Trudy Cooper, Doug Bayne. Oglaf / Труді Купер, Даг Бейн. Оглаф

Комікс який я читаю вже кілька років. Абсолютно безкоштовно можна щотижня подивитися нову міні історію на https://www.oglaf.com/. Формат коміксу – від кількох (частіше) до кількох десятків кадрів на сторінці формату A3.

До того як відкриєте посилання маю попередити – це комікс для дорослих і в ньому багато порнографії, а також місцями доволі жорсткого гумору (антирелігійного наприклад).

Комікс отримав багато престижних винагород і є одним з найвизначніших явищ серед коміксів для дорослих.

Oglaf Book One (2011)

Ніякого особливого введення в світ коміксу нема – просто йдуть короткі історії-жарти. Але з часом деякі міні-історії продовжують попередні міні-історії, або передують їм у часі. І щоб такі історії розуміти треба читати все з самого початку. І що добре – історії все одно дуже якісні незалежно від того чи знайомі ви з перед-історією чи персонажами.

Сам гумор надзвичайно винахідливий. І це мене радує найбільше – авторка малює такі ситуації і жарти які і кумедні, але і надзвичайно нетрадиційні та неочікувані. Тобто я без перебільшень читаю і здобуваю нове знання.

Що стосується самої книги, яку, нагадаю, купувати не обов’язково – все доступне безкоштовно на сайті, то зроблено її (книгу) якісно. Кольори і сам друк просто неймовірні, ніяких дефектів. Також якість паперу і всі потрібні відчуття на місці.

Оцінки:

Oglaf Book Two (2014)

Абсолютно той же стиль малюнків і гумору, але тепер у історіях діють вже знайомі персонажі. А це означає, що другу книгу, навіть не зважаючи на те, що її складено з коротеньких історій, так от цю другу книгу не вийде читати саму по собі – треба знати передісторію персонажів.

Більше того – приблизно третину книги займає одна довга історія хоча і технічно поділено на коротенькі відрізки, але в цілому вона має сенс саме як довга історія.

І на цьому власне і писати більше нема чого – все на тому ж рівні.

Оцінки:

Комікси Doctor Who

Звісно у такого визначного культурного явища як Doctor Who (більше 50 років на екранах якщо ви не знаєте) крім самого серіал, фільмів, книг, радіо-вистав, іграшок та ігр не може не бути коміксів. І вони таки є!

На відміну від Олени я не великий прихильник Доктора і навіть не дивлюся серіал (лише пару епізодів та фільмів подивився). Тому читати більше коміксів не планую, але хто зна як воно там буде.

Doctor Who: Hypothetical Gentleman (2012)

Як завжди у Доктора є певні проблеми з нумерацією. Якщо її вести для випусків для одинадцятого Доктора то це буде перший випуск. Якщо по перезапускам серій – це двадцять другий (саме так!) випуск третьої серії. А якщо просто по порядку рахувати то ніхто і не знає який це насправді випуск.

Перше я би хотів відзначити якість випуску – кльовий папір, глянцевий, кольори насичені з великою кількістю відтінків.

У випуску усього дві історії і їх намальовано у різних стилях. Перша історія практично акварельна. І розказує вона про якусь невідому істоту яка примудрилася живитися часом (те що складає для неї енергію життя) від Тардіса. А машину цю побудували для неї родина медіума на початку 20-го сторіччя…

Коротше типовий Доктор – цікаво, винахідливо, але нічого по суті не пояснено і усі більш-менш серйозні питання оминуто. Саме тому я і не надто люблю Доктора і не ввжаю цей серіал фантастикою.

У другій історії мальовка явно більш мультиплікаційна. Розказано тут про пивний потіп у Лондоні 1814-го року. Мені ця історія сподобалася більше – в ній більше гумору побудованого на тому як Тардіс постійно закидає Доктора та Рорі в не той час чи місце. Є і певна небезпека яку Доктор традиційно винахідливо усуває.

Оцінки:

Комікси Futurama

Як великий прихильник Футурами я все ще вірю, що ми можемо одного дня побачити нові епізоди. Але також збираю іграшки (як ось ці – http://blog.golovatyi.info/2012/09/09/%d0%b4%d0%b8%d1%82%d1%8f%d1%87%d1%96-%d1%84%d1%96%d0%b3%d1%83%d0%b3%d1%80%d0%ba%d0%b8-%d1%84%d1%83%d1%82%d1%83%d1%80%d0%b0%d0%bc%d0%b8-%d1%84%d1%80%d0%b0%d0%b9-%d0%bb%d1%96%d0%bb%d0%b0/), дивлюся інші твори Мета Гроенга (http://blog.golovatyi.info/2020/01/23/disenchantment-2018/), читаю іноді різні сайти та новини на тему.

Але ще є одна річ яка дозволяє в черговий раз поринути у світ улюблених героїв – комікси.

Комікси як значна частина американської поп-культури є окремим повноцінним жанром. Велитенські томи, довжелезні серії, десятки років історії і цілі всесвіти. В невеличкій мірі все це існує і для Футурами. І кілька з них мені вдалося придбати.

Futurama-O-Rama (#1-#4) (2002)

Оскільки комікси я читав не по порядку (першими я прочитав випуски 10-13) то це була друга книга. І вона мені сподобалася більше.

Історії тут дійсно як міні-серії: вагітний Запп Брейніган якого рятує команда (пародія на “Апокаліпсис сьогодні”), мутованих акваріумних тваринок, космічних піратів та колекційних пухнастиків як зброї вампірів.

Не варто казати про те що гумору в кожному малюнку і діалогу є, нехай і не всі жарти надзвичайно смішать.

Мальовка ніяких нарікань не викликає – усе дуже схоже на серіал.

Оцінки:

Futurama Adventures (#5-#9) (2004)

В цьому випуски історії доволі довгі і візуально вони навіть трошки відрізняються – найбільше різницю видно у кольоровій гамі і те як обведено персонажів.

Такі історії як:

  • Фрая рятують від смертельної небезпеки на “Хто хоче бути міліонером”,
  • Нью Нью Йорк рятують від змови між Сантою, Рободияволом та Ніксоном,
  • майбутнє рятують від руйнівних дій минулого,
  • Землю рятують від злої Мамочки (пародія на Росомаху), та
  • Фрая в тілі професора рятують від лоботомії.

І всі ці історії не зважаючи на комічність ситуацій є доволі таки серйозними і навіть можуть примусити замислитися. Це вже практично література.

Оцінки:

Futurama Conquers The Universe (#10-#13) (2007)

Історії з 10-ї по 13-ту в яких команда приймає участь в Олімпійських Іграх, зараджує Землю старовинною простудою, потрапляє в цирк як потвори в колекції. А ще тут є історія про те як Бендер замінив Рободиявола у Пеклі для роботів і що з того вийшло.

Юмор цілком характерний для Футурами, мені сподобалося – наче подивився міні-серії.

Мальовка місцями дуже класна, але в кількох місцях я помітив трошки незвично намальованих персонажів. Але також треба відзначити велетенську кількість деталей на великих малюнках.

Також у випуску приведено інструкції як малювати Фрая та Бендера.

Оцінки:

Futurama: The Time Bender Trilogy (#16-#19) (2006)

Перше цікаве в цій трилогії – це те що вона скаладється з чотирьох частин :D

Друге – це по суті одна велика історія поділена на чотири глави.

Ну і третє – хоча вона по порядку номерів йде за попереднім випуском, проте надруковано її було на рік раніше.

В цій книзі команда Planet Express спричиняє порушення в часі і Лілу, Фрая та Бендера розкидує в різні часи. Ліла потрапляє у античну Грецію і має розбиратися з богами. Фрай потрапляє у приблизно наш час в якому Земля воює проти іншопланетних загарбників. А Бендер потрапляє до якихсь мормонів які намагаються спалити його на кострі.

В решті решт герої зустрічаються, рятують світ, Землю, час і взагалі повертають усе до майже того як воно було раніше.

Історія дуже сподобалася.

Оцінки:

Trudy Cooper, Danny Murphy. Platinum Grit Volume 1 / Труді Купер, Денні Мьорфі. Платинова пацанка, том перший (2009)

Мій перший комікс розмірів, що їх можна співставити з книгою… і враження дуже погане.

Чому я взявся саме за цей комікс? Справа в тому, що Труді Купер є авторкою класних коміксів Оглаф які я читаю щодня (з веб-сторінки). І такого ж рівня чорного і дорослого гумору я очікував і тут. Але натомість отримав якусь маячню в якій не бачу особливого сенсу.

Двійко героїв – молоді хлопець і дівчина, прибувають щоб отримати у спадок шотландський замок. Там хлопця викликає на двобій мечами якийсь родич. Родича вбивають скинувши на нього фортепіано. Потім не пойми звідки якийсь детектив щось розслідує стосовно цього вбивста і раптом зникає, а головний герой летить на небо до знаків зодіака. Потім іншопланетяни, ще інші іншопланетяни, роботи, контоль свідомості, танцівниці і взагалі все що завгодно.

З опису вище може скластися враження, що сюжет надзвичайно насичений. Але ні – він просто стрибає з локації в локації і від персонажів до персонажів без будь-яких переходів та обгрунтувань.

Єдине що не викликає негативу це мальовка. Виразні чорно-білі малюнки в яких добре дотримано баланс між реалістичністю та карикатурою. А в цілому – дарма витрачений час.

Оцінки: