Emily St. John Mandel. Station Eleven / Емілі Джон Мандел. Станція 11 (2014)

Хороший представник пост-апокаліпсису і взагалі одна з найкращих пост-аполіктичних книг останніх років.

Починається книга з того як світ руйнується, але оповідання доволі швидко переходить до того що відбується за роки після того. Коли кількість населення критично знизилася, інфраструктура зруйнувалася і залишки людства поступово повертаються до середньовіччя.

Окремі групки подорожують, або виживають серед матеріальних залишків нашої цивілізація і це робить книгу частково пригодницькою. Але найбільше що відрізняє цю книгу від інших в подібному жанрі це те як розказано історію.

Історії окремих людей, фрагменти їх життя перемішані (до катастфрофи, під час та після неї) і те як ці люди та їх історії пов’язані між собою. При цьому про якісь зв’язки дійові особи іноді так ніколи і не дізнаються.

Оцінки:

Joe Hill. The Fireman / Джо Хілл. Пожежник (2016)

Антиутопія у якій людство гине і цивілізація руйнується через нашестя вірусу що буквально спалює людей.

Саму книгу можна умовно поділити на три частини. У першій головна героїня підхоплює заразу і намагається уникнути смерті від “винищувачів” хвороби. Також ми багато дізнаємося про її сімейне життя, роботу і таке інше.

У другій частині героїня яка врятувалася живе і потрапляє у пригоди у таборі таких самих заражених. Ну і знову ми дуже багато дізнаємося про майже кожного з другорядних героїв та їх життя, думки, переконання та історію.

Ну і в останній умовній частині героїня з купкою супроводжуючих тікає зі зруйнованого табору і шукає порятунку в майже міфічній місцевості.

Написано дуже добре, гостросюжетно там де треба. Герої та їх мотивація такі що віриш їм і переймаєшся за них. А от чому оцінка така не надто висока так це через те що занадто вже забагато деталей про спогади, досвід та стан психіки не лише головних діючих осіб, але і багатьох другорядних. Книга наче намагається кричати “я насправді серйозна література, майже як Достоєвський”… А в результаті начебто і цікава книга, але читаєш її, читаєш, а воно все щось розвивається і розвивається і вже не зрозуміло де зав’язка, де кульмінація і коли нарешті вже катарсису чекати. Коротше дуже багатослівна книга.

Оцінки:

Max Brooks. World War Z: An Oral History of the Zombie War / Макс Брукс. Світова війна Z: усна історія війни з зомбі (2006)

Як і у випадку з “Я – легенда” книга краща за фільм який начеб то знято за нею, але у цьому випадку фільм не був поганим (принаймні на мою думку не був). Проте так само фільм і книга майже не мають нічого спільного.

Книгу написано у псевдо-документальному ключі і уся вона складається з коротеньких інтерв’ю з людьми по всьому світу. При чому інтерв’ю ці вже сталися після того як війну було закінчено і залишки зомбі активно виловлюють.

Цікаво читати як воно відбувалося по всьому світу, як усе руйнувалося, а люди потім намагалися все відбудувати знову… Коротше мені книга дуже сподобалася.

Оцінка на Good Reads – 4.0/5 (https://www.goodreads.com/book/show/8908.World_War_Z), моя оцінка – 10/10.

Joseph D’Lacey. Meat / Джозеф д’Лейсі. М’ясо (2008)

 

Антиутопія в якій після катастрофи про яку нам мало що відомо людство існує ізольовано у місті оточеному мертвою пустелею. Також у цьому світі практично відсутні живі істори крім людей і якихось рослин.

Суспільство доволі ієрархічне, на вершині знаходяться ті хто контролює ресурси (м’ясо, зерно, енергію, тощо) і ті хто має роботу на виробничих потужностях. Усі інші існуть аби не померти хоч якось.

Але головне що тут людей вирощують на м’ясо яке і є основним раціоном мешканців міста.

Хтось у цій книзі бачить пропоганду вегетаріанства, але як на мене книга зовсім не про те, а скоріше про те як ми робимо вибір і як виправдовуємо будь-якими способами порядок речей що здається нам правильним.

У книзі дуже багато натяжок і якщо почати хоч трохи аналізувати і рахувати то все одразу розпадається – так економіка і таке суспільство не може існувати. Тим більше не може вона існувати так довго (на протязі кількох поколінь мінімум) щоб описаний стан речей у ній здавався усім природнім.

А як соціальний експеримент на папері так наче і нічого.

Оцінка на Good Reads – 3.8/5 (https://www.goodreads.com/book/show/2222947.Meat), моя оцінка – 6/10.

Ben Elton. Blind Faith / Бен Елтон. Сліпа віра (2007)

 

У цій книзі на мою думку найкраще поєднуються “1984” та “Чудовий новий світ“.

Апокаліптичне майбутнє: глобальне потепління, перенаселення, ожиріння, всюдисущі соціальні мережі зі постійною відео-трансляцією усього усім… Але це ще і світ в якому охлос переміг і править усім церква: щеплення визнані шкідливими, про політ у космос ніхто і не мріє і не вірить, науки забуті, усі література крім релігійної заборонена, робота беззмістовна і безглузда. Натомість є культ голого тіла (операції зі збільшення грудей, наприклад, є обов’язковими для жінок), висока дитяча смертність, подвійна мораль і багато чого що є зараз в нашому суспільстві.

У світі майбутнього можна відносно комфортно існувати якщо бути безмозким споживачем – працювати майже не треба, знай собі лайки став та проявляй свою унікальність в той же точно спосіб що і усі навколо. Але якщо в голові є хоч якісь думки та впадають у оку несумістності та неспроможність офіційних точок зору на речі та явища то життя перетворюється на суцільне пекло.

Головний герой з часом знаходить однодумців, отримує досвід до вцілілих книг і навіть робить щеплення дочці. Потім він закохується, але усе закінчується дуже не щасливо, навіть депресивно.

Оцінка на Good Reads – 3.68/5 (https://www.goodreads.com/book/show/2164457.Blind_Faith), моя оцінка – 8/10.

Paolo Bacigalupi. The Water Knife / Паоло Бачігалупі. Ніж для води (2015)

 

Книга від автора чудової “Заводної дівчини“.

Цього разу події хоча теж відбуваються у майбутньому, але у дуже не далекому майбутньому. Кілька років буквально від нашого часу.

У цьому майбутньому світ потерпає від нестачі питної води, південні штати США захоплює пустеля, самі США майже розвалюються на шматки, штати та міста в прямому сенсі воюють за воду та контроль. І в усьому цьому задіяний найманий виконавець доручень кримінального боса (це його називають “Ножем для води”) та журналістка яких вир подій затягує у карколомне піке в Фініксі (штат Аризона) що повільно помирає.

В книзі багато екшена перемішаного з розмірковуваннями про “як же ми до такого дійшли?”. Але все дуже динамічно і затягує. Особливої реалістичності додає те що нема у книзі ніяких надзвичайних технологій майбутнього, усе що описано можливе вже в наший час, або у найближчі роки.

Оцінка на Good Reads – 3.83/5 (https://www.goodreads.com/book/show/23209924-the-water-knife), моя оцінка  – 9/10.

Octavia E. Butler. Xenogenesis / Октавія Батлер. Ксеногенезіс (1987-1989)

 

Октавія Батлер є найвідомішою чорношкірою письменницею у науковій фантастиці. І це би не мало особливого значення саме по собі, але в даній серії забути про це не можливо бо в ній дуже багато уваги приділено саме расовим питанням та те як людина може відчувати себе ізольовано навіть представників свого виду і раси.

Уся серія на Good Reads – https://www.goodreads.com/series/41747-xenogenesis.

 

Dawn / Світанок (1987)

 

Після ядерної війни у зруйнованому світі лишилася невелика кількість людей які поступово вимирають… І тут їх “підбирає” корабель іншопланетної цивілізації.

Головна героїня проходить довгий процес навчання і намагається адаптуватися до правил життя цивілізації в якій опинилася. А цивілізація ця організовано дуже незвично і навіть викликає підсвідомий супротив – усе в ній реалізовано та організовано відповідно безжальній логіці та розуму.

Героїню готують очолити групу пробуджених людей які почнуть заново заселяти Землю на якій вже минуло кілька сот років. Додатково діти яких вони народять матимуть генні мутації, їх діти ще більші і так далі доки через кілька поколінь нащадки людей повністю не стануть сумішшю з іншопланетян та людей що остаточно зникнуть на той час…

Займаючись адаптацією землян героїня бачить що вона стала їм чужою і її сприймають як зрадника виду. І в той же час вона не може остаточно прийняти життя іншопланетної раси.

В книзі дуже багато розмірковувань і діалогів, і усі вони важливі для сюжету та створення атмосфери. Скажу що книга дуже глибока і варта уважного читання.

Оцінка на Good Reads – 4.09/5 (https://www.goodreads.com/book/show/60929.Dawn), моя оцінка – 9/10.

 

Adulthood Rites / Ритуали дорослішання (1988)

Ще не читав.

Оцінка на Good Reads – 4.16/5 (https://www.goodreads.com/book/show/116249.Adulthood_Rites).

 

Imago / Доросла стадія (1989)

Ще не читав.

Оцінка на Good Reads – 4.19/5 (https://www.goodreads.com/book/show/60934.Imago).

Dave Eggers. The Circle / Дейв Еггерс. Коло (2013)

 

Спочатку книга залишила по собі не надто приємне враження. Але минуло дуже недовго часу і я зрозумів що весь негатив походить від того що мені не сподобалося як розвивалися події книги і як все завершилося. Тобто крига таки вразила мене, хоча і дещо не так як я хотів би, викликала сильні почуття, а тому оцінювати її варто доволі високо.

Недалеке майбутнє (насправді який це точно рік жодного разу і не згадано) в якому найпопулярніша в світі корпорація, така собі суміш Google, Facebook та Apple не лише володіє соціальною мережею в якій зареєстровано майже кожного жителя планети, але і продовжує поширювати свій вплив. Камери з яких йде трансляція буквально з усіх точок в світ, моніторинг фізичного стану та інших даних для кожного бажаючого, і ще багато подібного.

І все це у підсумку зводиться до тотальної і навіть фанатичної відкритості і доступності усього для усіх, нема більше нічого приватного. А натомість є кліки, лайки, соціальні статути… А читач спостерігає за цим усім слідуючи історією героїні яка починає працювати в корпорації “Коло” і втягується у все більше і більше проектів.

Дуже, дуже неприємне майбутнє.

Проте у книзі багато технічних неточностей та прорахунків, технічна частина – найслабіша в книзі. І потрібні для такого майбутнього технології ще дуже не близько.

Оцінка на Good Reads – 3.44/5 (https://www.goodreads.com/book/show/18302455-the-circle), моя оцінка – 8/10.

Alastair Reynolds. Century Rain / Аластар Рейнолдс. Столітній дощ (2004)

 

Дуже швидко книга переносить нас у дивний світ майбутнього (300 років від сьогодення) де людство поділено на дві ворогуючі групи: звичайні та модифіковані технологіями земляни. Сама Земля заражена, усе життя знищено нанотехнологічною чумою (яку люди майбутнього називають Нанокостом), а наші нащадки через політичну боротьбу намагаються вибороти одне в одного хоч якісь переваги.

І ось в одному з “тунелів” знайдених людством в космосі (звісно тунелі ці дозволяють подорожувати перевищуючи швидкість світла) знайдено “зупинку” яка веде до невідомо ким і невідомо з яких причин збереженої копії Землі. Але копія ця не повна – на цій копії лише 50-ті роки 20-го сторіччя і Другої Світової не було. На дослідження вбивство одного з земних агентів відсилають археолога що працює на Землі і має достатні знання з історії та побуту того періоду історії. І тут фантастика перетворюється на суміш детективу та гостросюжетної пригодницької історії і події все прискорюються і прискорюються…

Таким чином у нас в одній книзі антиутопія, наукова фантастика, альтернативна історія, детектив і пригодницька фантастика.

Оцінк на Good Reads – 3.89/5 (https://www.goodreads.com/book/show/89192.Century_Rain), моя оцінка – 8/10.