні – коли сідають людям на голову, вбивають їх і грабують – всим фіолетово. Те що кругом розруха і сміття по коліно – не цікаво. Те що хамство і безкультур’я – не важливо. Те що розпродали всю країну і вкрали майбутнє у їхніх дітей – можна і потерпіти.

Але тільки спробуй у постсовка відібрати можливість легко і безкарно красти – отоді і піднімуться всі як один і в нападі скаженства рознесуть усе до чого дотягнуться. Дебіли, чесне слово.

Особливо подобаються лозунги про “мистецтво повинно бути безкоштовно”. Можна подумати що людина не може отримати доступу до музики Гершвіна чи фільмів Феліні. Але ж ні! Під мистецтвом ті любителі лозунгів чомусь мають на увазі речі які спеціально створювалися як комерційний продук, а не мистецтво.

“Авторські права треба відмінити” пропонує інший альтернативно обдарований. І у короткій бесіді з’ясовується що він навіть не розрізнює авторські та майнові права.

“Корпорації і так багаті” стогнуть ніщєброди. І чомусь дуже дратуються коли їм вказуєш на те що там де виробники не мають права захистити свій продукт не надто ті продукти виробляють. Чогось усі качають музику та фільмі зроблені у копірастичних США на гроші зажравшихся корпорацій, і не надто видно вільнодоступного і безкоштовного контенту з України чи ще якоїсь Уганди.

“Доступ до інформації повинен бути необмеженим і безкоштовним”, але ж ти, друже який не створив жодного байту загальнодоступної інформації, чомусь не новини та статті з енциклопедій маєш на увазі, а розваги у вигляді ігр, фільмів, книг та музики.

“От якби мені скільки грошей видавали як у цих ваших америках” виправдовуються ті хто ніяк не може примиритися що їм платять рівно стільки скільки їх робота коштує.

Власне завершити я хотів би тим що я особисто не підтримую всі ці тяганини по судах і копірайти. Їх очевидно треба міняти, система застаріла і гальмує розвиток. Але і відміняти усе просто так не можна… Ну та це на щастя не нам вирішувати. І особисто я не проти викачати щось нечесно і безкоштовно, особливо коли це легше ніж легально отримати те ж смае. От тільки фігня така що там де інтелектуальну власніть поважають там і доступ до легального контексту легкий і дешевий. І з гарантованою якістю і пдітримкою якщо знадобиться. Всі оті сценарії з торентами та файлопомийками це таке все з позаминулогог сторіччя, чесне слово! От тільке все те зручне і дешеве чомусь (знову) доступне лише там де ідея платити за те що можна вкрасти не виглядає дико Sad smile