Jeffrey Konvitz. The Sentinel / Джефрі Конвітц. Дозорний (1974)

Книга доволі непогано починається, але потім кудись не туди провалюється, набирає швидкості і якось занадто сумбурно і різко приходить до фіналу.

Книга розказує історію моделі, що шукає собі нове житло. І знайдена квартира має дивних сусідів. З часом дивні факти та явища починають накопичуватися, модель виявляється єдиною хто бачить і знає про них. Тут книга стає сумішшю детектива та якоїсь паранормальщини… І згодом все приходить до того що хтось (в даному випадку головна героїня) має стати наступним дозорним хто не буде пропускати сили зла у нашу реальність.

До певної точки книга була доволі цікавою і розважала, але потім усе різко пішло під уклін. І для того щоб лякати розказано історію занадто старомодно. Коротше не моє це все.

Оцінки:

Tom Sweterlitsch. The Gone World / Том Светерліч. Зниклий світ (2018)

Фантастика про подорожі у часі буває або з велетенськими логічними дірками, або настільки заплутаною та складною що крізь текст і розуміння сюжету пробиваєшся як крізь камінь.

З цією книгою у нас другий випадок – історія дуже швидко стає надзвичайно заплутаною і події у разних періодах часу в ній впливають на весь сюжет. Також дуже оригінально вирішено парадокси що на них закривають очі простіші книги.

До того ж в цій книзі є ще й детектив в якому розслідується серія жорстоких вбивств і детектив є працівником втаємниченої держструктури що і має можливість подорожувати в часі. Тобто на додачу ще маємо теорію заговору.

Через те що книга є частково детективом читати її і складно і цікаво одночасно.

За сюжетом розслідування вбивства поступово обертається на історію в якій людство намагається врятувати Всесвіт від передчасної смерті від хаосу.

Переказувати сюжет нема особливого сенсу – по-перше, дуже багато розказувати. А, по-друге, дуже складно і я не певен що зможу це зробити.

Можу лише сказати що це одна з найкращих, якщо взагалі не найкраща книга про подорожі у часі. З чогось подібного можна згадати хіба що “Палімпсест” Чарльза Строса.

Оцінки:

Robert R. McCammon. The Listener / Роберт МакКаммон. Той що слухає (2018)

Жанр книги скоріше кримінальний трилер ніж будь що інше, але тут є і містична складова.

Якщо коротко то це кримінальна історія в якій парочка відбитих злочинців викрадає дітей багатія і намагається вибити з нього викуп. Ну і звісно їх плани не йдуть так як їм би хотілося і різна стріляники, бійки і погоні в книзі є.

Але ще тут є паралельна історія про людей які мають телепатичні здібності і можуть спілкуватися на великих відстанях. І одна з викрадених дітей виявляється такою телепаткою. І також у нас є молодий чорний хлопець що може з тією дівчинкою спілкуватися і він допомагає у звільнені дітей.

Ще в книзі багато соціальної та расової нерівності, історичних екскурсів та усього такого атмосферного. 

Книга не погана, я дочитав і навіть були місця де затягувало. Але в цілому я таки жанр не люблю і вдруге читати навряд чи стану.

Оцінки:

Justin Cronin. The Passage / Джастін Кронін. Переродження (2010 – 2016)

 

 

Серія пост-апокаліптичних книг в яких переважно показано світ через сотню років після падіння цивілізації. У книгах переплутано кілька жанрів, але основними є все ж таки фантастика, містика та пригоди. Після того як я закінчив першу книгу одразу ж взявся за наступну – наскільки мені сподобалося. Але вже перед третьою роблю переву :)

Уся серія на Good Reads – https://www.goodreads.com/series/53226-the-passage.

 

The Passage / Переродження (2010)

Від “паціента зіро” з якого почалася поширюватися хвороба, через досліди військових які намагалися контролювати вірус, через прорих зараджених на волю і аж до майбутнього що відбувається через 100 років від нашого часу.

В першій третини книги у таємній лабораторії відбуваються таємні та жахливі речі з піддослідними злочинцями та маленькою (звісно ж обраною) дівчникою.

А останні дві третини вже йдеться про світ в якому невеличка колонія людей намагається вижити у морі зараджених і деякі з них вимушені вирушити у далеку подорож в пошуках порятунку.

У книзі багато містики, але вона не є визначною складовою тому і не сильно дошкуляє. В цілому це доволі жвава та іноді страшнувата книга в якій герої перебираються від локації до локації намагаючись вижити.

Оцінки:

 

The Twelve / Дванадцятеро (2012)

У цій книзі оповідання кидає нас у часі до катострофи та до подій першої книги. І в цілому додається багато подробиць та деталей до того що відбувалося у першій книзі.

В цілому історія тут багатша і продуманіша у деталях, але якось забагато усього.

Тобто з одного боку добре те що нам пояснюють і відповідають на більшість питань які виникли під час читання першої книги. Але в той же час занадто вже багато інформації, сюжетних ліній, дійових осіб та стрибків у часі.

Книга тим не менше на належному рівні хоча як на мій смак містить навіть більше містики ніж перша і це стає в деяких сценах та поворотах сюжету помітно. Тим не менш я не розчарований цим продовженням.

Оцінки:

Jason Arnopp. The Last Days of Jack Sparks / Джейсон Арнопп. Останні дні Джека Спаркса (2016)

Книга має як дуже сильні і хороші моменти та знахідки так і доволі слабкі і затягнуті місця пробиратися крізь які іноді надто вже сумно.

Безстрашний журналіст (це коли нам показують події від його імені) і він же істеричний наркоман очами інших у пошуках паранормального натрапляє на щось що вбиває його в кінці.

Ось це переструбування оповідання то від імені іронічного циніка та скептика до невротичного шизофреника як його бачать інші є мабуть найсильнішою стороною книги. Коли читаєш доводиться постійно переосмислювати та переоцінювати все розказане до того.

Ще у книзі є стрибки у часі. І хоча різниця там іноді усього на дні виникає той же ефект – продії про які вже склав своє враження читач тепер мають нові деталі які зовсім по іншому показують картину.

В плані жахів та містики книга і не страшна і не містична скільки небудь, хоча автор і старався. Але мене саме ця частина не вразила. Більше боїшся за здоровий глузд головного героя ніж тіх страхів яких боїться він.

Оцінки:

Jesse Bullington. The Sad Tale of the Brothers Grossbart / Джессі Буллінгтон. Сумна історія братів Гроссбарт (2009)

 

По суті це казка з елементами жахів, але все ж таки казка.

Ця книга є історією двох братів-відморозків що за часи Середньовіччя мандрують з Німеччини в Єгипет з метою пошуку скарбів у могилах.

По дорозі вони зустрічають всяке страхолюддя типу відьом, вовкулаків та ще не пойми чого. І все це вони вбивають та знищують разом з людьми які іноді потрапляють під їх гарячу руку.

Історія обростає деталями, другорядними персонажами та їх історіями і дуже скоро перетворюється на доволі масштабне дійство.

Пригоди тут трохи нагадують те що можна знайти в книгах Барочного Циклу. І в цілому книга дуже жвава, місцями напружена, іноді трошки смішна чорним гумором. І хоча я подібне не читаю як правило у данному випадку дочитав із задоволенням.

Оцінки:

Brian Lumley. Necroscope / Брайан Ламлі. Некроскоп (1994-…)

 

І знову ціла серія (на момент написання в ній вже 16 книг!) про існування якої я навіть не здогадувався поки не почав писати цей пост.

Серія розовідає про хлопця з надприродньою здібністю спілкуватися з мертвими (через це його власне і називають Некроскопом) та його боротьбу з іншою нечистю.

Продовжувати її читати після першої книги я скоріше за все не буду, а чому – читайте далі.

Уся серія на Good Reads – https://www.goodreads.com/series/40853-necroscope.

 

Necroscope / Некроскоп (1994)

В книзі є не лише історія Некроскопа та те як він почав працювати на британські спецслужби, але і багато іншої дичини. Так, наприклад, тут є совєцькі злі екстрасенси, вампіри і таке інше.

Треба сказати що у книзі є доволі незвичний погляд на вампірів та що їх робити такими. Ось ця частина була доволі цікава.

Але ще у книзі багато нісенітниць та просто сміховинних ситуацій та пояснень.

Книга могла б бути хорошою фентезійною альтернативною історією, але натомість намагається виглядати серйозною фантастикою і саме це все і псує.

І знову ж таки з сильних сторін – написано усе дуже хорошою мовою і передано картинку просто чудово. От лише зміст усе псує.

Тому якщо вам подобається містика і різні таємні таємниці та страшні страхи то книга може навіть надзвичайно сподобатися. А мені було так собі.

Оцінки:

Dan Simmons. Song of Kali / Ден Сіммонс. Пісня Калі (2005)

 

Містично-детективна історія про пригоди американського письменника та його родини в Калькуті.

В наявності: втаємничений культ смерті, натяки на некромантію, викрадення, вбивство та самогубство.

Книга помірковано напружена та помірковано цікава. Для якогось іншого автора це була б дуже хороша книга, але Сімонс може краще.

http://www.goodreads.com/book/show/3979.Song_of_Kali?ac=1

Clive Barker. The Great and Secret Show / Клайв Барке. Велика таємна вистава (1989)

 

 

На диво нерівна книга від автора лячних історій “Повталий із пекла”.

Випакдковій і не дуже хорошій людині випадково потрапляє у руки могутня магія і знання. Далі за допомогою вченого який стає його добрим антагоністом обоє здійснюють еволюційний стрибок і стають ледь не рівними богам.

Далі йде боротьба між ними і несподівано історія жахів у маленькому сонному містечку (прямо як Стівен Кінг цю вставку писав).

Далі йде така мішанина містики, жахів, фантастики і фентазі що іноді сам не розумієш чому досі не кинув це читати. Там ще й до кучі альтернативна теорія еволюції, будови всесвіту та інших чакр з аурами.

І сам хід оповіді дуже нерівний – то повні провисання і тягомотина, а то прямо затягує так що відірватися не можна.

http://www.goodreads.com/book/show/32628.The_Great_and_Secret_Show