Theodore Sturgeon. More Than Human / Теодор Стуржон. Більше за людину (1953)

Я дуже радий, що почав читати книги за списком “Найкраща фантастика за кожен рік”. Свого часу в СРСР все це було не доступне і ніколи не перекладалося, а згодом, коли вже завісу було зруйновано більше нові твори та автори писали на ті ж теми.

В цій книзі автор змішує кілька ідей, але ключовими є наступний крок у еволюції людини – поєднання кількох особистостей в одну. Хтось є мозком, хтось “руками”, а хтось і совістю.

Друге, що було новим в цій книзі – введення героїв телепатів, телекінетиків та інших власників надлюдських здібностей як частин цієї людини майбутнього. Також автор вносить ідею про те, що деякі психічні розлади є невід’ємною частиною цього неступного етапу розвитку.

Конфлікт книги полягає в тому, що для першої такої надістоти не істнує моралі чи совісті – людські правила для неї не мають сенсу, а інших таких істот щоб з ними співіснувати в світі ще нема.

Автор є дуже хорошим письменником і ця книга крім того, що є фантастикою ще й виділяється як зразок якісної літератури.

Оцінки:

James Blish. After Such Knowledge / Джейс Бліш. Коли дізнаєшся таке (1958-1971)

Першою я прочитав книгу яка є останньою в серії, хоча і написано її раніше за три попередні. І серія ця, на скільки я розумію, про те якою є ціна знань. А також про те, що інколи знання приность більше шкоди ніж незнання.

Уся серія на Good Reads – https://www.goodreads.com/series/51180-after-such-knowledge.

Black Easter / Чорна Пасха (1968)

Автор як завжди дуже сміливо змішує релігію та фантастику і у нього через це виходить щось таке унікальне чого я не бачив ні у кого більше.

В цій книзі на поверхні лежить історія про застосування чорної магії, яка працює (і доволі багато уваги приділено тому як і через що вона працює). І за допомогою цієї магії демони пекла перетворють на пекло вже наш світ. Люди намагаються простистояти, але це Апокаліпсис.

На другому рівні знаходиться питання про те, що станеться у Всесвіті де Бог існує, але або помер, або просто припинив приділяти нам будь-яку увагу. У автора виходить так, що неминуче його місце займе наступний в ієрархії сили. Тобто у нього Люцифер займає місце Бога, а люди стають демонами в цьому новому світі.

І крім того все це доволі цікаво читати – є і загадковість, і напруження, і про магію та демоноголію багато дізнався.

Оцінки:

A Case of Conscience / Випадок свідомості (1958)

Читаючи цю книгу я не міг повірити, що її було написано аж в 1958-му році. Вона не виглядає застарілою аж ніяк. І хоча в ній зустрічаються магнітофони з плівкою та факси в широкому вжитку це ніяк не псує сприйняття.

Основна історія тут про планету, розумні істоти на якій живуть за чисто раціональних правил, не мають держав, політики, мистецтва, воєн, суперечок, релігій, проблем з екологією і такого іншого. Тобто фактично живуть як мали би люди в християснькому раю.

Один з дослідників, вчений і св’ященник одночасно підозрює, що уся планета є творінням диявола – на ній вже й так правильне життя, по совісті, але без Бога та релігії.

Книга складається з двох частин в першій з яких планету та її мешканців досліджують. А в другій, істота з Літії (назва планети) виростає на Землі у жорстоку карикатурну форму, спричиняє багато негараздів…

Але навіть це не головне. Книга закінчується трагічно, проте головне питання в ній – чи сумісна релігія і наука, а також чи можна дійсно стати добрим роблячи все як передписано правилами моралі та релігії.

Ця книга і цікава, і повчальна в плані наук (хімія, фізика, геологія, біологія) та ще й ставить не прості філософські питання на які відповіді нема. Просто вражений був – не дарма цю книгу назвали однією з 10 найкращих науково-фантастичних творів 60-х років.

Оцінки:

Jarosław Grzędowicz. Hel³ / Ярослав Гржедовіч. Гелій-3 (2017)

Цю книгу наче складено з двох абсолютно різних книг, які з незрозумілої причини треба було зліпити до купи. І при цьому обидві ці різні частини доволі цікаві і добре написані…

Перша частина книги розказує про антиутопійний світ недалекого майбутнього в якому жорсткий контроль громадян, обмеження ресурсі, висока вартість життя межує з тероризмом, мультимедіа-технологіями та іншим кібер-панком. Головний герой є вільним журналістом хто знімає сюжети різних подій в надії продати їх каналам і рекламодавцям. І ось знявши терористичну подію в арабській країні він втрачає запис і має тікати додому в Польщу. Але і там знаходить цікавий сюжет і спосіб його зняти в обхід всіх обмежень і засобів безпеки.

А далі книга раптом перетворюється на щось геть інше. В цьому світі виявляється є такий собі польський Ілон Маск який має свою таємну армію, дослідницькі центи, підводну станцію і навіть базу на Місяці та регулярні рейси на нього. А добуває він на Місяці той самий гелій-3. І в нього вже є технологія і діючий термоядерний реактор. І цей мілліардер (в команду якого і потрапляє наш журналіст) починає продавати дешеву електроенергію всьому світу.

Такий хід подій звісно не подобається великим державам (до речі тут є Совєцька Імперія з Путіном Другим на чолі) і на Місяці починаються бойові дії. Але звісно польська база на Місяці найпотужніша та найрозвиненіша. Проте навіть після всього цього у книзі є неочікуваний злам сюжету.

Повторюся – читати дуже цікаво, наче дивишся фільм з купою комп’ютерної графіки. Єдине що не клеїться усе до купи. Це абсолютно і стопроцентно розважальне читво, але добре зроблене і важко відірватися.

Оцінки:

Ian McEwan. Machines Like Me / Ян МакЕван. Машини як я (2019)

Цікавий альтернативний світ в якому Алан Тьюрінг продовжує свою діяльність, що призводить до виникнення штучних людей у 80-х роках. Головний герой, що є власником одного з перших таких андроїдів переживає проблеми романтичного характеру, намагається заробляти гроші і якось взаємодіє зі своєю власність (тобто з андроїдом). І все б наче б то непогано – це книга про переживання звичайною людини у доволі незвичних обставинах, але не зрозуміло для чого тут науково-фантастична складова. Вона, ця складова, не грає абсолютно ніякої визначної ролі ні в сюжеті, ні у розвитку героїв.

В якийсь момент книга перетворюється ледь не на детектив, але швидко знову скочується до рефлексії другорядних дійових осіб. І по суті вся ця книга, за винятком антуражу, є рефлексією кількох дійових осіб.

Написано непогано, це мабуть єдиний плюс. Але читаєш і не розумієш чому продовжуєш. Якби текст так легко не проковтувався то я б кинув читати дуже швидко.

Оцінки:

John Crowley. Ka: Dar Oakley in the Ruin of Ymr / Джон Краулі. Ка: Дар Оклі в руїнах Імру (2017)

Ця книга хоча і розказує фантастичні речі не є фантастикою. Це скоріше сучасна міфологія.

Практично усю книгу розказано від імені ворона Дар Оклі (або якщо перекладати відповідно сенсу поясненого в книзі то Дара З Вітки Дубу). І з цієї точки зору погляд на людство в цілому і ставлення людей до своїх мертвих та історії виглядає настільки незвично, що аж трошки зсовує сприйняття усього звичного і буденного.

У книзі послідовно показано як уся людська історія, культура, здійснення, віра та переконання – все це обертається навколо культу мертвих. Ми, люди, постійно знаходимося під впливом тих кого вже з нами нема, постійно думаємо про них, враховуємо їх думки і звертаємося до них у всьому.

І саме через все це я книгу і дочитав, хоча як правило подібний жанр не можу споживати довго. Але це виняток і просто неймовірно класний твір на мою думку.

Повторюся – ніякого відношення до фантастики ця книга не має. І щоб отримувати від неї задоволення любити і читати фантастику не обов’язково.

Оцінки:

William Luther Pierce, Andrew MacDonald. The Turner Diaries / Вілліам Лютер Пірс, Ендрю МакДоналд. Щоденник Тьорнера (1978)

Книгу написано як щоденник учасника заворушень та заколотів, що спричинили в результаті до занепаду цивілізації.

Історія починається з того що автор, Тьорнер, який виявляється таким собі конспірологом-виживальщиком розказує трошки про свій побут і своїх “побратимів”. Він, та його однодумці, хочуть боротися “проти системи”, запасаються зброєю та іншими речами, будуть мережі з учасників, облаштовують схованки, тощо.

З часом оповідання стає все гостріше – злочини від дрібних переходять до крадіжок і навіть вбивств. До того ж виявляється, що автор щоденників расист. Одна з речей, до речі, через що цю книгу критикують і ставлять їй низькі оцінки – в ній повно виправдань злочинів проти інших рас.

Непомітно “акції” борців з системою стають все масштабнішими і жорстокими, в них гине все більше людей.

І врешті решт доходить до того, що масові одночасні акції роздрібнених груп по всьому світу руйнують усю сучасну цивілізацію. Навіть місцями використовують ядерну зброю.

Автор щоденника, повештавшись по зруйнованих США врешті осідає в Каліфорнії де починає будувати нове щасливе суспільство яке дуже нагадує сталінський СРСР – усі примусово працюють, масові розстріли, репресії і таке інше щоб зробили людей щасливими.

Ну і врешті щоденники ці наче б то є учбовим матеріалом для школярів майбутнього – щоб знали як виник їх новий світ в реальності якого вони живуть.

Книга захопила просто неймовірно – крім власне цікавого і гострого сюжету в ній є ще й елемент комп’ютерної гри. Гри в якій замість будувати цивілізацію гравець має розібрати і зруйнувати її.

Однозначно буду перечитувати.

Оцінки:

Neal Stephenson, Nicole Galland. The Rise and Fall of D.O.D.O. / Ніл Стівенсон, Ніколь Галланд. Зліт та падіння Д.О.Д.О. (2017)

Те що вийшло у співавторстві двох хороших письменників (з яких особисто для мене Ніл Стівенстон є набагато більшою величиною) вийшла книга яка має те чим сильні автори.

Від Ніла Стівенсона ми маємо постійні екскурси в історичні деталі та не надто відомі факти і хороший гумор на протязі усієї серії. Від Ніколь – жіночий погляд на події що відбуваються у книзі та містику.

Якщо говорити про сюжет то це історія про те як урядова організація намагається відродити у світі магію (для чого задіює останні досягнення у фізиці), а потім магією і користується для подорожей у часі.

Вербуючи все більше відьом у різні періоди часу герої неминуче опиняються у складних ситуація з яких виплутуються з великими складнощами.

Як не дивно в книзі найцікавішим є навіть не застосування магії, а те як розбудовується сучасна бюрократична організація для її використання.

Книгу легко читати, вона затягує і розважає. Але в той же час її обсяг дуже великий і за один вечір подужати її не вдасться.

І хоча усю цю магію та відьом я не надто люблю ця книга є без сумнівів найкращому в цьому жанрі з того що я будь-коли читав.

Оцінки:

Claire North. The Sudden Appearance of Hope / Клер Норс. Несподівана поява Хоуп (2016)

У назві книги присутня гра слів – справа в тому що ім’я головної героїні Хоуп також перекладається з англійської як “Надія”. Тому назву можна було б ще перекласти як “Несподівана поява Надії”.

Книгою я зацікавився після того як прочитав “Перші п’ятнадцять життів Гаррі Огаста” тієї ж авторки. І хоча ця книга сподобалася мені менше їх можна порівняти в тому сенсі що вони обидві мають за основу незвичні, я би навіть сказав неочікувані здібності головного героя (героїні у цьому випадку) і ці здібності не лише слугують щоб створити і рухати сюжет – вони ще й добре опрацьовані і розглянуто їх можливе використання та наслідки у різноманітних ситуаціях та обставинах.

В даній книзі у нас є героїня талант якої в тому що її одразу всі забувають за дуже короткий час після зустрічі з нею. І вона цю свою здібність використовує щоб коїти дрібні та великі злочини. Але ось її затягує у вир подій де у нас є могутній міліардер, його корпорація, соціальні мережі, нав’язані ідеали та правила життя… Така собі суміш “Кола” та “Чорного дзеркала“. І наша героїня починає боротися в міру своїх сил та розуміння правди.

Книга розвивається і градус напруження зростає. При цьому у нас є як гостросюжетні сцени і філософські розмірковування (треба визнати доволі цікаві). І все наче добре, але доволі скоро проявляється головний недолік який по суті єдиний і робить оцінку набагато нижчою за ту що могла б бути в ідеалі – книга неймовірно затягнута. Там де вже вона б мала закінчуватися з подивом помічаєш що ледь пройшов третину обсягу, а книга все тягнеться і тягнеться. І не те щоб не було ніяких осмислених подій чи поворотів сюжету, просто вже дуже занадто і задовго стає і дочитуєш просто щоб нарешті її завершити.

Оцінки:

Claire North. The First Fifteen Lives of Harry August / Клер Норс. Перші п’ятнадцять життів Гаррі Огаста (2014)

Книгу насправді важко віднести до фантастики, тим більше до наукової. Але в ній є кілька саме науково-фантастичних припущень що більш-менш виправдовує занесення книги у жанр.

Доволі оригінальна історія у якій головний герой виявляється одним з небагатьох людей хто проживає своє життя знову і знову. З часом він знаходить подібних собі, їх організацію, вивчає їх методи роботи… Цікавими є не лише пригоди героя, але і те як знання і вміння передаються через час у майбутнє та назад, які у цього є наслідки і які катастрофи та помилки траплялися з використанням усього цього.

І звісно у героя є супротивник який через ітерації свого життя намагається здійснити свій проект та ігнорує усі побічні негативні ефекти.

Книга затягує і має у правильних пропорціях як розмірковування про мораль вчинків, так і “технічну” частину і ще до того ж навіть гостросюжетна складова присутня.

Оцінки: