Ну ось, нарешті фантастика від якої я не міг відірватися!

Це епічна наукова фантастика де в не дуже далекому майбутньому людство що розселелося на кількох десятках світів стикається з новими проблемами і викликами і має швидко приймати вірні рішення щоб вціліти як вид.

Без будь-яких сумнівів ставлю цю серію в один ряд з Dan Simmons. Hyperion Cantos / Ден Сіммонс. Пісні Гіперіона та Peter F. Hamilton. The Night’s Dawn Trilogy / Пітер Гамільтон. Трилогія Пришестя Ночі (1996-1999).

У книгах є і наукова частина з технічними деталями, є і містичні загадки і іншопланетні цивілізації, є і любовні лінії і навіть кримінальний детектив і теорія заговорів теж вплетена.

Уся серія на Good Reads – https://www.goodreads.com/series/40740-commonwealth-saga

Pandora’s Star / Зірка Пандори (2004)

Книга знайомить нас з основними героями та нитками сюжету і трохи вводить в майбутнє людства: подорож крізь портали, десятки заселених людьми планет, продовження життя і впливові династії. Тут же ми знайомимося з детективною історією переслідування небезпечних фанатиків, з іншопланетними істотами що їх зустріли люди та деякими містичними загадками.

Обсяг книги дуже великий і діючих героїв дуже багато, і якщо вам не надто цікаво то важко буде слідкувати хто де і що робить. Я особисто не міг відірватися і мені все йшло легко.

За сюжетом людство випадково (що згодом ставиться під сумнів – а чи насправді так випадково?) помічає дві зірки які приховали за сферою Дайсона і відсилає на розвідку корабель. По прибуттю невідома сила сферу прибирає і людство раптом стикається з неймовірною небезпекою.

Останні кілька десятків сторінок це не надто вдалі спроби людства відбити несамовиту атаку і вціліти…

Оцінка на Good Reads – 4.2/5 (https://www.goodreads.com/book/show/45252.Pandora_s_Star), моя оцінка – 10/10.

Judas Unchained / Іуда звільнений (2005)

В цій книзі вже проглядає що при всій епічності і масштабності задумів автор не надто добре і не достатньо в деталях продумав завершення усієї історії.

Книга починається рівно з того місця де закінчується попередня: людство готується відбити атаку ворожих прибульців, багаті родини починають планувати втечу у разі поразки. Але додається і нове: угрупування начебто безумних фанатиків з першої книги що торочать про агентів Зорельота раптом виявляються праві. І агенти існують, і сам зореліт є нащадком праймів що атакують землян. Більше того: війну між людством і праймами розв’язав саме він через своїх агентів: відкривши простір у якому було ув’язнено прайміів.

У книзі дуже багато екшена, перестрілок та переслідувань. І сама книга має чималенький обсяг. Так, наприклад, остання сцена погоні (“наші” женуться через планети і портали за колоною Зорельота та його агентів) триває більше 60 сторінок. І все це доволі активно і дуже втомлює. Це як дивитися бойовик з нескінченними перестрілками та перегонами на машинах впродовж тижня по 2 години на день…

Але як би там не було книга так-сяк приходить до завершення, більшість сюжетних ліній просто обриваються без пояснень, ще значна частина дуже стисло і необгрунтовано завершується, а залишок не надто вдало зведено у такий собі хепі-енд. Проте прочитати було варто бо подібну історію не можна було лишати не закінченою, нехай навіть закінчено її було так собі.

Оцінка на Good Reads – 4.3/5 (https://www.goodreads.com/book/show/45244.Judas_Unchained), моя оцінка – 8/10.

 

Всю серію називають не інакше як новим “Гіперіоном”. І взагалі в рунеті останнім часом любителі фантастики говорять багато про ці книги.

Окремо кожна книга скоріше за все є пригодницькою і бойовою фантастикою, але в сумі вони малюють масштабну картину. Дії можуть відбуватися то у майбутньому, то у далекому минулому. Читати їх можна абсолютно у довільному порядку, або як окремі закінчені книги.

В цілому усі разом книги описують з різних боків Культуру. Культура – це така цивілізація з нечіткими кордонами, без уряду, грошей і армії, толерантна і миролюбна. Включає в себе кілька розумних видів і штучні інтелекти. По суті це комунізм де “кожному по вимогам його”, а головна ціль і задача індивідуумів у пошуку свого призначення (читай “чим би себе зайняти”). Жителі культури не знають матеріальних негараздів, не страждають від хвороб, перенаселення, упереджених думок чи інших проблем менш розвинених суспільств.

Більшість книг присвячені роботи Контакту – групи людей та штучних розумів що займаються конфліктними ситуаціями пов’язаними з іншими цивілізаціями. Ну а в деяких з книг герої належать до Особливих Обставин – фактично шпигунів і спец-агентів у таборі можливого ворога. До речі в самій Культурі відношення до ОО скоріше стримано негативне – тотальна толерантність, ніякого насильства і таке інше слюнтяйство.

http://www.goodreads.com/series/49118-culture?auto_login_attempted=true

Consider Phlebas / Зважай на Флеб (1987)

 

Перша книга розповідає про війну між традиційною цивілізацією і Культурою. По суті Культура сама почала війну просто оцінивши іншу цивілізацію як майбутню загрозу.

У книзі головний герой, мутатор (штучно виведений для бойових дій вид людей що тим не менш воює проти Культури) проходить з екіпажом випадкових подорожніх через різні пригоди щоб знайти біглий штучний розум.

http://www.goodreads.com/book/show/8935689-consider-phlebas

The Player of Games / Гравець у ігри (1988)

 

В цій книзі ми більше дізнаємося про Культуру. Це устрій при якому не існує законів, кордонів і уряду. Де немає власності, але і немає матеріальних потреб які б не можна було задовольнити.

Але є тут створіння розумніші за людей – це штучні розуми що виконують критичну для цивілізації роботу.

Сюжет побудовано навколо зіткнення Культури і Імперії – побудованого за принципами “інстинкту переможця” соціального інституту.

І головний герой освоює і перемагає у надзвичайно складній грі що відображує саму Імперію.

Неймовірні обсяги та масштаби.

http://www.goodreads.com/book/show/18630.The_Player_of_Games

Use of Weapons / Використання як зброї (1990)

 

Іноді Культура використовує найманців для різних робіт. В даному випадку – для ведення бойових дій (в основному керування операціями) в інших відсталих світах і цивілізаціях.

В цій книзі про одного з таких і йде мова. Не знає він ніколи за хороших чи поганих він воює, не знає що спричинить своїми діями, а плани Культури розтягнена на сотні і тисячі років.

Усю книгу написано рваним переплутаними спогадами і подіями що відбуваються от просто зараз.

http://www.goodreads.com/book/show/12007.Use_of_Weapons

The State of The Art / Витвір мистецтва (1991)

 

Тут дії відбуваються на Землі 70-х років. З чого ми дізнаємося що Культура не є нащадком земної цивілізації, і більше того – Культуру складають різні види, деякі зовсім не схожі на людей.

В цілому акцент зроблено на свободі вибору – чи можна при повній свободі робити невірний вибір, і чи має право безсмертний за власним бажанням страждати і помирати.

Я би сказав що це найбільш філософська і безрадісна книга серії.

http://www.goodreads.com/book/show/129131.The_State_of_the_Art

Excession / Ексцесія (1996)

 

Культура стикається із загадковим явищем та недосяжними для її рівня розвитку маніпуляціями з часом і простором.

Тут же ми дізнаємся про цивілізацію що відокремилася від Культури свого часу і про войовничу цивілізацію яка таким розпочинає війну у критичний момент. Більшість подій розвивається навколо ексцентричних Розумів у порівнянні з якими люди є просто короткоживучими нецікавими мурашками.

Усе це як завжди подано фрагментами та ще і перемішано з майже детективною любовною історією кількох людей.

Ну і в результаті кожен програв по своєму.

Одна із найскладніших книг – через рваний ритм і перемішані фрагменти неймовірно складно слідкувати за сюжетом. А ще додайте до нього інтриги, параноїдальні побоювання зговорів, переживання та емоції…

http://www.goodreads.com/book/show/12013.Excession

Inversions / Інверсії (1998)

 

Альтернативне середньовіччя і агенти Культури що займаються прогресорством. Так, це варіація “Складно бути Богом” Стругацьких. Але ніякого виховання хороших, правильних людей, а навпаки – лібертаріанство у всі поля.

Книга сильно відірвана від усієї серії і її можна читати саму по собі. Взагалі сама Культура і не згадується взагалі, лише якісь натяки є. Сприймається все як осучаснений Дюма – інтриги при дворах правителів.

http://www.goodreads.com/book/show/12017.Inversions

Look to Windward / Погляд з навітряного боку (2000)

 

Ця книга розкриває чим займаються Розуми після того як втрачають інтерес до своєї основної діяльності і як вони йдуть в небуття.

Сюжет описує чергову войовничу расу колись переможену Культурою яка придумала як помститися. Їхня ціль – зруйнувати один із хабітатів (світ-кільце). Але не виходить у них нічого просто через те що Культура все бачить і все знає. Ну і крім того у неї агенти скрізь. А конкретно в даному випадку прямо у голові терориста.

Власне вся книга має одночасно кілька рівнів. Це екшн де відбувається терористична діяльність. Більш культурологічний рівень де Культура поширює свій вплив та цінності навколо себе. І власне доля тих хто керує розвитком Культури і власне усього розумного життя навколо.

http://www.goodreads.com/book/show/12016.Look_to_Windward

Matter / Матерія (2008)

 

І знову середньовіччя. Але цього разу відстала цивілізація знає про існування інших більш розвинених цивілізацій. І взагалі виявляється є певна ієрархія цивілізацій у галактиці і Культура посідає в цій ієрархії одне з найвищих місць.

Дії відбуваються у юрисдикції іншої високорозвинених цивілізації (не Культури) де на штучній, багатошаровій планеті кілька рівнів втягуються інтригами у суперечки, а потім і війни.

В цілому книга доволі життєствердна, але якесь відчуття розпачу через те що не так все прекрасно і дружелюбно у  комуністичному майбутньому глибокого космосу.

http://www.goodreads.com/book/show/886066.Matter

Surface Detail / Фрагмент поверхні (2010)

 

Дії цієї книги відбуваються на кількох рівнях. Раз є можливість перенести свідомість на штучні носії то значить можна і побудувати віртуальний “світ мертвих”. А раз так то значить життя там можна легко зробити Раєм. А там де є Рай там є і Пекло.

Отже одночасно відбуваються дії у Пеклі (і картини настільки реалістичні і страшні що дух перехоплює), у віртуальних світах де йде війна між прихильниками та противниками пекла, а також у базовій реальності в яку ось-ось готова перейти війна з віртуальних світів.

В книзі також згадуються дві раніше не названі секції Контакту – Квієтус що завідує спілкуванням з мертвими, та Ресторія що бореться з вірусом самовідтворення у механізмів.

Власне у книзі усього дуже багато, навіть на парі сторінок тексту не перекажеш. Варто зауважити що саме в цій книзі остаточно розвіюються сумніви щодо ролі Розумів та людей в Культурі – люди звісно щось там вирішують, але виключно на своєму рівні, а питання якими займаються Розуми їм навіть не під силу зрозуміти.

І закінчується книга несподівано фактично замикаючи сюжет в кільце.

http://www.goodreads.com/book/show/7937744-surface-detail

The Hydrogen Sonata (2012)

Ще не прочитана

http://www.goodreads.com/book/show/13497991-the-hydrogen-sonata

 

Це шось неймовірне! 95% книги займає опис битви (це десь три сотні сторінок) де людей шматують, розстрілюють, підривають і знищують різними способами.

 

Заковані у непробивну броню гіганти, генно- та кібернетично-модифіковані істоти, кровожерливі демони замкнені у зброї та механізмах, релігії та культи… Автор просто кидає тебе головою у самий вир подій навіть не пробуючи пояснити шо до чого і яка там є передісторія.

 

Таке враження що ожили фантазії прихильників різних стилів металу і почали битися між собою – живі придатки до машин культу Адептус Механікух, гіганські воїни що руйнують і вбивають в ім’я богів Хаосу, закуті у майже непробивну броню і утримуючі демонів у зброї (а демони звісно живляться виключно людською кров’ю), гвардія та космодесантники що воюють за Імператора і беруть технікою та чисельністю, раби що гинуть сотнями тисяч (причому вбивають їх усі сторони).

 

Тут і якась демонологія, містика, тут і гіганські машини (чого варта одна кількакілометрова гармата), тут і безмежна лють і релігійне піднесення. Отаке якесь…

 

Ще прикольно те що є кілька героїв які проходять майже через усю книгу і потім їх автор одномоментно і неминуче вбиває. Весь час гадаєш хто переможе та хто із них залишиться живим у кінці.

 

А, я ж сказав що це Warhammer?

 

Список книг в серії – http://en.wikipedia.org/wiki/List_of_Black_Library_novels. Подивіться, він вас вразить

Твір доволі монументальний, складається з трьох книг – Гроза в Безначалье, Сеть для миродержцев та Иди куда хочешь.

По суті це “переосмислення” Махабхарати, але ніяк не просто переказ. І хоча герої і події ті самі, тим не менше це новий, неочікуваний погляд на мотивацію і причини вчинків і подій.

Всередені (у другій книзі) трошки все якось нудненько підвисло, але під кінець ситуація виправилася і переборювати себе щоб дочитати не довелося Smile

Мабуть головний недолік – великий обсяг, читати у транспорті буде важкувато, або взагалі неможливо.

У подібному ж стилі (але краще і коротше імхо) в авторів написано “Герой должен быть один”.