James Blish. After Such Knowledge / Джейс Бліш. Коли дізнаєшся таке (1958-1971)

Першою я прочитав книгу яка є останньою в серії, хоча і написано її раніше за три попередні. І серія ця, на скільки я розумію, про те якою є ціна знань. А також про те, що інколи знання приность більше шкоди ніж незнання.

Уся серія на Good Reads – https://www.goodreads.com/series/51180-after-such-knowledge.

A Case of Conscience / Випадок свідомості (1958)

Читаючи цю книгу я не міг повірити, що її було написано аж в 1958-му році. Вона не виглядає застарілою аж ніяк. І хоча в ній зустрічаються магнітофони з плівкою та факси в широкому вжитку це ніяк не псує сприйняття.

Основна історія тут про планету, розумні істоти на якій живуть за чисто раціональних правил, не мають держав, політики, мистецтва, воєн, суперечок, релігій, проблем з екологією і такого іншого. Тобто фактично живуть як мали би люди в християснькому раю.

Один з дослідників, вчений і св’ященник одночасно підозрює, що уся планета є творінням диявола – на ній вже й так правильне життя, по совісті, але без Бога та релігії.

Книга складається з двох частин в першій з яких планету та її мешканців досліджують. А в другій, істота з Літії (назва планети) виростає на Землі у жорстоку карикатурну форму, спричиняє багато негараздів…

Але навіть це не головне. Книга закінчується трагічно, проте головне питання в ній – чи сумісна релігія і наука, а також чи можна дійсно стати добрим роблячи все як передписано правилами моралі та релігії.

Ця книга і цікава, і повчальна в плані наук (хімія, фізика, геологія, біологія) та ще й ставить не прості філософські питання на які відповіді нема. Просто вражений був – не дарма цю книгу назвали однією з 10 найкращих науково-фантастичних творів 60-х років.

Оцінки:

Tales from the Loop (2020)

Науково-фантастичний і трошки містичний міні-серіал від Amazon сюжети якого навіяні картинами Саймона Сталенхага.

Серіал має надзвичайно спокійний темп і деяким людям видається через це нудним і тягучим. Але насправді в кожному епізоді багато цікавих загадок (лише не всі помітні) і ще більше підказок та відсилань на інші епізоди.

Події серіалу відбуваються у альтернативному світі, у маленькому містечку де дослідна лабораторія змінює реальність та впливає на життя усіх без винятку. Це світ з технікою 80-х років, але і з роботами, літаючими тракторами та іншими неймовірними технологіями.

У кожному епізоді розказано окрему історію, але учасники всіх історій пов’язані між собою. Більше того – деякі непомітні наче б то речі перших епізодів виявляються причиною значних подій у останніх епізодах.

Треба дивитися, словами розказати не можна ніяк. Але якщо сильно спрощено – то це повільна і спокійна суміш Love, Death & Robots та Electric Dreams.

Оцінки:

FunkAway The Aerospray

Бігові кросівки, інше спортивне взуття (для вело, тренажерки, походів) та і звичайне взуття – воно неминуче завонюється. І не все можна відіпрати руками чи вкинути в машинку. У великої кількості взуття не передбачено будь-яке прання і вчиняючи так можна зіпсувати доволі дорогі кросівки чи ботинки.

Звісно протирання зсередини чи якісь “витягувачі запахів” трошки допомагають, але не так щоб прибрати запах взагалі. І особливо це проблема коли у вас нема окремої кімнати (чи цілого гаража як в моєму випадку) щоб там подібне взуття тримати.

І ось тут в нагоді ця штука і приходить. Використання надзвичайно просте – як дезодорантом пшикаємо всередику ботинка і все. Одного пшика достатньо щоб сильний хімічний (але не противний) запах перебив запахи застарілого поту.

І я не перебільшую – ця штука реально працює. Пшик – і з кросівок тягне химічною свіжістю :)

Рекомендую тим хто шукав подібне рішення. За ціну в $10 за пляшку (а часто по скидці і за $7) за 13.5 рідких унцій (385 мілілітрів) вистачить цієї пляшки на доволі тривалий час.

На сайті виробника – https://funkaway.com/product/13-5-oz-odor-eliminator-aerospray/. У них там ще і різні порошки та додавання до них, усувач запаху диму і таке інше. Але я лише ось цей вироб використовував.

Bleed for This (2016)

Вже багато разів згадував, що фільми на основі реальних подій виглядають краще в моїх очах. А до того ж ще і фільм на спортивну тему, та і сама історія надзвичайно драматична та неймовірна. А саме історія Вінні Пазіензи, професійного боксера, який після автомобільної аварії пошкодив хребет так, що лікарі думали він ніколи вже ходити не буде.

Але постійні наполегливі тренування, самовіддача, впертість і бачення мети не лише повернули його на ринг, але і зробили чемпіоном світу.

Так, це історія яку варто знати. Але це ще і хороший драматичний фільм з акторами які класно зіграли. Весь фільм я сидів як на голках і дуже переймався за долю героя та інших дійових осіб.

Можна згадати подібні фільми (теж про боксерів і теж про реальних людей і події) як Raging Bull чи The Brawler, але ось цей фільм за виконанням (актори, картинка) на голову від них вищий.

Раджу щосили.

Оцінки:

Black Sea (2015)

Мені цей фільм сподобався. І хоча спочатку не було схоже, що його варто додивлятися, а вже за пів-години було цікаво дивитися. І чим далі, тим кращим ставав фільм.

По-перше, у ньому усі актори дуже фактурні і дуже добре грають. По-друге, історія хоча і трохи фантастична, але захоплююча щоб не приділяти занадто багато уваги маленьким невідповідностям. І, по-третє, фільм непомітно перетворється з пригодницького на такий, що розкриває героїв і примушує себе самого питати як би вчинив у подібній ситуації.

Історія тут про те як приватні шукачі скарбів у складі доволі випадкової команди у Чорному Морі шукають золото нацистів. У команді виникають конфлікти, на підводному човні стаються аварії, люди гинуть і намагаються вижити всупереч усьому. І завершується все трагічним, але правильним фіналом.

Фільм пройшов абсолютно непомічено і схоже був малобюджетним, але як на мене від заслуговує найкращих оцінок.

Оцінки:

Verbal Razors – 2020 – By Thunder and Lightning

Навіть не можу пояснити чому не оцінив цей альбом вищою оцінкою. Музика у команди швидка, емоційна, без надмірної агресії, читкі класні рифи, вокал який не дисонує з музикою. І при всій ций швидкості та агресивній подачі геть не відчуваєтсья, що слухаєш важку музику.

Під неї приємно як працювати, так і тренуватися, або просто щоб грала на фоні.

Мабуть головний недолік – я не можу після кількох прослуховувань згадати хоч одну пісню. І ні, вони не схожі одна на одну. Вони просто якось миттєво забуваються і зникають з пам’яті.

Можливо з часом перегляну свою оцінку:

Весь альбом на YouTube:

James E. Gunn. The Immortals / Джеймс Ганн. Безсмертні (1962)

Головний мінус цієї книги в тому, що читаючи її відчуваєш просто – її було написано дуже давно. І хоча це досі хороша фантастика (свого часу названа однією з головних науково-фантастичних книг десятиріччя), зараз на цю тему вже написано трохи краще багато чого.

Книгу складено з чотирьох історії поєднаних одним сюжетом. Починаються дії у часи написання книги. У одного з донорів крові випадково виявляють мутацію яка дозволяє простим переливанням крові відновлювати і омоложувати людські тіла. Проблема лише в тому, що переливання діє на протязі місяця, а по тому відбувається швидке старіння і погіршення. І звісно починається полювання за цією людиною…

Власна перша історія розказує про самий початок: донор, багатий паціент який дивом почав молодшати і лікар який знайшов донора, розказав тому усе і порадив переховуватися і розмножуватися.

Друга історія, дії якої відбуваються вже приблизно у 90-х роках розказує про Інститут – установу засновану для пошуку донора та його нащадків. Інститут спонсорується багатіями з усього світу. Також інститут фінансує дослідження Еліксиру – штучного аналогу чудодійної крові. В цій історії одну з нащадків донора знайдено, ув’язнено і доставлено в Інститут. Але також її врятовано.

В третій історії, яка відбувається ще через багато років світ вже виглядає доволі апокаліптично – медицина настільки дорога, що практично нікому не доступна, на вулицях йдуть в прямому сенсі війни, а госпіталі в оточені стін та кулеметів як спрути розповзаються по зруйнованих містах. Головний герой історії зустрічає доктора з першої історії який теж виявився довгожителем і має прийняти складні рішення.

Фінальна історія відбувається у світі де вже нема держав – натомість є банди, госпіталі та інші угрупування. Один з лікарів госпіталю має доставити через небезпечну територію одну з нащадків донора губернатору – той вже багато десятиліть вливає собі кров і залишається живим. І ця історія більше містична ніж фантастична, але є хорошим завершенням книги.

Оцінки:

Angel Has Fallen (2019)

З першого погляду це стандартний прохідний бойовик з невибагливим сюжетом, героїчним героєм який перемагає попри усі обставини і злодійкуватими злодіями, що коять зло бо вони злодії. І з другого погляду це теж правда, але фільм добре зроблено і після доволі тривалої розкачки (що в мінусь фільму) події стають надзвичайно динамічними – перестрілки, бійки, погоні. І звісно у фіналі хороші перемагають поганих і все таке.

Тобто, повторюся, це неймовірно стандартний бойовик в якому охоронник президента США намагається одночасно уникнути несправедоливого обвинувачення і переховується від спецслужб, в той самий час як намагається уникнути бути вбитим злодіями і тих самих злодіїв винищує.

Історія надзвичайоно прямолінійна, герої прості, ніяких несподіванок чи знахідок. Головний плюс цього фільма – добре зняті сцени перестрілок.

Оцінки:

Перший політ на повітряній кулі

Давно вже було цікаво політати на кулі. І те що іноді в нашій місцині бачив такі рано вранці бігав лише додавало інтересу. Я тут якраз подумалося, що день народження є непоганою нагодою здійснити бажане.

Сам політ у нас коштує доволі дорого – $250 з людини за одну годину польоту. А в цілому з підготовкою, зльотом та посадкою все займає десь години три.

Місце ми вибрали не надто далеко від нас. І на 6 ранку вже були там і почали готуватися до старту.

Спочатку нас вивезли на ферму на околицях місцевого аеродному. Потім наші пілоти перевірили вітер – на якій висоті і в яку сторону рухається повітря. І потім ми власне цим і скористалися щоб зробити невеличний крюк і сісти там де нас чекала наша машина.

Кулю і корзину розвантажили швидко, увімкнули потужний вентилятор і куля почала потроху роздувалится. І вже буквально за кілька хвилин хоча і лежала на землі, але вже було видно що це куля, а не просто купа брезенту.

Далі не надовго увікнули горіки що палять якийсь газ змішаний з киснем і куля буквально за секунди набрала повний обсяг.

Далі ми залізли в корзини і полетіли…

Підійматися було трошки нервово – у мене страх висоти. Але вже на висоті більше 300 метрів (а підіймалися ми аж до 1500) якось перестає бути страшно і просто роздивляєшся навколо. І взагалі після певної висоти дуже складно зрозуміти чи ти опускаєшся, чи підіймаєшся.

Куля рухалася може і швидко, але в такому масштабі здавалося, що ледь повзе. А види навколо хоча і надзвичайно красиві (гори, поля, ліси, міста далеко), але не міняються достатньо швидко і вже за 15 хвилин здається побачили все що можна.

Власне наступного разу якщо повторю подібний політ то лише десь, де буде що зверху подивитися – може гори та ріки які, або місто з цікавою архітектурою.

Ну і власне так годину пороздивлялися і сіли дуже м’яко. Погода була хороша – яскраве сонце, мінімум хмар, слабенький вітер. І нам у спротивних костюмах було трошки спекотно – ми чомусь подумали, що буде вітер і прохолодніше на висоті. Але ні, було як і на землі.