2021/07/25 – IronMan 70.3 Oregon

Залишаю байк в транзитці на ніч, старт наступного ранку.

Спочатку цей старт розглядали як такий на якому я отримаю слот на Чемпіонат Світу (звісно мова йде про любителів і мою вікову групу), але я отримав його вже на першому старті (2021-06-20 – IronMan 70.3 Des Moines) і тому ціль була вийти з 5 годин.

Сам старт проходив у сусідньому штаті Орегон, в крихітному містечку Салем до якого ми за 5 годин дісталися машиною.

Місто настільки маленьке, що там власне крім цього старту і нема що робити. Тому ми заїхали в мотель, переночували і наступного ранку поїхали забирати стартовий пакет та здавати велосипед.

Через спеку (в день старту +33 і багато сонця) я подумав, що не дозволять плавати у ветс’ютах і тому вирішив не лишати його в транзитці. І помилився. Коли вранці побачив людий у ветс’ютах і підтвердив, що вода достатньо холодна щоб можна було в них плавати то видзвонював Олену (яка в цей час шукала де запаркуватися) і попросив принести костюм до транзитки.

Сам костюм натягував “на суху” – без кремів (типу BodyGlide Anti-Chafe) і в результаті натер шию та довше на кілька секунд знімав костюм в транзитці. А ще помітив, що мій доволі недешевий Blueseventy Helix почав потрошку розлазитися – тріщінки та мікро-пориви які я поки що успішно заклеюю, але вже наступного сезону він може остаточно розлізтися десь так, що не справиш.

І через те, що до старту плавання люди прямували вже якийсь час я почав в самому хвості черги (це група тих хто пливе за годину і довше) і з божевільними маневрами усі півтора кілометри (скільки треба було йти до старту) пробирався до голови колони.

Спішно натягую костю, учасники в той час прямують до старту

Старт і саме плавання були доволі екстремальні. По-перше, спуск до води з берега був настільки крутим, що доводилося злазити задом тримаючись за облаштовані перила. Через це між учасниками робили дуже великі відстані – 30 секунд і більше. Це для безпеки спуску – бо якби хтось послизнувся то щоб не впав на іншого.

По-друге, як тільки спускаєшся до води так одразу і стартуєш. Ні розминки, ні навіть зайти у воду.

Вода чесно кажучи була не дуже холодна і можна було спокійно пливти і без костюма. Але через засуху про яку попереджали учасників на середині дороги стало настільки мілко, що пливти далі було просто не можливо – вода ледь покривала стопи.

Це тут у вас з води вилазять?

Здавалося б можна було б пробігтися, але ні – дно було усе з доволі великого каміння (розміром з два кулаки в середньому) і ступати було боляче. А ще важче було втримувати рівновагу і я бачив зліва і зправа людей які постійно падали не встоявши на ногах.

З іншого боку пливли ми за течією і це скоротило час мого плавання на приблизно 10 хвилин. І великим плюсом стартувати посеред перших учасників стало те, що через повільний старт він розтягнувася більше ніж на годину. Якщо я стартував десь о 6:20 то деякі стартували аж майже о 8-й.

А з іншого боку навколо мене майже не було людей весь час плавання, а ті що були проносилися мимо дуже швидко і я не міг за ними триматися. Також сонце світило прямо в обличчя і куди пливу не було видно взагалі. Доводилося рівнятися по буйках на каяках які намагалися позначити для нас коридор.

Учасники витягнулися у півторакілометрову колону по дорозі до старту

Кортше доплив, побіг у транзитку. Доволі тривала пробіжка, але на настільки як для минулого старту. Навіть обігнав кілька людей поки біг :)

Зтягую костюм, одягаю туфлі, натягую шолом (Rudy Project Volantis), хапаю вел, біжу, сідаю, починаю крутити… і тут на асфальт падає візор. Встиг його зловити в повітрі, обійшлося без царапин. Зупинився, зняв шолом, закріпив візор, одяг шолом, поїхав нарешті.

На вело не дуже ясно що робити, намагаюся заспокоїтися і їхати рівно. Мимо проносяться на божевільній швидкості сильні велосипедисти. І так було всю дорогу – мене дуже багато обганяли. І причому пролітали групками. За деякими я намагався триматися, але рано чи пізно вони від мене все одно їхали собі вперед.

Байк просто ракета!

Дивлячись на вело-комп’ютер я бачив, що і вати нормальні, і пульс і каденс як має бути. Але те що мене постійно обходять морально дуже пригнічувало.

Сам вело-етап дуже хороший – більшість маршруту пласка, поворотів не багато, гірки хоча і крути, але короткі.

На байку їв гелі – весь перемазався: руки, годинник, руль… Треба ще практикуватися.

А коли спробував схопити напої то вони просто снарядами відлітали від руки. Другого разу вже сильно гальмував і встиг схопити пляшку. Але тільки полив себе – ось вже і закінчилася зона де можна кидати сміття. Треба на сідло закріпити держалку спеціально для цього і лишати пляшку там.

Усе вело було з видами на фруктові сади з обох сторін

Через те, що мене постійно обходили на вело постійно приходила в голову думка, що я не додаю. Але коли пробував вкладати більше ватт то одразу відчував – я так до кінця не зможу.

Нарешті на останній третині дистанції заспокоївся і знайшов свій темп в якому вже за власними відчуттями і крутив більш-менш рівно. А за кілька кілометрів до фінішу вирішив не викладатися щосили і натомість зберегти ноги для бігу.

Це було правильне рішення – я зміг пробігти нормально, а вже на фініші мене хапали судоми саме через вело. Тобто був ризик отримати ці судоми під час бігу, що було б значно гірше.

Гірки були доволі круті, але корткі

Отже забігаю в транзитку, одягаю шкарпетки і кросівки, хапаю гель, кепку, номер і біжу. І відчуваю, що можу бігти, а не страждати як на попередньому старті. Але через те, що ноги ще не розбіглися темп зависокий і примушую себе бігти повільніше.

Між тим мене обходять доволі швидко кілька людей які приїхали одразу за мною. Примушую себе не гнатися за ними. І це теж було правильно – вже через пару кілометрів я почав їх обходити і видно було, що вони майже усі сильно виснажилися.

Сам маршрут для бігового етапу був непоганим і значна частина його проходила в тіні дерев, що сильно допомогло. Але довгі ділянки грунтової дороги та гравій на них впливав на швидкість. І подібна дорога не найкращий варіант для кросівок як Nike ZoomX Vaporfly NEXT%.

До речі в таких кросівках було як мінімум половина учасників. Усі інші були в карбонових Hoka, Saucony Endorphin Pro та дуже рідко в чомусь іншому.

З одного боку треба терпіти, а з іншого – не перестаратися. І так проблеми радують

В процесі бігу поливав себе водою, сипав за пазуху кригу і пив Gatorade – все це було доступне на станціях харчування кожні пару кілометрів. А вже на останніх кілометрах пив по парі ковтків Red Bull та кока-коли.

Також з’їв два гелі Maurten і за відчуттями другий вже було занадто і можна було обійтися без нього.

На бігові вдалося другу половину пробігти швидше за першу як і було заплановано. І останні 3 кілометри зміг прискорюватися на кожному з них – це дуже радувало.

Ось і фініш!

Після фінішу судоми, судоми, трошки походив, відхекався… і можна збиратися їхати. В транзитці поки збирався спостерігав як люди тільки приїхали з вело і не розумів звідки в них сили волі витримувати таку довгу гонку. І це я не про те, що я такий швидкий у порівнянні з ними, не зрозумійте невірно. Я про те, що чим довше ти це робиш тим тобі важче. І я особисто не певен, що зміг би лишатися на дистанції довше. Тому моя повага усім учасникам.

Ну а далі взяв в палатці для учасників поїсти (їжа відстійна – сендвіч з індички нічого, а інше то чіпси, кола, солодкий пиріжок), забрав речі і поїхали в номер. Там швидко душ і кілька годин дороги додому.

План виконано!

У підсумку мій час – 4:48:13. В своїй віковій категорії (45-49 років) я 24-й, в загальному заліку – 201-й.

Дані з гонки – https://connect.garmin.com/modern/activity/7189011594.

Oxygen (2021)

Фільм від Netflix який вийшов вдалим як на мене. Фільм дуже камерний – по-перше, більша частина фільму це одна акторка. А, по-друге, більшість подій у фільмі відбуваються у закритій капсулі. Тобто фільм фактично це близька (аж впритул до обличчя) камера у крихітному просторі. І цим фільм нагадує концептуальну (для свого часу) Phone Booth.

Отже героїня прокидається у закритій капсулі, не може згадати як вона тут опинилася і що робить. І перша частина фільму здається це історія про виживання – як вибратися, як дати знати про свою ситуацію. Але коли героїня нарешті з’ясовує де вона саме і чому вона тут фільм перетворюється на щось ще більш трагічне, але і більш масштабне.

Мені фільм сподобався як би його не лаяли – він дуже затягує, тримає в напрузі. Історія цікава, без очевидних ляпів у логічній частині.

Коротше дуже раджу, це справді хороша, хоча і трошки лячна фантастика.

Оцінки:

The Debt Collector (2018)

Бойовик в якому майстра бойових мистецтв втягують (вірніше він сам туди залазить через фінансові проблеми) у ситуацію складнішу ніж можна було б уявити.

Починається все доволі просто – полякати боржників, побити парочку занадто агресивних… Але фільм поступово набирає теми і ось вже та сама непроста ситуація і глядач прикутий до екрану.

В цілому це надзвичайно динамічний фільм який не дасть нудьгувати. І навіть нема ніякого бажання зважати на якусь нелогічність чи нереальність сюжету – настільки фільм хороший в тому чим він є.

Також тут є класичний прийом коли одну команду роблять з не надто сумісних персонажів – цинічного бандита зі стажем та “новачка” який ще не перетворився на бандита.

Головний мінус – слабкий фінал який дуже розчаровує і різко знижує оцінку усього фільму. Але дивитися можна навіть якщо бойовики не ваш жанр – фільм пролетить швидко і в ньому кожне знайде цікаві розважальні моменти.

Оцінки:

Neal Shusterman. Arc of a Scythe / Ніл Шустерман. Історія женця (2016-…)

Поки що це найкраща підліткова фантастика з усього, що я читав. Можна порівняти з “Ареною 13”, і на мою думку ця серія навіть краще.

Світ в циклі дуже цікавий, але на жаль абсолютно не доведений до кінця і в його розумінні для читача лишається більше білих плям ніж інформації.

Далеке майбутнє в якому люди безсмертні. А для розв’язання проблем перенаселення спеціальна каста женців яка нікому не підкоряється займається вбивствами випадкових чи не дуже випадкових людей.

Уся серія на Good Reads – Arc of a Scythe Series by Neal Shusterman | Goodreads.

Scythe / Жнець (2016)

Двоє підлітків родини яких стикаються з женцями стають учнями відмого женця Фарадея. Поки вони проходять навчання нам показують і пояснюють світ в якому живуть герої. І як я сказав вище світ цей дуже цікавий – смерть вдалося побороти, люди відновлюють чи отримують нові тіла.

Але при цьому всьому не дуже зрозуміло як це все працює, чому є бідні та багаті, чому життя у них власне мало відрізняється від нашого.

Велика купа неузгоджених та не надто продуманих моментів теж трошки псують враження. Наприклад в цьому світі не рахують роки взагалі, але чому використовують місяці і номери днів як у нас…

Так от двоє підлітків проходять навчання, а в світі женців йдуть політичні війни і навіть трапляються злочини.

Переказувати сюжет нема сенсу, але він і справді цікавий не зважаючи на велику кількість спрощень та перебільшень. І через це я книгу без проблем дочитав до кінця. І при цьому читати серію далі не планую – відчував весь час, що це написано не для мене. Та і в світ я не дуже вірю, просто не розумію як все це може працювати і хочу кращих пояснень та більшої реалістичності.

Оцінки:

Nobody (2021)

Фільм свого часу дуже розхвалювали критики і називали його ледь не новим Джоном Уіком, але з більш реалістичним героєм та меншим бюджетом.

Після такого порівняння зрозуміло, що у фільмі йдеться про сурового колишнього спец-агента з неймовірними здібностям вбивати та калічити поганців. Але різниця в тому, що головний герой живе сімейним життям, приховує своє минуле, працює на нудній роботі і взагалі не надто щасливий. І так, цей фільм значною мірою є комедією.

Коли в монотонному житті героя відбуваються певні події він просто мусить увійти в режим винищення популяції злочинців і далі фільм складається з бійок та стрілянини. І все це знято справді добре і з гумором.

В цілому фільм дуже розважає, але крім окремих сцен в пам’яті нічого з сюжету не лишається. Тим не менше я скоріш за все цей фільму буду дивитися ще не раз і з задоволенням.

Оцінки:

Sport Legs

Розумію, що все далі написане виглядатиме як неприхована реклама. Але я користуюся цим засобом вже маже 3 роки і можу сказати – він дійсно працює і працює дуже добре. А тому можу сміливо радити і переконаний – ви теж оціните.

Ці пігулки допомагають уникнути болей в ногах спричинених тренуваннями, походами, стоячою роботою та і взагалі будь-чим від чого ноги як кажуть “гудуть”.

Ті хто наприклад багато бігає, або наматує багато кілометрів на велосипеді знає те неприємне відчуття вночі коли не можеш заснути через те, що в ногах який наче низькочастотний фон гуже і взагалі про ноги забути не можеш. Так от ці пігулки (достатньо однієї) дозволяють про ноги забути і заснути спокійно – я саме через це їх приймаю.

І що дивно діють вони майже миттєво і працюють аж до ранку.

І ні, вони не виникають звикання та залежності і дозу не треба збільшувати.

Виробник проте стверджує, що приймаючи ці пігулки за пів-години до важкого тренування можна буде легше переносити навантаження і не буде таких неприємних почуттів після. Проте я цього не пробував і коли я їх вперше почав використовувати то чув я про них саме як про засіб який дозволяє заснути, а не мучитися болями в ногах.

Працює все завдяки підйому рівня лактози в крові завдяки чому вмикається система активного виведення лактози з м’язів – організм “розуміє”, що вироблено її забагато і треба позбавлятися її.

При ціні в $30 за 120 пігулок все це виглядає ще й дуже недорого – такої кількості пігулок вистачить на пару років, а то і більше (не кожного ж дня такі тренування що прям аж від болю в ногах заснути не можна).

Сайт виробника – https://www.sportlegs.com/.

The Clovehitch Killer (2018)

Ось дивний випадок – фільм мені скоріше сподобався, але рекомендувати я його не можу. В першу чергу це через те, що фільм виглядає дуже камерно і чесно кажучи дешево. Та і гра акторів наче непогана, але щось таки не так…

Цей фільм є психологічним трилером в якому хлопець починає підозрювати свого батька в тому, що той і є вбивцею який вбиває людей в їх містечку.

Разом з головним героєм ми теж то підозрюємо, то починаємо думати що ні, не він. І так більшу частину фільму – розмови, вагання, підозри і практично ніякого руху на екрані. Більше до фіналу у фільму з’являється динаміка, але підозрюю багато хто до цього момента не додивиться.

В цілому на мою думку можна пропустити крім випадків якщо вам подобаються фільми які більшу частину часу накручують напруження та сумніви.

Оцінки:

Dances with Wolves (1990)

Ще один старий і відомий фільм який заслужено вважається класикою і який я вперше повністю подивився лише нещодавно.

Навіть зараз зрозуміло чому свого часу цей фільм набув неймовірного успіху і зробив Кевіна Костнера мега-зіркою. І хоча фільм виглядає дещо наївно сьогодні, але дивитися мені було цікаво і навіть думаю я відчував ті самі, чи близькі емоції які у твір вкладали автори. І я погоджуюся з тим, що фільм треба подивитися усім любителям кіно, а те, що я його лише побачив є неприпустимим пробілом який варто було закрити дуже багато років тому.

У фільмі розказано історію офіцера американської армії який на форпості вимушений співпрацювати з індіанцями щоб вижити, а потім навіть стає членом племені. Але з приходом армії починаються проблеми – героя визнають зрадником, індіанців намагаються винищити…

Оцінки:

Alex Xu. System Design Interview – An Insider’s Guide (2020)

В процесі проходження технічних співбесід на посаду програміста крім власне розв’язання задачок з написанням коду від вищого рівня працівників очікують розуміння системного дизайну, знання про існуючі технології та способи розв’язання відомих проблем та вміння все це правильно застосовувати.

Ось ця книга є збіркою таких задач де їх невелика кількість (спроектувати аналог youtube, систему нотифікації, чат, тощо) приведення з детальним поясненням того, що і чому треба питати для уточнення задачі, на що звертати увагу, з чого починати дизайн, які є відомі рішення та їх нюанси, в які деталі можна і варто заглиблюватися.

Причому все це приведено не просто в стилі “запам’ятайте як правильно”, а більше так, що показати хід думок та чому вибрано те чи інше рішення.

Коли треба автор заглиблюється в деталі, в багатьох випадках зупиняється на дизайні більш високого рівня. Але до всіх задач і тем є список додаткових матеріалів і прикладів як подібний дизайн зроблено у великих компаніях.

Мені книга здається надзвичайно корисною. Навіть якщо ви все знаєте (а це навряд чи) то навіть сама її структура яка впорядковує знання та показує послідовний підхід буде корисною.

До того ж автор проводив багато інтерв’ю саме з дизайну систем і викладення з його точки зору теж є цікавим.

Оцінки: