Автор: Oleksandr Golovatyi

Ozzy Osbourne – 2020 – Ordinary Man

Все вказувало на те щоб цей альбом мені не сподобався. По-перше, мені дуже мало чого від Оззі подобається взагалі. А, по-друге, цей альбом настільки далекий від металу що його навіть роком можна назвати з великою натяжкою. Але як не дивно ці повільні, м’які і дещо якісь в’язкі… і слухати їх приємно.

Якщо не казати, що це той саме Оззі то можна подумати “о, який непоганий готік-рок”. Коротше мені сподобалося – таку музику можна як слухати зосереджено, так і включати її на фоні. Окремо треба зазначити, що у заглавній пісні прийняв участь Елтон Джон і те як їх вокал одночасно схожий і різний просто виносить мозок.

І хоча моя оцінка не надто висока треба враховувати, що інші альбоми Оззі я не слухав би взагалі.

Оцінки:

Весь альбом на YouTube:

Fullmetal Alchemist (2003-…)

Не знаю де в цієї серії початок, а де кінець, але конкретно цей серіал розказує заново історію з самого початку.

У всесвіті в якому алхімія є діючою магією і стоїть на службі держави та злочинців двоє братів протистоять різному злу в рядах інших захисників країни.

З першого погляду це звичайне аніме з супер-геройською магією і бійками, але іноді теми стають настільки чорнушними та драматичними, що не в кожній трагедії таке побачиш. Чого вартий хоча б епізод про хімер.

Недолік – якщо ви не любите аніме і спосіб подачі подій та емоцій в ньому то вам дуже швидко набридне те як все показано.

Власне ця доволі сумна історія має інші втілення у вигляді фільмів, анімованих продовжень і коміксів.

А з іншого боку зважаючі на дорбе опрацьовані історії і персонажів можна рекомендувати дивитися не лише тим кому подобається аніме.

Оцінки:

Outlaw King (2018)

Визвольна боротьба шотландців у XIV сторіччі для абсолютної більшості населення це те, що було показано у “Хороброму серці” Мела Гібсона. І скільки вчені не будуть розказувати, що у фільмі все перебріхано і вигадано для публіки Роберт Брюс залишиться зрадником який продався англійцям.

Ось цей фільм розказує саме історію Роберта Брюса який очолював визвільну війну. А події фільму відбуваються практично одразу після страти Вільяма Волласа.

І не лише кращою історичністю фільм заслуговує на увагу (хоча це саме по собі є достатньою причиною його подивитися). Але це ще і просто хороший драматичний фільм, живі герої, та і історію добре розказано. Мені прямо надзвичайно сподобалося.

Оцінки:

Samsung Galaxy S9

У пошуках нормального Android-смарфону я кілька років кидався в крайнощі: від цілком нормального, але слабенького Motorola Moto G5 Plus до надзвичайно потужного, але аби як зібраного Xiaomi Pocophone F1 і до якісно зібраного, але порізаного у функціональності Nokia 8. І весь цей час я з легкою заздрістю поглядав на S9 у Олени яким вона була надзвичайно задоволена і не забувала мені про це нагадувати :)

І ось після майже півтора року я таки вирішив перейти на флагман. Тим більше, що одна розумна людина мені сказала – всі ці дешевші, але майже як флагмани смартфони є непотребом. Вони хоч і не дорого коштують, але купа дрібних незручностей на які можна закривати очі у підсумку роблять твоє життя набагато менш комфортним.

При першій же нагоді купив Олені S10, а собі забрав її телефон. І дуже радий з цього.

Не буду перелічувати технічні характеристики які зараз можна знайти будь-де. Та і телефон вже не випускають. Лише суб’єктивні враження:

  • Зручний розмір і форма – саме такий, відносно маленький телефон мені і хотілося.
  • Якісний екран і його викривлена по краях форма – мені це зручно і виглядає це красиво.
  • Камера працює просто чудово – я не вмію фотографувати, але важливо що результат виходить точно як я очікую.
  • Час роботи від батареї – легко переживає цілий день на одній зарядці, ніколи ніяких проблем з цим не було.
  • Процесор і пам’ять – усі програми працюють без підгальмовувань.

Коротше це мабуть для мене другий у особистому рейтингу за усі часи телефон після Nokia Lumia 920. А враховуючи який він легкий – можливо і поділяє перше місце.

Головний мінус – Android. Але Microsoft Launcher робить життя трошки кращим. Ну і ще є ота дурнувати кнопка Bixby яку проте можна призначити іншій функції. Так що по суті – недоліки відсутні.

Моя оцінка – 10/10.

Mecalimb – 2020 – Collector of Souls

Ніколи нічого не чув про цю групу і зважаючи на стиль не очікував чогось надзвичайного. Але альбом приємно вразив. На ньому усього 4 композиції, але усі вони потужні, жорсткі, проте не надмірно, мелодійні, але не за рахунок емоційності. Коротше мені сподобалося і прослухав вже багаторазово.

Головним недоліком можна назвати те, що пісні практично неможливо розрізнити. Вони не лише схожі за рифами, темпом, звуком, структурою, але здається і мелодія вокалу у них практично ідентична. Проте для того щоб тренуватися чи писати код і не надто відволікатися на музику – саме те що треба.

Оцінки:

Ian McDonald. Desolation Road Universe / Ян МакДональд. Світ Дороги Запустіння (1988-2000)

Популярний на заході автор роботи якого називають проривними в тому сенсі, що він сміливо домішує у наукову фантастику інші стилі та жанри (як, наприклад у книзі “Бразилія” чи “Історія Тенделео“).

Ось і ця серія стала доволі унікальним представником суміші короткого сатиричного оповідання та епічної наукової фантастики.

Уся серія на Good Reads – https://www.goodreads.com/series/83986-desolation-road-universe.

Desolation Road / Дорога Запустіння (1988)

Скоріш за все я просто не зрозумів цієї книги яка так усім подобається і яку так захоплено вихваляють…

Книгу дійсно надзвичайно добре написано – її легко читати і події в ній цікаві, і герої. Але весь чималенький обсяг складають короткі оповідання. Вони звісно усі пов’язані одне з одним і йдеться в них про одних і тих же людей та той же час, але занадто їх вже багато.

Я в прямому сенсі заморився читати. Читаєш, читаєш, читаєш… а там ще хто зна скільки тексту. Якби книга закінчилася б десь на третині то може і враження в мене було б інше.

А так виходить що усю голову забив якимись мікро-подіями за якими важко відстежувати основний сюжет і десятками дійових осіб. І якесь читання заради читання виходить.

Такий прийом дійсно має сенс коли розказують масштабну по географії чи часу історію як, наприклад “Світова війна Z” чи “Основання“. Але тут усі події відбуваються в одному й тому ж часі і всі дійові особи – мешканці маленького містечка в пустелі Марсу.

Ну і сюжет власне про те як було створено, заселено та зроблено впливовим те саме містечко Дорога Запустіння. Тут без будь-яких перебільшень розказано історію кожного його мешканця та взаємозв’язок з усіма іншими жителями. І все це треба тримати в голові…

Коротше після кількох днів читання коли я побачив що ледь прочитав половину кинув цю книгу. І продовження читати точно не буду.

Оцінки:

Sarah’s Key (2011)

Фільм з тих, що може трошки зіпсувати настрій. Це історія про те як перед німецькою окупацією налякані французи виганяли євреїв з їх домівок, а потім “забували” про це і ніколи не згадували.

Журналістка (вже у нашому часі) яка розслідує історію однієї такої родини несподівано для себе знаходить зв’язок зі своєю власною родиною. І продовжуючи розлідування розмотує весь клубок, що не робить нікого щасливим, і навіть навпаки.

А те що я зауважив, що фільм може зіпсувати настрій – це тому, що це дійсно трагічна історія яку добре розказано і яка б’є по емоціях. Тому скажу, що фільм хороший, але чи дивитися його вирішуйте самі.

Зі схожих фільмів можна також згадати теж дуже трагічний і навіть страшний The Boy in the Striped Pajamas.

Оцінки:

David Koepp. Cold Storage / Девід Коепп. Холодильник (2019)

Сюжет книги обертається навколо ідеї фільмів та оповідань жахів ще з 80-х років в яких якась тварина чи рослина ставала все більшою і більшою просто поглинаючи живе навколо. Тобто нічого нового в цьому плані.

Але що робить цю книгу біль-менш пристойного так це як добре її написано – динамічно, виразно, місцями страшнувато. Автор наче щось і пояснює про природу страшного організму, але в той же час уміло обходить складні питання.

Варіація тут така, що тією страшною істотою став грибок який возили в космос для експериментів, а далі він мутував і впав в результаті аварії у пустелю Австралії. А вже з пустелі його в холодильних сховище в США привезло пару агентів.

І ось пройшло пара десятків років, сховище більше не належить ЦРУ, холодильник зламався і страшна істота почала рости заражуючи все що можна. І старі вже агенти борються з нею.

Книга починається як фантастика, але насправді це суміш пригод і жахів і так її і треба сприймати. Читати її легко і швидко, але, повторюся, це єдина її перевага.

Такий собі добре зроблений бойовичок. Добре підійде в дорогу чи коли спати не хочеться.

Оцінки:

Prospect (2018)

Я подивився цей фільм і охрінів – як часто вам зустрічається хороший фільм, та ще й до того хороша і цікава науково-пригодницька фантастика про який ні ви, і ніхто взагалі ніколи не чув? А вдруге я охрінів коли подивився на оцінки фільма – як, як можна було так низько оцінити цей фільм?

Так, він малобюджетний. Але на цьому і все з мінусами. Цікава історія, добре продумана і без очевидних одразу ляпів і дірок. Цікаві персонажі за яких переймаєшся весь фільм. Незвичний і добре опрацьований світ. І декорації та антураж теж дуже добре виглядають. Не розумію таких оцінок :(

Фільм розказує про старателів, батька і дочку які на одній планеті (вірніше то був місяць, але не суттєво) полюють за ресурсами. Але все йде якось невдало і ось вже мова йде не те що про збагачення, а про порятунок власного житла. Різноманітної жорстокості і гидотності злочинці та пройдисвіти є постійною загрозою як і смертельні для людини умови.

Оцінки: