American Gangster (2007)

Біографічний фільм у якому нам показують історію створення то роботи спеціального відділу поліції по контролю за наркотиками.

Головний герой – принциповий і непідкупний поліцейський, анти-герой – розумний і жорсткий нарко-ділок. І ще тут є корумповані поліцейські, дрібні та великі злочинці і таке інше.

Фільм цікавий – він напружений і драматичний, усі актори грають дуже добре і я прямо аж переймався і переживав. До того ж розказана історія цікава неймовірно – вона відбулася в реальності. Історія яка почалася з пошуку розповсюджувачів наркотиків, а потім розкрутилася до мафіозі найвищого рівня, корумпованої поліції та навіть армійських чинів, що транспортували наркотики в країну серед свого обладнання.

Фільм я раджу не лише тим хто любить фільми про кримінал та розслідування, але і будь-кому взагалі. Це просто класний фільм.

Оцінки:

Продав Cervelo R3…

…так само як пару тижнів тому Scott CR1. Причина продажу така сама – маю новий, кращий (і дорожчий велосипед).

Свій Cervelo я купив влітку 2013-го, обновив його до Ultegra та HED Belgium у 2016-му. Проїхав на ньому більше 20 тисяч кілометрів і дуже його любив – комфортний для тривалих поїздок і хороша гіометрія щоб дертися в гірки.

Але з часом почало хотітися швидший (читай жорсткіший) велосипед та новіші матеріали та компоненти. Особливо хотілося дискові гальма.

Мій новий (і Олени такий самий) BMC SLR01 Disc Di2 коштує шалені гроші, але я з ним щасливий.

А Cervelo було продано наступному власнику за $1650, що є десь третиною ціни якщо рахувати усі компоненти окремо.

Dream Theather – 2019 – Distance Over Time

Неймовірно змішанні враження від цього альбому як і від подібної музики в цілому. По-перше, не можна не визнати віртуозності кожного без винятку інструменталіста в команді – їх нейомовірний технічний рівень та те як складено кожну композицію демонструють рівень геніальності навіть тим хто не знається на музиці.

Але при цьому музика мене практично ніяк мене не зачепає і всередині мене нічого на неї не відгукується. От починається кожна без винятку пісня – все класно, подобається, емоційно і драйвово… А потім починається вокал і все зникає – ні тембр голосу, ні манера співу, ні навіть мелодія мені не здаються хоч скількись цікавими.

І вже десь на третині кожної композиції мені стає нудно і дослуховую я їх через силу. Хоча, повторюся – у команді неймовірні інструменталісти зіграти чи навіть вигадати подібну музику зараз мало кому по силам.

У підсумку – все одно не моє. Дуже хотів щоб мені сподобався цей альбом, але не зайшло ніяк. Буду пробувати слухати ще, але скоріше за все враження не зміняться суттєво.

Слухати весь альбом на YouTube – https://www.youtube.com/watch?v=sM7yZeYq-I0&list=OLAK5uy_nd0JULKbs82YNulDtoiDTnJdUkBvOfaVU.

Оцінки:

Rock The Kasbah (2015)

Продюсер-невдаха, що перебивається переважно дурячи людей та іноді працюючи зі справжніми виконавцями погоджується поїхати з однією зі своїх протеже в Афганістан. А там вже його затягує у вир подій де він знаходить місцевий талант.

Фільм засновано на реальній історії драматизм якої полягає у тому, що представники деяких племен не можуть допустити щоб жінка співала, та ще й публічно, та ще й це б показували по телевізору. Покарання за порушення такого правила – смерть і жінки і усієї її родини.

Тому історія стрибає між драмою, комедією та бойовиком.

У цілому вийшов дуже приємний фільм де намішано трошки усього і де є дуже класні актори. Я особисто отримав задоволення від перегляду, буду дивитися ще неодноразово і можу порадити цей фільм. Низькі оцінки і чим саме фільм не сподобався глядачам і критикам пояснити не можу. Схоже я побачив у ньому щось чого там нема.

Оцінки:

The Silence (2019)

Цей фільм є поганою копією і пережовуванням того, що ми вже бачили в непоганому фільмі жахів A Quiet Place. І саме смішне те, що обидва фільми зняти Netflix у приблизно один і той же час. Тобто це безсоромне копіювання власної ідеї.

Але цей фільм незрівнянно гірший за свого двійника. Не зважаючи на якісь непогані моменти тут погано переважно все – дірявий сюжет, неадекватні герої, дурацькі вчинки та немотивована поведінка, постійні ляпи у всьому, погана і недоречна комп’ютерна графіка…

Коротше я не раджу – не витрачайте час. Така чухня, що я навіть не зміг додивитися.

Оцінки:

Paul J. McAuley. Confluence / Пол МакАлей. Злиття (1997-1999)

Уся серія дуже нагадує “Світ Ріки” Філіпа Фармера, але в ній набагато більшу роль грає пригодницька складова, а місцями навіть фентазійна. І хоча автор намагається залишатися в руслі наукової фантастика, проте йому не завжди це вдається…

Уся серія на Good Reads – https://www.goodreads.com/series/52407-confluence.

Child of the River / Дитя Ріки (1997)

У світі населеному більше ніж десятком тисяч рас з різних планет люди (хоча це звісно не люди) живуть у цивілізації що переживає часи закату.

Власне перша книга знайомить нас зі світом і головним героєм – дитям, а потім вже юнаком невідомої раси. Намагаючись з’ясувати своє походження головний герой починає подорожувати світом (прямує у столицю) і відкриває нові факти про світ та раси що його населюють.

Таким чином читач дізнається про Творців та Інжеренів, про світ що його було створено несчислену кількість років з незрозумілих причин і про зникнення тих самих творців, інженерів та будівельників.

У цьому дивному світі люди користуються як космічними кораблями, так і рушницями, луками та мечами.

Коротше це доволі свіжа (в тому сенсі що розвиток сюжет передбачити не можна) пригодницька фантастика з великою кількістю загадок та таєьниць.

Книга не має фіналу і видно що автор планував серіал одразу.

Оцінки:

Ancients of Days / Древні минулих днів (1999)

Пригоди головного героя продовжуються. І тепер вони відбуваються в місті розмірами з велетенську гору – місто настільки великому що в ньому є ліса, поля, підземні ходи, ріки та інше.

Пригоди стають все карколомнішими – з перестрілками, переслідуваннями, навіть осадами та війнами між невеличкими арміями.

Головний герой відкриває таємниці деяких технологій творців світу і взагалі займається тим що мотається по карті намагаючись врятувати своє життя. На додачу у автора схоже є нескінчений список рас з усіма можливими відмінностями та особливостями.

Коротше читаєш собі такий, не нудьгуєш… Але в один момент помічаєш – все це задоволення від читання доволі поверхневе. Коротше я втомився від цієї нескінченої біганини, бійок та таємниць і загадок і просто кинув читати.

При цьому не можу сказати що книга погана, просто її націлено саме на любителів пригодницької фантастики, а її люблю лише якщо її пропорційно змішано з науковою чи хоча б фентазі.

І власне тому я не буду продовжувати читати серію.

Оцінки:

Garmin Oregon 750t

Характеристики та призначення

Спеціалізований комп’ютер для походів з підтримкою топографічних мап високої точності та деякими іншими функціям:

  • Ціна: повна ціна складає $550, але час від часу ця модель з’являється зі скидкою до $500.
  • Мапи: дорожні та топографічні (100К). Передвстановлені для регіону в якому продається пристрій. До 250 маршрутів та 10000 точок призначення. Власне від Oregon 700 цей пристрій відрізняється передвстановленими топографічними мапами.
  • З’єднання з ПК чи сматфоном: безпровідне (Bluetooth) та через mini USB. Може підключатися напряму до WiFi.
  • Зовнішні сенсори: підключення через Bluetooth чи ANT+.
  • Екран: сенсорний, кольоровий, 2.5×1.5 дюймів, 240х400 точок.
  • Камера: 8 Мегапікселів.
  • Пам’ять: розширюється через слот micro SD.
  • Компас, альтиметр, ліхтарик.
  • Батарея: в наборі йде пара NiMH акамуляротів, але можна використовувати 2 АА-батарейки. Час роботи від батарей – до 16 годин.
  • Розміри: 11.4×6.1×3.3 см (4.5×2.4×1.3 дюймів).
  • Вага: 210 грамів (7.4 унцій).
  • Захист: IPX7 – тобто можна впустити у воду і не боятися зламати пристрій.
  • На сайті виробника – https://www.rei.com/product/111457/garmin-oregon-750t-gps

Варто сказати що дешевий Oregon 700 не має ліхтарика та камери.

Враження від використання

Зізнаюся що враження від цього пристрою у мене змішані. Спочатку про хороше.

Мапи високої роздільної здатності, можливість прокладати маршрути, ставити позначки чи зберігати певні точки, міняти масштаб, міряти дистанцію та площу – цього вже достатньо для походів. Враховуючи контрастний кольоровий екран, компас та альтиметр подорожувати у малознайомій місцевості стає ще зручніше.

Мені особисто дуже сподобалася можливість поміряти дистанцію до якоїсь точки на карті – коли у поході і думаєш чи варто зупинитися зараз, чи пройтися ооон до тієї гори така можливість суттєво спрощує рішення.

Камера є приємним, але не обов’язковим доповненням – вона скоріше просто присутня ніж справді функціональна. Знімки виходять трошки замилені і кольори не надто природні, але у випадку коли нема смартфону під рукою добре стане у нагоді.

Пристрій добре лежить в руці. Можна сказати він товщий ніж хотілося б, але при цьому він не важкий. В комплекті йде кріплення з карабіном яким можна приєднати пристрій на рюкзак, або до пояса. Але це далеко не смартфон – це як 3-4 маленьких смартфони складених до купи.

Тепер про мінуси. Головна проблема – пристрій не може нормально заряджати NiMH акамулятори що йдуть з ним. Тобто взагалі їх не заряджає. Чи це проблема акамуляторів, чи якийсь баг в софті сказати не можу. Пару разів обпікся і повністю перейшов на звичайні батарейки.

Батарейки ті до речі пристрій розряджає надзвичайно швидко. Не знаю що треба робити щоб отримати 16 годин обіцяних виробником – я помітив що з увімкненим екраном вони розряджаються буквально за пару годин.

Також дається взнаки не надто потужний процесор – скролінг та масштабування карт відбувається ривками. Але чесно кажучи з цим можна миритися.

Мені не надто подобається інтерфейс – він не логічний для мене і я постійно плутаюся що і де треба натискати для потрібного ефекту.

Роз’єм micro USB є дуже дивним вибором – чому саме він. Не подобається те що треба мати спеціальний кабель для нього. Хотілося б mini USD, в ідеалі взагалі USB Type C.

Ну і ціна звісно – купити щось подібне за $300 було б ідеально.

У підсумку скажу що для мене цей пристрій не є обов’язковим, я міг би без нього обійтися у всіх без виключення походах де ми були. Але для серйозних хайкерів хто мандрує не прокладеними дорогами і без провідника щось подібне буде незамінним і надзвичайно корисним.

Оцінки:

Snatch (2001)

Якщо якимось неймовірним дивом ви не бачили цей фільм – припиняйте читати негайно і мерщій його дивитися. Потім вже повертайтеся і продовжуєте.

Класична кримінальна комедія Гая Рітчі яка разом з “Карти, гроші та дві рушниці” є вершиною його творчості і концентратом його стилю. І вже точно є одним з двох найбільш відомих фільмів режисера.

Про що я хочу тут написати так це те що в оригінальній озвучці фільм є набагато кращим і усі без винятку переклади не варті того. Навіть так популярний у пост-совку “смішний” переклад українофоба Гобліна – варто дивитися оригінал все одно.

Просто знову подивився цей фільм і отримав від нього таке ж задоволення як і під час першого перегляду, навіть більше – бо тепер можу дозволити собі дивитися в оригіналі, чого і вам бажаю.

Оцінки:

Jinjer – 2019 – Micro

Альбом з 5 композицій (одна з них – короткий інструментальний твір) відомої української команди.

В принципі ні в кращу, ні в гіршу сторону він від їх попередніх робіт не відрізняється. Мабуть можна сказати що в цілому цей альбом менш агресивний, але це і все.

Також я хочу зауважити що подібну музику я не слухаю як правило – для мене вона не достатньо насичена емоціями і в ній (знову ж так для мене) форма має приоритет перед змістом. Тобто це така музика де її грають складно бо можуть грати складно.

Але в даному випадку навіть такий не любимий мною стиль я слухаю із задоволення і дещо із захватом – занадто вже добре все зроблено. І багато в чому їх музика чепляє мене саме тим як “зібрано” композиції та технічними моментами. А тому раджу усім любителям важкої музики хоча б пару разів прослухати. Усім іншим – це буде занадто важко і не зрозуміло.

Моя оцінка – 8/10.

Слухати: