[english] th, ð та Þ

Першими людьми які почали писати англійською були у більшості (практично завжди) люди не місцевого походження. Це як правило були європейці, християнські міссіонери, які несли слово Боже та грамотність у дикі краї.

Дуже швидко вони з’ясували, що англійська мова має звук який ми зараз записуємо як th, і який вимовляється з притисканням язика до передніх зубів.

Щоб записати такий звук використовувалися різні способи: th, d, þ та ð. От про останні дві і поговоримо.

Перша þ (вона ж Þ у верхньому регістрі) називається торн (thorn) і походить від рунічного символу Турісаз, що означає Торна. Літера досі присутня в алфавітах мов Ісландії та Фарерських Островів і читається як th.

Друга ð (вона ж Ð) називається ет (eth) або ед (edh) і є просто модифікованою літерою d. Так само як і попередня присутня в алфавіти Ісландської мови і читається як eth.

Тобто можна зрозуміти що в ісландському алфавіті ці літери це просто данина традиції, хоча самі ісландці уперто стверджують що начебто є якісь відмінності у вимові (але їх звісно ніхто не помічає).

Що цікаво у перших манускриптах староанглійською усі ці варіанти часто зустрічають в одному і тому ж тексті написаному однією людиною. Схоже що варіант написання автор вибирав з власних уявлень про те, що виглядатиме красивіше в кожному окремому варіанті.

Також в алфавіт староанглійської було кілька інших не звичних для нас літер. Наприклад ƿ – вінн (wynn) яку у XIV сторіччі французьким писцям було важко відрізнити від þ і вони почали замінювати торн усюди на th. Зі схожістю літер пов’язаний також набір цікавих помилок. Так читаючи þ як ƿ її часто копіювали як y замість th (нагадаю – переписувачі іноді не володіли мовою) і виникали такі слова як ye замість the. І зараз коли хочуть написати щось показово у староанглійському стилі пишуть щось на кшалт Ye Olde Pub – The Old Pub.

Незрозумілі і незнайомі літери, які ще й взаємозамінювалися з часом цілком природно зникли і були замінені на th. І десь уже починаючи з XV сторіччя ці дві літери зустрічаються все рідше і рідше.

Fooducate – програма яка вам безумовно потрібна

Я вже писав про додаток MyFitnessPal за допомогою якого можна вести облік спожитих продуктів/калорій. І та програма не зважаючи на всі свої недоліки має 2 великі переваги через які я її і використовую: найбільшу на ринку базу продуктів та інтеграцію зі спортивними сервісами.

Проте є одна дуже важлива можливість яка повністю відсутня в MyFitnessPal – а саме можливість дізнатися що хорошого та поганово в певному продукті, і ще важливіше – які є кращі альтернативи.

Додаток працю дуже просто – скануєте штрих-код товару і бачите оцінку (А – найвища, F – таке краще і в руки не брати). На закладці з поясненнями буде вказано що не так (наприклад доданий цукор, штучні фарбники і таке інше). І на закладці з альтернативами можна побачити подібні і кращі продукти – сильно допомагає робити кращий вибір в магазині.

База даних у цього сервісу не така велика і раз на тиждень точно я знаходжу продукт відсутній у базі. Тоді не лінюся – фотографую продукт з усіх боків і відсилаю виробнику фото щоб вони додали у базу.

Також в цій програмі можна вести облік спожитого. Але інтеграція можлива лише з Google Fit який просто жалюгідний. Тож я для обліку програмою не користуюся.

Варто зауважити ще, що на сайті сервісу (fooducate.com) дуже багато корисних матеріалів. І я навіть пораджу підписатися на їх розсилку – багато корисного можна дізнатися про здорове харчування, альтернативи деяким продуктам та поганим звичкам.

Тож встановлюйте і користуйтеся!

MyFitnessPal – погана хороша програма для підрахунку калорій

Саме так – це погано зроблена хороша програма. Вірніше не стільки програма, або давайте буду казати додаток, але і сервіс яким можна користуватися і з бравзера.

Чому хороший додаток? Тому що дозволяє вести щоденник щодо спожитих продуктів. Продукти можна додавати за допомогою пошуку в базі даних (видавник стверджує що в їх базі більше 2 мільйонів продуктів), або зісканувавши штрих-код. Можна також створювати свої блюда (наприклад салати, чи який бутерброд) склавши до купи продукти з їх бази.

Я користуюся цим додатком як то кажуть релігійно – вже кілька тижнів поспіль додаю до щоденника все що їм. Продукти можна додавати в групи (у мене є сніданок, обід, вечеря, перекуси і перед тренуванням). Далі можна дивитися розподілення калорій, різних жирів, мікроелементів та вітамінів.

В платній версії додаток покаже які продукти додали скільки чого. Але платна версія коштує якісь безумні $10 на місяць для Android і усі $20 для тих у кого iPhone. Це до мінусів.

З плюсів є те що додаток синхронізується з програмами як Training Peaks чи Garmin Connect (читайте подробиці тут – Як поєднати в купу фітнес-сайти та пристрої – моя версія). При цьому як спалені на тренуванні калорії додають до денного бюджету так і спожиті калорії зберігаються у щоденнику тренувань.

Звісно все вище перелічене можна зробити і на сайті myfitnesspal.com.

Додатково там можна підключатися до різних фітнес-сайтів (Garmin, Samsung, FitBit, Strave, тощо), додавати друзів і тому подібне.

Тепер про мінуси і не доліки в тому порядку як вони важать для мене.

Перше – безумна кількість реклами: вона і знизу екрану, і між елементами на екрані. Проблему я особисто вирішив додавши widget на один з екранів свого смартфону – тепер у мене є кнопки за допомогою яких я можу одразу перейти на екран додавання чи сканування продукту. На iOS такої можливості не буде.

Друге – абсолютна відсутність користі від платного рахунку. Так, реклама зникне, але усі інші функції що з’являються для мене не мають особливого сенсу: цілі на день по мікрокомпонентах, рецепти, поради і таке інше. Більше того – люди які оплатили рахунок часу кажуть, що додаток став працювати повільніше і гірше.

Третє – додаток час від часу доведеться перезавантажувати. Це не надто велика проблема сама по собі, але тим не менш дратує коли поспішаєш і хочеш швиденько посканувати коди, а воно починає крутити спінер і показувати повідомлення про помилки в базі.

Ну і останнє – дублювання і неточність в базі даних. Але переважно там усе є і більш-менш точно показано.

У підсумку – спробуйте, якщо занотовуєте і підраховуєте калорії. Також можу бути цікаво просто щоб побачити що і як ви їсти і через якийсь час проаналізувати статистику – можуть бути певні відкриття.

Як поєднати в купу фітнес-сайти та пристрої – моя версія

Доброго для мої маленькі читачі, давайте поговоримо про фітнес-пристрої, сайти та те як їх можна потоваришувати одне з одним.

Якщо у вас є фітнес- чи спортивний годинник, вело-комп’ютер чи розумний велотренажер, або навіть якщо ви тренуєтесь зі смартфоном то у вас неминуче виникло питання якими програмами та сайтами користуватися. І чим більше усього різного ви робите тим більше у вас опцій.

При цьому якщо пристрої, що вимірюють і збирають статистику у вас від різних виробників то скоріш за все кожне з них хоче зберігати статистику на сайті відповідного виробника.

Зараз вже усі відомі виробники дають можливість підключати сайти одне до одного так, що ті можуть обмінюватися даними. Але не все так просто і неминуче виникають проблеми такі як: дублювання записів, відсутність синхронізації між певними сайтами, або для певних даних і таке інше.

Перше, що я пораджу – зберігайте дані “рідним” для ваших пристроїв способом, і лише потім зливайте їх до купи.

Картинка далі показує як я усе налаштував для себе:

Тепер у деталях:

  • Мої пристрої з якими я тренуюся і змагаюся (Garmin Forerunner 735xt, Garmin Edge 520, Garmin Oregon 750t та підключені до них датчики пульсу, обертів, швидкості і таке інше) через Bluetooth підключення до смартфону зливають дані на мій Garmin Conect. Там же (на сайті або в додатку на смартфоні) можна ввести дані тренування вручну.
  • Мій вело-тренажер Wahoo Fitness KICKR SNAP підключено до Zwift на лептопі. У цій програмі можна кататися по Лондону, Нью-Йорку та інших місцинах, тренуватися за планом, ганяти в групі (у них там навіть змагання проводяться), а розумний тренажер змінює навантаження відповідно змін рельєфу. А звідси вже дані про поїздку зливаються на Garmin Connect.
  • Для тренувань лише зі смартфоном я використовую (коли таке трапляється) Strava. Цей сайт/програма є дуже популярною у велосипедистів в першу чегру, але остані роки і інші види спорту стали реєструватися на ній частіше. До того ж цей додаток на смартфоні є популярним способом зберігати дані в обхід програм від виробника як Wahoo, Eliе, Samsung чи інших. І якщо у вас пристрої від не надто відомих виробників то спробуйте їх саме з цим додатком.
  • Останні півтори місяці я також почав занотовувати все що їм протягом дня за допомогою MyFitnessPal – навіть просто бачити скільки і що саме їси впродовж дня допомагає робити кращий вибір. Дані потім завантажуються на Training Peak. Про сам додаток читайте тут – MyFitnessPal – погана хороша програма для підрахунку калорій.
  • Training Peak є мабуть найпопулярнішою платформою для взаємодії тренерів та атлетів. Плани тренувань, завдання у форматах Garmin, Zwift та інших, коментування, статистика і багато інших інструментів. Саме сюди зливаються мої дані з Garmin Connect. При цьому система достатньо розумна щоб співставити завдання та тренування і поставити їх у відповідність одне одному. І відповідно тренер може дивитися на успіхи того з ким працює (пульс, потужність, швидкість, самопочуття, тощо) і відповідно коригувати плани.

Тиждень на Training Peaks:

Тренування на Training Peaks:

Ще один інструмент який варто згадати стане дуже корисним у синхронізації даних з різних сайтів якщо у вас на кожному з низ вже накопичилася певна історія – подробиці у моєму запису про сервіс tapiriik.

[english] square

Слово що означає “квадрат” також має кілька інших значень. Одне з них – нудна, не цікавав людина, середньостатистична, не ризикована, консерватор і таке інше.

Якщо пам’ятаєте сцену з “Кримінального чтива” в якій Міа говорить Вінсенту про бар який має сподобатися прихильнику Елвіса, а Вінсент пропонує піти кудись де можна поїсти стейк, на що Міа каже – стейк і тут є, татусь, не будь таким нудним/правильним. Але замість сказати square (бо це образа) малює прямокутник у повітрі.

У словниках:

[english] flotsam and jetsam

Словосполучення flotsam and jetsam є скорочення від flotsam, jetsam, lagan, derelict що в свою чергу відноситься до морського права і описує права власності на залишки розбитого у катастрофі корабля.

Flotsam означає груз, або будь-що запаковане з розбитого корабля що плаває на поверхні. Належить першому хто заявив на нього права.

Jetsam означає груз який викинули перед катастрофою (наприклад щоб полегшити корабель) і належить первісному власнику. Той хто знайде такий груз зобов’язаний повернути його власнику.

Lagan це груз або фрагмент корабля що занадто важкий щоб плавати на поверхні, але прив’язаний до чогось плавучого – наприклад до буя. Належить первісному власнику і має бути йому повернений у разі знаходження.

Derelict це те що затонуло і належить тому хто його знайшов під водою – права не мають бути заявлені заздалегідь.

Таким чином словосполучення flotsam and jetsam можна перекласти як “залишки корабельної аварії”.

А ще є така доволі відома thrash metal група.

У словниках:

Spandex Swim Cap

Не буду писати про якийсь конкретний бренд чи модель, а просто розкажу що це, для чого і в чому плюси та мінуси.

Шапочки для плавання призначені одночасно для захисту волосся та шкіри голови від хімії у воді басейна, а також що утримувати волосся і не засмічувати басейн. Ну і плюс певна “аеродинамічність” у воді.

Гумові шапочки, тобто найбільш поширені, доволі дешеві (в райні $$1-2), часто бувають з малюнками чи візерунками, але дуже сильно зтягують голову. Я саме через те що такі шапочки неприємно муляють навіть якщо я плаваю усього 30 хвилин і не користуюся подібними.

Силіконові шапочки набагато комфортніші, не тиснуть, їх легко знімати і одягати. Але вони дорогі (в районі $20) і при цьому теж служать не більше кількох місяців. І ще в них трошки жаркіше ніж у простих гумових через те що силікону потрібен товщий прошарок.

І нарешті шапочки за інших матеріалів – спеціально обробленої матерії, лайкри, спандекса, тощо. Такі шапочки абсолютно не відчуваються на голові, добре сидять, але при цьому не захищають волосся та шкіру від хімії.

Мені найбільше подобаються шапочки зі спандексу. Але є причина чому я все одно плаваю без них. Справа в тому що це матеріал дуже швидко деградує і вже за кілька тижнів шапочка починає розтягуватися, втрачає форму, а потім взагалі не тримається на голові. При ціні в $10 можна дуже швидко заморитися купувати собі нові.

На цьому власне і закінчимо. Тепер ви можливо дізналися що існує ще й така річ як шапочки для плавання зі спандексу :)

Asics Tiger, Лассе Вірен та Кіхаширо Онітсука

Кіхаширо Онітсука (Kihaсhiro Onitsuka)

Під час війни Онітсука був в імперських військах і піздніше казав що знову пішов би воювати за Японію бо “це те що ти маєш робити – битися за свою країну”. Туберкульоз врятував його від передової, але натомість він опинився у кінному загоні де була така жорстка дисципліна що солдат примушували в прямому сенсі вилизувати своїх коней язиком якщо помічали на тих хоч якийсь бруд.

Взагалі то його ім’я було Кіхаширо Сакагучі. Але коли його друг загинув у війні в Бурмі Кіхаширо змінив своє ім’я щоб обманути комісію яка не брала його в армію через туберкульоз і погане здоров’я.

Після війни він зайнявся криміналом – продавав на чорному ринку алкоголь американським солдатам, але швидко зненавидів те що робив. В той час один з його друзів розповів йому про Олімпійський рух П’єра де Кубертена і Кіхаширо захопився ідеєю того що найкращі і найсильніші люди планети змагаються за чесними правилами що визначити найкращого. Саме чесна гра, дотримання правил і боротьба привабили його так що він кинув свій підпільний бізнес.

У 1947-му році 30-річний офіцер виношував ідею як зробити Японію сильнішою у спорті щоб допомогти швидшому відновленню духу та економіки після програної Другої Світової. І якось в ресторані він побачив як готують восьминога і тут же у нього з’явилося бачення того як має виглядати підошва кросівок. До речі подібним же натхненням керувався засновиник Nike якому прийшла ідея підошви кросівок коли він випікав вафлі і дивився на їх форму.

Кіхаширо ночував на вокзалі (бо не мав грошей на житло), працював над кросівками і щоденно переслідував тренерів місцевих баскетбольних команд зі своїм винаходом. Аж поки одни з них не погодився спробувати нове взуття і команда його на щастя виграла чемпіонат серед шкіл. Незвичне взуття привернуло увагу до Онітсуки.

З першими прибутками Онітсука обладнав собі офіс в якому стояло його ліжко – він так багато працював що і спав у своєму офісі і таки чином не мав житла. І так само жорстко він ставився до працівників. Чоловіки працюючи над проектами не мали право лишати офіс по кілька місяців, жодних вихідних чи відпусток з будь-яких причин. День в офісі починався о 5:30 де працівники чистили туалети та прибирали приміщення, а о 7-й починалася робота над кросівками. Робочий день закінчувався о 7-й вечора, а з 8-ї до 11-ї працівники вчилися тут же на місці.

Через кілька років він звернув увагу на марафонський біг який був (і є досі) дуже популярним в Японії як дисципліна яка вимагає концентрації, самопожертви і стійкого перенесення страждань. В той час вважалося що скривавлені від натертостей ноги після марафону це нормальна річ. А Онітсука подумав що є нагода зробити ще один прорив. Поговоривши з лікарями які теж казали що натертості не минучі він дізнався що натертості по суті є опіками, принаймі така ж реакція на них. Після цього Кіхаширо почав працювати над проблемою у своїй манері – буквально день і ніч.

Якось у таксі яке різко зупинилося Онітсука відчув як машина заїхала у глибоку калюжу. Це був ще один момент натхнення – біговим кросівкам потрібна подушка що буде захищати ноги бігунів! Швидко з’ясувавши що вода занадто важка і її складно утримати в підошві він змінив дизайн з води на повітря.

Оскльки сам він не був бігуном Кіхаширо почав вивчати професійних бігунів, а саме як вони ставлять ногу. З цього він вивів де мають бути вентиляційні отвори для нагнітання та виходу повітря з кросівка. Так з’явилися Tiger Marathon Tabi з відділеним велики пальцем як у традиційному японському взутті – при відштовхування повітря “закачувалося” у кросівок, а при приземлені – видувалося. Так було вирішено проблему перегріву яка і спричиняла більшість натертостей.

І вже 1951-го Шигекі Танака у цих кросівках виграв Бостонський марафон. 1963-го та 1967-го року в цих же кросівках було встановлено перші світові рекорди і людина вперше пробігла дистанцію швидше за 2:20 та 2:10 відповідно.

На Олімпійських Іграх 1976-го у Монреалі Asics були все ще найпопулярнішим біговим брендом у якому змагалися 60% атлетів світового рівня, але новачки як Nike почали швидко скорочувати розрив. На цих Іграх Лассе Вірен (історію цього неймовірного атлета читайте тут – Лассе Вірен), який вже виграв золото на 5 і 10 км на Олімпіаді 1972-го року у Мюнхені, вирішив бігти у Asics замість Adidas які він використовував до цього.

Вірен зв’язвася з компанією і попросив їх зменшити якщо можна вагу кросівок. Онітсука, якому на той момент було 58 років прийняв замовлення. В кімнаті готелю де він жив Кіхаширо зібрав інженерів компанії і вони почали працювати… У підсумку було зрізано 2 мм підошви і змінено форму п’яти.

Наступного ранку Вірен виграв золоту медаль на 10 км з результатом 27:40.36. Після перемоги Лассе зняв кросівки і підняв їх над головою і так пробіг коло пошани. Міжнародний Олімпійський Комітет угледів в цьому рекламу бренда і дискваліфував спортсмена. Але помі рішення відмінили і через кілька днів Вірен виграв ще одне золото на 5 км. Причому рішення відмінили через те що було доведено що Вірен, як це не смішно, натер ногу і тому наче і зняв кросівки :)

Цього ж року стався перший біговий бум коли великі маси народу почали займатися бігом для здоров’я і задоволення. І Asics був найпопулярнішим брендом бігових кросівок в той час.

Як не дивно перемоги вірена Онітсука не використав для просування та популярізації бренду – для нього видатні атлети були самі по собі, а якісний продукт окремо. Тобто він не вважав за прийнятне рекламувати свою компанію за допомогою знаменитостей.

У 1977-му році Онітсука приєднам до своєї компанії яка тоді називалася Tiger ще два невеличкі бренди що виробляли одяг і назвав нову компанію Asics як скорочення від латинської фрази Anima Sana In Corpore Same – в здоровому тілі здоровий дух. Компанію було націлено на виготовлення високоякісних спортивних продуктів за якими б покупці приходили би в магазини знову і знову. І треба сказати що кілька років тому рада директорів змінила напрямок і тепер компанія намагається охопити і підлітків пропонуючи модний одяг у спортивному стилі.

У 80-х роках у компанії сталися послаблення робочого режиму, з’явилися виходні дні.

Кіхаширо Онітсука помер 2007-го у віці 89 років.

[english] get one’s ass handed to

Фраза використовується у формі як get так і have: he had his ass handed to him.

Дословно перекладається як “отримати в руки власну дупу”.

Означає ця фраза дві схожі речі і використовується у таких ситуаціях:

  • В іграх коли когось швидко і жорстоко перемогли.
  • Коли когось зловили на помилці і вказали на неї одночасно принизивши та поглузувавши з цієї особи.

Фраза походить зі старого виразу у якому замість дупи була голова – get one’s head handed to. І сенс її полягав в тому що хтось програв у битві чи суперечці, йому відтяли голову і (умовно) вручили в руки. Десь у 60-х роках 20-го сторіччя замість голови у виразі з’явилася дупа щоб підкреслити насмішку і глузування і прибрати вже недоречну загрозу життю.

Вираз можна почути чи використати навіть у роботі. Коли хтось робить якусь недоречну єрунду, або говорить про результати яких насправді немає можна питання вивести цю особу на те щоб показати що роботу не зроблено насправді і усі виправдання вигадані. І тоді ті хто присутні при цьому можуть сказати що та людина got his ass handed to him.

Вираз у словниках: