Категорія: Рецензії на книги

Björn Andrist, Viktor Sehr. C++ High Performance: Master the art of optimizing the functioning of your C++ code, 2nd Edition (2020)

Це не та книга з якою треба знайомитися з С++, і навіть не та з якою треба поновлювати свої колишні знання мови. Також це не книга для тих кому треба детально розібратися в певному аспекті найсучаснішого стандарту С++.

Призначення та аудиторія книги – програмісти які активно пишуть на С++, але через різні обставини лише чули про нововведення мови і не мали нагоди їх використовувати ще. Чому так стається інше питання – велика та застаріла кодова база, залежність від бібліотек та компіляторів які не підтримують нові стандарти та можливості і таке інше.

На моїй поточній роботі (на момент написання це Facebook) команда в якій я працюю використовує практично найсвіжіший стандарт і ті самі корутіни у по всьому коду (і це круто – легше читати та слідкувати за логікою, менше писати).

У книзі якраз йдеться про нові можливості як діапазони (ranges), управління пам’яттю, виконання під час компіляції. Але особливо багато уваги приділено корутинами та пов’язаними з ними темами як відкладена ініціалізація, проксі-об’єкти та інше. Також трошки розказано про паралельні алгоритми та бібліотеки для їх підтримки, але не надто глибоко.

І мені особисто книга стала дуже до нагоди – я достатньо знаю щоб розуміти авторів і не починати з базових речей, а вони дають матеріал так, щоб заповнювати пробіли в моїх знаннях саме нововведень.

Оцінки:

Murray Leinster. The Fifth-Dimension Catapult / Мюррей Лейнстер. Катапульта у п’ятий вимір (1931)

Ще одна визначна для наукової фантастики класична книга (згадую його “Божевільну планету“) в якій автор відсилає своїх героїв у інший вимір.

В наборі у нас геніальний вчений, його прекрасна дочка, злодійкуватий помічник який продає секрети бандитам, молодий вчений який усе рятує і далі повний набір стереотипних персонажів.

Відкриттям автора став спосіб поміщення людей в іншу реальність – відбувається це через п’ятий вимір. А опиняються вони в такому ж просторі як і у нас, лише в іншій реальності. І в цій реальності живуть люди з високорозвиненими технологіями (наскільки автор зміг вигадати альтернативні технології майбутнього в той час). Але люди ці вимирають, на їх міста наступають джунглі. А тут ще й бандити з нашої реальності знайшли дорогу.

На сьогодні те як побудовано історію і які є персонажі виглядає доволі примітивно. Але на момент написання це був прорив у жанрі. І насправді і досі можна читати з певним задоволенням.

У книги є продовження “Труба у п’ятий вимір”, але навряд чи я його буду читати.

Оцінки:

Murray Leinster. The Mad Planet / Мюррей Лейнстер. Божевільна Планета (1920)

Найбільше в цій книзі вражає рік її написання – коли її читаєш то складається враження, що написано її було у 60-ті, а то і в 70-ті роки. Дуже цікаво як її сприймали свого часу.

У книзі йдеться про “загублену” планету на якій деякі земні форми життя як гриби та різні жуки з павуками виросли до неймовірних розмірів (СО2 в повітрі), а інші взагалі не розвинулися. І в цьому царстві гігантів живуть здичавілі представники людства.

Невеличке плем’я під керівництвом одного з них поступово вчиться боротися з хижаками, винаходить зброю, інструменти і починає мандрувати.

Прогресивними у цій книзі є погляди на еволюцію, на те як і з яких причин відбуваються зміни у суспільстві, в чім роль та обов’язки лідерів і чому одні групи перемагають інших.

А недоліками звісно є те, що деякі з поглядів та пояснень дещо застарілі і вже зараз відомо, що вони є невірні.

Також історія є скоріш пригодницькою ніж фантастичною, але виглядає трошки простенько. Ще років 30 тому я би цю книгу оцінив значно вище.

Оцінки:

Peter Straub. Ghost Story / Пітер Страуб. Історія з привидами (1979)

Ця книга доволі відома і високо оцінена серед любителів містичної літератури. А я от не зміг її навіть до кінця дочитати. І в цілому це могла б бути одна з книг про які я кажу “муть, але написано дуже добре”. І тут дійсно маємо дуже добре написаний текст… Але його по-перше, занадто багато. Просто надзвичайно довга книга. І, по-друге, ледь не в кожній частинні вводяться нові герої, якісь другорядні герої стають головними і навіть після половини книги я не був певний про кого ж ця історія і яко з гілок власне є сюжетом.

А так це історія маленького містечка в якому кілька старих друзів розказують одне одному страшні історії. Ще в цьому місті щось вбиває і знекровлює тварин. І в цьому ж місті кримінальні молодики нариваються на якісь потойбічні сили. І тут же є якась страшна трагедія з минулого. І тут же таки самогубства у сьогоденні.

І все це ллється нескінчений потоком так, що нарешті мені просто набридло за цим слідкувати – просто не можу (та і не цікаво вже) стежити за всіма дійовими особами та вгадувати як усі події пов’язані.

Оцінки:

Ray Bradbury. Fahrenheit 451 / Рей Бредбері. 451 градус Фаренгейта (1953)

Коли я читав цю книгу в дитинстві вона мене вразила і своїми глибокими думками і анти-утопічним світом показаним в ній (в СРСР західної фантастики було дуже мало і про такий жанр ми не знали навіть). В юнацтві книга теж вражала, але більше тим як автор показує тупість населення та “мене ніхто не розуміє” і “я не такий як всі” головного героя та деяких інших дійових осіб книги.

А зараз же (цього разу я слухав книгу українською – придбав її на “Абук”) книга все же вражає тим як не зважаючи на деякі анахронізми автор зміг передбачити і описати всепроникнення легкої для сприйняття поп-культури завдяки технологіям. І в той же час дратує менторський тон автора та впевнені твердження про те як воно все має бути, чого мають хотіти і прагнути люди.

І хоча книга та передбачене нею майбутнє дуже далекі від реальності, проте деякі елементи зображені дуже точно і складно повірити в такий прадавній рік написання.

Варто також зауважити, що цю книгу як і більшість творів автора назвати фантастикою можна лише з великою натяжкою – це скоріше поезія прозою на фоні фантастичного майбутнього. Але вся суть в людях та їх переживаннях, а технології та соціальна структура лише дозволяють створити потрібні ситуації.

Оцінки:

Jeannette Ng. Under the Pendulum Sun / Джанет Нг. Під маятником Сонця (2017)

Здавалося б дуже класна ідея для книги на межі фентезі та казки – в нашому світі (вікторіанські часи) знайдено прохід на острів з міфічними істотами та магією. І в цей світ відправляється безуспішно проповідувати християнство брат головної героїні. Сама ж героїня через кілька років приїздить на той же острів у пошуках брата.

А далі все погано – книга складається із нескінчених заламувань рук, пафосних оповідок про густоту туману та готичність палацу в якому вона живе, про загадковіть та таємничість… І нічого фактично не відбувається – весь той обсяг, що я його витерпів дочитати до половини книги можна було б без втрати сенсу та емоцій викласти менше ніж на 10 сторінок.

Нескінчена біганина коридорами та кімнатами палацу, беззмістовні розмови з феями, орками та іншими магічними істотами (і з цих розмов ми не дізнаємося нічого) та багато, багато пафосу.

Здався, кинув, не раджу. Хоча любителі готіки та атмосферності хвалять.

Оцінки:

Simon Rich. What in God’s Name / Саймон Річ. Що в Бога таке? (2012)

Гумористична фантастика дуже часто буває не надто вдалою як в плані фантастики так і в плані гумору. Скажімо мені особисто розрекламований та багатьма улюблений “Плаский світ” Террі Пратчетта не подобається аж ніяк.

В цьому випадку ситуацію рятує лише цікава ідея та висока динаміка оповідання.

Бог як голова корпорації, янголи як її представники і Земля як тимчасовий їх інтерес. Книга розказує епізод з життя двох янголів які працюють понаднормові години коячи дива. І ось Бог вирішує закрити проект за знищити Землю.

Двійко янголів (між якими відбувається роман паралельно до схожих подій на Землі) намагаються відтягнути знищення людства і беруться втілити неможливе диво – звести і закохати одне в одного двох надзвичайно ледачих та закомплексованих представників людства.

Власне гумор і побудовано на тому які ледачі люди і як винахідливі янголи різними способами підбивають людей на ті чи інші дії.

Книга читається швидко і легко, але навіть в процесі читання розумієш – це просто одноденна річ і радити таку я нікому не візьмуся. Ну хіба що інших альтернатив як провести час у вас нема.

Оцінки:

Neal Shusterman. Arc of a Scythe / Ніл Шустерман. Історія женця (2016-…)

Поки що це найкраща підліткова фантастика з усього, що я читав. Можна порівняти з “Ареною 13”, і на мою думку ця серія навіть краще.

Світ в циклі дуже цікавий, але на жаль абсолютно не доведений до кінця і в його розумінні для читача лишається більше білих плям ніж інформації.

Далеке майбутнє в якому люди безсмертні. А для розв’язання проблем перенаселення спеціальна каста женців яка нікому не підкоряється займається вбивствами випадкових чи не дуже випадкових людей.

Уся серія на Good Reads – Arc of a Scythe Series by Neal Shusterman | Goodreads.

Scythe / Жнець (2016)

Двоє підлітків родини яких стикаються з женцями стають учнями відмого женця Фарадея. Поки вони проходять навчання нам показують і пояснюють світ в якому живуть герої. І як я сказав вище світ цей дуже цікавий – смерть вдалося побороти, люди відновлюють чи отримують нові тіла.

Але при цьому всьому не дуже зрозуміло як це все працює, чому є бідні та багаті, чому життя у них власне мало відрізняється від нашого.

Велика купа неузгоджених та не надто продуманих моментів теж трошки псують враження. Наприклад в цьому світі не рахують роки взагалі, але чому використовують місяці і номери днів як у нас…

Так от двоє підлітків проходять навчання, а в світі женців йдуть політичні війни і навіть трапляються злочини.

Переказувати сюжет нема сенсу, але він і справді цікавий не зважаючи на велику кількість спрощень та перебільшень. І через це я книгу без проблем дочитав до кінця. І при цьому читати серію далі не планую – відчував весь час, що це написано не для мене. Та і в світ я не дуже вірю, просто не розумію як все це може працювати і хочу кращих пояснень та більшої реалістичності.

Оцінки:

Alex Xu. System Design Interview – An Insider’s Guide (2020)

В процесі проходження технічних співбесід на посаду програміста крім власне розв’язання задачок з написанням коду від вищого рівня працівників очікують розуміння системного дизайну, знання про існуючі технології та способи розв’язання відомих проблем та вміння все це правильно застосовувати.

Ось ця книга є збіркою таких задач де їх невелика кількість (спроектувати аналог youtube, систему нотифікації, чат, тощо) приведення з детальним поясненням того, що і чому треба питати для уточнення задачі, на що звертати увагу, з чого починати дизайн, які є відомі рішення та їх нюанси, в які деталі можна і варто заглиблюватися.

Причому все це приведено не просто в стилі “запам’ятайте як правильно”, а більше так, що показати хід думок та чому вибрано те чи інше рішення.

Коли треба автор заглиблюється в деталі, в багатьох випадках зупиняється на дизайні більш високого рівня. Але до всіх задач і тем є список додаткових матеріалів і прикладів як подібний дизайн зроблено у великих компаніях.

Мені книга здається надзвичайно корисною. Навіть якщо ви все знаєте (а це навряд чи) то навіть сама її структура яка впорядковує знання та показує послідовний підхід буде корисною.

До того ж автор проводив багато інтерв’ю саме з дизайну систем і викладення з його точки зору теж є цікавим.

Оцінки: