Характеристики

Власне усе можна подивитися на безлічі сайтів де оглядають і оцінюють цей смартфон, а в моєму пості я буду більше писати про враження від першого Android-смартфону для мене, але це згодом. А поки що:

  • Ціна. Повна ціна складає $230, але телефон доволі часто буває на розпродажах і я свій на початку літа купив за $180. Ціни вказані за розлочений телефон.
  • Екран: 5.2″, full HD 1080p, роздільна здатність 1920 х 1080, 424 точки на дюйм, скло Corning Gorilla Glass.
  • Камери: задня – 12 Мп, фронтальна – 5 Мп.
  • ОС: Android 7.0.
  • Процесор: 8-ядерний Qualcomm Snapdragon 625 на 2.0 GHz, плюс графічний процесор Adreno 506 GPU на 50 MHz.
  • Вбудована пам’ять – 32 Гб.
  • Батарея: 3000 mAh, до 6 годин в активному режимі якщо вірити виробнику (звісно це не правда).
  • Датчик відбитків пальців.
  • Розміри: 150 х 74 х 8 мм.
  • Вага: 155 грамів.
  • Мережі: 4G LTE (Cat 6), CDMA/EVDO Rev A, UMTS/HSPA+, GSM/EDGE.
  • На сайті виробника – https://www.motorola.com/us/products/moto-g-plus.

 

Враження

Не дивлячись на усю мою любов до Windows Phone в якийсь момент через нестачу додатків стало просто неможливо ними користуватися (наприклад відсутність програм для велосипедів спільного користування) і я почав шукати альтернативу не гіршу хоча б за Microsoft Lumia 650, а в ідеалі щось подібне до Nokia Lumia 920. Ну ось і знайшов завдяки розпродажу. При цьому ціна для Android телефону виходить майже вдвічі більшою. І це перша лише неприємність.

Після кількох днів використання я просто зненавидів Android – у порівнянні з Windows Phone усе страшенно незручне, непродумане і недороблене. Ну от наприклад контакти. На Windows Phone навіть спеціально у скайп логінитися не треба, а контакти звідти вже доступні. Залогінишся у Facebook – і ті контакти також доступні. Ну або робиш собі фотки, а вони падають на OneDrive без будь-яких додаткових дій і налаштувань. І такої інтеграції багато. А на Android нічого такого і близько нема. Мало того що в кожній програмі на кожен ресурс треба логінитися заново так вони ще і виглядають по різному усі і ведуть себе по різному. Як наче у 80-ті в часи MS DOS повернувся.

Я був настільки розчарований та роздратований недолугістю Android що навіть думав перейти на iPhone, але зупинили мене 3 речі: вчертверо (або у восьмеро в порівнянні з Windows Phone) вища ціна за подібний телефон, необхідність спеціальних кабелів з нестандартним роз’ємом та iTunes (можлива найгірша програма в світі з усіх будь-коли написаних). Але йшли дні і я потроху налаштував свій телефон і змирився з недоліками. Хоча не можна не згадати що налаштування у Android теж абсолютно уродське і не логіче, та ще і організоване не пойми як.

Наставив програмок, в тому числі ланчер від Microsoft – https://play.google.com/store/apps/details?id=com.microsoft.launcher.

Так, тепер мабуть варто трошки хорошого розказати.

Телефон приємно довго тримає заряд і на день активного використання його вистачає без проблем. Хоча зарядка триває дуже довго – варто розрядити батарею хоча б до половини і заряджати будете години 2. Не вірте виробнику про 15-хвилинну зарядку, це брехня. До 100% з нуля забере майже 3 години.

Телефон приємно і зручно лежить в руці, усе закруглено як треба. Трошки не вистачає кнопки для фотіка, але я вже навчився без неї обходитися.

Про камеру нічого особливого сказати не можу – звичайна камера.

Швидкість роботи – достатня. Іноді, але не часто, трапляються завмирання. Взагалі сумно що андроїду треба 8 ядер для того з чим справлялося одне на вінфоні, ну та то таке. Ну і зависання та перезавантаження теж трапляються, навіть частіше ніж на вінфоні.

Сканер відбитків пальців виявився дуже зручним – розблокування телефону в одне торкання це прикольно.

Вбудований музичний плеєр просто неймовірно убогий, я навіть не знав що таким куцим можна зробити плеєр.

За кілька місяців корпус ледь помітно потерся, десь взявся скол навіть, але нічого критичного. Нічого поки не скрипить і не бовтається.

Ну а в цілому – жити можна.

Оцінки:

 

Я був одним з небагатьох людей хто захищав свого часу фільм “Прометей”. Мені дуже хотілося вірити що у фільмі є більше ніж побачила аудиторія, що фільм розумний і з глибокою складною історією і що він поєднає наш сучасний світ зі світом “Чужого”…

Але ось у цьому фільмі видно що не лише сподівання були марні, ні, не лише. Виникає навіть питання як людині що зняла цей фільм вдалося взагалі зняти “Чужого”.

Фільм настільки безтолоковий що аж дурно стає. З фантастики він за кілька хвилин перетворюється на казку, але намагається здаватися фільмом жахів і нічого не виходить. Абсолютно дурні герої, нелогічність та казковість світу, натягування і здоровенні дірки в логіці та розвитку історії… Все дуже погано одним словом. Фільм було дійсно боляче дивитися.

Єдине що в ньому хороше це картина і спецефекти. Але і те бездарно потрачено на дурні сцени.

Ганьба якась, а не фільм. Особливо образливо що цей фільм тільки погіршив стан і без того вже спаплюженої та погіршеної історії “Чужого”.

Оцінки:

 

 

Дізнався що це серія, а не одна книга лише коли почав писати цей пост :)

Усі серія на Good Reads – https://www.goodreads.com/series/114135-american-gods

 

American Gods / Американські боги (2001)

 

Мені сподобалася ідея – люди що приїздили в Америку привозили з собою і своїх богів та міфічних істот. А ті, вірою людей, ставали реальними і мали різні понадлюдські здібності. З часом віра слабне і боги гинуть, або слабшають і якось перебиваються та виживають на задвірках.

Але найбільше мені сподобалися герої – вони цікаві і їх дії осмислені і за їх долю переймаєшся.

Проте книга з науково-фантастичної повільно перетворюється на казкову і все менше і менше логічного в ній стає, а події і наслідки передбачити взагалі не можливо. Бо світ і його правила не зрозумілі мені як читачеві. Тому і казка – трапитися ж може будь-що, правила не відомі.

Тим не менш хоча сама історія хоча і втрачає цікавість герої як я вже сказав дуже цікаві і живі і заради того щоб дізнатися яка ж їх чекає доля та як вони вийдуть з усього що відбувається я книгу і дочитав.

Чи буду читати продовження? Можливо колись і буду. Але зараз такого бажання нема.

Оцінки:

 

Замість писати про характеристики цього конкретно пристрою та враження і недоліки я просто скажу про яйцеварки в цілому.

На мою думку це один з тих недорогих і простих пристроїв які суттєво покращують життя спрощуючи якість задачі і додаючі комфорту. При ціні від $15 за найпростіші до $70 за дизайнерські яйцеварки дозволяють готувати яйця до потрібної кондиції з мінімумом води, без зайвих каструльок, нічого не розбиваючи та без необхідності стояти поруч і відстежувати.

Заливаєте води (чим менше води тим крутіші яйця вийдуть) – а це буквально кілька ложок, ставите яйця у гнізда (як правило яйцеварки дозволяють готувати до 7 яєць одночасно), накриваєте кришкою, вмикаєете. Коли вода википає нагрівач автоматично вимикається і вмикається дзвінок чи свисток який сповіщає про готовність. Якщо яйця треба подавати до столу одразу то звісно їх треба буде охолодити водою.

От і все – просто, надійно, нічого зайвого і не забудеш вчасно вимкнути. Тому якщо у вас ще нема подібного пристрою то раджу придбати.

А та конкретно модель що в назві посту коштувала мені $22 і служить вже більше року. Користуємося ми нею 4-5 разів на тиждень.

 

Антиутопія, принаймні починається фільм як антиутопія, в якій нам показують суспільство недалекого майбутнього де через перенаселеність не можна мати більше однієї дитини на родину. Ну і от один лікар рятує семеро сестер немовлят ховаючи їх за однією особою. Кожна сестра отримує ім’я відповідно до дня тижня коли вона виходить зі схованки – Понеділок, Вівторок і так далі.

Якогось дня Понеділок не вертається додому і інші сестри починають з’ясовувати що сталося.

Фільм дуже сильно провисає одразу після початку і в ньому починає дратувати усі дрібні притягування за вуха і дурощі. Але ближче до середини фільм розкручується, перетворюється на бойовик і стає все динамічнішим і динамічнішим. І в кінці кілька несподіваних поворотів сюжету також не дають заснути.

Фільм міг би стати дуже класною фантастичною картиною якби не провальна перша половина, але і так в результаті вийшло непогано – кінцівку дивитися набагато цікавіше ніж початок. І так, ви можете помітити за моїми оцінками що я більш поблажливо ставлюся до хоч трохи хороших науково-фантастичних фільмів ніж до фільмів інших жанрів.

Оцінки:

 

 

Я не є прихильником Всесвіту Стар Трек і байдужий що до серіалів так і до перезапусків.

Цей конкретно фільм усі навколо хвалили: який він і цікавий, і розумний, і як він не ламає усі попередні фільми… Мені чесно кажучи на це байдуже і я дивився лише на те чи цей фільм сподобається мені хоч якось у відриві від усього того фанатизму що оточує Стар Трек.

І в принципі фільм не поганий. Я не вражений ним, але і нічого поганого сказати не можу. Деяка нелогічність та випадковість вчинків і поведінки героїв не є кричущою і не псує сприйняття відвертими дурницями. Хороша історія за якою мені було цікаво спостерігати. Також я усе розумів навіть у відриві від серіалів з якими знайомий лише приблизно.

Фільм є якісною пригодницькою фантастикою і більше нічим за великим рахунком.

Оцінки:

 

Призначення та характеристики

Провідний плеєр “прищепка” для занять спортом. По великому рахунку існує дві моделі цього плеєра: з монохромним та кольоровим дисплеєм. А усі інші характеристики то просто варіації цих двох. Отже що там за характеристики:

  • Ціна. В залежності від моделі від $30 до $40.
  • Екран: монохромний (1 колір) на 0.96 дюйми (128×64). Екран не сенсорний і потрібен лише щоб назву пісні чи пункта меню показувати.
  • Внутрішня пам’ять: 4, 8 або 16 Гб.
  • Зовнішня пам’ять: micro SD картка до 32 Гб.
  • Час роботи від батареї: 18 годин.
  • Вбудоване FM радіо.
  • В комплекті йдуть такі собі навушники, краще купити хороші.
  • Порт для зарядки: micro USB.
  • Формати файлів: MP3, WMA, AAC, WAV.
  • Навігація і відтворення контролюється апаратними кнопками які доступні та помірковано логічно розташовані так що це можна робити не дивлячись на плеєр.
  • Корпус плеєра є “прищепкою” і легко закріплюється десь на одягу.
  • Вага: 22.5 грами (0.8 унції).
  • Розміри: 1.5 х 4 х 6.6 см (0.6 x 1.6 x 2.6 дюйми).
  • Захищено від поту, але у воду його звісно не можна.
  • На сайті виробника – https://www.sandisk.com/home/mp3-players/clip-jam.

 

Враження від використання

У наший час коли практично усі слухають музику зі смартфону навіть в процесі тренувань все менше і менше сенсу і нагоди використовувати чисто музичні плеєри. Але у випадку коли вам важлива мобільність, крихітні розміри, низька ціна і не суттєвий ні екран, ні функції телефону саме подібні плеєри будуть найкращим вибором.

Особисто я рекомендую купувати найпростішу і найдешевшу модель з мінімумом внутрішньої пам’яті і вставити в неї картку на яку і записати свою музику.

Ну і власне на цьому все –  недорогий і надійний плеєр який зручно кріпити куди завгодно і який призначено для різного активного спорту.

Якість звуку? Яка якість звуку? Та ні, насправді там усе нормально. Враховуючи те що плеєр призначено для MP3 і сам виробник рекомендує якість у 128 Кбіт/с можете самі прикинути. З хорошими спортивними навушниками типу Bose SoundSport ви швидко досягнете лімуту можливої якості звуку. Все ж таки головна фішка цього плеєра у його мобільності, надійності та дешевизні, а не у якості звуку.

Навігація меню та налаштування також можливі і навіть не надто заплутані. Проте особливо там налаштовувати нема чого і якщо музику слухати з картки, а не з вбудованої пам’яті то можна взагалі в мені ніколи не заглядати.

Недоліки? Ну хіба що б ціну йому ще на $10 знизити і тоді точно 10 з 10 було б.

Оцінки:

 

 

Фільм ще веселіший і жвавіший ніж і без того хороша перша частина. Динамічний, яскравий, з красивими і доцільними спецефектами та комп’ютерною графікою. Але головне що фільм не боїться сам з себе приколюватися і переходити від пафосних і серйозних сцен до абсолютно комедійних.

До того ж тут і історія не надто дитяча та герої за яких переживаєш.

Ми отримали велике задоволення від цього фільму. Звісно треба зважати на те що нічого в ньому більшого крім чистої розваги нема, але фільм і не претендує бути чимось більшим.

Оцінки:

 

У парі годин машиною від озера Транквіло знаходиться льодовик ще з останнього льодовикового періоду. Льодовик неспішно тане собі, але останні кілька десятків років швидкість танення зросла і вже років через 20 на його місці буде велике озеро пресної води.

А поки що на льодовик водять групи туристів. Кожного дня на льодовик пускають не більше двох груп в кожній з яких не більше 7 людей. Тобто в сезон (це тобто нашою зимою – коли у них літо) потрапити на льодовик не дуже і просто через велику кількість бажаючих. І як нам розказала наша гід туристи ці переважно з Німеччини, навіть не знаю чому так. Але американців там і правда бачать не дуже часто і англійською хоч якось володіє дуже небагато людей.

До льодовика треба якийсь час топати через доволі здорові каменюки, але там кілометри півтори, не більше.

Сама крига має приємний глибокий блакитний колір, на поверхні лежить каміння якому кілька мільйонів років. Камінці нагріваються сонцем і провалюються в кригу. Також під метрами криги течуть річки талої води. А іноді вода вимиває цілі печери та арки.

На жаль на льодовик у багатоденні походи не пускають і ночувати на ньому не можна. Хоча наш гід казав що він сам по собі і без палатки ходив у багатоденні походи.

Словами все це доволі складно описати. А відео на жаль теж мало передає те що ми там бачили. До того ж камера труситься… Вибачайте.