Grady Hendrix. My Best Friend’s Exorcism / Грейді Хендрікс. Екзорцизм моєї найкращої подруги (2016)

Ця книга хоча і отримала якісь нагороди в жанрі жахів чесно кажучи є доволі легким і не вартим часом читвом. Чому я її читав? Кілька причин.

Перше – така назва, яка до речі повністю переказує сюжет книги, не могла не зацікавити. За нею могло ховатися як глузування з жанру жахів, так і щось зовсім неочікуване. Але ні – тут саме про те і написано, про екзорцизм.

Друге – книгу було дуже легко читати. Її так написано, що текст просто і без зусиль сприймається і можна подужати усе за вечір.

А усе інше в книзі – то суцільні недоліки. Дійові особи – підлітки, так звані “не такі як всі”, зі своїм багатим (начебто) внутрішнім світом. Оповідання неймовірно прямолінійне, без поворотів та несподіванок, без передісторії та особливого заглиблення в будь-що. Надвзичайно пласкі персонажі до купи.

Але головний недолік – нічого з того, що насправді цікаво у книзі не пояснено ніяк. Ні те як відбулося захоплення демоном, ні те як все це працює і чому так. Повно натяжок і очевидних невідповідностей. Мабуть розраховано на те, що для підлітків помітити подібне буде не під силу.

Оцінки:

David Koepp. Cold Storage / Девід Коепп. Холодильник (2019)

Сюжет книги обертається навколо ідеї фільмів та оповідань жахів ще з 80-х років в яких якась тварина чи рослина ставала все більшою і більшою просто поглинаючи живе навколо. Тобто нічого нового в цьому плані.

Але що робить цю книгу біль-менш пристойного так це як добре її написано – динамічно, виразно, місцями страшнувато. Автор наче щось і пояснює про природу страшного організму, але в той же час уміло обходить складні питання.

Варіація тут така, що тією страшною істотою став грибок який возили в космос для експериментів, а далі він мутував і впав в результаті аварії у пустелю Австралії. А вже з пустелі його в холодильних сховище в США привезло пару агентів.

І ось пройшло пара десятків років, сховище більше не належить ЦРУ, холодильник зламався і страшна істота почала рости заражуючи все що можна. І старі вже агенти борються з нею.

Книга починається як фантастика, але насправді це суміш пригод і жахів і так її і треба сприймати. Читати її легко і швидко, але, повторюся, це єдина її перевага.

Такий собі добре зроблений бойовичок. Добре підійде в дорогу чи коли спати не хочеться.

Оцінки:

Michael Rutger. The Anomaly Files / Майл Рутгер. Матеріали з аномалій (2018-…)

Свіженька серія в стилі X-Files – загадки, таємниці, неймовірні події та інше подібне. Усім любителям згаданого серіалу та подібних до нього творів однозначно варто читати – написано дуже добре і читається легко, хочеться ще і ще…

Уся серія на Good Reads – https://www.goodreads.com/series/249843-the-anomaly-files.

The Anomaly / Аномалія (2018)

Десь загублена в каньойонах Арізони наче б то є печера з артифактами невідомої цивілізації, до неї і вирушає група youtube-журналістів за підтримки якогось дивного фонду.

І навіть не маючи наміру знайти ту міфічну печеру шукачі тим не менш спромоглися це зробити. І відповідно залізли в неї щоб там познімати.

А в самій вже печері якимось чином запустився незрозумілий механізм, що закрив учасників групи. І цей же механізм почав свою незрозумілу роботу.

Загадки та дива поступово накопичуються, потім учасники починають гинути з різних причин. До того ж деякі персонажі виявляються геть не тими людьми як ми про них думали.

Але на сам кінець ми таки дізнаємося і про призначення печери та механізмів у них.

Повторюся – це абсолютно книга того ж плану що і “Секретні матеріали”, але дуже добре написана.

Не певен чи буду читати продовження.

Оцінки:

Christopher Golden. Ben Walker / Крістофер Голден. Бен Вокер (2017-…)

Свіжа пригодницько-містична серія про спец-агента спец-організації яка займається різними містичними і загадковими справами.

У серії багато містики, але при цьому події викладено доволі раціонально. Дуже добре написано, показано переживання та думки багатьох дрібних і малозначущих дійових осіб. І взагалі автор вміє усього кількома реченнями передати настрій чи емоції персонажу.

Уся серія на Good Reads – https://www.goodreads.com/series/244696-ben-walker.

Ararat / Арарат (2017)

Дії книги відбуваються на горі Арарат де знайдено печеру (на вершині гори) з велетенським вмурованим в неї човном. Звісно експедиції дослідників, як наукові так і релігійні кинулися досліджувати знахідку.

В ході робіт було знайдено труну з якої випустили злого духа (чи що воно там таке б не було) після чого починається низка кривавих злочинів. А люди вимушені тікати з вершини під час снігової бурі в той час як злий дух стрибає з тіла в тіло. Ну я думаю ви зрозуміли, що і як можна прочитати в цій книзі.

Не дивлячись на те, що я особисто надзвичайно не люблю містику ще раз відзначу – книгу написано дуже добре і читати її було цікаво. Проте продовжень читати навряд чи буду.

Якщо для вас наукова обгрунтованість і реалістичність не є чимось обов’язковим – неодмінно читайте цю книгу.

Оцінки:

John Ajvide Lindqvist. Platserna / Джон Айвід Ліндквіст. Місця (2014-2017)

Трилогія в якій містика переплітається з жахами.

Дивна ситуація коїться з перекладами на Good Reads – чомусь вони там не згадані і сторінки про книги трилогії написано шведською – https://www.goodreads.com/series/183010-platserna.

Himmelstrand / Хіммельстранд (2014)

Випадкова група не пов’язаних між собою людей прокидається не у трейлероному парку, а в якомусь незрозумілому місці. Навколо безкраї поле трави і більше нічого живого.

Родини перенеслися в це невідоме місце разом з машинами, палатками, дітьми та домашніми тваринами.

Спочатку в книзі нічого не відбувається і автор нас постійно кидає в минуле кожного з персонажів. Але поступово книга набирає оберти, з’являється диявольське дитя, починають приходити якісь чудовиська, люди намагаються щось зрозуміти і кудись дістатися.

І на сам кінець оповідання несеться несамовито і просто захлинаєшся у подіях.

Тим не менше це книга більше для того щоб поглянути в середину шведської душі якої нікому не збагнути… Коротше це більше про внутрішні переживання, ніж про жахи що відбуваються.

Кілька героїв таки рятуються і повертаються у нормальний світ. Але я вже не певен чи буду читати продовження – забагато містики та прихованих сенсів як на мій смак.

Оцінки:

John A. Russo. Midnight: A Novel of Terror / Джон Руссо. Опівночі: роман жахів (1980)

Навіть не знаю яким дивом мені ця книга потрапила до рук… Мабуть за рекомендаціями після того як я прочитав “Родину” (яка, до речі, виявилася проємним чтивом).

Але ця книга є чимось протилежним вищезгаданій. Тут дуже простий сюжет: родина сатаністів ловить і вбиває жертв влаштовуючи меси. Проте досвідчений автор постійно перебиває прямолінійну історію вставками з інформаціюєю про дійових осіб та їх минуле (що ніяк не впливає на сам сюжет до речі).

У книзі є кілька гострих моментів, але до кульмінації вони якось не доходять бо автор сам собі заважає. І фінал теж якийсь обрубаний – меса, вбивство, все…

Ніяких висновків, ніяких відкритих сюжетних ліній, ніякої зацікавленості у тому що ж може бути далі. Таке собі. Припускаю тим хто любить жахи може бути цікавіше, але я не раджу – нічого в цій книзі нема ні нового, ні вражаючого.

Оцінки:

Jeffrey Konvitz. The Sentinel / Джефрі Конвітц. Дозорний (1974)

Книга доволі непогано починається, але потім кудись не туди провалюється, набирає швидкості і якось занадто сумбурно і різко приходить до фіналу.

Книга розказує історію моделі, що шукає собі нове житло. І знайдена квартира має дивних сусідів. З часом дивні факти та явища починають накопичуватися, модель виявляється єдиною хто бачить і знає про них. Тут книга стає сумішшю детектива та якоїсь паранормальщини… І згодом все приходить до того що хтось (в даному випадку головна героїня) має стати наступним дозорним хто не буде пропускати сили зла у нашу реальність.

До певної точки книга була доволі цікавою і розважала, але потім усе різко пішло під уклін. І для того щоб лякати розказано історію занадто старомодно. Коротше не моє це все.

Оцінки:

Tom Sweterlitsch. The Gone World / Том Светерліч. Зниклий світ (2018)

Фантастика про подорожі у часі буває або з велетенськими логічними дірками, або настільки заплутаною та складною що крізь текст і розуміння сюжету пробиваєшся як крізь камінь.

З цією книгою у нас другий випадок – історія дуже швидко стає надзвичайно заплутаною і події у разних періодах часу в ній впливають на весь сюжет. Також дуже оригінально вирішено парадокси що на них закривають очі простіші книги.

До того ж в цій книзі є ще й детектив в якому розслідується серія жорстоких вбивств і детектив є працівником втаємниченої держструктури що і має можливість подорожувати в часі. Тобто на додачу ще маємо теорію заговору.

Через те що книга є частково детективом читати її і складно і цікаво одночасно.

За сюжетом розслідування вбивства поступово обертається на історію в якій людство намагається врятувати Всесвіт від передчасної смерті від хаосу.

Переказувати сюжет нема особливого сенсу – по-перше, дуже багато розказувати. А, по-друге, дуже складно і я не певен що зможу це зробити.

Можу лише сказати що це одна з найкращих, якщо взагалі не найкраща книга про подорожі у часі. З чогось подібного можна згадати хіба що “Палімпсест” Чарльза Строса.

Оцінки:

Robert R. McCammon. The Listener / Роберт МакКаммон. Той що слухає (2018)

Жанр книги скоріше кримінальний трилер ніж будь що інше, але тут є і містична складова.

Якщо коротко то це кримінальна історія в якій парочка відбитих злочинців викрадає дітей багатія і намагається вибити з нього викуп. Ну і звісно їх плани не йдуть так як їм би хотілося і різна стріляники, бійки і погоні в книзі є.

Але ще тут є паралельна історія про людей які мають телепатичні здібності і можуть спілкуватися на великих відстанях. І одна з викрадених дітей виявляється такою телепаткою. І також у нас є молодий чорний хлопець що може з тією дівчинкою спілкуватися і він допомагає у звільнені дітей.

Ще в книзі багато соціальної та расової нерівності, історичних екскурсів та усього такого атмосферного. 

Книга не погана, я дочитав і навіть були місця де затягувало. Але в цілому я таки жанр не люблю і вдруге читати навряд чи стану.

Оцінки: