Walter Tevis. The Man Who Fell to Earth / Уолтер Тевіс. Людина що впала на Землю (1999)

Книга якимось чином поєднує в собі наукову фантастику та драму.

На поверхні у нас історія іншопланетного створіння що намагається розвинути земні технології до рівня коли стануть можливими міжпланетні подорожі (привіт, Елон Маск!) А потрібно йому це щоб повернутися на свою рідну планету де його рід вмирає від нестачі ресурсів якими так досі багата Земля.

І спочатку ми спостерігаємо як прибулець заробляє собі багатство, починає вкладатися в дослідження і переманювати у свій проект зі створення космічного корабля найкращих науковців та інженерів… Але разом з тим як спливає час змінюється і сам прибулець. І ось вже в кінці книги він покалічений людьми та нашою планетую сумнівається в тому що взагалі є сенс продовжувати свою роботу.

І у самому кінці, в драматичному фіналі ми бачимо як він ламається та здається. І навіть починаємо розуміти його позаземну логіку та співчувати самотній істоті в чужому непривітному і некомфортному світі.

Книга виклакає ті емоції які рідко викликає наукова фантастика, я відчував себе наче якийсь англійський роман 19-го сторіччя читав і заламував руки у відчаї разом з емоційними героями того роману.

Оцінки:

Joseph Delaney. Arena 13 / Джозеф Делані. Арена 13 (2015-2017)

Цю трилогію навіть з великою натяжкою не можна назвати хорошою фентезі. Головне чого не вистачає цим книгам – це продуманого світу та його історії. Але ще тут є дуже картонні герої які перемагають усі можливі труднощі та долають ускладнення. І в художньому плані книги доволі посередні, наче написані за комп’ютерною грою.

Тим не менше читається все легко і швидко – бо все дуже просто і прямолінійно.

Усі трилогія на Good Reads – https://www.goodreads.com/series/150531-arena-13-trilogy.

Arena 13 / Арена 13 (2015)

Головний герой подорожує зі своєї провінції в столицю. І звісно ж герой бідний, але дуже чесний. А прибуває він для того щоб навчатися в найкращого майстра і битися на Арені де люди з командами андроїдів (яких вони програмують) б’ются проти одне одного та страшного джина що керує містом.

Ми дізнаємося що світ заселений джинами, які схоже є штучними створіннями що вийшли з під контролю, а люди живуть лише на маленькому острові.

І от здавалося б така цікава зав’язка, можна стільки цікавого придумати. Але ні, герой у нас тренується, закохується, потрапляє в потрібний момент в правильні місця і взагалі читач лише встигає ухилятися від роялів що їдуть чергою на нього з кущів.

Одна сильна сторона у цієї книги – її читати цікаво і швидко, схоже на проходження рівня в грі де передісторія має бути, але якість її нікого не цікавить.

Оцінки:

The Pray / Жертва (2016)

В цій книзі ті самі проблеми що і в попередній, але цікавинки додає те що головний герой проводить якийсь час з племенем воїнів з якого походить його батько. Ну і там він дізнається секрети про війну що її люди планують проти джинів, тренується, вбиває ще якихось потвор і повертається назад у місто.

І лише через те що автор намагався нам надати хоч трохи інформації про світ в якому відбуваються події книгу цю назвати зовсім поганою не можна. Але і хорошого в ній теж важко щось знайти буде.

Оцінки:

The Warrior / Воїн (2017)

Ну а в цій книзі все вже зовсім погано. Дочитав я її лише тому що просто хотілося завершити трилогію і забути про неї.

Герой з друзями долають неподолані перешкоди одна за одною. При чому кожного разу нам спочатку розписують які і чому вони не подолані, а потім герой що називається прєвозмогає і долає їх. А ще він вбиває у неймовірних кількостях ворогів про яких нам тут же розказували в тому ключі що один з них може знищити невеличку армію.

Ну і в місті починає коїтися якась суцільна лівацька нісенітниця з фемінізмом, жінками-воїнами та інше таке подібне. А про світ ми так і не дізнаємося більше :(

Оцінки:

Annalee Newitz. Autonomous / Анналі Н’ювіц. Автономність (2017)

Майбутнє в якому корпорації що випускають медичні та інші препарати контролюють світ що не всім подобається. Не подобається це також піратам які випускають препарати за краденими формулами на чорний ринок.

Один з таких препаратів що мав би підвищувати концентрацію призводить до жахливих побічних ефектів і корпорація посилає своїх агентів (людину і робота) на пошук пірата.

Історію розказано з точки зору різних людей та ідеологій де можна бачити що жодне з них не є злим, а лише вірять у свою правду та слідкують своїм принципам.

Додатково до того що книга по суті є сумішшю боєвика та детективу в науково-фантастичному антуражі тут ще є несподіваний та нетрадиційний сторонній сюжет про кохання між людиною та роботом.

Книга дуже сильна кожною своєю складовою – історією, науковим підгрунтям, світ показаний так що віриш у нього і герої всі живі і викликають співчуття. Мені дуже сподобалося.

Оцінки:

Robert R. McCammon. The Listener / Роберт МакКаммон. Той що слухає (2018)

Жанр книги скоріше кримінальний трилер ніж будь що інше, але тут є і містична складова.

Якщо коротко то це кримінальна історія в якій парочка відбитих злочинців викрадає дітей багатія і намагається вибити з нього викуп. Ну і звісно їх плани не йдуть так як їм би хотілося і різна стріляники, бійки і погоні в книзі є.

Але ще тут є паралельна історія про людей які мають телепатичні здібності і можуть спілкуватися на великих відстанях. І одна з викрадених дітей виявляється такою телепаткою. І також у нас є молодий чорний хлопець що може з тією дівчинкою спілкуватися і він допомагає у звільнені дітей.

Ще в книзі багато соціальної та расової нерівності, історичних екскурсів та усього такого атмосферного. 

Книга не погана, я дочитав і навіть були місця де затягувало. Але в цілому я таки жанр не люблю і вдруге читати навряд чи стану.

Оцінки:

Justin Cronin. The Passage / Джастін Кронін. Переродження (2010 – 2016)

 

 

Серія пост-апокаліптичних книг в яких переважно показано світ через сотню років після падіння цивілізації. У книгах переплутано кілька жанрів, але основними є все ж таки фантастика, містика та пригоди. Після того як я закінчив першу книгу одразу ж взявся за наступну – наскільки мені сподобалося. Але вже перед третьою роблю переву :)

Уся серія на Good Reads – https://www.goodreads.com/series/53226-the-passage.

 

The Passage / Переродження (2010)

Від “паціента зіро” з якого почалася поширюватися хвороба, через досліди військових які намагалися контролювати вірус, через прорих зараджених на волю і аж до майбутнього що відбувається через 100 років від нашого часу.

В першій третини книги у таємній лабораторії відбуваються таємні та жахливі речі з піддослідними злочинцями та маленькою (звісно ж обраною) дівчникою.

А останні дві третини вже йдеться про світ в якому невеличка колонія людей намагається вижити у морі зараджених і деякі з них вимушені вирушити у далеку подорож в пошуках порятунку.

У книзі багато містики, але вона не є визначною складовою тому і не сильно дошкуляє. В цілому це доволі жвава та іноді страшнувата книга в якій герої перебираються від локації до локації намагаючись вижити.

Оцінки:

 

The Twelve / Дванадцятеро (2012)

У цій книзі оповідання кидає нас у часі до катострофи та до подій першої книги. І в цілому додається багато подробиць та деталей до того що відбувалося у першій книзі.

В цілому історія тут багатша і продуманіша у деталях, але якось забагато усього.

Тобто з одного боку добре те що нам пояснюють і відповідають на більшість питань які виникли під час читання першої книги. Але в той же час занадто вже багато інформації, сюжетних ліній, дійових осіб та стрибків у часі.

Книга тим не менше на належному рівні хоча як на мій смак містить навіть більше містики ніж перша і це стає в деяких сценах та поворотах сюжету помітно. Тим не менш я не розчарований цим продовженням.

Оцінки:

David Crystal. Spell It Out: The Curious, Enthralling and Extraordinary Story of English Spelling (2013)

 

Не перекладаю назву цієї книги просто через те що вона про англійську мову і має сенс її читати виключно англійською.

У книзі викладено у дуже стислому та спрощеному вигляді історію англійської мови. Вірніше навіть буде сказати що тут йдеться про історію написання та вимови різних слів англійської мови.

Автор веде нас з епохи в епоху пояснюючи як і звідки додавалися слова у мову, як і що впливало на правопис та вимову.

Зізнаюся чесно що хоча я уважно прочитав усе проте тут же все вивітрилося з голови. Але читати тим не менш було цікаво :)

Головний висновок – хоча в англійській мові є правила написання та вимови проте цих правил існує кілька несумісних наборів і в кожному з цих конфліктуючих наборів є набір виключень.

Усім хто цікавиться англійською мовою читати обов’язково, іншим – за бажанням.

Читати дуже легко, ніяких спеціальних знань для розуміння написаного не треба мати.

Єдине що я скажу що книга можливо (але не обов’язково) була б кориснішою якби була більш структурованою щоб до неї можна було повертатися у майбутньому. А зараз це як наче вам хтось просто історію розказує – ця книга не підручник і не довідник.

Оціки:

Jason Arnopp. The Last Days of Jack Sparks / Джейсон Арнопп. Останні дні Джека Спаркса (2016)

Книга має як дуже сильні і хороші моменти та знахідки так і доволі слабкі і затягнуті місця пробиратися крізь які іноді надто вже сумно.

Безстрашний журналіст (це коли нам показують події від його імені) і він же істеричний наркоман очами інших у пошуках паранормального натрапляє на щось що вбиває його в кінці.

Ось це переструбування оповідання то від імені іронічного циніка та скептика до невротичного шизофреника як його бачать інші є мабуть найсильнішою стороною книги. Коли читаєш доводиться постійно переосмислювати та переоцінювати все розказане до того.

Ще у книзі є стрибки у часі. І хоча різниця там іноді усього на дні виникає той же ефект – продії про які вже склав своє враження читач тепер мають нові деталі які зовсім по іншому показують картину.

В плані жахів та містики книга і не страшна і не містична скільки небудь, хоча автор і старався. Але мене саме ця частина не вразила. Більше боїшся за здоровий глузд головного героя ніж тіх страхів яких боїться він.

Оцінки:

Emily St. John Mandel. Station Eleven / Емілі Джон Мандел. Станція 11 (2014)

Хороший представник пост-апокаліпсису і взагалі одна з найкращих пост-аполіктичних книг останніх років.

Починається книга з того як світ руйнується, але оповідання доволі швидко переходить до того що відбується за роки після того. Коли кількість населення критично знизилася, інфраструктура зруйнувалася і залишки людства поступово повертаються до середньовіччя.

Окремі групки подорожують, або виживають серед матеріальних залишків нашої цивілізація і це робить книгу частково пригодницькою. Але найбільше що відрізняє цю книгу від інших в подібному жанрі це те як розказано історію.

Історії окремих людей, фрагменти їх життя перемішані (до катастфрофи, під час та після неї) і те як ці люди та їх історії пов’язані між собою. При цьому про якісь зв’язки дійові особи іноді так ніколи і не дізнаються.

Оцінки:

Jesse Bullington. The Sad Tale of the Brothers Grossbart / Джессі Буллінгтон. Сумна історія братів Гроссбарт (2009)

 

По суті це казка з елементами жахів, але все ж таки казка.

Ця книга є історією двох братів-відморозків що за часи Середньовіччя мандрують з Німеччини в Єгипет з метою пошуку скарбів у могилах.

По дорозі вони зустрічають всяке страхолюддя типу відьом, вовкулаків та ще не пойми чого. І все це вони вбивають та знищують разом з людьми які іноді потрапляють під їх гарячу руку.

Історія обростає деталями, другорядними персонажами та їх історіями і дуже скоро перетворюється на доволі масштабне дійство.

Пригоди тут трохи нагадують те що можна знайти в книгах Барочного Циклу. І в цілому книга дуже жвава, місцями напружена, іноді трошки смішна чорним гумором. І хоча я подібне не читаю як правило у данному випадку дочитав із задоволенням.

Оцінки: