Philip Reeve. The Hungry City Chronicles / Філіп Рів. Хроніки голодних міст (2001-)

Серія також відома під назвами “Квартет смертних машин” (Mortal Engines Quartet), “Хижі міста” (Predator Cities) та “Смертні машини” (Mortal Engines).

Уся серія розповідає про світ після якоїсь великої катастрофи, і в цьому світі міста почали пересуватися і поглинати одне одного заради ресурсів.

Уся серія на Good Reads – https://www.goodreads.com/series/212609-mortal-engines-quartet.

Mortal Engines / Смертні машини (2001)

Хороша задумка зі світом в якому фактично реалізовано стім-панк спіткнулася об реалізацію.

По-перше, тут у нас є герої які з самого початку проходять крізь неймовірні пригоди і стає одразу зрозуміло що вони усі виживуть повним складом до щасливої розв’язки.

По-друге, виникає дуже багато питань про доцільність самих міст що рухаються та інших аспектів показаного світу. Якщо у “Інвертованому світі” (де місто теж пересувалося) була і несподівана розв’язка, і раціональні пояснення то тут нічого і близько нема. От у нас є міста що подорожують та їдять одне одного, є літаючі кораблі і так далі…

Ну і звісно таємні таємниці, прадавні пророцтва, помста страшна і непереможні герої-підлітки. Коротше кинув читати навіть не дотягнувши до половини :(

Згодом я дізнався що навіть фільм є за цією книгою, але судячі з відгуків дивитися його не варто.

Оцінки:

Annalee Newitz. Autonomous / Анналі Н’ювіц. Автономність (2017)

Майбутнє в якому корпорації що випускають медичні та інші препарати контролюють світ що не всім подобається. Не подобається це також піратам які випускають препарати за краденими формулами на чорний ринок.

Один з таких препаратів що мав би підвищувати концентрацію призводить до жахливих побічних ефектів і корпорація посилає своїх агентів (людину і робота) на пошук пірата.

Історію розказано з точки зору різних людей та ідеологій де можна бачити що жодне з них не є злим, а лише вірять у свою правду та слідкують своїм принципам.

Додатково до того що книга по суті є сумішшю боєвика та детективу в науково-фантастичному антуражі тут ще є несподіваний та нетрадиційний сторонній сюжет про кохання між людиною та роботом.

Книга дуже сильна кожною своєю складовою – історією, науковим підгрунтям, світ показаний так що віриш у нього і герої всі живі і викликають співчуття. Мені дуже сподобалося.

Оцінки:

Justin Cronin. The Passage / Джастін Кронін. Переродження (2010 – 2016)

 

 

Серія пост-апокаліптичних книг в яких переважно показано світ через сотню років після падіння цивілізації. У книгах переплутано кілька жанрів, але основними є все ж таки фантастика, містика та пригоди. Після того як я закінчив першу книгу одразу ж взявся за наступну – наскільки мені сподобалося. Але вже перед третьою роблю переву :)

Уся серія на Good Reads – https://www.goodreads.com/series/53226-the-passage.

 

The Passage / Переродження (2010)

Від “паціента зіро” з якого почалася поширюватися хвороба, через досліди військових які намагалися контролювати вірус, через прорих зараджених на волю і аж до майбутнього що відбувається через 100 років від нашого часу.

В першій третини книги у таємній лабораторії відбуваються таємні та жахливі речі з піддослідними злочинцями та маленькою (звісно ж обраною) дівчникою.

А останні дві третини вже йдеться про світ в якому невеличка колонія людей намагається вижити у морі зараджених і деякі з них вимушені вирушити у далеку подорож в пошуках порятунку.

У книзі багато містики, але вона не є визначною складовою тому і не сильно дошкуляє. В цілому це доволі жвава та іноді страшнувата книга в якій герої перебираються від локації до локації намагаючись вижити.

Оцінки:

 

The Twelve / Дванадцятеро (2012)

У цій книзі оповідання кидає нас у часі до катострофи та до подій першої книги. І в цілому додається багато подробиць та деталей до того що відбувалося у першій книзі.

В цілому історія тут багатша і продуманіша у деталях, але якось забагато усього.

Тобто з одного боку добре те що нам пояснюють і відповідають на більшість питань які виникли під час читання першої книги. Але в той же час занадто вже багато інформації, сюжетних ліній, дійових осіб та стрибків у часі.

Книга тим не менше на належному рівні хоча як на мій смак містить навіть більше містики ніж перша і це стає в деяких сценах та поворотах сюжету помітно. Тим не менш я не розчарований цим продовженням.

Оцінки:

Emily St. John Mandel. Station Eleven / Емілі Джон Мандел. Станція 11 (2014)

Хороший представник пост-апокаліпсису і взагалі одна з найкращих пост-аполіктичних книг останніх років.

Починається книга з того як світ руйнується, але оповідання доволі швидко переходить до того що відбується за роки після того. Коли кількість населення критично знизилася, інфраструктура зруйнувалася і залишки людства поступово повертаються до середньовіччя.

Окремі групки подорожують, або виживають серед матеріальних залишків нашої цивілізація і це робить книгу частково пригодницькою. Але найбільше що відрізняє цю книгу від інших в подібному жанрі це те як розказано історію.

Історії окремих людей, фрагменти їх життя перемішані (до катастфрофи, під час та після неї) і те як ці люди та їх історії пов’язані між собою. При цьому про якісь зв’язки дійові особи іноді так ніколи і не дізнаються.

Оцінки:

Joe Hill. The Fireman / Джо Хілл. Пожежник (2016)

Антиутопія у якій людство гине і цивілізація руйнується через нашестя вірусу що буквально спалює людей.

Саму книгу можна умовно поділити на три частини. У першій головна героїня підхоплює заразу і намагається уникнути смерті від “винищувачів” хвороби. Також ми багато дізнаємося про її сімейне життя, роботу і таке інше.

У другій частині героїня яка врятувалася живе і потрапляє у пригоди у таборі таких самих заражених. Ну і знову ми дуже багато дізнаємося про майже кожного з другорядних героїв та їх життя, думки, переконання та історію.

Ну і в останній умовній частині героїня з купкою супроводжуючих тікає зі зруйнованого табору і шукає порятунку в майже міфічній місцевості.

Написано дуже добре, гостросюжетно там де треба. Герої та їх мотивація такі що віриш їм і переймаєшся за них. А от чому оцінка така не надто висока так це через те що занадто вже забагато деталей про спогади, досвід та стан психіки не лише головних діючих осіб, але і багатьох другорядних. Книга наче намагається кричати “я насправді серйозна література, майже як Достоєвський”… А в результаті начебто і цікава книга, але читаєш її, читаєш, а воно все щось розвивається і розвивається і вже не зрозуміло де зав’язка, де кульмінація і коли нарешті вже катарсису чекати. Коротше дуже багатослівна книга.

Оцінки:

Max Brooks. World War Z: An Oral History of the Zombie War / Макс Брукс. Світова війна Z: усна історія війни з зомбі (2006)

Як і у випадку з “Я – легенда” книга краща за фільм який начеб то знято за нею, але у цьому випадку фільм не був поганим (принаймні на мою думку не був). Проте так само фільм і книга майже не мають нічого спільного.

Книгу написано у псевдо-документальному ключі і уся вона складається з коротеньких інтерв’ю з людьми по всьому світу. При чому інтерв’ю ці вже сталися після того як війну було закінчено і залишки зомбі активно виловлюють.

Цікаво читати як воно відбувалося по всьому світу, як усе руйнувалося, а люди потім намагалися все відбудувати знову… Коротше мені книга дуже сподобалася.

Оцінка на Good Reads – 4.0/5 (https://www.goodreads.com/book/show/8908.World_War_Z), моя оцінка – 10/10.

Joseph D’Lacey. Meat / Джозеф д’Лейсі. М’ясо (2008)

 

Антиутопія в якій після катастрофи про яку нам мало що відомо людство існує ізольовано у місті оточеному мертвою пустелею. Також у цьому світі практично відсутні живі істори крім людей і якихось рослин.

Суспільство доволі ієрархічне, на вершині знаходяться ті хто контролює ресурси (м’ясо, зерно, енергію, тощо) і ті хто має роботу на виробничих потужностях. Усі інші існуть аби не померти хоч якось.

Але головне що тут людей вирощують на м’ясо яке і є основним раціоном мешканців міста.

Хтось у цій книзі бачить пропоганду вегетаріанства, але як на мене книга зовсім не про те, а скоріше про те як ми робимо вибір і як виправдовуємо будь-якими способами порядок речей що здається нам правильним.

У книзі дуже багато натяжок і якщо почати хоч трохи аналізувати і рахувати то все одразу розпадається – так економіка і таке суспільство не може існувати. Тим більше не може вона існувати так довго (на протязі кількох поколінь мінімум) щоб описаний стан речей у ній здавався усім природнім.

А як соціальний експеримент на папері так наче і нічого.

Оцінка на Good Reads – 3.8/5 (https://www.goodreads.com/book/show/2222947.Meat), моя оцінка – 6/10.

Ben Elton. Blind Faith / Бен Елтон. Сліпа віра (2007)

 

У цій книзі на мою думку найкраще поєднуються “1984” та “Чудовий новий світ“.

Апокаліптичне майбутнє: глобальне потепління, перенаселення, ожиріння, всюдисущі соціальні мережі зі постійною відео-трансляцією усього усім… Але це ще і світ в якому охлос переміг і править усім церква: щеплення визнані шкідливими, про політ у космос ніхто і не мріє і не вірить, науки забуті, усі література крім релігійної заборонена, робота беззмістовна і безглузда. Натомість є культ голого тіла (операції зі збільшення грудей, наприклад, є обов’язковими для жінок), висока дитяча смертність, подвійна мораль і багато чого що є зараз в нашому суспільстві.

У світі майбутнього можна відносно комфортно існувати якщо бути безмозким споживачем – працювати майже не треба, знай собі лайки став та проявляй свою унікальність в той же точно спосіб що і усі навколо. Але якщо в голові є хоч якісь думки та впадають у оку несумістності та неспроможність офіційних точок зору на речі та явища то життя перетворюється на суцільне пекло.

Головний герой з часом знаходить однодумців, отримує досвід до вцілілих книг і навіть робить щеплення дочці. Потім він закохується, але усе закінчується дуже не щасливо, навіть депресивно.

Оцінка на Good Reads – 3.68/5 (https://www.goodreads.com/book/show/2164457.Blind_Faith), моя оцінка – 8/10.

Paolo Bacigalupi. The Water Knife / Паоло Бачігалупі. Ніж для води (2015)

 

Книга від автора чудової “Заводної дівчини“.

Цього разу події хоча теж відбуваються у майбутньому, але у дуже не далекому майбутньому. Кілька років буквально від нашого часу.

У цьому майбутньому світ потерпає від нестачі питної води, південні штати США захоплює пустеля, самі США майже розвалюються на шматки, штати та міста в прямому сенсі воюють за воду та контроль. І в усьому цьому задіяний найманий виконавець доручень кримінального боса (це його називають “Ножем для води”) та журналістка яких вир подій затягує у карколомне піке в Фініксі (штат Аризона) що повільно помирає.

В книзі багато екшена перемішаного з розмірковуваннями про “як же ми до такого дійшли?”. Але все дуже динамічно і затягує. Особливої реалістичності додає те що нема у книзі ніяких надзвичайних технологій майбутнього, усе що описано можливе вже в наший час, або у найближчі роки.

Оцінка на Good Reads – 3.83/5 (https://www.goodreads.com/book/show/23209924-the-water-knife), моя оцінка  – 9/10.