Tom Sweterlitsch. The Gone World / Том Светерліч. Зниклий світ (2018)

Фантастика про подорожі у часі буває або з велетенськими логічними дірками, або настільки заплутаною та складною що крізь текст і розуміння сюжету пробиваєшся як крізь камінь.

З цією книгою у нас другий випадок – історія дуже швидко стає надзвичайно заплутаною і події у разних періодах часу в ній впливають на весь сюжет. Також дуже оригінально вирішено парадокси що на них закривають очі простіші книги.

До того ж в цій книзі є ще й детектив в якому розслідується серія жорстоких вбивств і детектив є працівником втаємниченої держструктури що і має можливість подорожувати в часі. Тобто на додачу ще маємо теорію заговору.

Через те що книга є частково детективом читати її і складно і цікаво одночасно.

За сюжетом розслідування вбивства поступово обертається на історію в якій людство намагається врятувати Всесвіт від передчасної смерті від хаосу.

Переказувати сюжет нема особливого сенсу – по-перше, дуже багато розказувати. А, по-друге, дуже складно і я не певен що зможу це зробити.

Можу лише сказати що це одна з найкращих, якщо взагалі не найкраща книга про подорожі у часі. З чогось подібного можна згадати хіба що “Палімпсест” Чарльза Строса.

Оцінки:

Frederik Pohl. Eschaton Sequence / Фредерік Пол. Послідовність Есхатону (1996-1999)

Есхатоном називають подію що означає кінець світу. Наприклад Друге Пришестя Христа буде Есхатоном бо це буде кінець того світу що ми його знаємо.

Книги цієї серії описують зустріч людства зі злими сутностями з космосу ціллю яких є знищення Землі зокрема, або бажано усього Всесвіту.

Серія на Good Reads –
https://www.goodreads.com/series/42224-eschaton-sequence.

The Other End of Time / Інша сторона часу (1996)

У книзі люди мають справу зі станцією в космосі на яку наче чи то заселилися, чи то напали якісь іншопланетні чудовиська. І ось земляни збирають дивну команду яку відправляють розібратися що там до чого…

Книга дуже дивно розвивається і її не легко читати аж поки не почнеш розуміти що це насправді гірка сатирична пародія на інші книги у подібному жанрі. Проблема лише в тому що для пародії книга занадто велика за обсягом, а ще гірше – є два продовження (які я скоріше за все читати не буду).

І хоча у книзі є цікаві моменти в цілому для мене виглядає дивно що такий хороший автор (він, наприклад, написав чудову “Чуму пітонів“) присвятив стільки часу і зусиль цій серії.

Коли серйозна наукова чи якісна пригодницька фантастика переривається ідіотськими вчинаками дійових осіб чи якимось неймовірним збігом обставин мені таке читати важко.

До того ж герої тут надзвичайно стереотипні що робить гумор книги дещо одноманітним.

Що добре в цій книзі так це уява автора і те як якісно написано текст.

Оцінки:

Neal Stephenson, Nicole Galland. The Rise and Fall of D.O.D.O. / Ніл Стівенсон, Ніколь Галланд. Зліт та падіння Д.О.Д.О. (2017)

Те що вийшло у співавторстві двох хороших письменників (з яких особисто для мене Ніл Стівенстон є набагато більшою величиною) вийшла книга яка має те чим сильні автори.

Від Ніла Стівенсона ми маємо постійні екскурси в історичні деталі та не надто відомі факти і хороший гумор на протязі усієї серії. Від Ніколь – жіночий погляд на події що відбуваються у книзі та містику.

Якщо говорити про сюжет то це історія про те як урядова організація намагається відродити у світі магію (для чого задіює останні досягнення у фізиці), а потім магією і користується для подорожей у часі.

Вербуючи все більше відьом у різні періоди часу герої неминуче опиняються у складних ситуація з яких виплутуються з великими складнощами.

Як не дивно в книзі найцікавішим є навіть не застосування магії, а те як розбудовується сучасна бюрократична організація для її використання.

Книгу легко читати, вона затягує і розважає. Але в той же час її обсяг дуже великий і за один вечір подужати її не вдасться.

І хоча усю цю магію та відьом я не надто люблю ця книга є без сумнівів найкращому в цьому жанрі з того що я будь-коли читав.

Оцінки:

Barrington J. Bayley. The Fall of Chronopolis / Баррінгтон Бейлі. Падіння Хронополісу (1974)

Книга починається не надто добре – герої картонні, світ описано погано, читача одразу кидають у вир подій які ніколи не зупиняються не на секунду… Але з часом стає трохи краще коли починаєш розуміти масштаб та проблеми того що малює перед нами автор.

Книга є історією світу в якому можливі подорожі у часу – тут як у класичних космо-операх (зверніть увагу на час написання) великі кораблі подорожують просторами часу. Також тут є місто Хронополіс влада та вплив якого протягнулися на кілька сотень років.

І хоча герої так і лишаються картонними і книга постійно скочується в пригодницьку масштаб про який я вже згадав додає якості усій книзі. Наче б то проста історія про те як Хронополіс намагається зберегти своє існування і навіть “розповзтися” у час постійно приводить нас до парадоксів і дивних ситуацій.

Це не найкраща фантастика про подорожі у часі, але книга з якою варто ознайомитися якщо вас цікавить такий піджанр. Якщо ні – можна сміливо пропускати бо у літературному плані книга дуже слабенька.

Оцінки:

Walter Tevis. The Man Who Fell to Earth / Уолтер Тевіс. Людина що впала на Землю (1999)

Книга якимось чином поєднує в собі наукову фантастику та драму.

На поверхні у нас історія іншопланетного створіння що намагається розвинути земні технології до рівня коли стануть можливими міжпланетні подорожі (привіт, Елон Маск!) А потрібно йому це щоб повернутися на свою рідну планету де його рід вмирає від нестачі ресурсів якими так досі багата Земля.

І спочатку ми спостерігаємо як прибулець заробляє собі багатство, починає вкладатися в дослідження і переманювати у свій проект зі створення космічного корабля найкращих науковців та інженерів… Але разом з тим як спливає час змінюється і сам прибулець. І ось вже в кінці книги він покалічений людьми та нашою планетую сумнівається в тому що взагалі є сенс продовжувати свою роботу.

І у самому кінці, в драматичному фіналі ми бачимо як він ламається та здається. І навіть починаємо розуміти його позаземну логіку та співчувати самотній істоті в чужому непривітному і некомфортному світі.

Книга виклакає ті емоції які рідко викликає наукова фантастика, я відчував себе наче якийсь англійський роман 19-го сторіччя читав і заламував руки у відчаї разом з емоційними героями того роману.

Оцінки:

Annalee Newitz. Autonomous / Анналі Н’ювіц. Автономність (2017)

Майбутнє в якому корпорації що випускають медичні та інші препарати контролюють світ що не всім подобається. Не подобається це також піратам які випускають препарати за краденими формулами на чорний ринок.

Один з таких препаратів що мав би підвищувати концентрацію призводить до жахливих побічних ефектів і корпорація посилає своїх агентів (людину і робота) на пошук пірата.

Історію розказано з точки зору різних людей та ідеологій де можна бачити що жодне з них не є злим, а лише вірять у свою правду та слідкують своїм принципам.

Додатково до того що книга по суті є сумішшю боєвика та детективу в науково-фантастичному антуражі тут ще є несподіваний та нетрадиційний сторонній сюжет про кохання між людиною та роботом.

Книга дуже сильна кожною своєю складовою – історією, науковим підгрунтям, світ показаний так що віриш у нього і герої всі живі і викликають співчуття. Мені дуже сподобалося.

Оцінки:

Justin Cronin. The Passage / Джастін Кронін. Переродження (2010 – 2016)

 

 

Серія пост-апокаліптичних книг в яких переважно показано світ через сотню років після падіння цивілізації. У книгах переплутано кілька жанрів, але основними є все ж таки фантастика, містика та пригоди. Після того як я закінчив першу книгу одразу ж взявся за наступну – наскільки мені сподобалося. Але вже перед третьою роблю переву :)

Уся серія на Good Reads – https://www.goodreads.com/series/53226-the-passage.

 

The Passage / Переродження (2010)

Від “паціента зіро” з якого почалася поширюватися хвороба, через досліди військових які намагалися контролювати вірус, через прорих зараджених на волю і аж до майбутнього що відбувається через 100 років від нашого часу.

В першій третини книги у таємній лабораторії відбуваються таємні та жахливі речі з піддослідними злочинцями та маленькою (звісно ж обраною) дівчникою.

А останні дві третини вже йдеться про світ в якому невеличка колонія людей намагається вижити у морі зараджених і деякі з них вимушені вирушити у далеку подорож в пошуках порятунку.

У книзі багато містики, але вона не є визначною складовою тому і не сильно дошкуляє. В цілому це доволі жвава та іноді страшнувата книга в якій герої перебираються від локації до локації намагаючись вижити.

Оцінки:

 

The Twelve / Дванадцятеро (2012)

У цій книзі оповідання кидає нас у часі до катострофи та до подій першої книги. І в цілому додається багато подробиць та деталей до того що відбувалося у першій книзі.

В цілому історія тут багатша і продуманіша у деталях, але якось забагато усього.

Тобто з одного боку добре те що нам пояснюють і відповідають на більшість питань які виникли під час читання першої книги. Але в той же час занадто вже багато інформації, сюжетних ліній, дійових осіб та стрибків у часі.

Книга тим не менше на належному рівні хоча як на мій смак містить навіть більше містики ніж перша і це стає в деяких сценах та поворотах сюжету помітно. Тим не менш я не розчарований цим продовженням.

Оцінки:

Richard K. Morgan. Black Man / Річард Морган. Чорна людина (2007-…)

 

Серія від автора чудового “Видозміненого вуглецю” – https://www.goodreads.com/series/226261-black-man.

Події так само відбуваються у майбутньому і так само серед дійових осіб присутні люди з модифікаціями.

А серія має таку назву просто через те що головний герой чорношкірий. Ніякої містики.

 

Black Man / Чорна людина (2007)

Головний герой є модифікованою людиною – наслідком експериментів, мутантом. Його мутація та підготовка не лише включає в себе бойові навички, але і здатність вбивати швидко і рішуче, вирішувати проблеми якнайшвидше і простіше. До того ж у нього нема більшості присутніх звичайним людям страхів, упереджень, стримуючих бар’єрів та симпатій і емоційних прив’язаностей.

Але такі як він знаходяться на Землі поза законом і мають жити в резерваціях на Марсі. Наш герой як і ще кілька подібних знаходяться на Землі лише через те що виконують певну брудну роботу для впливових організацій.

І ось його притягують для участі у розслідуванні серії жорстоких і здається безцільних вбивств скоєних подібним йому мутантом хто втік з Марса.

У книзі велика кількість дуже класних бойових сцен. Але це переважно хороший і не надто простий детектив де час від часу з’являються несподівані повороти.

Книга затягує і взагалі дуже хороша, єдине що може трошки затягнута.

Оцінки:

Claire North. The Sudden Appearance of Hope / Клер Норс. Несподівана поява Хоуп (2016)

У назві книги присутня гра слів – справа в тому що ім’я головної героїні Хоуп також перекладається з англійської як “Надія”. Тому назву можна було б ще перекласти як “Несподівана поява Надії”.

Книгою я зацікавився після того як прочитав “Перші п’ятнадцять життів Гаррі Огаста” тієї ж авторки. І хоча ця книга сподобалася мені менше їх можна порівняти в тому сенсі що вони обидві мають за основу незвичні, я би навіть сказав неочікувані здібності головного героя (героїні у цьому випадку) і ці здібності не лише слугують щоб створити і рухати сюжет – вони ще й добре опрацьовані і розглянуто їх можливе використання та наслідки у різноманітних ситуаціях та обставинах.

В даній книзі у нас є героїня талант якої в тому що її одразу всі забувають за дуже короткий час після зустрічі з нею. І вона цю свою здібність використовує щоб коїти дрібні та великі злочини. Але ось її затягує у вир подій де у нас є могутній міліардер, його корпорація, соціальні мережі, нав’язані ідеали та правила життя… Така собі суміш “Кола” та “Чорного дзеркала“. І наша героїня починає боротися в міру своїх сил та розуміння правди.

Книга розвивається і градус напруження зростає. При цьому у нас є як гостросюжетні сцени і філософські розмірковування (треба визнати доволі цікаві). І все наче добре, але доволі скоро проявляється головний недолік який по суті єдиний і робить оцінку набагато нижчою за ту що могла б бути в ідеалі – книга неймовірно затягнута. Там де вже вона б мала закінчуватися з подивом помічаєш що ледь пройшов третину обсягу, а книга все тягнеться і тягнеться. І не те щоб не було ніяких осмислених подій чи поворотів сюжету, просто вже дуже занадто і задовго стає і дочитуєш просто щоб нарешті її завершити.

Оцінки: