Pillar Performance Triple Magnesium

Продовжуючи пошуки продукту який би допоміг мені краще спати (читати тут – Про сон, або скоріше про те як я не надто і люблю спати…) я вже перепробував велику купу рішень які або не працюють, або мають дуже слабкий ефект (як HVMN Yawn). І поки що для мене найкраще працюють пігулки магнезію з цинком – я рідше прокидаються і вже не схоплююся о 6 ранку з широко відкритими очима. Проте такі пігулки мають побічний ефект – тепер під ранок мені важко прокинутися і прийти в бадьорий стан. І не те щоб я значно довше сплю (проте таки трохи довше), але лишаюся сонним деякий час після того як встаю з ліжка – і це для мене і не звично і не так щоб приємно.

І ось цей продукт є найкращим з усього, що я поки пробував, а тому не дивлячись на його доволі високу ціну ($50 на сайті виробника – TRIPLE MAGNESIUM POWDER – Natural Berry – PILLAR Performance USA). Це доволі дорого – майже по $1 за порцію, але цей порошок діє і діє добре.

Розмішавши одну ложку в пів-чашці води я вже за 10 хвилин почуваюся дуже сонним і швидко засинаю. Протягом ночі хоча і прокидаюся, але усього пару разів, а не кожну годину як зазвичай. І вранці в задоволення ще можу у напів-сні пролежати 30 хвилин після чого легко встаю і активуюся.

Можливо комусь також стане в нагоді якщо ви маєте схожі проблеми.

Гіпербарична камера

Або англійською hyperbaric – лікування та відновлення організму за допомогою тиску вище ніж на рівні моря і багатшого киснем повітря. Почитати про те як воно працює, коли і для чого використовують можна ось тут – Гіпербарична медицина — Вікіпедія (wikipedia.org).

Камера ззовні.

Якщо дуже спрощено (і цілком можливо я десь помиляюся в своїх поясненнях) то завдяки вищому тиску і більшій кількості кисню цей самий кисень у більшій кількості доходить до ділянок організму (як мікро-капіляри) де зазвичай його буває дуже мало.

Відомо і багаторазово підтверджено, що відновлення після операцій відбувається набагато швидше з використанням камери і також знижує кількість болісних та неприємних почуттів.

Для звичайних людей (і спортсменів-аматорів) користь камери додатково проявляється в тому, що киснем збагачуються тканини (переважно м’язи) які найбільше виснажуються під час тренувань. Також є певний ефект накопичення кисню, і хоча накопичується його надзвичайно мало, проте можна мати якийсь запас перед змаганнями який теоретично додасть кілька відсотків до результату.

Вид зсередини.

Знайомі боді-білдери та павер-ліфтери (це ті хто піднімають якомога більше ваги) говорять, що після камери відчувають наче дихати стає вдвічі легше і з’являється енергія, що хочеться бігати і стрибати.

Я нічого такого не помітив (що нормально для тих хто займається спортом де фокус на витривалість), тобто взагалі нічого не міняється після камери. А от тренування наступного дня проходить легше. Не в тому сенсі, що я можу робити більше чи швидше, а в тому, що відчувається все не так важко. А отже відновлення теж відбувається швидше і можна робити більші навантаження в довготерміновому плані.

Маска потрібна для кращого насичення легень киснем.

Ми вже кілька місяців робимо подібну процедуру раз на два тижні. Чи справді ефект вартий доволі високої ціни, чи це самонавіювання? Тут сказати важко, але як мінімум шкоди не має бути згідно того, що зараз відомо медицині про використання камери. І схоже, що у довготерміновому плані позитивний ефект має бути помітним. І як я вже згадав вище чисто суб’єктивно важкі тренування можна переносити трошки легше і в цілому ноги не палають вночі, нема давно тих неприємних почуттів які завжди були раніше у м’язах.

Сама процедура доволі проста – залазиш у камеру, її герметизують, потім 5 хвилин зростає тиск, годину лежиш (я більшість часу сплю, іноді читаю), 5 хвилин тиск падає і все.

Тиск до якого доводять камеру коли я в ній.

Що стосується ціни – це дорого. На цьому поки і обмежимося інформацією :)

Друга доза вакцини Moderna

…пройшла дуже болісно.

Про першу дозу та деякі негативні моменти після того я писав ось тут – Перше щеплення від COVID-19. І ось через 3 тижні прийшов час робити друге щеплення.

Все так само просто – слот було вже зарані відомо, приїхали в Сіетл, запаркувалися на гіганській парковці стадіону на якому і роблять щеплення, пройшли без черги через контроль (перевіряють замовлення, сканери металу і таке інше). Далі за кілька хвилин вже садять до асистента який заносить дані в базу. Потім підходить лікар, робить укол і на цьому все.

Ще почекали рекомендовані 15 хвилин у спеціальній зоні щоб як будуть якісь негативні негайні наслідки то на них могли б відреагувати. Ніяких поганих ефектів не було.

А ось вночі того ж дня усе і почалося… Спочатку я відчув як заболіло місце уколу. Наче добряче хтось так вдарив з розмаху. Потім стало гірше – температура як при легкій застуді.

Вранці червоні очі, головний біль, невисока температура. Крутить суглоби, болять м’язи. Болить навіть шкіра коли сідаєш чи лягаєш. Важко навіть ходити, відчуття, що повністю знесилений. Їсти не хочеться, трошки нудить. Якщо сама хвороба проходить важче то мені навіть складно уявити як погано насправді було людям зі складною формою.

Рекомендації багато пити, що я і робив – теплий чай, розведені вітаміни, просто воду. Ще одна рекомендація – не одягатися та не кутатися. І хоча постійно морозило я її дотримувався і мабуть через те наступного дня вже все пройшло.

Полегшення я відчув вночі, а вранці встав взагалі без наслідків. Навіть ризикнув провести важке тренування – настільки добре себе почував. І хоча втомився швидше ніж мав би не було враження, що відходю після хвороби.

На цьому у мене власне і все.

Перше щеплення від COVID-19

Так, я знаю, що так казати не правильно – COVID-19 є епідемією, а щеплення від вірусу SARS-COV-2. Але в пам’яті схоже усе те, що зараз відбувається лишиться саме як COVID-19.

Отже пару тижнів тому зробили ми перше з двох щеплень. Після того як в нашому штаті щеплення отримали літні люди, працівники медицина та інші люди у зоні високого ризику, а також після того як самих прививок стало достатньо виникла можливість записатися і у нас.

Власне ми ще не на черзі для своєї дози, але в багатьох місцях на момент написання є надлишок вакцин з різних причин – хтось відмовляється, десь замовили більше ніж треба, або вакцинація проводиться повільніше.

В нашому випадку місто Сієтл оголосило, що у них в наявності є 14 тисяч вакцин на які може записатися будь-хто. Ну ми власне на сайті і записалися – перший слот (дата та час) та другий (через місяць). Вибирати яку саме вакцину можливості нема – нам дісталася Moderna. І звісно все це безкоштовно.

Сама вакцинація проходить на стадіоні: волонтери керують парковкою (бо це сотні людей), розподіляють людей по чергах. Потім сідаєш за стіл до медсестри яка записує деякі дані і видає картку вакцинації. Підходить лікар і робить укол. Потім чекаєш 15 хвилин щоб переконатися, що нема побічних ефектів і йдеш собі. Ніяких довідок чи виписок не потрібно, усім вірять. Бо як набрешеш то лише собі нашкодиш.

Укол не те щоб надто болючий, але чутливий. Через пару годин розболілося плече так наче в нього добряче хтось кулаком засадив. Спалося проте нормально.

Наступного ранку я вийшов на пробіжку яка пройшла непогано (доволі повільний біг на протязі години), але вже після того за якусь годину напала сильна слабкість і я пішов спати.

Через 2 години сну ледь прокинувся і ще пару годин приходив до тями – в’ялість і слабкість. Але потім якось стало легше і на цьому власне негативні ефекти і закінчилися.

Навколо місця уколу іноді і досі виникає велика червона пляма, але що її спричиняє я так і не зрозумів бо зникає вона так само раптово через якийсь час.

У деяких людей саме друге щеплення викликає сильну реакцію – слабкість, температура, нудота. Тобто як наче легка простуда. Відпишуся стосовно ефекту згодом.

Sleep Number

Колись я вже писав про свої проблеми зі сном. Вірніше як проблеми – мені то нормально, але хвилює, що я може не отримую достатньо відпочинку і тому тренування не дають такий ефект як міг би бути. Для виправлення ситуації (тобто щоб швидше засипати, рідше прокидатися і не схоплюватися о 6-й ранку) я пробував різні рішення з різною успішністю:

  • Мелатонін в пігулках працює дуже слабо.
  • Nuun Rest не працює взагалі.
  • Різні CBD продукти скоріше не працюють.
  • SiS Sleep – ось це працює, але теж не ідеально.
  • Генератор білого шуму як Yogasleep White Noise Machine практично нічого не робить для мене.

Тому я постійно пробую різні продукти і рішення як програми для медитації чи сну (ІМО повна маячні і розвод лохів), низьку температуру (працює, але важко забезпечити) та інше.

Одним з радикальних рішень є ліжка від Sleep Number – https://www.sleepnumber.com/. Одразу скажу – це продукт не для всіх. При ціні яка дорівнює, або навіть вище совєцької машини не всі зможуть спокійно спати на такому.

Що ж це ліжко дає? Кілька технологій які додають комфорту і в цілому призводять до міцнішого та більш здорового сну:

  • Жорсткість по шкалі від 0 до 100 можна налаштувати для кожної половини ліжка окремо. При 0 я втопаю в матрасі – настільки він м’який. А при 100 враження таке, що лежиш на дошці. При цьому жорсткість можна міняти вже коли лежиш у ліжку. З часом можна знайти свій ідеальний варіант. У мене зараз встановлено на 75, а у Олени свої налаштування.
  • Динамічне підлаштування – коли перевертаєшся на бік, живіт чи спину ліжко це розуміє і через якийсь час міняє жорсткість в різних ділянках. Так, наприклад, коли повертаєшся на бік то під плечем матрас стає м’якішим, а під тазом жорсткішим. Ну і так далі.
  • Можливість піднімати верхню частину і коліна – можна припіднімати як спину/голову так і під колінами, що іноді дуже зручно. Звісно в такій позиції можна спати лише на спині, але особисто мені така поза допомагає швидше заснути. Також в ній зручніше читати, або просто валятися коли лише прокидаєшся.
  • Можна вибрати матрас в якому підйом спини та колін незалежні для кожної половини (у нас саме цей варіант).
  • Існує варіант з підігрівом ніг. Нам це не потрібно – у нас проблема щоб навпаки зробити прохолодніше.
  • Коли з ліжка встаєш вночі під ним вмикається легка підсвітка – настільки слабка щоб лише бачити контури ліжка в темряві.
  • Є можливість керувати усім з пульта, але ми обходимося програмою на телефоні.

Також ліжко збирає деякі показники та дає поради щодо сну (розклад і таке інше):

  • час коли засинаєш і прокидаєшся
  • серцебиття
  • ритм сну (глибокий, поверхневий та інше)
  • темп дихання.

В цілому я дуже задоволений – ліжко як мінімум комфортне, але і здається працює бо я в середньому за місяці його використання став спати майже на годину довше і довів свій сон в середньому до 7 годин на добу. І хоча ідеал був би більше 8 годин, але навіть таке покращення це дуже добре.

До мінусі звісно в першу чергу треба віднести високу ціну. В залежності від розміру, типу матрасу (висота та наповнення), наявності інших можливостей ціна складе від 4 тисяч доларів і аж до майже 20 тисяч.

Другий мінус – ліжко вимагає спеціально навчених людей для встановлення. До нас приїхали спеціалісти, розібрали та забрали старе ліжко, поставили та налаштували нове (звісно все це входить в ціну). І якщо будемо переїздити то треба буде знову запрошувати спеціалістів.

У виробника звісно є купа супутніх товарів як білизна, подушки (дуже класні), але все воно доволі дороге. Я хочу собі згодом купити накладку на матрас яка підтримує певну температуру (нижчу в моєму випадку), а це пристрій з двигуном, рідиною всередині і обійдеться він майже в 1000 доларів. Хоча і у інших виробників ціни за щось подібні будуть дуже близькі.

Gunnar Optics Micron

Призначення та характеристики

Окуляри для роботи за комп’ютером та комп’ютерних ігор (як на ПК так і на приставках).

Поглянемо на характеристики, але для більш детальної інформації я раджу йти на сайт виробника:

  • Ціна: повна ціна складає $190 і за таку ціну я би навіть не подумав собі щось подібне купувати. Але мені трапилося придбати цю модель на розпродажу за $60 і я надзвичайно задоволений покупкою.
  • Вага, розміри, кривизна, ширина перенісся – все дивіться на сайті виробника.
  • Скло – у нас обох звичайне скло яке просто захищає очі. Можна вибрати з кількох кольорів (у нас жовтувате). Також можна замовити спеціальні лінзи якщо працюєте за комп’ютером в окулярах.
  • На сайті виробника – https://gunnar.com/product/micron/.

Також ця модель і цей дизайн у виробника далеко не єдині і якщо вас зацікавив продукт раджу провести якийсь час на їх сайті – подивитися моделі та їх характеристики, почитати блоґ.

Враження від використання

Головне питання – чи працюють вони і якщо так то що саме вони роблять? Так, окуляри працюють. Знадобилося менше 2 годин щоб звикнути до них і тепер без них мені не так комфортно.

Окуляри пом’якшують кольори екрану, все стає трошки жовтим і теплішим, але жовтизну перестаєш помічати дуже швидко. А от без окулярів коли дивишся на монітор хочеться мружитися і усе здається занадто синім і занадто контрастним.

І я і Олена полюбили ці окуляри і працюємо в них постійно. Я можу точно сказати що можу в них просидіти за монітором цілий день і очі не будуть відчувати втому, принаймні не таку коли працюю без окулярів.

Захмарна ціна є мабуть єдиним реальним мінусом. Як що станеться з моїми окулярами що я у них зараз то доведеться знову купувати таку не дешеву штуку :(

Моя оцінка – 9/10.

Генетичний тест на 23andMe

Ми живемо в ті часи коли нам доступний генетичний аналіз – звідки ми походимо, хто наші предки, які хвороби загрожують, що варто і не варто їсти і багато іншого.

Ми з Оленою зробили свої тести у компанії 23andMe, але можна легко знайти ще кілька подібних компаній які роблять схожі тести.

На сьогодні пересічній людині доступні тести на походження та на схильність до певних захворювань. Ну і звісно пошук родичів та інші дослідження в яких можна приймати участь за бажанням.

Що стосується ціни то іноді можна знайти скидки в інтернеті, але набір з тестуванням і на хвороби і на походження на цей момент коштує від $100 до $150.

Замовивши свій пакет ви отримаєте коробку з колбою в яку треба буде набрати якусь не надто велику кількість слини, потім долити туди ж реагента (в цьому ж наборі), запечатати усе, заклеїти коробку і кинути в ящик зі збору посилок.

Результати аналізу варто очікувати приблизно через місяць.

Що ж буде в результатах? А буде там ціла купа звітів в яких можна розбиратися годинами – для кожного звіту можна зариватися у все глибші деталі. Перелічую лише кілька з них.

По-перше це про ваше походження – звідки ваші предки, який відсоток різних типів популяції у ваших генах і таке інше. Також звісно можна знаходити своїх родичів (у мене знайшлося вже кілька десятків від чотири- до шестиюродних братів і сестер по всьому світу), але для цього треба надати згоду щоб ваші данні були доступні іншим. Так само і родичі, якщо такі є мають надати дозвіл на доступ до своїх даних.

Також є звіти по відсотку неандертальського гену, вашій гаплогрупі та гаплогрупах ваших батьків. По них, наприклад, можна відстежити якими шляхами і коли предки мандрували з Африки у ті краї де ваші батьки народилися.

Другий великий розділ який цікавить більшість клієнтів мабуть це схильність до хвороб та інші генетичні успадковані проблеми.

В цьому розділі можна знайти десятки звітів від генетичних ризиків (хвороба Паркінсона, тромбофілія, гемохроматозіс та інше) до помірковано важливих потенційних проблем (реакція на алкоголь, проблеми зі сном, імовірність облисіння, схильність до ожиріння через певні продукти) і аж до цікавих та іноді кумедних (найбільш імовірний колір очей, вміння співати, найкращий час щоб прокидатися, співвідношення довжини пальців на ногах). Повторюся що звітів там просто десятки і час від часу додаються нові.

Ще одна велика секція де так звані дослідження. Час від часу вам приходимуть листи з пропозицією відповісти на кілька питань. Питання бувають різні, наприклад про якість сну, або типи продуктів і як часто ви їх вживаєте і взагалі про будь-що. Потім ці відповіді комбіновані з генетичною та іншою інформацією яку ви надаєте (вік, стать, прибуток, звички, тощо) потрапляють у статистику яка вам теж буде доступною. Так для мене було цікаво з’ясувати що для мого генотипу, віку та звичок моя вага нижче ніж середня для подібних до мене людей -82-84 кг замість 96.

Приймати участь у всіх цих опитування не обов’язково, але це допомагає науці і дає вам особисто більше цікавих звітів.

Бувають там і такі опитування де вас просять щось зробити – наприклад, помістити одну долоню в холодну воду на 10 хвилин і потім відповісти на питання про самопочуття.

Ще доступна така опція як використання своїх даних у інших сервісах – ви або завантажуєте туди свої данні викачані з 23andMe, або надаєте доступ до своїх даних прямо на сайті. Ці інші сервіси проводять якийсь біль спеціалізований аналіз і дають вам ще більш детальні звіти, але щоб в них щось зрозуміти потрібні вже спеціальні знання про різні генетичні маркери та що вони означають.

І у підсумку – так цікаво і мабуть варто. І мабуть щось подібне буде хорошим подарунком, хоча і дорогуватим може.

Зробили операцію на коліні…

…нарешті.

Ще 2 роки тому після Сіетльського марафону у мене почало дуже сильно боліти коліно. Спочатку подумалося що це щось звийчайне що трапляється після марафону – ноги сильно болять у самих неочикуваних місцях після марафону, з часом все проходить. Але біль не припинявся і був дуже гострим. Хоча якщо я не бігав кілька днів то біль починав вщухати, але потім починалося все знову.

Пішов до лікаря, той спрямував мене на МРТ, а там вже спеціаліст сказав що є тріщина в меніску. Меніск це така прокладка між кістками стегна та гомілки. І погане те що ця матерія практично не відновлюється. Тобто оте що є у якості прокладки в дорослої людини поступово зношується, стирається і тріскається. І от у мене всередині цієї прокладки з’явилася тріщина.

Лікування у даному випадку полягає в тому щоб відрізати частину меніску навколо тріщини щоб вона не росла. Власне можна цього було і не робити – якщо не бігати то біль майже ніколи не буде відчуватися, якщо ж продовжувати бігати то колись тріщина почне збільшуватися і коліно буде боліти постійно. Розростання тріщини меніску може привести до його передчасного стирання і як результат артриту.

Щодо того чи можна займатися спортом після такої процедури думки лікарів різняться. Одні рекомендують покинути біг і перейти на вело, інші наводять приклади людей які після подібної процедури повернулися до ультра-довгих дистанцій. Я собі думаю що якщо і почну знову бігати щось довге то це буде скоріше трейловий біг (ліси і парки) ніж марафони по асфальту. Хоча віддаленою мрією так і лишається Iron Man.

Ну і от нарешті через рік спроб “подолати” проблему я відчув себе готовим до операції. Далі було узгодження з лікарем, додаткові рентгени, узгодження зі страховкою (коштує таке щось в районі $5000). Саму операцію відкладали щотижня майже два місяці, але ось нарешті сталося.

Це була власне моя перша операція в житті, і перший загальний наркоз. Спочатку на годину посадили під капельницю (звичайна рідина), потім троє різних людей спитали одне й те саме про те що мені роблять, чи є які алергії і таке інше. Далі лікар підписав коліно, повели у операційну. Там дали маску з киснем і сказали що додають у трубку наркоз… А далі мали попросити порахувати від 10 до 1 (більшість людей вирубається на 8-9, ті хто приймає щось проти болі регулярно на 4-5), але я навіть питання не почув. Пам’ятаю почав дихати у маску, подумав що не відчуваю ніякої різниці від того що вдихаю кисень і у наступну секунду мене будять :)

Прокидався дууууже повільно. Очі наводили фокус кілька хвилин, усе заторможене, в роті гірко (в горло вставлють якусь трубку коли непритомний щоб нічого не заважало диханню, виймають до того як прокинешся). Поки прочуняв подзвонили Олені, вона приїхала, одягнувся і поїхали додому.

Сказали ходити як і у нормальному стані – треба щоб кров прокачувалася. Але не можна нічого фізично активоно робити тиждень, потім можна сідати на вел. Плавати не можна місяць щоб рана повністю загоїлася, бігати 2 місяці не можна.

Нога зараз забинтована і болить в коліні наче там добрячий синець, саме коліно наче усе затекло і трохи набрякло, але на диво нічого дуже болючого. І схоже я прекрасно обійдуся без знеболюючих пігулок. Завтра зніму еластичний бинт і побачу сам розріз зі скобами.

Також видали розпечатку з фоторгафіями до і після операції: прямо в середині коліна видно кістки і меніск (туди заводять камеру), лікар навіть стрілочкою показав де була проблема. І ще видали USB флешку з фото і відео, я поки не дивився.

Ну отакоє от коротше, місяць-два без спорту буду поки що :(

Як мене збила машина

Оскільки вся ця справа нарешті завершилася можна вже і розказати.

Отже після повернення з неймовірної подорожі у пустелю Моаб де ми три дні каталися на гірських велосипедах (читати тут – https://blog.golovatyi.info/2014/05/04/white-rim-moab-ut/) вже дома я вийшов побігати вечером і бац…

Вибіг я такий з дому, пробіг менше двох кілометрів, біжу звивистою дорогою з гірки, біжу по обочині, думаю щось про своє. І раптом чую гучний удар… Так, це було перше що я помітив – звук удару. Потім помітив що замість дороги і дерев я бачу перед собою небо. А потім вже вдарився об землю.

Взагалі уся ця “пригода” була схожа на якийсь із трюків з фільмів Джекі Чана. Схоже що було все так: машина спочатку вдарила мене лобовим склом у лівий лікоть (лобове скло я таки пробив) який як раз йшов вперед і трохи підкинула мене вгору, ноги підлетіли і праве дзеркало вдарило мене під ліве коліно (там був поріз. а дзеркало знесло с машини). Таким чином я підлетів горизонтально і впав на праве плече і троши на ньому проїхав по траві і гравію.

Отже лежу такий і бачу як вильнула машина попереду. Перша думка була що мене штовхнули з машини. Потім прийшо розуміння що я тільки що літав і той гучний звук що я чув мабуть означає що мене та машина збила.

Тут почалася паніка “МЕНЕ ЗБИЛА МАШИНА!!!”. Прислухався до себе – наче нічого не болить. Спробував сісти і ура, можу сісти, спина не пошкоджена. Потім ноги, мацаю ноги, виглядають наче цілі і нічого поки не болить. Чомусь немо кросівок на ногах, але ж нічого не болить і зовні усе ціле!

Пробую встати і це мені вдається. Обдивляюся себе і помічаю що ліва рука вся у крові. Мацаю голову з переляку, але вавок наче нема. Звідки ж кров? Обдивляюся себе: а, це лікоть розбитий, але рука рухається, отже не так страшно.

Зупиниласть машина і тітонька щось мене питає. Я кажу що нічого не розумію і прошу подзвонити у 911. Вона каже що вже подзвонила. Зупиняється друга машина і водій щось питає у тітки і потім каже мені що спробує наздогнати машину яка мене збила.

Я ж тим часом ходжу по битому склу і шукаю свої кросівки. Тітонька мені каже щоб я цього не робив, але я їй пояснюю що мені терміново треба знайти кросівки бо інакше Я МОЖУ ПОРІЗАТИ НОГИ ОБ СКЛО!

Тут повертається машина яка мене збила і водійка починає вибачатися, я їй кажу що живий і продовжую шукати кросівки.

Приїздять пожежники. За моїми відчуттями пройшло максимум 2 хвилини. Мене обдивляються, закріплюють шию в каркас. А тут і поліція. Офіцер записує мої данні і хлопає мене по плечу – щасливчик, каже. Йому не видно що на лопатці у мене футлобка порвана, а я раптом починаю відчувати біль у плечі.

Далі мене закріплюють на каталці, я дзвоню Олені і розказую що сталося, кажу що все в порядку і куди мене везуть.

Ось я вже в швидкій допомозі. Тут мене залишають на якийсь час, потім приходять зрізають ножицями одежу і промивають рани. Залишають ще на більше часу. Потім везуть на томографію шиї і взагалі командують не рухатися доки не буде ясно що зі мною. Ще через якийсь час кажуть що все ціле і корсет знімають.

Приїздить Олена, а мені колять знеболюєче і починають зашивати лікоть. Тут мені вперше стає погано від болю. Плече вирішують не зашивати бо рана дуже глибока і довга, бояться щоб запалення не було.

Приїхала поліція. Знайшли мої кросівки за 15 метрів (!) від того місця де мене збили. Офіцер розказав що він вперше бачить щоб машина була з такими пошкодженнями, а у жертви навіть жодного перелому нема. У них там усі хто бачили пожмакану машину очикували що збила вона когось насмерть. Отаке от.

Також він мені сказав що водій яка мене збила нетвереза, зараз заарештована і взагалі він вперше бачить когось настільки п’яного. Навіть дивно як вона взагалі в машину сісти змогла. Підписав якісь протоколи і на цьому все.

Ну і все, Олена забирає менен додому. За моїми враженнями пройшло хвилин 30 максимум. але насправді це було годин 5. При цьому я не втрачав свідомості наче.

Наступний день відлежувався дома, плече, лікоть, прес та боки болять страшенно, але можна обійтись без пігулок. Проте сідати, лягати, вставати дуже боляче, пересуваюся як робот-пінгвін.

На третій день поїхав до хіропракта (у нас здається це називається мануальний терапевт). Справа в тому що наслідки автомобільних аварій як правило починають серйозно проявлятися через 2, а то і 3 роки. До того організм намагається скоригувати усі мікропошкодження м’язами, невеличкими викривленнями хребта чи шиї, зміною походки і таке інше. Але ці мікрокоррекції призводять до більшого дисбалансу і якраз через 2-3 роки усе сипеться в один момент. Можуть початися хронічні головні болі, проблеми з попереком чи ще що завгодно. Тому лікарі рекомендують зробити максимум необхідних перевірок та лікування якомога швидше після аварії.

Через те що у мене страшенно боліли боки хіропракт не став мене сильно жмакати, а натомість порекомендував поїхати і перевірити чи все в порядку у мене з нирками та печінкою, була можливість травм. Отже я вдруге опинився у швидкій, лише цього разу потрапив туди своїм ходом. Зробили томографію і сказали що всі органи цілі, а от м’язи преса пошкоджені і всередині великі гематоми.

Олена тим часом знайшла адвоката який узявся за нашу справу. Той роз’снив нам що у подібній справі є три єтапи: кримінальна справа де місто чи штат виступає проти водія, цивільна справа де страховка водія має оплачувати моє лікування та те що у нас називаються “моральні збитки”, а у них тут “біль і страждання”. Третя частина це де я можу сказати що от я такий спортсмен, маю графік змагань, маю певний стиль життя, а тепер насильно мені все це поламали, крім того моя дружина/родина налякалися, також це вплинуло на мою роботу і так далі.

Стосовно кримінальної частини зі мною зв’язався обвинувачувач від міста де сталася пригода і повідомила мені що як буде необхідність то мене викличуть в суд. Але так і не викликали і наскільки я розумію водій не виходячи з тюрми так в тюрмі і залишилася. Але наскільки не знаю. Факт що крім ув’язнення вона ще сплатить кілька тисяч штрафу місту, втратить право водити машину на кілька років та її кредитна історія зіпсована наскліьки що купівля будинку чи дорогої машини стає для неї неймовірно дорожчою.

Також на запит мені прислали електронною поштою поліцейський протокол. Такий собі документ у pdf форматі на 25 сторінок де записано слова свідків (а також їх персональні данні), слова поліцейського, слова лікарів, мої слова. Там, наприклад, прокольно було прочитати як поліцейський попросив водія зробити 9 кроків по прямій, повернутися і зробити їх назад. Водій збилася з рахунку, потім забула що робити. Лікар попросив її порахувати від 9 до 1, вона сказала “дев’ять, вісім і так далі”. Показання свідка що їхав одразу за її машиною говорять про те що машина вильнула щоб мене збити. Отаке от.

Щодо цивільної частини то страховка водія довго опиралася і все розказувала що вони самі проведуть розслідування щоб підтвердити що мені насправді потрібно було усе те лікування. Дійшло до того що лікарні та швидка почали дзвонити мені і вимагати гроші, я всі ці дзвінки і листи спрямовува до адвоката. В кінці кінців (через 6 місяців) страховка водія погодилася сплатити усі мої рахунки і заплатити зверху мені щоб я підписав документ що у випадку майбутніх проблем не матиму претензій до них.

Що сталося б якби у водія не було страховки? Тут є кілька варіантів. По-перше, це моя автостраховка (оскільки це була авто-аварія). Навіть якщо вона не покриває все то у мене є медична страховка. Потім страхові якось би відшкодовували свої збитки з водія. І навіть у випадку якби у жодного з нас не було б страховки передбачений – у штата є спеціальний фонд звідки беруться гроші на лікування жертв аварій.

У мене зайняло 3 тижні доки я нарешті почав плавати, а ще через тиждень вже почав потроху бігати. Взагалі організм відреагував набором ваги за цей місяць і я повністю втратив будь-яку швидкість. Власне кажучи якби займався спортом то може і не помітив би що щось змінилося, а так безперечно видно що став важчим, повільнішим і менш витривалим. За розкладом у мене через місяць був тріатлон який я так і не зміг фінішувати (2014/05/31–Troika Triathlon).

Зараз залишилися маленькі шрами на лікті, два некрасиві і дуже випуклі шрами на плечі, в усьому іншому наче більш-менш добре.

Отаке от, так що будьте уважними!