Keith Thomas. Dahlia Black / Кіт Томас. Чорна Жоржина (2019)

В назві книги гра слів – це і ім’я однієї з головних героїнь, назва квітки, а також словосполучення яке використвують для позначення жертв злочину (читайте цю історію десь в енциклопедіях).

Книгу написано як серію інтерв’ю які бере журналіст у кількох учасників апокаліптичних подій минулого. І хоча сама історія не має нічого спільного, проте форма викладення дуже сильно нагадала мені “Світову війну Z“.

Мова в книзі йде про сигнал отриманий з космосу. І сигнал очевидно ніс якусь інформацію. Але як дуже скоро з’ясувалося сам по собі сигнал змінював людську ДНК (саме так!). А це в свою чергу призвело до того, що велика частина людей отримали можливості чути, бачити або розуміти те що раніше людям було не притаманно. Практично супер-сили.

Але в той же час подібні зміні призводили до масових смертей коли людські тіла не могли пережити зміни.

Ну і в кінці усі модифіковані люди просто зникли. Відповідно цивілізація різко відкотилася назад, відбулася втрата виробничих потужностей, інфрастукрути та технологій. Але відкат був не повний і подій у книзі відбуваються під час вже доволі стабільного життя на малонаселеній Землі у зарослих містах.

Що мені не сподобалося так це очевидна нереалістичність, навіть казковість головної події. А також відсутності достатніх пояснень – усі оповідання постійно ходять навколо і ніколи не кажуть прямо що, як, чому і таке інше.

Оцінки: