Характеристики

Власне усе можна подивитися на безлічі сайтів де оглядають і оцінюють цей смартфон, а в моєму пості я буду більше писати про враження від першого Android-смартфону для мене, але це згодом. А поки що:

  • Ціна. Повна ціна складає $230, але телефон доволі часто буває на розпродажах і я свій на початку літа купив за $180. Ціни вказані за розлочений телефон.
  • Екран: 5.2″, full HD 1080p, роздільна здатність 1920 х 1080, 424 точки на дюйм, скло Corning Gorilla Glass.
  • Камери: задня – 12 Мп, фронтальна – 5 Мп.
  • ОС: Android 7.0.
  • Процесор: 8-ядерний Qualcomm Snapdragon 625 на 2.0 GHz, плюс графічний процесор Adreno 506 GPU на 50 MHz.
  • Вбудована пам’ять – 32 Гб.
  • Батарея: 3000 mAh, до 6 годин в активному режимі якщо вірити виробнику (звісно це не правда).
  • Датчик відбитків пальців.
  • Розміри: 150 х 74 х 8 мм.
  • Вага: 155 грамів.
  • Мережі: 4G LTE (Cat 6), CDMA/EVDO Rev A, UMTS/HSPA+, GSM/EDGE.
  • На сайті виробника – https://www.motorola.com/us/products/moto-g-plus.

 

Враження

Не дивлячись на усю мою любов до Windows Phone в якийсь момент через нестачу додатків стало просто неможливо ними користуватися (наприклад відсутність програм для велосипедів спільного користування) і я почав шукати альтернативу не гіршу хоча б за Microsoft Lumia 650, а в ідеалі щось подібне до Nokia Lumia 920. Ну ось і знайшов завдяки розпродажу. При цьому ціна для Android телефону виходить майже вдвічі більшою. І це перша лише неприємність.

Після кількох днів використання я просто зненавидів Android – у порівнянні з Windows Phone усе страшенно незручне, непродумане і недороблене. Ну от наприклад контакти. На Windows Phone навіть спеціально у скайп логінитися не треба, а контакти звідти вже доступні. Залогінишся у Facebook – і ті контакти також доступні. Ну або робиш собі фотки, а вони падають на OneDrive без будь-яких додаткових дій і налаштувань. І такої інтеграції багато. А на Android нічого такого і близько нема. Мало того що в кожній програмі на кожен ресурс треба логінитися заново так вони ще і виглядають по різному усі і ведуть себе по різному. Як наче у 80-ті в часи MS DOS повернувся.

Я був настільки розчарований та роздратований недолугістю Android що навіть думав перейти на iPhone, але зупинили мене 3 речі: вчертверо (або у восьмеро в порівнянні з Windows Phone) вища ціна за подібний телефон, необхідність спеціальних кабелів з нестандартним роз’ємом та iTunes (можлива найгірша програма в світі з усіх будь-коли написаних). Але йшли дні і я потроху налаштував свій телефон і змирився з недоліками. Хоча не можна не згадати що налаштування у Android теж абсолютно уродське і не логіче, та ще і організоване не пойми як.

Наставив програмок, в тому числі ланчер від Microsoft – https://play.google.com/store/apps/details?id=com.microsoft.launcher.

Так, тепер мабуть варто трошки хорошого розказати.

Телефон приємно довго тримає заряд і на день активного використання його вистачає без проблем. Хоча зарядка триває дуже довго – варто розрядити батарею хоча б до половини і заряджати будете години 2. Не вірте виробнику про 15-хвилинну зарядку, це брехня. До 100% з нуля забере майже 3 години.

Телефон приємно і зручно лежить в руці, усе закруглено як треба. Трошки не вистачає кнопки для фотіка, але я вже навчився без неї обходитися.

Про камеру нічого особливого сказати не можу – звичайна камера.

Швидкість роботи – достатня. Іноді, але не часто, трапляються завмирання. Взагалі сумно що андроїду треба 8 ядер для того з чим справлялося одне на вінфоні, ну та то таке. Ну і зависання та перезавантаження теж трапляються, навіть частіше ніж на вінфоні.

Сканер відбитків пальців виявився дуже зручним – розблокування телефону в одне торкання це прикольно.

Вбудований музичний плеєр просто неймовірно убогий, я навіть не знав що таким куцим можна зробити плеєр.

За кілька місяців корпус ледь помітно потерся, десь взявся скол навіть, але нічого критичного. Нічого поки не скрипить і не бовтається.

Ну а в цілому – жити можна.

Оцінки:

Призначення та характеристики

Провідний плеєр “прищепка” для занять спортом. По великому рахунку існує дві моделі цього плеєра: з монохромним та кольоровим дисплеєм. А усі інші характеристики то просто варіації цих двох. Отже що там за характеристики:

  • Ціна. В залежності від моделі від $30 до $40.
  • Екран: монохромний (1 колір) на 0.96 дюйми (128×64). Екран не сенсорний і потрібен лише щоб назву пісні чи пункта меню показувати.
  • Внутрішня пам’ять: 4, 8 або 16 Гб.
  • Зовнішня пам’ять: micro SD картка до 32 Гб.
  • Час роботи від батареї: 18 годин.
  • Вбудоване FM радіо.
  • В комплекті йдуть такі собі навушники, краще купити хороші.
  • Порт для зарядки: micro USB.
  • Формати файлів: MP3, WMA, AAC, WAV.
  • Навігація і відтворення контролюється апаратними кнопками які доступні та помірковано логічно розташовані так що це можна робити не дивлячись на плеєр.
  • Корпус плеєра є “прищепкою” і легко закріплюється десь на одягу.
  • Вага: 22.5 грами (0.8 унції).
  • Розміри: 1.5 х 4 х 6.6 см (0.6 x 1.6 x 2.6 дюйми).
  • Захищено від поту, але у воду його звісно не можна.
  • На сайті виробника – https://www.sandisk.com/home/mp3-players/clip-jam.

 

Враження від використання

У наший час коли практично усі слухають музику зі смартфону навіть в процесі тренувань все менше і менше сенсу і нагоди використовувати чисто музичні плеєри. Але у випадку коли вам важлива мобільність, крихітні розміри, низька ціна і не суттєвий ні екран, ні функції телефону саме подібні плеєри будуть найкращим вибором.

Особисто я рекомендую купувати найпростішу і найдешевшу модель з мінімумом внутрішньої пам’яті і вставити в неї картку на яку і записати свою музику.

Ну і власне на цьому все –  недорогий і надійний плеєр який зручно кріпити куди завгодно і який призначено для різного активного спорту.

Якість звуку? Яка якість звуку? Та ні, насправді там усе нормально. Враховуючи те що плеєр призначено для MP3 і сам виробник рекомендує якість у 128 Кбіт/с можете самі прикинути. З хорошими спортивними навушниками типу Bose SoundSport ви швидко досягнете лімуту можливої якості звуку. Все ж таки головна фішка цього плеєра у його мобільності, надійності та дешевизні, а не у якості звуку.

Навігація меню та налаштування також можливі і навіть не надто заплутані. Проте особливо там налаштовувати нема чого і якщо музику слухати з картки, а не з вбудованої пам’яті то можна взагалі в мені ніколи не заглядати.

Недоліки? Ну хіба що б ціну йому ще на $10 знизити і тоді точно 10 з 10 було б.

Оцінки:

 

Характеристики

Щоб не було ніяких сумнівів – це офісні (ну або для транспорту та вештання містом) навушники від дуже розкрученого бренду. Настільки розкрученого що спеціалісти в один голос кажуть що навушники не варті таких грошей. Але їх усе одно купують і з задоволенням носять – бо, повторюся, розкручений бренд. І не дивно що виробника купила Apple – вони якраз і спеціалізуються на тому щоб дорожче ніж мало б сенс продавати хорошої (але не неймовірної) якості речі за які споживачі раді переплачувати в рази.

Характеристики на які варто звернути увагу:

  • Ціна. На момент купівлі (літо 2016-го) складала $300, зараз іноді можна знайти на розпродажах за $250. Але вже є у продажу третя версія ціна якої починається з $350. Ціна повність залежить від кольору і більш нічого.
  • Підключення до звуковідтворюючих пристроїв як аудіо-кабелем так і через Bluetooth (до 10 метрів).
  • Система шумоподавлення.
  • Час роботи від батареї виробником заявлено в 12 годин, але в реальності добре якщо години 4 отримаєте. Тобто брешуть і дуже сильно.
  • Зарядка від micro USB. Навушники мають індикатор зарядки.
  • Вбудований мікрофон для дзвінків.
  • В комплекті крім навушників зараз йдуть аудіокабелі з та без мікрофону, USB-кабель та жорсткий чохол.
  • На сайті виробника – https://www.beatsbydre.com/headphones/studio3-wireless

 

Враження від використання

Буду порівнювати ці навушники з моїми улюбленими і щоденними офісними Bose QC25 – вони у однаковій ціновій категорії і мають більш-менш однаковий набір характеристик.

Звук це звісно головне за чим треба навушники порівнювати. Що одразу помічаєш у Beats так це дуже глибокий і сильний бас який насправді “качає” – композиції практично будь-якого жанру звучать якось жвавіше з таким басом. І він не те щоб ненормально накручений, ні. Все зроблено дуже добре і бас виразний і нічого не перекриває і так само добре чути деталі. Проте з часом я особисто трохи втомлююся від такої агресивності бумкання. Хоча для певних видів музики (як, наприклад, хіп-хоп чи електронщина) звук виходить соковитішим саме у цих навушників. Мій вибір – “слабкіший” і спокійніший звук від Bose – якийсь він більш натуральний, чи що.

Комфорт. Якщо за якість звука можна сперечатися бо безумовно знайдуться ті кому буде до вподоби глибший бас то в плані комфорту QC25 виграють. Ці навушники якось трошки розплющують вуха і лежать набагато ближче до них що з часом стає проблемою – вони просто починають муляти. Після буквально пів-години знімаю Bose, одягаю QC25 і вуха аж кричать “дякую”.

Безпровідність є великою перевагою Beats. В принципі Bose теж вже мають безпровідну модель QC35, але ось прямо зараз при наявності цих двох навушників у мене я надам перевагу у транспорті Beats.

Якість шумоподавлення у Bose також краща – я навіть ними користуюся в літаку без будь-якого звуку і навушники “вимикають” майже весь шум двигунів. Але і Beats має дуже пристойну якість шумоподавлення, проте все ж таки відсікає в рази (так – в рази) менше шумів. І це не Бітс погані – це наскільки Бос хороші.

Якість звуку від мікрофону дуже погана. Для мене це не вирішальний фактор, але варто знати що чути вас буде дуже погано (тихо і нерозбірливо) якщо ви будете приймати дзвінки в цих навушниках.

І нарешті головне – чи варті ці навушники своїх грошей. Як на мене то ні – звук не такий як мені подобається, шумоподавлення трошки гірше, комфорт суттєво гірше. Проте якщо вам важливий глибокий і агресивний бас, безпроводність і головне відомість бренду (щоб вас помічали) то саме ці навушники можуть бути непоганим вибором. Якби ціна на них була до $200 то я оцінив би їх суттєво вище.

Оцінки:

…і обідня велопоїздка зі співробітниками.

 

Призначення та характеристики

Отже перед нами компактна спортивна камера від найвідомішого мабуть на сьогодні виробника персональних спортивних камер. І хоча у назві нема цифри версії це 4-те покоління камер GoPro і на момент написання цього посту вже продаються камери (компактні і з екраном) 5-го покоління.

Тепер основні характеристики:

  • Ціна. Повна ціна камери складає $150 і на мою думку не варто чекати суттєвих знижок у найближчі кілька місяців. Єдине що мені вдалося знайти це акцію за якою до камери додавали простеньку селфі-палку та кріплення на голову.
  • Розміри: куб зі стороною в 1.5 дюйми (3.8 см).
  • Вага: 2.6 унції (74 грами).
  • Максимальна якість: 1440p, 60 кадрів на секунду (при 1080p).
  • Пам’ять: microSD картка до 64 Гб.
  • Захищена від падінь та води (до 10 метрів глибини).
  • На сайті виробника – https://shop.gopro.com/cameras/hero-session/CHDHS-104-master.html.
  • Керівництво користувача (характеристики, функціонал) – https://images-na.ssl-images-amazon.com/images/I/91RZwKjceJL.pdf.

 

Враження від використання

Після доволі непростої (заплутане меню) у використанні GoPro HERO 3 ця камера явно є кроком вперед. Але тут є інша крайність – оскільки у камери усього одна кнопка і малюсенький екран на два коротенькі рядочки літер меню у неї стало неймовірно коротке. Взагалі нормально настроювати камеру можна лише за допомогою смартфону зі встановленим спеціальним додатком (лише iOS та Android). А з іншого боку тепер оперувати камерою дуже легко – натиснув кнопку і вона записує, натиснув ще раз і вона вимикається. Ніяких включити/вимкнути, вибір режиму і так далі.

Компактні розміри мені особисто дуже до вподоби і екран мені не потрібен на спортивній камері. Мені треба щоб було дуже просто увімкнути/вимкнути запис і саме це камера робить дуже добре.

На велосипед я кріплю камеру за допомогою спеціального виносу на який також саджу свій велокомп’ютер.

Той же самий додаток на смартфоні дає можливість редагувати та публікувати відео. І та ж програма дозволяє керувати камерою (якщо скажімо її закріплено так що до кнопки важко дотягнутися). Також можна встановити на ПК редактор від виробника – https://shop.gopro.com/softwareandapp.

Взагалі я усім задоволений і ніяких суттєвих нарікань не маю.

Оцінки:

 

На відео обідня велопоїзка зі співробітниками. Порізав відео за допомогою програми VSDC Video Editor (поки що ще шукаю просту програму для редагування відео). Спробував показати як камера знімає широкий кут, переходи з тіні на світло і навпаки і як впливає трясіння на відео. Ніякої обробки відео не робив.

 

А ось те саме відео зі стабілізацією від YouTube:

 

 

 

Характеристики

Свій лептоп я не купував, а виграв на хакатоні ще коли працював в GoDaddy, але за кілька місяців використання можу сказати що якби купив його за повну ціну то був би так само ним задоволений.

Щодо характеристик то варто зауважити що це не одна модель, а ціла родина схожих лептопів де процесор, наприклад, може бути i3, i5, або i7. Те саме стосується сенсорного/звичайного екрану, пам’яті, дискового простору і так далі. І відповідно ціна складає від $800 до $2000. Різні варіанти можна переглянути ось тут – http://www.dell.com/en-us/shop/productdetails/xps-13-9360-laptop.

Конкретно моя модель має проц i5 та звичайний (не сенсорний екран) і коштує близько $1000. В конфігурацію також входять 8 Гб пам’яті та SSD диск на 128 Гб. Щось типу такого – http://www.dell.com/en-us/shop/productdetails/xps-13-9360-laptop/fncwt5135hv2.

Вага усього цього щастя – 1.3 кг.

 

Враження

Як я вже сказав мені усе подобається, але є кілька моментів які треба описати окремо.

Перше це те що моя модель йшла з Ubuntu. Я спочатку був навіть не проти її і залишити. Усе виглядало доволі симпатично і для інтернет-браузінга мало б вистачити. Але коли я почав ставити софт якого не вистачало (той же Skype) то я просто жахнувся як потворно все це виглядає, як не просто у деяких випадках це все ставити і після години мороки та прокльонів поставив Win 10 і з того часу живу собі спокійно.

Лептоп виглядає дуже стильно і зроблено його якісно. На мою думку він виграє у того ж Apple MacBook, та ще й коштує помітно дешевше.

Час роботи від батареї просто феноменальний. Точно не заміряв, але день пропрацювати можна.

Якість екрану прекрасна.

Проблем з WiFi також ніяких.

Щодо клавіатури то вона як у всіх лептопів далеко не ідеальна, але і не така що дратує. Лише для двох клавіш розкладка могла б бути кращою (для Home/End треба натискати Fn+<- та Fn+ -> відповідно).

Що ще доволі дивно так це розташування веб-камери. Вона знаходиться у лівому куті прямо над клавіатурою. Це дозволило зробити рамку екрану (а відповідно і розміри) компактнішою, але кут на відео виходить доволі дивним іноді. Проте нічого критичного.

Кольори та роздільна здатність екрану чудові. Звук вбудованих динаміків доволі гучний і дуже чіткий.

З портів присутні: зарядка, 2 x USB 3, SD для карток, Thunderbolt 3, аудіо-джек.

Коротше моя оцінка – 10/10.

 

Характеристики

Перше що треба сказати що ця камера є дешевою альтернативою GoPro за ціну в рази меншу. Розмірами та компоновкою дуже нагадує GoPro Hero 3. Звісно випущено її через п’ять років і є певні покращення, але давайте поглянемо детальніше.

Отже що ми маємо:

  • Ціна. Повна ціна складає $60, але свою я купив за $40 коли була спеціальна акція на Amazon.
  • Максимальна роздільна здатність: 1080p та 30 кадрів на секунду. Якісь відео дивіться нижче.
  • В комплекті йде захисний прозорий корпус (до 30 метрів під водою), додатковий замок на корпус і навідь додаткова батарея. Це дуже круто навіть за повну ціну.
  • Повна зарядка – більше 2 годин що не так і добре. А от час роботи задекларовано в 70 хвилин, але мені лише вдалося отримати 40 хвилин від камери.
  • Камера має кольоровий екран і кнопки навігації по меню що мало б спростити навігацію, але насправді там не так усе добре організовано.
  • MicroSD картки – до 32 Гб. Доволі дивне обмеження.
  • На сайті виробника – http://www.dbpower.co.uk/vl123/dbpower/frontend/web/index.php?r=product%2Fview&id=44&cate_id=5&cate_name=Action+Camera#.

 

Враження від використання

Головна (і мабуть єдина) причина чому я купи цю камеру це її ціна. Приємною несподіванкою був комплект кріплень та додаткова батарея які йдуть з камерою.

Тепер до відео. Я спеціально нічого не вирівнював, не редагував і не прискорював. На роліку спробував показати яка картинка виходить про доброму освітленні, в тіні та на переходах.

 

В цілому якість доволі посередня і навіть програє GoPro п’ятирічної давнини. Але як дешева камера на заміну, або яку не шкода то це просто ідеальний варіант.

Що стосується простоти управління то меню несподівано доволі довге і має багато налаштувань. Але я чесно кажучи не вірю що там щось суттєво можна поміняти.

Крім того камера вміє зв’язувати з ПК через WiFi, хоча я і не розумію нащо це треба. А підключена до комп’ютера може працювати як зовнішній диск, або як відеокамера.

Треба сказати і про недоліки. Перше це несподівано тривалий час повної зарядки і короткий час роботи. До того ж коли камера вимикається нема ніякого способу дізнатися що час замінити батарею (навіть якщо вона з вами).

Друге це зайві функції. Не те щоб вони сильно заважали, але усі ці WiFi та кольоровий екран виглядають добре у списку, але нічого особливо не додають.

Ну і звісно те що максимальний обсяг картки з яким може працювати камера – 32 Гб.

Що стосується якості картинки то повторюся що за таку ціну якість дуже добра.

Оцінки:

 

 

Характеристики

Особливого сенсу детально розписувати усі характеристики нема сенсу – ви їх можете легко знайти на багатьох сайтах. Тому лише основне (для мене):

  • Ціна – на момент покупки повна ціна складала щось в районі $350, але я звісно купив свій на ebay за $85 (розлочений).
  • Екран: 5 дюймів OLED, 1280х720. Кольори приємні, хоча на дуже яскравому сонці трошки не вистачає контрасту мабуть.
  • Пам’ять: 16 Гб. Але головне що можна ставити MicroSD картку (аж до 200 Гб).
  • Камера: 8 Мп задня, 5 Мп фронтальна.
  • ОС: Windows Phone 10.
  • На сайті виробника – https://www.microsoft.com/en/mobile/phone/lumia650/.

 

Враження від використання

Було власне лише 2 причини чому я купив цей телефон. Перша це те що у Lumia 920 не можна додавати SD картку і тому я бігав та займався з Lumia 520 куди картку з музикою таки можна було ставити. І фактично в мене було 2 телефони.

Але друга, більш важлива причина була в тому що 920-й люмії вже пішов 6-й рік, а вона все ніяк не ламалася :) Тобто мені вже хотілося новий телефон, хотілося і хотілося… Потім я зрозумів що не дочекаюся щоб Nokia зламалася і коли з’явилася нагода то і купив цю відносно недорогу модель. Недорогу тому що це вже не Nokia, а Microsoft і у випадку якби розчарувався то не так шкода було б грошей.

Ну і в цілому після пів року використання задоволений цією моделлю.

Звісно якість збірки не така висока як у Nokia, але до того рівня взагалі ніхто і близько не стоїть.

Приємно що телефон йшов вже з Windows Phone 10 до якої 920 схоже так ніколи і не оновиться.

Також варто відзначити що цей телефон набагато легший (і вдвічі тонший) за 920-й. А час життя від батареї незрівняно кращий – його можна забутий зарядити і він ще буде живий наступного дня.

Моя оцінка – 9/10.

 

Недоліки

Крім вище згаданою трохи гіршої якості матеріалів/збірки і недостатньої яскравості/контрасту екрану в сонячний день ще згадаю відсутність кнопки фотографування.

Також процесор тут звісно слабший за те що стоїть у 920-му, але помітно це лише на іграх типу Candy Crush Saga, та і то лише під час завантаження. Усі інші додатки (пошта, фейсбук, скайп) працюють так само.

Коротше нема суттєвих значних недоліків і сума усіх дрібних недоліків для мене особисто не критична.

 

Колись я вже писав про Kindle Fire HD з діагоналлю 6 дюймів і про те яке воно… скажімо “так собі”. Тому заново розписувати не буду  і лише скажу що при діагоналі на 1 дюйм більше цей пристрій виглядає ще потворніше (бо має широку рамку навколо екрану), але при цьому є таким же дохлим і короткоживучим від батареї як і компактніший його родич.

Єдине що варто уваги це те що на розпродажах можна знайти цю модель за $45 і як так само не рекомендую її купувати навіть за таку ціну – ні процесорної потужності, ні батареї з задовільним часом роботи навіть не очікуйте.

Просто фуфло.

 

Варто одразу сказати що я купив собі XBox One ще у липні 2013-го року. Більше того – у мене так звана Day One редакція, тобто сама перша партія яку можна було перед-замовити за спеціальною програмую.

На момент купівлі ціна складала $499.99 і в комплект входив Kinekt та здається диск Kinekt Sport.

І не те щоби XBox 360 який був у нас на той момент чимось нас не задовольняв. Навіть навпаки – ми використовували його щоденно і нам усе подобалося. Але ж новіше означє краще, правда ж? :) А старий ми продали разом з усіма іграми за якусь доволі символічну суму.

 

З новим XBox ми теж в принципі якийсь час співіснували щасливо, а потім просто припинили користуватися ним. Ігри трохи набридли, для Netflix та YouTube почали використовувати Roku 3… З часом у нас поламався Kinekt, але ми вирішили що ні ремонтувати ні міняти його не будемо. Пару років він у нас взагалі вимкнений простояв. І лишен не дуже давно ми почали потроху (в основному Олена) використовувати його.

Власне нас усе задовольняє враховуючи те як нечасто ми його за прямим призначенням (а саме для ігор) використовуємо. А пост цей я написав просто щоб у майбутньому можна було згадати коли саме і за скільки я купий це диво.