Oleksandr Golovatyi


Posted by Oleksandr Golovatyi on

Rudy Fotonyk

Призначення та характеристики

Круті (принаймні на вигляд) спортивні окуляри як я особисто використовую дуже часто. У цієї моделі є великий вибір як кольорів оправи так і кольорів та прозорості лінз.

Давайте поглянемо на деякі характеристики:

  • Ціна. Ось тут цікаво. Повна ціна складає від $145 до $200 в залежності від оправи та лінз. Але свої я купив використовуючи страховку на зір і ще до них додав лінзи які мені прописані (про це нижче) – вийшло набагато дорожче. А Олені ми такі купили в наборі коли була акція – за $225 в набір входили додаткові лінзи, мій улюблений велошолом Rudy Project Sterling Helmet, чохол для велошолому, рюкзак, та дрібниці як шнурок для окулярів, защіпка для ключів і таке інше.
  • Лінзи можна докуповувати різних кольорів і їх легко міняти.
  • Можливо замовити прописані лінзи з корекцією.
  • Вага – 40 грамів.
  • На сайті виробника – https://www.rudyprojectna.com/collections/performance-sunglasses/products/fotonyk.

 

Враження

Головне – чи зручні вони і чи добре сидять? Так, окуляри зручні, сидять майже незворушно. При тому що постійно їх на собі відчуваєш вони не дратують, ніде нічого не передавлюють і голова у них не болить навіть після кількох годин. І що головне вони не спадають і не стрибають ні під час бігу, ні на велосипеді. Також важливо що вони не запотівають.

Якщо ж їх порівнювати з Rudy Rydon Golf від того ж виробника (які мені теж дуже подобаються) то ця модель має більші лінзи і тому краще захищає обличчя від відтру. Це важить на високих швидкостях на велосипеді.

Що стосується коригуючих лінз. Повторюся що частину ціни мені на них покрила страховка, але все одно довелося суттєво доплатити. І з’ясувалося що хоча в таких лінзах я бачу більше деталей, але при цьому якось воно все перевантажує голову і особливо якщо швидко рухати очима чи головою то з’являється відчуття що ось-ось почне крутитися голова і стане підташнювати. Тому я ті лінзи на надто часто і використвую. І вам, якщо у вас нема суттєвих проблем з зором (у мене лінзи дуже слабенькі) теж не раджу.

Варто також зазначити що усі спортивні лінзи трохи викривляють кольори – це роблять для підвищення контрасту щоб, наприклад, тріщини у асфальті було краще помітно. Насправді для різних видів спорту є різні лінзи саме через те що треба підкреслювати. І все це дуже добре, але у повсякденному житті калюжі води виглядають наче в них бензин, трава має дуже насичений і глибокий зелений колір і таке інше.

В цілому окуляри класні і я їх можу порадити. Якщо вас відлякує ціна то гляньте на дешевші альтернативи типу Tifosi Podium.

Оцінки:

Posted by Oleksandr Golovatyi on

Kill the Irishman (2011)

 

Ще одна неймовірна історія яка трапипалася насправді (саме на основі таких і виходять найцікавіші фільми). Цього разу нам показують історіяю Ірландця який з простого робітника спочатку став очільником профспілки, потім за підтримки місцевої мафії ставав все впливовішим і впливовішим не цураючись криміналу.

І ось в якийсь момент за ним почали полювання як мафія так і поліція, але усунути Ірландця виявилося не так просто. В місті розгорнуласся справжня війна з перестрілками та закладеними бомбами. І для того щоб усунути незручну фігуру місцевій мафії довелося навіть просити про допомогу мафіозі з Нью-Йорка і фактично віддати контроль за своїм містом…

Ірландця звісно таки вбили, але і мафія на цьому епізоді втратила значну частку своєї репутації та ресурсів.

У підсумку – напружений і захоплючий фільм який цікаво дивитися.

Оцінки:

 

 

 

Posted by Oleksandr Golovatyi on

Kealan Patrick Burke. Kin / Кілан Патрік Бьорк. Родина (2011)

У чистому вигляді жахи. Тут у нас є родина повних відморозків де батько та мати зі схибленими мізками навчили дітей полювати на людей, а потім їх катувати та вбивати. І все це відбувається в якійсь глибинці де на протязі багатьох років родині ман’яків вдавалося безкарно вбивати туристів що іноді траплялися в їх краях.

І власне історія у книзі дуже проста (що і викликає основну масу нарікань) – одній з жертв вдалося врятуватися і знайшлося кому за неї помститися. І якби не криваві подробиці та різні “несподіванні” ускладнення то і справді книгу можна було б назвати ледь не дитячою. Але все ж таки її натуралістичніть і кривавість роблять історію лячною…

Читати чи ні? Чесно скажу що книга дуже добре розважає, затягує і навіть страшить. Але коли закінчиш читати відчуваєш що нічого нового з цією книгою не придбав – тобто читати варто лише щоб розважитися. Тому самі вирішуйте.

Оцінки:

Posted by Oleksandr Golovatyi on

Logitech Z200

Призначення та характеристики

Комп’ютерні колонки, хіба не зрозуміло? :) Давайте подивимося на характеристики:

  • Ціна – в районі $20.
  • Регулятор гучності, він же вимикач – на лівій колонці.
  • Регулятор рівня баса.
  • Вихід для навушників – на передній панелі  лівої колонки.
  • Вхід для мікрофону – на передній панелі  лівої колонки.
  • На кожній колонці по два 2.5-дюймових драйвери.
  • Підключення до ПК – 3.4 мм аудіо-джек.
  • Максимальна потужність – 10 Ватт.
  • На сайті виробника – https://www.logitech.com/en-us/product/multimedia-speakers-z200-business.

 

Враження

Я шукав доволі довго прості (і як кажуть у нас “недорогі, але хороші”) колонки для настільного ПК такі щоб і звук був не надто поганий, і щоб можна було їх ставити нормально, і, головне, щоб можна було просто на навушники перемикатися. І ці колонки задовольняють усі мої вимоги.

Стосовно якості звуку – вона недостатня для музики, але для фільмів, ігор та ютуба вистачає їх з головою. Навіть на половину гучності ніколи не вмикаю – і так добре кричать. Звуку мабуть не вистачає глибокого басу та якось ваги в цілому, але повторюся – якщо не для музики то ці колонки дуже хороший звук дають.

Також колонки дуже добре стоять на столі – “ніжка” вбудована прямо у корпус і звалити їх не можливо як їх не зачепай. Хіба що зі столу звалити вдасться, але не на бік.

Виглядають вони теж дуже симпатично і не дивлячись на блискучу поверхню пил не збирають.

Так само зручно підключати навушники на передній панелі (і звук переспрямовується на них).

Мабуть чого не вистачає іноді так це сабвуфера, але ж я таки спеціально шукав просте рішення.

Оцінки:

Posted by Oleksandr Golovatyi on

The Ritual (2017)

Що можна зробити коли знімаєш фільм жахів, а бюджету зовсім не багато? Можна, як ось у цьому фільмі, витратити усе на одну сцену з комп’ютерною графікою, а решту фільму напружено та лячно підводити до цієї сцени.

І в результаті маємо фільм який створює беспокійний настрій та трошки лякає…

Отже у нас тут група друзів які йдуть у поход північним лісом і щоб зрізати дорогу заходять у саму хащу. А далі починається усяка страшна дичина та сцени жахів.

Фільм дуже достойний і вартий уваги не лише тих кому подобаються жахи.

Оцінки:

 

 

Posted by Oleksandr Golovatyi on

Inflatable Lounger

Розкажу трохи про своє враження від такої штуки як надувний диван/софа/труба для порожей. Надувається він вітром – з одного боку труба ця повністю відкрита. Власне надувати (тут слово “надувати” навіть не підходить) цю трубу дуже просто – повернув отвір в сторону вітру, захопив повітря, закрив отвір і закрутив край щоб уся труба стала жосткішою.

При наявності хоч якогось вітру наповнити повітрям цю штуку не складно взагалі і усі операція займає буквально кілька секунд. Коли ж вітра нема то треба трошки постаратися, але як призвичаїтися то нічого складного теж.

Я бачив кілька відео та відгуків де люди безуспішно намагаються надути подібну софу і потім кричать що вона “не працює”. Повірте мені на слово – усе працює і усе дуже не складно, треба лише розібратися.

Що стосується ціни то різні бренди пропонують дуже схожі за якістю вироби ціня яких починається від $30.

Стостовно якості треба звертати увагу на прошарки – має буте як мінімум щільний полієтилен всередині який і утримує повітря, жорстний захисний шар синтетичного матеріалу зверху та на відкритому краї вшиті широкі металеві пластини що забезпечцють надійне закриття та завертання.

Наскільки така штука зручна? На диво – дуже зручна. Якщо її добре накачати (та закрутити) чи посадити на неї 2-3 людей то сидиш наче на дивані. Можна і лягти, можна і на умовну спинку опертися, можна і лягти вздовж. Єдине що посередині “подушки” будуть розходитися і якщо інтенстивно крутитися то можна трошки провалитися вглиб цього дивану :)

У підсумку – раджу.

 

Posted by Oleksandr Golovatyi on

Fury (2014)

Фільм “про війну” – він розказує про екіпаж американського танку під час Другої Світової. Починається він як доволі непоганий фільм про війну. Тут у нас є цинічні та трошки пришиблені танкісти до яких потрапляє новачок. Кожен з екіпажу представляє собою різні ступені розладу психіки виклаканого побаченим і пережитим.

Але чим далі тим більше фільм стає героїчною казкою. І це не погано саме по собі, просто не варто очикувати достовірності і документальності. А останній бій так взагалі є чимось що можна було б записати як бій за участі богів. І вже не розумієш де вигадка, де правда і чи не передсметні це видіння показують нам.

Закінчується усе теж безрадісно та трагічно і стає зрозуміло що це фільм не про конкретну подію та не про конкретних людей, а натомість про героїзм в цілому та про самопожертву.

Оцінки:

 

Posted by Oleksandr Golovatyi on

Hyena Road (2015)

 

У доповнення до Lone Survivor цей фільм теж розказує про “пригоди” американських військових в Афганістані. Цього разу мова йде про побудову і убезпечення дороги яка б дала можливість не лише вільніше пересуватися військовим, але і допомогла б афганській економіці. Складнощі ж утворюють не лише пов’язані з війною проблеми, але і місцева політика, бандити та інші різні мало приємні речі.

Фільм напружений і драматичний, але в ньому дуже багато намішано різних серйозних речей (сама війна, викрадення дітей, місцеві корумповані політики, впливові афганці з минулим, …) і з часом просто починаєш губитися в проблематиці і не знаєш на що реагувати. А невдовзі після перегляду починаєш забувати геть усі деталі.

Тому можна сказати що фільм мабуть варто дивитися, але в голові у вас після перегляду мало що залишиться нажаль.

Оцінки:

 

 

Posted by Oleksandr Golovatyi on

Brian Lumley. Necroscope / Брайан Ламлі. Некроскоп (1994-…)

 

І знову ціла серія (на момент написання в ній вже 16 книг!) про існування якої я навіть не здогадувався поки не почав писати цей пост.

Серія розовідає про хлопця з надприродньою здібністю спілкуватися з мертвими (через це його власне і називають Некроскопом) та його боротьбу з іншою нечистю.

Продовжувати її читати після першої книги я скоріше за все не буду, а чому – читайте далі.

Уся серія на Good Reads – https://www.goodreads.com/series/40853-necroscope.

 

Necroscope / Некроскоп (1994)

В книзі є не лише історія Некроскопа та те як він почав працювати на британські спецслужби, але і багато іншої дичини. Так, наприклад, тут є совєцькі злі екстрасенси, вампіри і таке інше.

Треба сказати що у книзі є доволі незвичний погляд на вампірів та що їх робити такими. Ось ця частина була доволі цікава.

Але ще у книзі багато нісенітниць та просто сміховинних ситуацій та пояснень.

Книга могла б бути хорошою фентезійною альтернативною історією, але натомість намагається виглядати серйозною фантастикою і саме це все і псує.

І знову ж таки з сильних сторін – написано усе дуже хорошою мовою і передано картинку просто чудово. От лише зміст усе псує.

Тому якщо вам подобається містика і різні таємні таємниці та страшні страхи то книга може навіть надзвичайно сподобатися. А мені було так собі.

Оцінки: