Oleksandr Golovatyi


Posted by Oleksandr Golovatyi on

Black Panther (2018)

 

Така собі непогана дитяча фантастика яку мабуть приємно дивитися з маленькими дітьми. Вона видовищна і в ній привабливі герої у чудернацьких костюмах постійно стоять у пафосних позах коли не стрибають та не розмахують зброєю.

Але як для мене фільм занадто примітивний і мене просто набрид хвилин через 20. Олена додивилася його до кінця (я кожні хвилин 10-15 перевіряв що там відбувається на екрані) і погодилася зі мною що нема там нічого такого заради чого фільм можна було б радити до перегляду.

Оцінки:

 

 

Posted by Oleksandr Golovatyi on

Lone Survivor (2013)

Історія групи американських морських піхотинців (заснована на реальних подіях) яких відправили на спеціальну місію з усунення одного з ватажків афганських терористів. Але у них з самого початку пішло все не так і вони вимушені були відстрілюватися і відходити, і знову, і знову… Лише один з них вижив, він же і розказав цю історію.

Фільм примушує переживати за героїв і затягує в сюжет. І в той же самий час у фільмі нема щасливою розв’язки і лишає він по собі доволі пригнічений настрій. Так що самі вибирайте чи хочете таку історію дивитися.

Оцінки:

 

Posted by Oleksandr Golovatyi on

Про дешевий мобільний зв’язок в США

Колись дуже давно я вже писав про те як в США дуже не дешево мати мобільний зв’язок, але то було давно і я ще далеко не все знав. Проте якщо хочете почитати то можете знайти той пост ось тут – Про мобільний зв’язок в США.

Власне разом з дешевим інтернетом це (дешевий та доступний усюди) одна з небагатьох речей які в Україні набагато кращі ніж в США. По-перше, повторюся, в Україні не лише ціни на порядки нижчі, але і покриття є по всій території країни. А, по-друге, мобільні оператори не прагнуть клієнтів прив’язати до небагатьох моделей телефонів та контрактів як це відбувається в США.

Хочу вам розказати як я знайшов собі відносно недорогий мобільний зв’язок. Навіть з ним усе далеко не так ідеально, але виходить зекономити на тому що мені і не потрібне.

Для порівняння – у Олени те що називається prepaid, тобто вона платить за кожен місяць наперед (на відміну від кількарічного контракту) і за $45 на місяць вона має безлімітні хвилини, СМС та інтернет. Хоча безлімітність там доволі умовна – після певного обсягу даних швидкість знижується.

Те що я собі знайшов називається віртуальним оператором – тобто вони не мають власних потужностей (вишок і так далі), а, натомість, арендують їх у одного з великих операторів. Мій оператор зараз називається Ting. Хоча конкретний оператон не суттєвий – подібні пропозиції можна знайти ще.

Ціноутворення у них таке. Щомісячний платіж складає мінімум $6, а далі доплачуєш за використання:

  • Хвилини – $3 якщо наговориш від 1 до 100 хвилин, $9 – до 500, $18 – до 1000, $35 – до 2100. Все зверху 2100 – 1.9 центи за хвилину. Якщо взагалі не використовуєш дзвінки то нічого і не доплачуєш.
  • СМС – $0 – не використовув повідомлення, $3 до 100 повідомлень, $5 – до 1000, $8 – до 2000, $11 – до 4800. Зверху 4800 повідомлень – 0.25 центи за повідомлення.
  • Інтернет – $0 якщо не користуєшся, $3 – до 100 Мб, $10 – до 500 Мб, $16 – до 1 Гб, $20 – до 2 Гб. Все зверху 2 Гб – $10 за Гб.

З наведених вище цін видно що якщо інтенсивно користувати хоча б чимось з послуг то особливого сенсу використовувати такий план і нема – простіше і дешевше перейти або на контракт, або на який prepaid з фіксованою ціною за все.

У мене ж постійно відключений інтернет бо потрібен він мені за межамо офісу чи дому дуже не часто (і коли потрібен то його тоді не на довго і вмикаю). І тому у мене за місять виходить в районі $18 що є неймовірно дешево для США.

Ну ось на цьому у мене власне і все.

 

Posted by Oleksandr Golovatyi on

In the Heart of the Sea (2015)

 

Фільм про події які начеб то надихнули на написання “Мобі Діка”. Тут у нас є молодий автор який відвідує старого моряка і той йому розповідає як усе було насправді з китом.

Фільм дуже повільно розвивається, і навіть коли вже набирає швидкість все одно залишається млявим. Не дивлячись навіть на якісь масштабні події, гіганське створіння та непогану графіку все одно те що відбувається на екрані залишається не надто захопливим. Навіть не знаю чому такий ефект.

У фільмі нема нічого явно поганого, але усе разом виходить якесь таке собі. І не погане і не хороше. На один раз подивитися, і то заснути можна.

Оцінки:

 

 

Posted by Oleksandr Golovatyi on

2018-06-02 – Жовтоводський пробіг (13,3 км) – 53:05

 

Під час останнього візиту в Україну мені навіть вдалося прийняту участь у пробігу який проводився в Жовтих Водах.

 

Пробіг цей проводиться вже в 33-й раз і я у далекі 90-ті в ньому вже приймав участь. І тому було приємно пробігтися знову через багато років :)

І хоча пробіг цей має назву всеукраїнського невелика кількість учасників (цього року на старт вийшло близько 250 людей) робить його таким маленьким і майже сімейним після всіх тих масових стартів в яких ми приймали участь в США.

 

Виходячи на старт я взагалі не ставив перед собою ніяких цілей крім як добігти. А у підсумку задоволений результатом. Боявся що сонце буде пекти – так воно і було, проте не так погано було щоб це аж сильно заважало. Коротше усе добре пройшло і розписувати тут нема чого.

 

Посилання:

Posted by Oleksandr Golovatyi on

Everest (2015)

 

Фільм знято за реальними подіями які сталися з однією з груп що піднялися на вершину Евересту. Збіг обставин, погодні умови та інші фактори призвили до загибелі учасників групи та гідів що цю групу вели.

Фільм драматичний, напружений, але при цьому і красивий і цікавий. Та ще і хороші актори задіяні яким одразу віриш. Власне нічого крім того варто дивитися однозначно я сказати і не можу.

Оцінки:

 

 

Posted by Oleksandr Golovatyi on

[Software] Truecaller

 

Хочу згадати про дуже корисну програму якою я користуюся на своєму телефоні в США і яка виявилася також несподівано корисною і в Україні.

 

Отже що це за програма і для чого вона. Після встановлення вона замінює собою програму телефону (дзвонилку), контакти та SMS-повідомлення. І після цього для всіх вхідних дзвінків та повідомлень якщо номера з якого з вами зв’язуються нема у вас в контактах ви побачити ім’я чи назву організації з бази даних в яку додають інформацію користувачі зі всього світу.

В США ця програма зручна тому що тут досі телемаркетинг (реклама) названюють на телефони регулярно і ніяк позбутися цього не можна. Так от якщо номер внесено у список спамерів (що ви і самі можете зробити) то Truecaller просто буде давати іншій стороні сигнал “зайнято” чи скидати дзвінок, а вас турбувати не буде. І ви лише заглибившись в історію дзвінків можете побачити скільки і які спамери вам дзвонили.

У мене після встановлення програми кількість небажаних дзвінків знизилася з кількох (2-5) на тиждень до одного на пару місяців.

Коли я приїхав в Україну останнього разу то навіть не очикував що програма стане мені в нагоді. А з’ясувалося що усі вхідні двзінки що я отримував з номерів яких звісно не було в моїх контактах показували імена та прізвища тих хто звонить. І люди часто дивувалися коли я брав трубку і називав їх по імені. Питалі звідки знаю цей нещодавній номер та таке інше :)

А знав я просто тому що якісь люди в Україні мали ці номера з іменами та прізвищами в своїх контактах і також мали Truecaller на телефоні.

Програма безкоштовна, але показує у контактах та повідомленнях рекламу (проте не забагато і її можна успішно ігнорувати). А платна версія не лише відключає рекламу, але ще і дає можливість шукати номер телефона у базі по імені людини.

З недоліків можна назвати не надто очевидний інтерфейс. Особливо це стосується додавання та редагування контактів. Але нічого надзвичайного, можна призвичаїтися.

Коротше раджу.

Сайт програми – https://www.truecaller.com/.

Оцінки:

 

 

 

Posted by Oleksandr Golovatyi on

Sully (2016)

 

Фільм заснований на нещодавніх реальних подіях коли одразу після зльоту пілот посадив літак у річку Гудзон через те що втратив обидва двигуни. До певного моменту фільм не надто цікавий, але коли починають показувати відтворення подій та те як насправді майстерно пілоти вийшли зі складної ситуації і врятували життя пасажирів – на цьому моменті просто не відірватися.

Як фільм цей твір дає мало що цінного. Але як ігрова версія документального фільму про ті події він просто на висоті. Тож вам вирішувати чи варто раз (а знову переглядати сенсу нема) його глянути. Я не був розчарований.

Оцінки:

 

Posted by Oleksandr Golovatyi on

2018 – Подорож в Україну

Отже ми щойно повернулися з двонедільної подорожі в Україну, а якщо зовсім правильно казати то з подорожі в Жовті Води. Так усе у нас було сплановано що ми весь час провели в Жовтих Водах та його околицях відвідуючи родичів переважно.

Ще я спромігся прийняти участь у пробігу про що напишу трохи згодом. Але крім того пробігу власе весь час у нас було більш-менш розписано і навіть не вдалося з’їздити в Дніпро де теж було з ким побачитися. Та і в Києві не вдалося зовсім провести часу крім як у пересадках з літака на потяг і навпаки.

Про саму подорож нема чого майже і писати… Можна трошки про Жовті Води.

Що було помінтно мені це те що місто повільно вмирає. Видно це по тому що людей в ньому ще менше ніж з моїх останніх відвідин, машини практично відсутні на вулицях. А ввечері на так званому Бродвеї (зараз це називається Бульвар Свободи) темрява і порожнеча. А ще на початку 2000-х там було великою проблемою знайти не зайняту лавочку.

Багато різних причин. Місто у совєцькі часи існувало щоб забезпечувати робочу силу СхідГЗК, та вже не існуючих заводів де проектували та виготовляли електроніку для совєцької зброї (ракети там різні та інше). Зараз ГЗК теж доживає схоже останні дні. Також не допомогає закриття інституту що хоч якось притягував молодіж у місто. Ну і звісно і школяри і їх батьки навіть не планують лишатися після випуску у місті.

Звісно є люди у місті які намагаються щось робити і їх зусилля викликають у мене повагу. Але я не надто вірю що всі ці зусилля приведуть до чогось іншого ніж уповільнення неминучого кінця. Хоча хто знає… Може я помиляюся і процес якщо не піде в інший бік то хоча б зупиниться.

Знайдуться і ті хто вважає що усе навпаки покращується, але я навіть не буду намагатися сперечатися з цього приводу. З усіма без винятку з ким я спілкувався говорили про те що вони або вже виїхали з міста (а то і з України), або вже в процесі виїзду, або чекають що поки обставини зміняться і теж будуть їхати.

Ну і на цьому у мене власне все. Чесно кажучи не знав що конкретно написати і таке не пойми що і про що і вийшло, вибачайте.