Category Archives

7 Articles

Posted by Oleksandr Golovatyi on

Ramsey Campbell. The Grin of the Dark / Ремсі Кембел. Посмішка темряви (2007)

Мені у руки книга потрапила випадково. Взагалі то я мало що художнього крім наукової фантастики читаю. А з цією книгою сподобалися відгуки – от і взявся за неї.

Сам сюжет доволі прозаїчний – неуспішний кіно-крити починає досліджувати історію та творчість забутого коміка німого кіно і навколо нього починає відбуватися якась чортівня.

А хорошого в цій книзі це саме опис і передача читачеві усього того ненормального що його все більше стає у житті головного героя. Читаєш і тебе наче затягує в прірву невезіння та страхів… При цьому усі описані події та другорядні герої якісь малозначущі, але коли вони накладаються одне на інше то і не помічаєш як звичайне буденне життя перетворюється на кошмар.

Книга не така страшна щоб боятися її читати перед сном, але вразливим читачам вона може суттєво зіпсувати настрій. Тож обережно.

Оцінки:

Posted by Oleksandr Golovatyi on

Douglas Preston, Lincoln Child. Pendergast / Дуглас Престон, Лінкольн Чайлд. Пендергаст (1995-…)

 

Серію в якій вже майже два десятки книг поєднано агентом ФБР на прізвисько Пендергаст. Агента цього задіяно у розслідуванні загадкових і містичних справ які він успішно за допомогою інших дійових осіб і розкриває. Серія має сподобатися любителям серіалу X Files – дуже багато спільного у них в плані містичності та загадковості.

Уся серія на Good Reads – https://www.goodreads.com/series/40552-pendergast.

 

Relic / Релікт (1995)

Цю книгу називають найсильнішою в серії, я не можу підтвердити бо це поки що єдина книга яку я прочитав.

В основному це гостросюжетний детектив з деякими домішками жахів та наукової фантастики.

Не дивлячить на доволі стандартний сюжет в якому з джунглів Південної Америки привозять якесь незрозуміле прокляття що проявлюється у жорстоких і загадкових вбивствах та чорно-білих героях (хороші і погані науковці, розумні та тупі поліцейські та ФБРівці) усе написано так що все одно цікаво читати і переживаєш, переймаєшся. І навіть трошки шаблонний твіст в самому кінці зроблено так що не кривишся від його шаблонності.

Книга розвивається доволі неспішно, але в другій своїй половині починає нестися просто несамовитим темпом.

І що цікаво головний герой, повторюся, тут не ФБРівець який поєднує усі книги серії, а працівники музею.

Я отримав задоволення від читання.

Оцінки:

Posted by Oleksandr Golovatyi on

Max Brooks. World War Z: An Oral History of the Zombie War / Макс Брукс. Світова війна Z: усна історія війни з зомбі (2006)

Як і у випадку з “Я – легенда” книга краща за фільм який начеб то знято за нею, але у цьому випадку фільм не був поганим (принаймні на мою думку не був). Проте так само фільм і книга майже не мають нічого спільного.

Книгу написано у псевдо-документальному ключі і уся вона складається з коротеньких інтерв’ю з людьми по всьому світу. При чому інтерв’ю ці вже сталися після того як війну було закінчено і залишки зомбі активно виловлюють.

Цікаво читати як воно відбувалося по всьому світу, як усе руйнувалося, а люди потім намагалися все відбудувати знову… Коротше мені книга дуже сподобалася.

Оцінка на Good Reads – 4.0/5 (https://www.goodreads.com/book/show/8908.World_War_Z), моя оцінка – 10/10.

Posted by Oleksandr Golovatyi on

Richard Matheson. I Am Legend / Річард Матесон. Я – легенда (1954)

 

На відміну від фільму який начебто було знято за цією книгою коли читаєш стає зрозуміло чому така назва. Хочу ще раз повторити що фільм зроблено лише що називається “за мотивами” і спільного з книгою він має дуже мало.

У книзі яка певною мірю є унікальною для книг про зомбі-апокаліпсису йдеться про останню людину у світі населеному вампірами. І він живе оточений ними і вбиває їх вдень. А вони намагаються відбудувати світ який майже розвалився після епідемії, вони відбудовуються та ростять дітей і серед них ходить легенда про чудовисько яке вбиває їх вдень, коли вони сплять…

Оцінка на Good Reads – 4.07/5 (https://www.goodreads.com/book/show/14064.I_Am_Legend), моя оцінка – 9/10.

Posted by Oleksandr Golovatyi on

Thomas Michael Disch. The GEnocides / Томас Майкл Діш. Геноцид (1965)

 

Апокаліптичне майбутнє яка є таким собі ляпасом любителям сюжетів в яких люди завдяки власному інтелекту, гнучкості та волі до життя якщо не відновлюють цивілізацію після катастрофи, то хоча б мають надію що це зроблять їх нащадки.

Тут все простіше. Землю "обробили" непойми хто (іншопланетяни в книзі так і не з’являються, у наявності є лише механізми) знищивші всі рослини і тварин і замість цього засіяли її якоюсь штучною культурою. Залишки людства намагаються вижити і одиниці доживають до збору врожаю. Начебто після цього виникає якась надія почати все заново, хоч і з кам’яної доби, але тут Землю оброблюють ще раз, перед наступним посівом…

Ну а правда ж, фермер що перепахує поле та знищує шкідників і бур’яни навряд чи замислюється про те що в мурашнику, чи скажімо у мишей можуть на цей час існовути якісь зачатки цивілізації. Отак і тут – люди настільки зневажливо знищуються що їх мабуть і не помітили в процесі. Та і не лише люди, все що є живого на Землі. І навіть не зрозуміло кого звинувачувати.

Страшенна приреченість і безвихідь, проте читати дуже цікаво, відірватися не можливо. Хоча в літературному плані викладення дещо на шкільний твір схоже.

https://www.goodreads.com/book/show/743672.The_Genocides

Posted by Oleksandr Golovatyi on

Iain Banks. The Wasp Factory / Єн Бенкс. Осина фабрика (1984)

 

Категорично не згоден з тим що це найкраща книга автора. Деякі книги серії “Культура” або та ж знаменита “Ісида” як на мене однозначно кращі.

Так, ця книга вражає і б’є по сенсорам зашкалюючи і шокуючи деякими епізодами. Там власне автор і злетів на вершину своєю першою серйозною книгою.

Буденна жорстокість, сцени насильства які виправдовуються дивною логікою головного героя і несподівана розв’язка яка частково і є причиною популярності та відомості книги.

Читво дуже непогане. Не така попса як Стівен Кінг, жахи реальні, а не фантастичі, ніякої містики.

http://www.goodreads.com/book/show/567678.The_Wasp_Factory?ac=1

Posted by Oleksandr Golovatyi on

Jeff Long. The Descent / Джеф Лонг. Внизу (2001)

 

Автора (а за ним і мене як читача) захопила ідея про прадавню цивілізацію на нашій планеті, ще «передлюдську». Причому створили її істоти з паралельної гілки розвитку homo erectus (людини прямоходящої). З часом їх цивілізація практично повністю згасла (за кілька тисяч років до того як люди повилазили з нір і навчилися розпалювати вогонь), але пам’ять про них зберіглася. Так само як зберіглися їхні вимираючі нащадки.

Плюс ідея про порожнини, лакуни і ходи у базальтовому слої Землі, про території які перевищують площу усієї сухопуньої поверхні. До речі автор є альпіністом, а також спеціально для цієї книги брав безліч консультацій у різних альпіністів і спелеологів щоб якнайреалістичніше описати піджемне життя.

Починається ледь не як жахи. З часом кілька напружених історій зливаються в одну пригодницьку. Але в цілому читати страшнувато і особливо чутливим не рекомендував би читати ввечері.

Тут і біганина-стрілянина в дусі Індіани Джонса, тут і жорстокість, катування, людожерство, бруд і сморід. І ще одна ознака сучасності наукової фантастики це тупоголовість, упередженість і зашореність політиків, військових, вчених і просто обивателів прямо як у реальному житті.

У класиків фантастики з 40-50 років, коли Землі чи нації щось загрожує то всі прямо починають разом працювати проти спільного ворога. У сучасних же авторів, що тяжіють створювати менш картонні персонажі люди так і залишаються дрібними, злими, тупуватими і мстивими істотами які навіть перед лицем небезпеки не припиняють гризтися, інтригувати і підставляти одне одного.

Взагалі не дивлячись на таку мішанину стилів в кожному з цих стилів книга демонструє високу якість і може слугувати взірцем як писати “пригодницьку фантастику жахів”.

http://www.goodreads.com/book/show/239065.The_Descent