Як і у випадку з “Я – легенда” книга краща за фільм який начеб то знято за нею, але у цьому випадку фільм не був поганим (принаймні на мою думку не був). Проте так само фільм і книга майже не мають нічого спільного.

Книгу написано у псевдо-документальному ключі і уся вона складається з коротеньких інтерв’ю з людьми по всьому світу. При чому інтерв’ю ці вже сталися після того як війну було закінчено і залишки зомбі активно виловлюють.

Цікаво читати як воно відбувалося по всьому світу, як усе руйнувалося, а люди потім намагалися все відбудувати знову… Коротше мені книга дуже сподобалася.

Оцінка на Good Reads – 4.0/5 (https://www.goodreads.com/book/show/8908.World_War_Z), моя оцінка – 10/10.

 

На відміну від фільму який начебто було знято за цією книгою коли читаєш стає зрозуміло чому така назва. Хочу ще раз повторити що фільм зроблено лише що називається “за мотивами” і спільного з книгою він має дуже мало.

У книзі яка певною мірю є унікальною для книг про зомбі-апокаліпсису йдеться про останню людину у світі населеному вампірами. І він живе оточений ними і вбиває їх вдень. А вони намагаються відбудувати світ який майже розвалився після епідемії, вони відбудовуються та ростять дітей і серед них ходить легенда про чудовисько яке вбиває їх вдень, коли вони сплять…

Оцінка на Good Reads – 4.07/5 (https://www.goodreads.com/book/show/14064.I_Am_Legend), моя оцінка – 9/10.

 

Апокаліптичне майбутнє яка є таким собі ляпасом любителям сюжетів в яких люди завдяки власному інтелекту, гнучкості та волі до життя якщо не відновлюють цивілізацію після катастрофи, то хоча б мають надію що це зроблять їх нащадки.

Тут все простіше. Землю "обробили" непойми хто (іншопланетяни в книзі так і не з’являються, у наявності є лише механізми) знищивші всі рослини і тварин і замість цього засіяли її якоюсь штучною культурою. Залишки людства намагаються вижити і одиниці доживають до збору врожаю. Начебто після цього виникає якась надія почати все заново, хоч і з кам’яної доби, але тут Землю оброблюють ще раз, перед наступним посівом…

Ну а правда ж, фермер що перепахує поле та знищує шкідників і бур’яни навряд чи замислюється про те що в мурашнику, чи скажімо у мишей можуть на цей час існовути якісь зачатки цивілізації. Отак і тут – люди настільки зневажливо знищуються що їх мабуть і не помітили в процесі. Та і не лише люди, все що є живого на Землі. І навіть не зрозуміло кого звинувачувати.

Страшенна приреченість і безвихідь, проте читати дуже цікаво, відірватися не можливо. Хоча в літературному плані викладення дещо на шкільний твір схоже.

https://www.goodreads.com/book/show/743672.The_Genocides

 

Категорично не згоден з тим що це найкраща книга автора. Деякі книги серії “Культура” або та ж знаменита “Ісида” як на мене однозначно кращі.

Так, ця книга вражає і б’є по сенсорам зашкалюючи і шокуючи деякими епізодами. Там власне автор і злетів на вершину своєю першою серйозною книгою.

Буденна жорстокість, сцени насильства які виправдовуються дивною логікою головного героя і несподівана розв’язка яка частково і є причиною популярності та відомості книги.

Читво дуже непогане. Не така попса як Стівен Кінг, жахи реальні, а не фантастичі, ніякої містики.

http://www.goodreads.com/book/show/567678.The_Wasp_Factory?ac=1

 

Автора (а за ним і мене як читача) захопила ідея про прадавню цивілізацію на нашій планеті, ще «передлюдську». Причому створили її істоти з паралельної гілки розвитку homo erectus (людини прямоходящої). З часом їх цивілізація практично повністю згасла (за кілька тисяч років до того як люди повилазили з нір і навчилися розпалювати вогонь), але пам’ять про них зберіглася. Так само як зберіглися їхні вимираючі нащадки.

Плюс ідея про порожнини, лакуни і ходи у базальтовому слої Землі, про території які перевищують площу усієї сухопуньої поверхні. До речі автор є альпіністом, а також спеціально для цієї книги брав безліч консультацій у різних альпіністів і спелеологів щоб якнайреалістичніше описати піджемне життя.

Починається ледь не як жахи. З часом кілька напружених історій зливаються в одну пригодницьку. Але в цілому читати страшнувато і особливо чутливим не рекомендував би читати ввечері.

Тут і біганина-стрілянина в дусі Індіани Джонса, тут і жорстокість, катування, людожерство, бруд і сморід. І ще одна ознака сучасності наукової фантастики це тупоголовість, упередженість і зашореність політиків, військових, вчених і просто обивателів прямо як у реальному житті.

У класиків фантастики з 40-50 років, коли Землі чи нації щось загрожує то всі прямо починають разом працювати проти спільного ворога. У сучасних же авторів, що тяжіють створювати менш картонні персонажі люди так і залишаються дрібними, злими, тупуватими і мстивими істотами які навіть перед лицем небезпеки не припиняють гризтися, інтригувати і підставляти одне одного.

Взагалі не дивлячись на таку мішанину стилів в кожному з цих стилів книга демонструє високу якість і може слугувати взірцем як писати “пригодницьку фантастику жахів”.

http://www.goodreads.com/book/show/239065.The_Descent