Jarosław Grzędowicz. Hel³ / Ярослав Гржедовіч. Гелій-3 (2017)

Цю книгу наче складено з двох абсолютно різних книг, які з незрозумілої причини треба було зліпити до купи. І при цьому обидві ці різні частини доволі цікаві і добре написані…

Перша частина книги розказує про антиутопійний світ недалекого майбутнього в якому жорсткий контроль громадян, обмеження ресурсі, висока вартість життя межує з тероризмом, мультимедіа-технологіями та іншим кібер-панком. Головний герой є вільним журналістом хто знімає сюжети різних подій в надії продати їх каналам і рекламодавцям. І ось знявши терористичну подію в арабській країні він втрачає запис і має тікати додому в Польщу. Але і там знаходить цікавий сюжет і спосіб його зняти в обхід всіх обмежень і засобів безпеки.

А далі книга раптом перетворюється на щось геть інше. В цьому світі виявляється є такий собі польський Ілон Маск який має свою таємну армію, дослідницькі центи, підводну станцію і навіть базу на Місяці та регулярні рейси на нього. А добуває він на Місяці той самий гелій-3. І в нього вже є технологія і діючий термоядерний реактор. І цей мілліардер (в команду якого і потрапляє наш журналіст) починає продавати дешеву електроенергію всьому світу.

Такий хід подій звісно не подобається великим державам (до речі тут є Совєцька Імперія з Путіном Другим на чолі) і на Місяці починаються бойові дії. Але звісно польська база на Місяці найпотужніша та найрозвиненіша. Проте навіть після всього цього у книзі є неочікуваний злам сюжету.

Повторюся – читати дуже цікаво, наче дивишся фільм з купою комп’ютерної графіки. Єдине що не клеїться усе до купи. Це абсолютно і стопроцентно розважальне читво, але добре зроблене і важко відірватися.

Оцінки:

Cezary Zbierzchowski. Holocaust F / Цезарій Збіржховскі. Холокост Ф (2013)

Абсолютно не пішла мені ця книга. Настільки не пішла що я кинув її читати навіть не дотягнувши до половини. Спробую обґрунтувати.

Як і багато складних для сприйняття книг, що примушують читача працювати головою під час читання (уявляти героїв та події, працювати з неповною інформацією, не мати ретроспектив та пояснень) ця книга кидає одразу у вир подій і понять. Без перебільшень на кожній сторінці як мінімум двічі, а як правило частіше вводяться якісь нові терміни і поняття. Проблема лише в тому, що ці нові речі ніяк не пояснено ні одразу, ні згодом. І щоб самому вирахувати про що саме йдеться теж ніяких підказок автор не дає. І в результаті через десяток сторінок від початку ти вже не знаєш що читаєш і як інтерпретувати цей набір слів.

Друге – це те як викладено події. А вони тут ні на секунду не зупиняються. Постійно якісь напади, бої, перестрілки, біганина… Навіть нормальних діалогів нема – самі лише крики, суперечки і звинувачення. Дуже втомлює.

Що дивно в кінці книги є кілька оповідань де розкриваються кілька понять, що їх ніяк не було пояснено в книзі. Чому вони після книги, а не на початку – хто зна. Проте і оповідання не надто допомагають.

Сюжет теж є мішаниною усього що можна – вірус що заразив більшість людей, хакери які можуть контролювати людей, мутанти і виродки, армії зомбі і вампірів, андроїди та мутанти, подорожі у часі та ігри з реальністю, іншопланетні технології та відкриті ворота в Пекло і ще багато-багато усього. І все це одразу і в перемішку.

Хоча звісно може бути і таке що то я занадто дурний для цієї книги.

Оцінки:

Richard K. Morgan. Black Man / Річард Морган. Чорна людина (2007-…)

 

Серія від автора чудового “Видозміненого вуглецю” – https://www.goodreads.com/series/226261-black-man.

Події так само відбуваються у майбутньому і так само серед дійових осіб присутні люди з модифікаціями.

А серія має таку назву просто через те що головний герой чорношкірий. Ніякої містики.

 

Black Man / Чорна людина (2007)

Головний герой є модифікованою людиною – наслідком експериментів, мутантом. Його мутація та підготовка не лише включає в себе бойові навички, але і здатність вбивати швидко і рішуче, вирішувати проблеми якнайшвидше і простіше. До того ж у нього нема більшості присутніх звичайним людям страхів, упереджень, стримуючих бар’єрів та симпатій і емоційних прив’язаностей.

Але такі як він знаходяться на Землі поза законом і мають жити в резерваціях на Марсі. Наш герой як і ще кілька подібних знаходяться на Землі лише через те що виконують певну брудну роботу для впливових організацій.

І ось його притягують для участі у розслідуванні серії жорстоких і здається безцільних вбивств скоєних подібним йому мутантом хто втік з Марса.

У книзі велика кількість дуже класних бойових сцен. Але це переважно хороший і не надто простий детектив де час від часу з’являються несподівані повороти.

Книга затягує і взагалі дуже хороша, єдине що може трошки затягнута.

Оцінки:

Hannu Rajaniemi. Jean le Flambeur / Ханну Райаніємі. Жан ле Фламбер (2010-2014)

Коли дебютна книга нікому до того не відомого автора вистрілює так що її усі порівнюють зі “Сліпою зоною” та “Анафемом” і коли гранди жанру в один голос хвалять і автора і книгу то без усяких сумнівів треба брати і читати.

І треба сказати що хоча ні стиль оповідання ні описаний світ не схожі на те з чим книгу порівнюють є щось таки спільне у молодого автора і Пітера Уотса. А саме ставлення до читача як до розумної дорослої людини. І якщо Уотс оперує науковими і вузькоспеціалізованими термінами не пояснюючи їх (що примушує на кожній сторінці щось шукати у Вікіпедії) то Райніємі не розказує нам ні історію світу в якому відбуваються події ні історії діючих осіб. Читача просто кидають у вир подій і лишається дізнаватися про світ з дрібниць супровідної до основного сюжету інформації. Ну або здатися і кинути читати.

Уся серія на Good Reads – https://www.goodreads.com/series/57134-jean-le-flambeur.

 

The Quantum Thief / Квантовий крадій (2010)

Головного героя визволяють з в’язниці в якій він нескінченно переживав смерть у різних її формах. А визволяють його щоб він вкрав те що потрібно замовнику. А вкрасти треба на Марсі, у крокуючому місті. А мешканці Марсу захищають себе від спостерігачів спеціальними технологіями. А головний герой виявляється вже колись давно був на Марсі і навіть щось там набудував.
І ще тут є якісь зоку з їх технологіями, ще є нановіруси що постійно атакують місто. Ще тут кожна людина має чітко відведений час життя після чого має служити роки як свідомість однієї з машин що підтримує існування міста. І ще тут є боги і купа інших незрозумілих і не пояснених ніколи речей…

Але тим не менше книга затягує і її сюжет схожий на детектив у стім-панковій обгортці навіть не такий цікавий як той світ що намагаєшся його зрозуміти поки читаєш.

І хоча до кінця нам так і не розказують ні історію головного героя чи замовника крадіжки, ні історію Марса і катастрофи що здається сталася в минулому світ виглядає логічним і ніяких дисонансів не викликає. І при цьому сюжет розвивається доволі непередбачувано.

Оцінки:

Книга мені настільки сподобалася що я одразу почав читати наступну в серії…

 

The Fractal Prince / Фрактальний принц (2012)

Цього разу більшість подій відбувається на Землі на яку вирушає головний герой щоб викрасти дитячу копію одного з богів.

У книзі ми більше дізнаємося про світ і краще починаємо розуміти значення термінів що їх використовує і автор і його герої.

Власне перед нами світ в якому людство майже втратило своє біологічне коріння і так само існує у віртуальній реальності як і у фізичній. При цьому універсальні штучні інтелекти це як правило поробітнені людські свідомості.

Ще у нас тут існує самокопіювання (для свідомості) та навіть “чорні дири” у вигляді злиття безлічі особистостей в бога. Ну і так далі.

Уся книга має східні мотиви що підсилюється як іменами землян так і їх термінологією – джини, як приклад.

Власне одна з проблем з подібними книгами це те що їх сюжет не можна розказати не переказавши усю книгу в деталях. І тут дійсно краще прочитати ніж послухати чийсь відгук.

Книга мені так само сподобалася, чимось більше, а чимось менше ніж перша, але перед тим як почати останню в серії захотілося перемкнутися тимчасово на щось легше для мозку. Занадто вже вибаглива подібна фантастика…

Оцінки:

Al Robertson. Station / Ел Робертсон. Станція (2015-…)

 

Хороший представник сучасного кібер-панку.

Події книг розгортаються на космічній станції яку населяють залишки людства. Земля не придатна для життя після війни машин. Більше того – війна продовжується і в космосі де штучні розуми що керують станцією борються з “незалежними” штучними розумами.

Уся  серія на Good Reads – https://www.goodreads.com/series/187537-station.

 

Crashing Heaven / Падаючі небеса (2015)

Історію цієї книги нам розказують через сприйняття учасника бойових дій який повертається на Станцію. По суті це детективна історія в якій головний герой намагається з’ясувати хто винен у його поламаній долі та що призвело до того що з ним так повелися.

Тим часом люди на станції живуть частково у віртуальній реальності, зберігають копії мерців які також приймають активну участь в житті станції. А ще станцією правлять Боги – могутні штучні розуми що плетуть інтриги одне проти іншого втягуючи в них людей.

До того ж головний герой має вживлену в нього зброю – бойву програму для знищення ворожих штучних розумів. І ця програма через якийсь час повністю витіснить його з мозку…

Складно, цікаво, непередбачувано.

Оцінка на Good Reads – 3.89/5 (https://www.goodreads.com/book/show/24764896-crashing-heaven), моя оцінка – 8/10.

 

Ian McDonald. Brasyl / Ян МакДолалд. Брозілія (2007)

 

Книга в якій переплітаються події та особи не лише з різних часів, але і з різних (паралельних) всесвітів. І замість нашої реальності сучасні нам герої діють у більш кібер-панковій версії її.

Ідея книги дуже хороша і навіть захоплююча – теплова смерть Всесвіту відбувається просто зараз, а те що ми бачимо навколо є лише однією з безлічі паралельних можливостей відтворених квантовим комп’ютером розміром з весь Всесвіт. Вірніше Всесвіт перероблено на квантовий комп’ютер і ми переживаємо незліченні ітерації з незначними флуктуаціями і будемо ще довго переживати доки комп’ютер не уповільниться до повної зупинки (через ту ж теплову смерть).

В книзі багато історичних екскурсів, наркотичних галюцінації, усілякої бразильської специфіки і взагалі усього дуже багато намішано. Настільки багато що лише під сам кінець книги стає зрозуміло хоч якось що взагалі відбувається. Власне ось ця хаотичність і наваленість усього купою якраз і примусили мене так знизити оцінку – я просто не отримував того задоволення від книги якби оповідь була хоч трохи більш структурованою.

Оцінка наGood Reads – 3.66/5 (https://www.goodreads.com/book/show/278281.Brasyl), моя оцінка – 6/10.

M. John Harrison. Empty Space Trilogy / Майкл Джон Харрісон. Трилогія порожнього космосу (2002-2012)

Поки що прочитав лише першу книгу і не певен що буду читати далі…

Уся серія на Good Reads – https://www.goodreads.com/series/82015-empty-space-trilogy.

 

Light / Світло (2002)

 

Серійний лондонський вбивця намагається врятуватися від невідомої сутності що переслідує його у майбутньому в яке він хоче пролізти за рахунок квантового пристрою розробленого ним же… Деталі не питайте, все складно.

В той же час інша землянка Біла Кішка пожертвувала своїм тілом щоб бути підключеним напряму до космічного корабля мозком. Але з’ясовується що вона була лише іграшкою у більш розвиненої сутності…

В цей же час шукач пригод та екстремальний тип жевріє у якісь дирі перекинувшись на наркомана із залежністю до віртуального світу…

І все це створює таку хаотично, але одночасно гармонійну картину кіберпанкової реальності Всесвіту. Читати складно, за сюжетом слідкувати складно, зрозуміти першопричини та мотиви неможливо. Цій книзі треба довіритися і замість опиратися та боротися треба розслабитися і дати їй нести себе на своїх галюціногенних хвилях…

Оцінка на Good Reads – 3.6/5 (https://www.goodreads.com/book/show/17735.Light), моя оцінка – 6/10.

 

 

Nova Swing / Нова свінг (2006)

 

Ще не читав.

Книга на Good Reads – https://www.goodreads.com/book/show/1666406.Nova_Swing.

 

Empty Space / Порожній космос (2012)

 

Ще не читав.

Книга на Good Reads – https://www.goodreads.com/book/show/11014888-empty-space.

Bruce Sterling. Schismatrix / Брюс Стерлінг. Схізматриця (1985)

 

Часто цю книгу називають першою в короткій і вибухово яскравій миті розквіту кібер-панку.

Цікаво як мислителі ще 30 років тому думали про майбутнє людства і як розуміли неминучість і необхідність змін людської природи.

Світ, а це вже поселення у космосі: станції, астероїди, тощо, поділено на маленькі погано пов’язані поселення де люди живуть і розвиваються в ізоляції. Дві великі фракції: механісти і шейпери ведуть боротьбу за вплив і владу і намагаються об’єднати роздроблене людство під своєю владою. Як зрозуміло з назви механісти покладаються на механізми, елктроніку, а шейпери на генетичну модифікацію.

Мова у книзі йде про дипломата механістів який перейняв ідеї шейперів і подорожує поселеннями намагаючись об’єднати людей.

З точки зору фантастики і футуризму все написане є висококласним зразком. А з точки зору літератури можна зазначити що мова і уся розповідь надто рубана, з різкими переходами між сценами і вчинками і по суті книга більше нагадує технічну документацію з вбудованими діалогами.

Оцінка на Good Reads – 3.8/5 (https://www.goodreads.com/book/show/161297.Schismatrix), моя оцінка – 7/10.

Vernor Vinge. Rainbows End / Вернор Віндж. Кінець веселок (2006)

 

У недалекому майбутньому (все описане у книзі здається здійсненим у наступні кілька років) де комп’ютери та генетичні технології проникають в усі аспекти життя кожної людини розвивається небезпечна технологія що може вийти з під контролю і допомогти поработити світ.

Спецслужби, хакери та штучні інтелекти ведуть боротьбу у реальному та віртуальних світах одночасно.

Книга дуже нагадала “Золоту добу” Джона Райта, але її події не так віддалені від нас у майбутньому і не так багато віртуального світу в ній.

https://www.goodreads.com/book/show/102439.Rainbows_End?from_search=true