William Luther Pierce, Andrew MacDonald. The Turner Diaries / Вілліам Лютер Пірс, Ендрю МакДоналд. Щоденник Тьорнера (1978)

Книгу написано як щоденник учасника заворушень та заколотів, що спричинили в результаті до занепаду цивілізації.

Історія починається з того що автор, Тьорнер, який виявляється таким собі конспірологом-виживальщиком розказує трошки про свій побут і своїх “побратимів”. Він, та його однодумці, хочуть боротися “проти системи”, запасаються зброєю та іншими речами, будуть мережі з учасників, облаштовують схованки, тощо.

З часом оповідання стає все гостріше – злочини від дрібних переходять до крадіжок і навіть вбивств. До того ж виявляється, що автор щоденників расист. Одна з речей, до речі, через що цю книгу критикують і ставлять їй низькі оцінки – в ній повно виправдань злочинів проти інших рас.

Непомітно “акції” борців з системою стають все масштабнішими і жорстокими, в них гине все більше людей.

І врешті решт доходить до того, що масові одночасні акції роздрібнених груп по всьому світу руйнують усю сучасну цивілізацію. Навіть місцями використовують ядерну зброю.

Автор щоденника, повештавшись по зруйнованих США врешті осідає в Каліфорнії де починає будувати нове щасливе суспільство яке дуже нагадує сталінський СРСР – усі примусово працюють, масові розстріли, репресії і таке інше щоб зробили людей щасливими.

Ну і врешті щоденники ці наче б то є учбовим матеріалом для школярів майбутнього – щоб знали як виник їх новий світ в реальності якого вони живуть.

Книга захопила просто неймовірно – крім власне цікавого і гострого сюжету в ній є ще й елемент комп’ютерної гри. Гри в якій замість будувати цивілізацію гравець має розібрати і зруйнувати її.

Однозначно буду перечитувати.

Оцінки:

Tom Sweterlitsch. The Gone World / Том Светерліч. Зниклий світ (2018)

Фантастика про подорожі у часі буває або з велетенськими логічними дірками, або настільки заплутаною та складною що крізь текст і розуміння сюжету пробиваєшся як крізь камінь.

З цією книгою у нас другий випадок – історія дуже швидко стає надзвичайно заплутаною і події у разних періодах часу в ній впливають на весь сюжет. Також дуже оригінально вирішено парадокси що на них закривають очі простіші книги.

До того ж в цій книзі є ще й детектив в якому розслідується серія жорстоких вбивств і детектив є працівником втаємниченої держструктури що і має можливість подорожувати в часі. Тобто на додачу ще маємо теорію заговору.

Через те що книга є частково детективом читати її і складно і цікаво одночасно.

За сюжетом розслідування вбивства поступово обертається на історію в якій людство намагається врятувати Всесвіт від передчасної смерті від хаосу.

Переказувати сюжет нема особливого сенсу – по-перше, дуже багато розказувати. А, по-друге, дуже складно і я не певен що зможу це зробити.

Можу лише сказати що це одна з найкращих, якщо взагалі не найкраща книга про подорожі у часі. З чогось подібного можна згадати хіба що “Палімпсест” Чарльза Строса.

Оцінки:

Michael R. Fletcher. Manifest Delusions / Майкл Флетчер. Візуалізація віри (2015 – …)

Абсолютно несподівано знайшов для себе цю неймовірну серію в стилі dark fantasy яка не лише може бути поставлена на один рівень з “Першим законом“, “Чорним загоном” чи “Піснею криги та вогню“, але і в чомусь навіть є кращою. І я не перебільшую ніскільки.

В серії показано чудернацький світ в якому є магія, але те як вона працює і чого вона коштує – це абсолютно нова ідея і подача яку я ніколи до того не бачив у жодного автора. І навіть лише через це одне серія варта уваги.

Усі серія на Good Reads – https://www.goodreads.com/series/187630-manifest-delusions.

Beyond Redemption / Поза спокутуванням (2015)

Кілька цікавих дійових осіб у цій книзі подорожують з міста в місто і шукають як собі заробити на життя доки не знаходять собі криваву пригоду.

Те що у книзі багато жорстокості, вбивств і каліцтв відступає перед системою магії. Тут магія працює тому що у неї вірять. І чим більше вірять тим вона дійовіша, але тим більшу платню збирає з мага.

Так само працює і релігія – чим більше людей вірять у щось і чим сильніше вони вірять тим це щось стає реальнішим. Ну і чому б тоді собі не виростити бога (в якого будуть вірити що він бог) і виховати його так щоб він хотів служити тим хто його власне і виховав?

Виглядає наче щось не надто складне, але реалізовано все так що аж іноді моторошно читати.

У книзі крім основної сюжетної лінії ще розкриваються кілька особливостей описаної реальності і різні типи магів та як все це працює та взаємодію. Плюс зверзу ще накручено політичні інтриги що перетинаються одне з одним.

Раджу цю книгу безоглядно і сам обов’язково продовжу читати усю серію.

Оцінки:

Justin Cronin. The Passage / Джастін Кронін. Переродження (2010 – 2016)

 

 

Серія пост-апокаліптичних книг в яких переважно показано світ через сотню років після падіння цивілізації. У книгах переплутано кілька жанрів, але основними є все ж таки фантастика, містика та пригоди. Після того як я закінчив першу книгу одразу ж взявся за наступну – наскільки мені сподобалося. Але вже перед третьою роблю переву :)

Уся серія на Good Reads – https://www.goodreads.com/series/53226-the-passage.

 

The Passage / Переродження (2010)

Від “паціента зіро” з якого почалася поширюватися хвороба, через досліди військових які намагалися контролювати вірус, через прорих зараджених на волю і аж до майбутнього що відбувається через 100 років від нашого часу.

В першій третини книги у таємній лабораторії відбуваються таємні та жахливі речі з піддослідними злочинцями та маленькою (звісно ж обраною) дівчникою.

А останні дві третини вже йдеться про світ в якому невеличка колонія людей намагається вижити у морі зараджених і деякі з них вимушені вирушити у далеку подорож в пошуках порятунку.

У книзі багато містики, але вона не є визначною складовою тому і не сильно дошкуляє. В цілому це доволі жвава та іноді страшнувата книга в якій герої перебираються від локації до локації намагаючись вижити.

Оцінки:

 

The Twelve / Дванадцятеро (2012)

У цій книзі оповідання кидає нас у часі до катострофи та до подій першої книги. І в цілому додається багато подробиць та деталей до того що відбувалося у першій книзі.

В цілому історія тут багатша і продуманіша у деталях, але якось забагато усього.

Тобто з одного боку добре те що нам пояснюють і відповідають на більшість питань які виникли під час читання першої книги. Але в той же час занадто вже багато інформації, сюжетних ліній, дійових осіб та стрибків у часі.

Книга тим не менше на належному рівні хоча як на мій смак містить навіть більше містики ніж перша і це стає в деяких сценах та поворотах сюжету помітно. Тим не менш я не розчарований цим продовженням.

Оцінки:

Joe Hill. The Fireman / Джо Хілл. Пожежник (2016)

Антиутопія у якій людство гине і цивілізація руйнується через нашестя вірусу що буквально спалює людей.

Саму книгу можна умовно поділити на три частини. У першій головна героїня підхоплює заразу і намагається уникнути смерті від “винищувачів” хвороби. Також ми багато дізнаємося про її сімейне життя, роботу і таке інше.

У другій частині героїня яка врятувалася живе і потрапляє у пригоди у таборі таких самих заражених. Ну і знову ми дуже багато дізнаємося про майже кожного з другорядних героїв та їх життя, думки, переконання та історію.

Ну і в останній умовній частині героїня з купкою супроводжуючих тікає зі зруйнованого табору і шукає порятунку в майже міфічній місцевості.

Написано дуже добре, гостросюжетно там де треба. Герої та їх мотивація такі що віриш їм і переймаєшся за них. А от чому оцінка така не надто висока так це через те що занадто вже забагато деталей про спогади, досвід та стан психіки не лише головних діючих осіб, але і багатьох другорядних. Книга наче намагається кричати “я насправді серйозна література, майже як Достоєвський”… А в результаті начебто і цікава книга, але читаєш її, читаєш, а воно все щось розвивається і розвивається і вже не зрозуміло де зав’язка, де кульмінація і коли нарешті вже катарсису чекати. Коротше дуже багатослівна книга.

Оцінки:

Max Brooks. World War Z: An Oral History of the Zombie War / Макс Брукс. Світова війна Z: усна історія війни з зомбі (2006)

Як і у випадку з “Я – легенда” книга краща за фільм який начеб то знято за нею, але у цьому випадку фільм не був поганим (принаймні на мою думку не був). Проте так само фільм і книга майже не мають нічого спільного.

Книгу написано у псевдо-документальному ключі і уся вона складається з коротеньких інтерв’ю з людьми по всьому світу. При чому інтерв’ю ці вже сталися після того як війну було закінчено і залишки зомбі активно виловлюють.

Цікаво читати як воно відбувалося по всьому світу, як усе руйнувалося, а люди потім намагалися все відбудувати знову… Коротше мені книга дуже сподобалася.

Оцінка на Good Reads – 4.0/5 (https://www.goodreads.com/book/show/8908.World_War_Z), моя оцінка – 10/10.

Joseph D’Lacey. Meat / Джозеф д’Лейсі. М’ясо (2008)

 

Антиутопія в якій після катастрофи про яку нам мало що відомо людство існує ізольовано у місті оточеному мертвою пустелею. Також у цьому світі практично відсутні живі істори крім людей і якихось рослин.

Суспільство доволі ієрархічне, на вершині знаходяться ті хто контролює ресурси (м’ясо, зерно, енергію, тощо) і ті хто має роботу на виробничих потужностях. Усі інші існуть аби не померти хоч якось.

Але головне що тут людей вирощують на м’ясо яке і є основним раціоном мешканців міста.

Хтось у цій книзі бачить пропоганду вегетаріанства, але як на мене книга зовсім не про те, а скоріше про те як ми робимо вибір і як виправдовуємо будь-якими способами порядок речей що здається нам правильним.

У книзі дуже багато натяжок і якщо почати хоч трохи аналізувати і рахувати то все одразу розпадається – так економіка і таке суспільство не може існувати. Тим більше не може вона існувати так довго (на протязі кількох поколінь мінімум) щоб описаний стан речей у ній здавався усім природнім.

А як соціальний експеримент на папері так наче і нічого.

Оцінка на Good Reads – 3.8/5 (https://www.goodreads.com/book/show/2222947.Meat), моя оцінка – 6/10.

Robin Brown. Megalodon / Робін Браун. Мегалодон (1981)

 

Це скоріше гостросюжетні пригоди ніж фантастика.

Історія про доісторичну акулу (Мегалодона) що у глибинах океану дожила до наших днів і завдяки збігу обставин піднялася на поверхню. Власне на цьому фантастичність і закінчується і починаються пригоди боротьби з цим монстром. А розміри мегалодона такі що воно могло ковтати сучасних акул як шпроти.

Книга тримає у напрузі і в той же час розказує про деякі маловідомі факти з життя акул, дослідників акул, дослідників океанів, науковців та інших. Дуже хороший зразок науково-популярної книги одним словом.

Пам’ятаєте фільм “Щелепи”? Ну так ось ця книга ще краща за фільм.

https://www.goodreads.com/book/show/1848717.Megalodon?ac=1

Michael Crichton. Prey / Майкл Крайтон. Рій (2002)

 

Дивне диво – 100% чиста наукова фантастика написана після 2000 року! І не просто наукова, але ще й хороша НФ, що дивно ще більш. Прям таки відмінна, взірцева книга у якій є основна наукова ідея, і навколо її реалізації заварюється ціла трагедія з катострофами. В найкращих традиціях Жуля Верна, Герберта Уелса і Артура Кларка. І що показово у 2002 році автор не побоявся писати про майбутнє не у тристап’ятсотмілярдному році майбутнього, а усього лише у 2009-му році.

Наукова частина книги – нанотехнології, біотехнології, генетичні алгоритми програмування, розподілені обчислення. Чимось основна ідея перекликається з «Непереможний» Лема.

https://www.goodreads.com/book/show/83763.Prey?ac=1