Heihox Hand Coffee Grinder

Якщо цікавишся кавою хоча б на протязі пари років то неминуче від чогось “не хочу цим паритися, просто хочу непогану каву з мінімумом зусиль”, тобто Nespresso (також читай Альтернативи Капсулам Nespresso)… так ось – неминуче перейдеш до покупки зерен та почнеш їх сам молоти.

Що стосується зерен то у нас підписка на Atlas Coffee Club та Trade Coffee. І якийсь час для кемекса, французького пресу та аеропресу молов каву дешевою електричною кава-молотилкою. Але дуже швидко розумієш – це не найкращий спосіб. Справа в тому, що машинка така хоч і називається кава-молотилкою, але підходить лише для цукру та інших подібних речей. Головна проблема – нерівномірний помол.

Для хорошої кави (і це помітно навіть мені) бажано щоб розмір частинок був максимально однаковим – інакше смак виходить “замиленим” і в каві практично нічого не чути, що робить хорошу (читай “дорожчу” каву) такою, що її не відрізниш від поганої.

І друга проблема – ту саму дрібноту помолу ніяк не можна проконтролювати.

Почитавши і подивившись огляди я швидко зрозумів, що мінімально пристойними каво-молотилками вважаються такі, ціна за які складає $500 і більше. Це електричні машинки які можуть за секунди розмолоти потрібну порцію.

Не готовий був викладати такі гроші (і не знав чи відчую різницю взагалі) і почав дивитися на ручні молотилки. І ось ця про яку я пишу у багатьох оглядах оцінена дуже високо, що особливо приємно враховуючи її відносно невисоку ціну в $60.

Зроблено її дуже якісно з матеріалів ні колір ні форма яких не змінилися за більше ніж пів-року використання. Всередині вона містить два сталеві жорнови (тобто прослужить кілька років мінімум), а дрібність помолу регулюється гвинтом з кроками.

Мінусом можна назвати те, що більше ніж 30 грамів за раз в ній не перемелеш. Але для кемекса на двох я зараз мелю 28 грамів, для аеропресу – 14 грамів на порцію, для французького пресу – 20 грамів, а для багаторазових капсул Nespresso так і взагалі 5 грамів на капсулу.

Що стосується дрібності помолу – навіть я відчуваю різницю. Кожного разу по підписці ми отримуємо нову каву і перші 2-3 заварки знаходжу більш підходящий розмір помолу. І це реально працює – можу зробити каву більш “масивною” (тобто більше чути саме міцність кави), або якщо подобаються певні нотки (мені подобається легка кислинка) – можна і цього додати.

Ще один мінус мабуть в тому, що її не знайдеш більше ніде як на Amazon (https://www.amazon.com/gp/product/B07ZNXQF4S) і не зрозуміло, що це за виробник і хто їх взагалі виготовляє. Але це мабуть суттєво лишу якщо у вас в країні Amazon не працює.

У підсумку – для тих хто готовий докласти трошки більше зусиль для кращої кави, але не готовий інвестувати в електричну машинку – можна брати сміливо, розчаровані не будете.

Facebook Portal+

За допомогою цього пристрою можна робити дзвінки, слухати музику, встановлювати таймер і багато чого іншого як і з іншими подібними приладами від інших виробників.

Я вибрав на кухню саме цю модель просто через те, що на роботі видали маленький (7 дюймів) Portal який мене навіть трошки вразив якістю відео та звуку і простотою управління. І цей вже купив за свої гроші. Користуємося ним практично щодня по кілька разів і дуже задоволені.

На сайті виробника можна знайти усі технічні деталі (Portal Plus: Video Call on a Tilting 14″ Display | Portal from Facebook), а тут я хочу написати про речі які для мене є найважливішими:

  • повна ціна в $300 як на мене є конкурентною, але мені вдалося купити ще дешевше – за $230.
  • якість звука просто неймовірна якась, я навіть не очікував. Тут треба згадати, що Oculus Quest 2 теж мене вразив своїм чистим та потужним звуком. Так от звук тут чіткий, музику будь-яких стилів і голос в дзвінках чути дуже добре і розбірливо. Більше того – тут є бас, і хоча він не примушує нутрощі тремтіти, але його дуже добре чути. Як змогли такий звук зробити в такому компактному корпусі для мене загадка.
  • Екран 15″ великий щоб дивитися відео, а для відео-дзвінків так взагалі неймовірно зручно. Мені подобається і якість і кольори просто дуже сильно. Його ще й можна повертати на 90 градусів.
  • Камера – вона слідкує за сценою і тим хто говорить: я ходжу по кухні туди-сюди і в неї кут огляду майже 180 градусів через що я постійно лишаюся в центрі картинки. Так само камера самостійно наближає та віддаляє коли треба. А коли хтось заходить в кадр (чи виходить з нього) камера розпізнає і це.
  • Дзвінки – підтримка Facebook Messenger, WhatsApp, Zoom, Webex.
  • Голосові команди – кажеш “Hey Portal” і далі команду (подзвонити мамі, грай якусь музику, відкрий YouTube і так далі). Добре розуміє навіть мій акцент. Ніяких затримок.
  • Управління через сенсорний екран – ніяких нарікань і жодного разу не помічено було проблем.
  • Програми – їх дуже мало, але ті що є корисні. Я користуюся Spotify, браузером, дзвінками. Ще є різні організатори, календарі, ігри та інше подібне.
  • Виглядає як на мене доволі стильно.

Ну і напевно ж треба вказати недоліки. Для мене вони не надто критичні і я скоріш за все знову куплю якийсь Portal коли виникне необхідність. Але все ж таки:

  • Обмеженість програм. Скажімо хотілося б мати Skype, а він не працює навіть через браузер.
  • Відсутність клієнта YouTube. Ну та Google взагалі не радує. Я ось жалівся на Android Auto (Android Auto – біль і страждання), для Roku саме канал YouTube є найгіршим з усіх (постійні глюки, зависання). Взагалі радо би відмовився від YouTube якби була альтернатива. І думаю перейти на iPhone – дуже набрид цей кривий Android.
  • Відсутність більшої гнучкості у налаштуваннях – все ж таки великий якісний екран. Хотілося б його під себе підлаштувати в тому сенсі де і що розташовано і як виглядає.

Android Auto – біль і страждання

Спочатку коротка довідка – Android Auto це програма від Google (зараз вже частина ОС Android) яка дозволяє додаткам на смартфоні використовувати екран машини. При цьому програми мають сильно спрощений інтерфейс з меншою кількістю елементів управління і це не виглядає як просто екран телефону на екрані машини.

See the source image
Приклад як виглядає Google Maps на екрані машини.

Дуже хороша ідея яка додає багато зручностей:

  • замість покладатися на навігацію та інші функції автомобіля (музика, погода, новини, аудіо-книги, тощо) можна будь-де використовувати ті програми які ви вже використовуєте на смартфоні.
  • кількість доступних програм значно більша.
  • голосовий помічник який доступний з телефону як вже звично.
  • Ті ж самі карти на телефоні набагато частіше оновлюються і більш точні ніж встановлені на машині. Додатково можна вибирати з великого списку – Google Maps, Waze і так далі.
  • Не треба доставати телефон для дзвінків чи повідомлень – все на зручніше розташованому і як правило більшому екрані.

Більше деталей можна дізнатися на Android Auto | Android.

Коротше ідея дуже хороша і коли все це працює як мало б то дійсно дуже зручно.

See the source image
Програми на телефоні які підтримують режим Android Auto буде показано на екрані машини.

Працює все це дуже просто – підключаєш телефон через USB до машини і або підтверджуєш з’єднання, або воно вже одразу працює.

От тільки проблема в тому, що все це працює через раз і дуже непередбачувано. Я особисто перевіряв в різних моделях різних виробників (ми кожного разу беремо на прокат те, що ще не пробували) і ніде воно не працювало нормально.

Проблеми які я бачу постійно (тобто не менше ніж в 50% випадків):

  • Підключаєш телефон… і нічого. Тобто він заряджається, але скільки ти його не перепідключай більше нічого не міняється.
  • Буває все працює добре, а потім просто відвалюється підключення без будь-яких пояснень. Дуже незручно коли їхав по карті яка раптом зникла.
  • Підключення яке зникло може так само раптово відновитися без будь-яких причин.
  • Може все працювати 2 більше годин без будь-яких проблем, а може відвалюватися і підключатися кожні кілька секунд.
  • Іноді усьому телефону стає погано і його доводиться перевантажувати.

Як вже згадав вище пробував з різними машинами (в тому числі доволі дорогими і цього року випуску), пробував з різними телефонами, різними кабелями – завжди одна й та сама непередбачувана поведінка.

От і в моїй новій Subaru Forester 2021-го року та сама фігня – може все працювати кілька днів без будь-яких проблем, а може і відвалитися в будь-який момент. Купив спеціальний високошвидкісний кабель – ті самі випадкові відключення, різниці не помітно.

See the source image
Дзвонити і читати/відповідати SMS теж зручніше в такому режимі.

Задавав питання чи у когось ця функціональність працює як треба в різних групах і з кількох десятків людей хто відповів лише двоє чи троє сказали, що в їх машині все працює нормально і “майже ніколи не відвалюється”.

Дуже шкода – коли воно працює як треба то це дійсно зручно. А от коли відвалюється то дратує страшенно.

На цьому у мене все.

AeroPress Original Coffee Maker

Одна з речей коли починаєш цікавитися кавою та способами її приготування – це різні прилади для процесу заварювання, або модифікації цього процессу.

AeroPress є одним з найбільш рекомендованих таких “приладів”. При надзвичайно невисокій ціні в $30 за допомогою цього пресу можна до нескінченості модифікувати процес приготування:

  • кількість кави
  • якість подрібнення
  • температура води
  • час настоювання
  • тиск

До того ж можна на кожному етапі робити щось додатково (домішувати, підігрівати і таке інше).

Також величезним плюсом є відносна компактність (можна навіть у рюкзак в поход з собою взяти) та легкість. І мити все це надзвичайно просто.

Сам процес приготування узагальнено виглядає як:

  • покласти паперовий фільтр (можна купувати пачками по 50-100 штук)
  • засипати помелену каву
  • залити водою
  • дати постояти якийсь час
  • за допомогою спеціального поршня “вичавити” каву в чашку.

Якщо сильно спрощувати то в результати виходить щось середнє між еспресо (нижча температура та тиск) та фільтрованою кавою як у кемексі (довше настоюється і дає трошки сильніший смак та аромат).

Мабуть найбільшим мінусом для мене є те, що приготувати за один раз можна лише одну порцію (я 14 грам кави помеленої трошки грубіше ніж на еспресо настоюю 90 секунд у 150 мл води), а потім треба мити і робити все заново.

А в іншому – якщо цікавитися кавою та її приготуванням то цю штуку варто мати. З нею як я вже сказав можна робити безліч експериментів шукаючи той самий найбільш підходящий саме для вас спосіб приготування.

На сайті виробника – AeroPress Coffee Maker | AeroPress.

TaoTronics Bluetooth 5.0 Computer Speaker

Головна причина чому я вирішив купити собі маленький саундбар до комп’ютера – розвантажити стіл і зменшити кількість проводів. Тобто чисто естетична причина. А обираючи з проміж різних барів вибрав саме цей через те, що разом з непоганими відгуками на нього ще й була знижка ($35 замість повної ціни у $55).

Встановив, підключив через Bluetooth… і наче нічого. У порівнянні з недорогими, але доволі добрими Logitech Z200 є і мінуси і плюси. Почнемо з мінусів:

  • Чути, що звук йде майже з однієї точки.
  • Сам звук якийсь абсолютно нейтральний в тому сенсі, що не має якоїсь м’ясистості (чого дивно було б очікувати), або скляної кришталевості – просто надзвичайно середній звук.
  • Бас присутній, але він якийсь млявий, не несе в собі енергії.

На цьому власне з мінусами і все. З плюсів для мене такими є:

  • Нічого не треба конфігурувати, викачувати і таке інше – все просто працює.
  • Звук надзвичайно чіткий. Мову (фільми, підкасти) так взагалі дуже класно чути з усіма нюансами – думаю саме для таких сценаріїв цей бар і робили в першу чергу.
  • Можливість підключення як aux кабелем та і по Bluetooth.
  • Хороший запас гучності – вже близько до 40% мені дуже гучно.
  • Чути усі частоти. Я вище написав, що бас млявий, але тим не менш його теж чутно.

І переслуховуючи свою музику можу сказати, що якщо щось і втрачено у порівнянні з недорогими комп’ютерними колонками то крім того, що звук очевидно йде з поруч розміщених драйверів відмінностей не так щоб і можна було назвати.

Проте якби я вибирав саундбар зараз то додав би $50 і взяв би щось трошки більше (в сенсі ширше і з далі рознесеними динаміками) і більш придатне для музики.

На сайті виробника – TaoTronics Sound Bar Wired/Wireless Mini Soundbar Speaker for PC | Taotronics – TaoTronics US.

NexDock 360

Колись я писав про технологію Samsung DeX яка дозволяє перетворити мобільний телефон у подобу персонального комп’ютера підключивши до нього монітор, клавіатуру та мишу. І можна це зробити за допомогою як звичайних монітору, Bluetooth клавіатури та миші так і за допомогою спеціальних док-станцій типу Baseus DeX Docking Station.

І наступний логічний крок – перетворити телефон у лептоп. Що ось цей пристрій і робить.

Характеристики можна подивитися на сайті виробника – Tech Specs | NexDock – Turn your Smartphone into a Laptop. Купити його на момент написання цього посту можна лише за передоплатою (платиш частину суми одразу, решту коли пристрій висилають через кілька місяців) і коштує він зараз $270.

Я пробував користуватися ним як лептопом сидячи з ним на дивані, пробував і у подорожах. Користувався ще не достатньо, але якісь враження вже є.

Пристрій доволі важкуватий (бувають легші лептопи), але з іншого боку в ньому є батарея яка в тому числі заряджає телефон.

Зовнішній вигляд дуже приємний, дизайн подобається. Якість збірки і матеріалів теж на висоті, ніяких нарікань.

Клавіатура так собі, гірша ніж у MacBook на яку її зробили схожою, але не жахливо гірша і працювати з нею можна. Трекпад теж не ідеальний, але у пристрої сенсорний екран, що неймовірно круто і нівелює цей недолік.

Звук слабенький і доволі невиразний. Навіть у тиші для самого себе скоріш за все захочеться більшого щоб подивитися відео.

Яскравості екрану теж може не вистачати, але з кольорами у нього все добре.

Тепер про використання. На дивані сидіти з ним можна. Але тут виникає така проблема, що швидко забуваєш, що це телефон, а не повноцінний комп’ютер і відкрити кілька вкладок браузера на повний екран призводять до помітного гальмування. Перемикання ж між кількома додатками проблем не викликає. Єдине, що хотілося б щоб телефон можна було десь на корпус закріпити, а в ідеалі навіть заховати. А зараз він просто збоку лежить приєднаний кабелем.

В дорозі ж та сама проблема (телефон поруч з лептопом) може створити ще більші незручності. В усьому іншому як подивитися кіно (беріть навушники!), почитати пошту чи погортати Facebook проблем не буде.

У підсумку я не можу сказати, що це пристрій на який остаточно перейду замість лептопу – все ж таки потужності іноді не вистачає. Але мати його не проти і може з часом і дійсно мігрую на нього.

Venzo VPT

Я не те щоби сильно вмів (та і не дуже хочу) щось там робити зі своїми велосипедами, але такі прості речі як підрегулювати кути та висоту сідла, переставити колеса і подібне звісно роблю сам. І в дорогих велосипедах на усіх тих болтиках як правило вказано з яким максимальним зусиллям їх треба закручувати. А вказано це для того, щоб не пошкодити карбон з якого зроблено рами та інші елементи.

Звісно є інструменти вже розраховані на певне зусилля (при докладанні більшого вони просто прокручуються). Але ось цей інструмент поєднує в собі комбінацію різних розмірів ключів та можливість налаштувати зусилля.

Все дуже просто – ручкою накручуєш необхідну кількість Н’ютон-метрів, перекиним перемикачем встановлюєш будеш відкручувати чи закручувати, ставиш потрібну насадку і вперед.

Крім того, що тепер можна не боятися недокрутити чи занадто сильно закрутити перевагою ще є й те, що ключ не треба виймати-вставляти – він прокручується в одну сторону і зусилля докладається лише в іншу.

При ціні в $60 може здатися занадто дорогим, але я користуюся вже багато років і дуже задоволений. Ніяких нарікань ні на зручність, ні на точність, ні на якість. Дуже раджу.

Дав би лінку на сайт виробника, але він у них страшено кривий, тому краще дивіться характеристики на Amazon – https://www.amazon.com/Venzo-Bicycle-Torque-Wrench-Socket/dp/B00811WQT8.

Oculus Quest 2

Вже кілька місяців як у мене ця іграшка (купив собі на Новий Рік) і можна щось і написати зі своїх вражень.

Модель це не вимагає підключення до комп’ютера чи ігрової приставки і має достатньо потужностей щоб запускати ігри та додатки самостійно.

Сторінка продукта з усіма характеристиками – https://www.oculus.com/quest-2. І я не буду писати про якісь технічні деталі, а постараюся обмежитися своїми враженнями.

Отже після першого увімкнення процес ініціалізації який включає підключення до Wi-Fi та інше доволі простий і займає якість 10 хвилин, та і то через те, що викачуються оновлення. А після підключення з обліковим записом Facebook пристрій готовий до роботи.

Розібратися в інтерфейсі було надзвичайно легко як і поміняти потрібні налаштування чи встановити ігри та додатки.

Перше, треба налаштувати положення окулярів – можна регулювати як реміні які тримають пристрій так і відстань між окулярами. Мені дуже швидко вдалося добитися хорошої чіткості картинки і ніколи не було проблем з нудотою про яку пишуть іноді деякі користувачі.

Несподівано хороший звук який з крихітних динаміків спрямований у вуха. Я прямо не очікував, що буде так класно звучати весь діапазон.

Погруження у віртуальну реальність доволі хороше і в деяких іграх аж іноді втрачаєш баланс чи починає крутитися голова.

Голова і самі окуляри нагріваються доволі сильно якщо в них грати в активні ігри – це такий собі невеличкий мінус. Але так щоб це спричиняло проблеми – такого ще не було.

Вистачає заряду батареї десь на 30 хвилин інтенсивного використання, що з одного боку не багато. Але з іншого якщо весь цей час рухатися то це і не мало насправді. Заряду ж у маніпуляторах вистачає не знаю на скільки – вони у мене досі показують повний заряд.

Перепробував кілька ігор серед яких улюблена поки що Beat Saber – настільки сподобалося демо, що я тут же купив повну гру.

Згодом знайшов ще кілька способів (крім ігор) як можна цікаво використати Oculus – наприклад для VR-фільмів в яких ти знаходишся посеред сцени, а всі події відбуваються навколо (треба крутитися щоб усе побачити).

При ціні в $400 (версія з 256Gb) це не дешевий пристрій, але відомо, що Facebook продає його нижче собівартості. І кількість радості яку я вже отримав таку ціну виправдовує повністю.

Вкрай раджу докупити за $50 футляр для пристрою (Quest 2 Carrying & Storage Case | Oculus) – не лише він захищає окуляри та маніпулятори, але і виглядає доволі круто. Хоча по хорошому мав би входити в набір одразу.

Поки що не знаю яку інформацію ще додати, може згодом допишу.

Sleep Number

Колись я вже писав про свої проблеми зі сном. Вірніше як проблеми – мені то нормально, але хвилює, що я може не отримую достатньо відпочинку і тому тренування не дають такий ефект як міг би бути. Для виправлення ситуації (тобто щоб швидше засипати, рідше прокидатися і не схоплюватися о 6-й ранку) я пробував різні рішення з різною успішністю:

  • Мелатонін в пігулках працює дуже слабо.
  • Nuun Rest не працює взагалі.
  • Різні CBD продукти скоріше не працюють.
  • SiS Sleep – ось це працює, але теж не ідеально.
  • Генератор білого шуму як Yogasleep White Noise Machine практично нічого не робить для мене.

Тому я постійно пробую різні продукти і рішення як програми для медитації чи сну (ІМО повна маячні і розвод лохів), низьку температуру (працює, але важко забезпечити) та інше.

Одним з радикальних рішень є ліжка від Sleep Number – https://www.sleepnumber.com/. Одразу скажу – це продукт не для всіх. При ціні яка дорівнює, або навіть вище совєцької машини не всі зможуть спокійно спати на такому.

Що ж це ліжко дає? Кілька технологій які додають комфорту і в цілому призводять до міцнішого та більш здорового сну:

  • Жорсткість по шкалі від 0 до 100 можна налаштувати для кожної половини ліжка окремо. При 0 я втопаю в матрасі – настільки він м’який. А при 100 враження таке, що лежиш на дошці. При цьому жорсткість можна міняти вже коли лежиш у ліжку. З часом можна знайти свій ідеальний варіант. У мене зараз встановлено на 75, а у Олени свої налаштування.
  • Динамічне підлаштування – коли перевертаєшся на бік, живіт чи спину ліжко це розуміє і через якийсь час міняє жорсткість в різних ділянках. Так, наприклад, коли повертаєшся на бік то під плечем матрас стає м’якішим, а під тазом жорсткішим. Ну і так далі.
  • Можливість піднімати верхню частину і коліна – можна припіднімати як спину/голову так і під колінами, що іноді дуже зручно. Звісно в такій позиції можна спати лише на спині, але особисто мені така поза допомагає швидше заснути. Також в ній зручніше читати, або просто валятися коли лише прокидаєшся.
  • Можна вибрати матрас в якому підйом спини та колін незалежні для кожної половини (у нас саме цей варіант).
  • Існує варіант з підігрівом ніг. Нам це не потрібно – у нас проблема щоб навпаки зробити прохолодніше.
  • Коли з ліжка встаєш вночі під ним вмикається легка підсвітка – настільки слабка щоб лише бачити контури ліжка в темряві.
  • Є можливість керувати усім з пульта, але ми обходимося програмою на телефоні.

Також ліжко збирає деякі показники та дає поради щодо сну (розклад і таке інше):

  • час коли засинаєш і прокидаєшся
  • серцебиття
  • ритм сну (глибокий, поверхневий та інше)
  • темп дихання.

В цілому я дуже задоволений – ліжко як мінімум комфортне, але і здається працює бо я в середньому за місяці його використання став спати майже на годину довше і довів свій сон в середньому до 7 годин на добу. І хоча ідеал був би більше 8 годин, але навіть таке покращення це дуже добре.

До мінусі звісно в першу чергу треба віднести високу ціну. В залежності від розміру, типу матрасу (висота та наповнення), наявності інших можливостей ціна складе від 4 тисяч доларів і аж до майже 20 тисяч.

Другий мінус – ліжко вимагає спеціально навчених людей для встановлення. До нас приїхали спеціалісти, розібрали та забрали старе ліжко, поставили та налаштували нове (звісно все це входить в ціну). І якщо будемо переїздити то треба буде знову запрошувати спеціалістів.

У виробника звісно є купа супутніх товарів як білизна, подушки (дуже класні), але все воно доволі дороге. Я хочу собі згодом купити накладку на матрас яка підтримує певну температуру (нижчу в моєму випадку), а це пристрій з двигуном, рідиною всередині і обійдеться він майже в 1000 доларів. Хоча і у інших виробників ціни за щось подібні будуть дуже близькі.