Theodore Sturgeon. More Than Human / Теодор Стуржон. Більше за людину (1953)

Я дуже радий, що почав читати книги за списком “Найкраща фантастика за кожен рік”. Свого часу в СРСР все це було не доступне і ніколи не перекладалося, а згодом, коли вже завісу було зруйновано більше нові твори та автори писали на ті ж теми.

В цій книзі автор змішує кілька ідей, але ключовими є наступний крок у еволюції людини – поєднання кількох особистостей в одну. Хтось є мозком, хтось “руками”, а хтось і совістю.

Друге, що було новим в цій книзі – введення героїв телепатів, телекінетиків та інших власників надлюдських здібностей як частин цієї людини майбутнього. Також автор вносить ідею про те, що деякі психічні розлади є невід’ємною частиною цього неступного етапу розвитку.

Конфлікт книги полягає в тому, що для першої такої надістоти не істнує моралі чи совісті – людські правила для неї не мають сенсу, а інших таких істот щоб з ними співіснувати в світі ще нема.

Автор є дуже хорошим письменником і ця книга крім того, що є фантастикою ще й виділяється як зразок якісної літератури.

Оцінки:

Philip Reeve. Railhead / Філіп Рів. Залізничний маніак (2015-…)

У світі цієї серії світи заселені людьми поєднані порталами між якими курсують потяги. Усім людством керують Стражі – прадавні створіння що існують у цифровій формі. Також у цьому світі є іншопланетяни які трошки взаємодіють з людьми, але на них багато акценту не зроблено.

Іншими словами ця серія є підлітвою версією “Саги Співдружності” Пітера Гамільтона.

Уся серія на Good Reads – https://www.goodreads.com/series/184601-railhead.

Philip Reeve. Railhead / Філіп Рів. Залізничний маніак (2015)

В цілому історія в книзі не надто примітивна, але все що в ній є можна назвати копією з іншого відомого твору. Головний герой у нас є крадієм, але королевської крові (про що звісно дізнається не одразу).

Імператорська родина до якої надзвийно легко отримати доступ. Розумні потяги та залізничні війська як найпотужніша сила Імперії. Стражі які приховують таємниці і злодій який намагається простистояти Стражам.

Очикувано злодій наймає крадія щоб вкрасти цінний артифакт і все завертілося…

Це в першу чергу пригоди, космоопера, підліткова фантастика про нетакого як всі, але і місцями доволі хороша соціальна та наукова фантастика.

Усе викладено надзвичайно спрощено, але не викликає роздратування цим. І хоча я навряд чи буду читати продовження можу сказати, що це один з найкращих зразків підліткової фантастики.

Оцінки:

Jen Stirrup, Ruben Oliva Ramos. Advanced Analytics with R and Tableau: Advanced analytics using data classification, unsupervised learning and data visualization (2017)

Це просто неймовірно як таку невеличку книгу можна так погано зробити! В цій книзі усе не гаразд починаючи з оформлення, форматування, якості зображень, стрибаючих шрифтів та в цілому неприємного вигляду. Але звісно головне то зміст.

Справа в тому, що на момент написання цього посту я саме і працюю над функціональністю про яку йде мова в книзі. І маю сказати – за цією книгою ви не лише не вивчите ні R, ні Tableau, не зможете робити ту саму advanced analytics… Ви скоріш за все взагалі не зрозумієте про що йде мова.

Книга стрибає з теми на тему не зупиняючись ніде конкретно, не даючи достатньо пояснень і взагалі виглядає як набір випадкових параграфів. Ось приклад. Зараз ми вам розкажемо про цикли в R (це до зміних, типів даних і усього іншог) – ось вам приклад циклу. А ось функція яка робить те саме що і цикл. О, а ось як можна писати функції. О, а в Tableaua ще можна і кластерінг робити… І так всю книгу. Щоб розуміти про що в ній йдеться треба вже знати і R і Tableau, та і тоді вона вас лише заплутає.

Коротше не витрачайте час і гроші на це.

Оцінки:

James Blish. The Seedling Stars / Джейм Бліш. Засіяні зірки (1956)

Цикл з чотирьох історій (автор в такому форматі має ще кілька хороших творів як “Коли дізнаєшся таке”) в яких розвивається ідея заселення світів нашої галактики модифікованими людьми.

У першому, найбільш науково-фантастичному з усіх оповідань мова йде про самий початок програми. Втікачі на місяці іншої планети вже модифіковані до умов і можуть жити та працювати на поверхні. В той же час Земля намагається дістати і знищити втікачів і готує шпигуна. Через серію інтриг та інших подій шпигун приєднується до модифікованих людей і допомагає їм зробити стрибок до зірок.

Друга історія відбувається вже не відомо за який час після подій першого оповідання. І в ній мова йде про людей які заселили верхній рівень джунглів планети з динозавроподібними тваринами. І саме початок засвоєння поверхні співпадає з прибуттям іншої експедиції яка перевіряє стан речей.

Третє оповідання є фізично не надто реалістичним – люди тут зменшені до розмірів амеб. Але в усьому іному це дуже хороша історія про заселення та завоювання світу який по суті є кількома калюжами на єдиному невиликому острові у безкрайому океані.

Остання історія є надзвичайно філософською і депресивною. І не дивлячись на ідею покладену в основу виконання мені не сподобалося. Тут вже невідомо яка хвиля летить заселяти Землю про яку ніхто і не пам’ятає, що звідси людство і пішло. Але суть історії в конфлікті різних модифікацій людини та початку розділення на групи які вже не сприймають одна одну як щось споріднене.

Надзвичайно важко повірити, що подібне було написане ще у 1956-му році!

Оцінки:

Andreas Wittig, Michael Wittig. Amazon Web Services in Action (2015)

По роботі (на жаль) довелося почати користуватися сервісами Amazon – EC2, AWS Lambda, CloudFormation, Terraform і таке інше. І якщо для деяких з них цілком очевидно як ними користуватися і що та де можна налаштовувати, то для більшості інших іноді складно зрозуміти як і для чого вони пов’язані і як все це скласти до купи.

Такі речі як VPN, зони, subnet, IAM та Security Groups та багато іншого – ось про це я говорю. І ця книга певною мірою буде допомогою.

Книга пояснює призначення різних сервісів та їх налаштувань, пояснює як вони поєднуються та пов’язані і приводить різні приклади. І в цьому вона дійсно приносить користь.

Але з іншого боку в книзі переважно доволі поверхневий, але багатослівний огляд доволі простих речей і купу місця відведено під конфігураційні файли з акцентом на не надто суттєві подробиці. І в той же час не вистачає технічних деталей для багатьох речей…

На мою думку ці майже 400 сторінок можна було звести до пари статей і не втратити практично нічого.

Оцінки:

James Blish. After Such Knowledge / Джейс Бліш. Коли дізнаєшся таке (1958-1971)

Першою я прочитав книгу яка є останньою в серії, хоча і написано її раніше за три попередні. І серія ця, на скільки я розумію, про те якою є ціна знань. А також про те, що інколи знання приность більше шкоди ніж незнання.

Уся серія на Good Reads – https://www.goodreads.com/series/51180-after-such-knowledge.

Black Easter / Чорна Пасха (1968)

Автор як завжди дуже сміливо змішує релігію та фантастику і у нього через це виходить щось таке унікальне чого я не бачив ні у кого більше.

В цій книзі на поверхні лежить історія про застосування чорної магії, яка працює (і доволі багато уваги приділено тому як і через що вона працює). І за допомогою цієї магії демони пекла перетворють на пекло вже наш світ. Люди намагаються простистояти, але це Апокаліпсис.

На другому рівні знаходиться питання про те, що станеться у Всесвіті де Бог існує, але або помер, або просто припинив приділяти нам будь-яку увагу. У автора виходить так, що неминуче його місце займе наступний в ієрархії сили. Тобто у нього Люцифер займає місце Бога, а люди стають демонами в цьому новому світі.

І крім того все це доволі цікаво читати – є і загадковість, і напруження, і про магію та демоноголію багато дізнався.

Оцінки:

A Case of Conscience / Випадок свідомості (1958)

Читаючи цю книгу я не міг повірити, що її було написано аж в 1958-му році. Вона не виглядає застарілою аж ніяк. І хоча в ній зустрічаються магнітофони з плівкою та факси в широкому вжитку це ніяк не псує сприйняття.

Основна історія тут про планету, розумні істоти на якій живуть за чисто раціональних правил, не мають держав, політики, мистецтва, воєн, суперечок, релігій, проблем з екологією і такого іншого. Тобто фактично живуть як мали би люди в християснькому раю.

Один з дослідників, вчений і св’ященник одночасно підозрює, що уся планета є творінням диявола – на ній вже й так правильне життя, по совісті, але без Бога та релігії.

Книга складається з двох частин в першій з яких планету та її мешканців досліджують. А в другій, істота з Літії (назва планети) виростає на Землі у жорстоку карикатурну форму, спричиняє багато негараздів…

Але навіть це не головне. Книга закінчується трагічно, проте головне питання в ній – чи сумісна релігія і наука, а також чи можна дійсно стати добрим роблячи все як передписано правилами моралі та релігії.

Ця книга і цікава, і повчальна в плані наук (хімія, фізика, геологія, біологія) та ще й ставить не прості філософські питання на які відповіді нема. Просто вражений був – не дарма цю книгу назвали однією з 10 найкращих науково-фантастичних творів 60-х років.

Оцінки:

James E. Gunn. The Immortals / Джеймс Ганн. Безсмертні (1962)

Головний мінус цієї книги в тому, що читаючи її відчуваєш просто – її було написано дуже давно. І хоча це досі хороша фантастика (свого часу названа однією з головних науково-фантастичних книг десятиріччя), зараз на цю тему вже написано трохи краще багато чого.

Книгу складено з чотирьох історії поєднаних одним сюжетом. Починаються дії у часи написання книги. У одного з донорів крові випадково виявляють мутацію яка дозволяє простим переливанням крові відновлювати і омоложувати людські тіла. Проблема лише в тому, що переливання діє на протязі місяця, а по тому відбувається швидке старіння і погіршення. І звісно починається полювання за цією людиною…

Власна перша історія розказує про самий початок: донор, багатий паціент який дивом почав молодшати і лікар який знайшов донора, розказав тому усе і порадив переховуватися і розмножуватися.

Друга історія, дії якої відбуваються вже приблизно у 90-х роках розказує про Інститут – установу засновану для пошуку донора та його нащадків. Інститут спонсорується багатіями з усього світу. Також інститут фінансує дослідження Еліксиру – штучного аналогу чудодійної крові. В цій історії одну з нащадків донора знайдено, ув’язнено і доставлено в Інститут. Але також її врятовано.

В третій історії, яка відбувається ще через багато років світ вже виглядає доволі апокаліптично – медицина настільки дорога, що практично нікому не доступна, на вулицях йдуть в прямому сенсі війни, а госпіталі в оточені стін та кулеметів як спрути розповзаються по зруйнованих містах. Головний герой історії зустрічає доктора з першої історії який теж виявився довгожителем і має прийняти складні рішення.

Фінальна історія відбувається у світі де вже нема держав – натомість є банди, госпіталі та інші угрупування. Один з лікарів госпіталю має доставити через небезпечну територію одну з нащадків донора губернатору – той вже багато десятиліть вливає собі кров і залишається живим. І ця історія більше містична ніж фантастична, але є хорошим завершенням книги.

Оцінки:

Christopher Ruocchio. Sun Eater / Крістофер Руччіо. Пожирач Сонця (2018-…)

Нова, практично щойно написана серія в якій автор відроджує славу космоопери. Власне це крім того, що на 100% космоопера (з принцями, мечами, бластерами), це ще і домішок тієї фантастики де є варп, подорожі з заморозкою, ворожі іншопланетні раси, таємні таємниці, магічна магія (ну майже) і усе інше таке героїчене і пафосне.

Уся серія на Good Reads – https://www.goodreads.com/series/231285-sun-eater.

Empire of Silence / Імперія тиші (2018)

Головний герой (звісно принц) тікає від своєї родини, бо не хоче жити як йому запланували батьки. І опиняється в чужому світі де жебракує, б’ється як гладіатор на арені. Потім пробивається на самий верх, стає вчителем дітей місцевого привителя, співпрацює з іншопланетними вченими…

Звісно головний герой має купу чеснот – не лише вміє битися на мечі, має модифікований генетичний код (тобто є не людиною, а “палатином” як називають правителів). Ще він має схильність до мов, що дозволяє йому спілкуватися з захопленими іншопланетниками з якими людство воює вжі кілька сотень років.

І хоча це в першу чергу космоопера в цій серій світ не такий простий – є правлячі класи та люди, є різні фракції та впливові інституцї. Але головне, що є загадки – будівлі давно зниклої цивілізації.

Якби я був підлітком це була б моя улюблена книга на багато років. Зараз, на жаль, вона сприймається дещо не так – все занадто пафосно та героїчно.

Проте написано і продумано світ та героїв непогано, через що і прочитав її усю. Але от чи буду читати продовження не певен – все одно час від часу думаєш про себе “що за казки для підлітків я читаю?”.

Оцінки:

Jarosław Grzędowicz. Hel³ / Ярослав Гржедовіч. Гелій-3 (2017)

Цю книгу наче складено з двох абсолютно різних книг, які з незрозумілої причини треба було зліпити до купи. І при цьому обидві ці різні частини доволі цікаві і добре написані…

Перша частина книги розказує про антиутопійний світ недалекого майбутнього в якому жорсткий контроль громадян, обмеження ресурсі, висока вартість життя межує з тероризмом, мультимедіа-технологіями та іншим кібер-панком. Головний герой є вільним журналістом хто знімає сюжети різних подій в надії продати їх каналам і рекламодавцям. І ось знявши терористичну подію в арабській країні він втрачає запис і має тікати додому в Польщу. Але і там знаходить цікавий сюжет і спосіб його зняти в обхід всіх обмежень і засобів безпеки.

А далі книга раптом перетворюється на щось геть інше. В цьому світі виявляється є такий собі польський Ілон Маск який має свою таємну армію, дослідницькі центи, підводну станцію і навіть базу на Місяці та регулярні рейси на нього. А добуває він на Місяці той самий гелій-3. І в нього вже є технологія і діючий термоядерний реактор. І цей мілліардер (в команду якого і потрапляє наш журналіст) починає продавати дешеву електроенергію всьому світу.

Такий хід подій звісно не подобається великим державам (до речі тут є Совєцька Імперія з Путіном Другим на чолі) і на Місяці починаються бойові дії. Але звісно польська база на Місяці найпотужніша та найрозвиненіша. Проте навіть після всього цього у книзі є неочікуваний злам сюжету.

Повторюся – читати дуже цікаво, наче дивишся фільм з купою комп’ютерної графіки. Єдине що не клеїться усе до купи. Це абсолютно і стопроцентно розважальне читво, але добре зроблене і важко відірватися.

Оцінки: