Я не дуже люблю фентазі, і ще менше люблю гумористичну фантастику. А коли їх поєднано разом та довго вагаюся чи варто книги торкатися взагалі. І ось наважився прочитати першу книгу…

Тепер, коли пишу цей відгук глянув на інфу про неї і побачив що вона входить в серію в якій на сьогодні аж 40 (сорок!) книг! І остання вийшла 2016-го року. І оцінки у них у всіх дуже непогані. А я навіть і не чув про цю серію ніколи.

Серія оповідає про мешканців півострову Кзант у якому єдиному на всьому світі діє магія та нечисленні представники людства співіснують з іншими магічними істотами.

Уся серія на Good Reads – https://www.goodreads.com/series/40498-xanth.

 

A Spell for Chameleon / Заклинання для хамелеону (1977)

 

Не зважаючи на помітну гумористичну складову книга ставить доволі серйозні питання яких уникають інші книги в жанрі фентезі. А саме: як працює магія, які існують магічні механізми, як речі що не мають свідомості (наприклад магічний струмок) тим не менше можуть використовувати свою магію цілеспрямовано, як працює взаємовиключна магія, і навіть як магія впливає на еволюцію магічних істот.

Книга оповідає історію Блінка який схоже є єдиною людиною в усьому Кзанті у кого нема магічних вмінь. І ось він вирушає у подорож щоб отримати відповідь на своє питання і по дорозі потрапляє у безліч пригод і таки з’ясовує в чому полягає його дар.

Книга дуже захоплює як пригодами так і живими героями вчинки і мотиви яких розумієш, гумор дуже тонкий і розумний, а несподівані повороти сюжету лише додають цікавості.

Оцінка на Good Reads – 3.92/5 (https://www.goodreads.com/book/show/76664.A_Spell_for_Chameleon), моя оцінка – 8/10.

 

У цій книзі на мою думку найкраще поєднуються “1984” та “Чудовий новий світ“.

Апокаліптичне майбутнє: глобальне потепління, перенаселення, ожиріння, всюдисущі соціальні мережі зі постійною відео-трансляцією усього усім… Але це ще і світ в якому охлос переміг і править усім церква: щеплення визнані шкідливими, про політ у космос ніхто і не мріє і не вірить, науки забуті, усі література крім релігійної заборонена, робота беззмістовна і безглузда. Натомість є культ голого тіла (операції зі збільшення грудей, наприклад, є обов’язковими для жінок), висока дитяча смертність, подвійна мораль і багато чого що є зараз в нашому суспільстві.

У світі майбутнього можна відносно комфортно існувати якщо бути безмозким споживачем – працювати майже не треба, знай собі лайки став та проявляй свою унікальність в той же точно спосіб що і усі навколо. Але якщо в голові є хоч якісь думки та впадають у оку несумістності та неспроможність офіційних точок зору на речі та явища то життя перетворюється на суцільне пекло.

Головний герой з часом знаходить однодумців, отримує досвід до вцілілих книг і навіть робить щеплення дочці. Потім він закохується, але усе закінчується дуже не щасливо, навіть депресивно.

Оцінка на Good Reads – 3.68/5 (https://www.goodreads.com/book/show/2164457.Blind_Faith), моя оцінка – 8/10.

 

О, це прекрасна книга!

Це і наукова фантастика, і гумор і «будуємо цивілізацію з нуля». З превеликим задоволенням перечитую кожного разу.

А сюжет? Ну та такий доволі типовий собі сюжет – після катастрофи землянину треба терміново на відсталій планеті створити цивілізацію і промисловість яка надасть йому змогу повернутися у свій світ. І ось він займається прогресорством паралельно намагаючись контролювати процес і перебороти інтертність мишлення аборигенів.

 http://www.goodreads.com/book/show/218458.The_Flying_Sorcerers?ac=1

 

Вже в який раз пробую читати Пратчета… і нічого. А причина через яку я намагаюся його читати полягає в тому що всі любителі фантастики у своїх відгуках на будь якому сайті одностайно мліють "ой який гумор, ой який письменник, ой яка література прямо".

Ну згоден, гумор там є, але доволі специфічний. Ну в стилі Пласка Земля стоїть на трьох слонах, які стоять на черепасі, яка пливе безкраїм Океаном… Ну або якийсь чаклун бачить фотоапарат і починає думати в стилі "є ж такі світлочутливі матерали, отже можна якось примусити їх реагувати і змінювати свій стан…", а в результаті виявляється що у фотоапараті живе маленький демон який швидко-швидко все малює з натури.

І такого "гумору" там просто сотні на кожній сторінці. По переше, мені це не здається смішним, по друге, це просто втомлює, а, по третє, сь так і не знайшов в його книгах нічого особливо цікавого.

Все це мені більше нагадує якби Футураму видавали у книжках – була б така маячня що її мало б хто читав. Так от Пратчета імхо треба робити мультфільмами, а не читати.

http://www.goodreads.com/series/40650-discworld

The Color of Magic / Колір чародійства (1983)

Перша книга серії (а там ще є підсерії пов’язані між собою так що книги треба читати не послідовно а паралельно) в якій можна оцінити весь той гумор що очикує читача на протязі наступних більше ніж 40 (!) книг.

Сюжет приблизно такий: турист з країни на краю Диска із скринею грошей на ніжках прибуває у середньовічне місто повне героїв та героїчних обставин і починає шукати на пригоди. Власне навіть цю книгу мені було дуже важко дочитувати.

http://www.goodreads.com/book/show/34497.The_Color_of_Magic